4.3 Програма з мінімізації
4.3.1 Опис програми
Мною була розроблена програма, що мінімізує перемикальні функції.
Програма є досить універсальною, так як може мінімізувати систему до десяти функцій від, щонайбільше, десяти аргументів. Таким чином, можливостей, що надає дана програма є достатньо для вирішення задачі в більшості випадків.
Для написання цієї програмі був обраний язик Delphi.
Програма має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, та є зручною у використанні.
4.3.2 Інструкція використання
Крок 1. Встановити початкові параметри, такі як кількість аргументів та функцій, після чого натиснути на кнопку “Построить”( рис. 4.6 ).
Рисунок 4.6 Основне заповнення
Крок 2. Заповнити таблицю істинності (невизначеність позначити ‘-’)
Також зручно використовувати кнопки (рис. 4.7):
“Обратная F” – перехід до оберненої функції
“Заполнить случайно” – швидке заповнення таблиці
“Стереть” – зробити всі клітинки пустими
Рисунок 4.7 Таблиця істинності
Крок 3. Натиснути кнопку “Минимизация”(рис. 4.8).
Рисунок 4.8 Безпосередня мінімізація
Для мінімізації іншої системи функції, необхідно повторити всі 3 кроки повторно.
Також програма виведе таблицю істинності, де можна побачити які саме імпліканти було обрано більш наглядно (рис. 4.9).
Рисунок 4.9 Таблиця покриття
4.4 Висновок
При написанні даної курсової роботи я закріпив навички абстрактного та структурного синтезу автомата. Для курсової роботи мною була написана програма мінімізації систем функцій. Таким чином, я повністю відчув та зрозумів всі етапи мінімізації перемикальних функцій. Її написання для мене було дуже корисним, я отримав досвід розробки великих програм. Усі схеми та керуючий автомат були перевірені в програмі AFDK 2.0. Перевірка дала зрозуміти, що все працює вірно. Також я покращив навички оформлення конструкторської документації згідно діючих ГОСТів.
4.5 Список літератури
1) Жабін В.І.,Ткаченко В.В. Логические основы и схемотехника цифровых ЭВМ.–Київ ТОО "Век+",1999.
2) Жабін В.І., Жуков І.А., Клименко І.А., Ткаченко В.В. Прикладна теорія цифрових автоматів: Навч. посібник. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2007.
3) Конспект лекцій з курсу «Комп’ютерна логіка».