- •Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність України у 1917-1920 рр.
- •Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р. Історичне значення.
- •Прихід до влади м.С.Горбачова. Розгортання національно-визвольного руху в Україні.
- •Війна радянської Росії з унр. Проголошення незалежності унр грудень 1917- січень 1918 рр.
- •Політика “коренізації” (українізації), її наслідки. О.Я.Шумський, м.О.Скрипник.
- •Наростання кризових явищ в освіті, науці та культурі України в 70-80-х роках хх ст.
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя в Україні в умовах десталінізації, “Шістдесятники”.
- •Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни 1939-1945 рр.
- •Державотворчі процеси: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні після здобуття незалежності в 90 –х роках хх ст.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників. Перші дні війни.
- •Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна 1920р. Ризький мирний договір.
- •Початок Першої світової війни в Україні. Воєнні дії в 1914р.
- •Загострення екологічних проблем в Україні у 70-80 рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •Голодомори 1921-1923, 1932-1933..1947 рр. В Україні: причини, наслідки.
- •Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •Нацистський “Новий порядок” в Україні в 1941-1944рр. Голокост.
- •Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920 рр. “Воєнний комунізм”.
- •Культура України в 1941-1950 рр.
- •Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр. Етносоціальні процеси та рівень життя населення в період 1964-1985 рр.
- •Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •Особливості та наслідки сталінської індустріалізації в Україні. Підсумки і наслідки індустріалізації. Перші п’ятирічки.
- •Західноукраїнські землі на поч. Хх ст.: економічний, політичний, соціальний розвиток. Модернізація.
- •Особливості політичного життя в Західній Україні на початку XX століття
- •Діяльність політичних партій Західної України
- •Діяльність національних спортивно-фізкультурних організацій
- •Загострення кризи радянського ладу в 1985-1991 рр.: шлях від застою до занепаду.
-
Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність України у 1917-1920 рр.
Історичне значення визвольних змагань 1917-1920 pp. полягає в тому, що було збережено й поглиблено процес українського державотворення, який бере початок з часів Київської Русі. Українці знову нагадали про себе всьому світові як окрема нація, яка має повне право на власну державу. Українській Народній Республіці і Західноукраїнській Народній Республіці не судилося відстояти і зміцнити незалежність і стати в ряди європейських держав. Здобуті досвід і уроки стали надбанням наступних поколінь борців за Українську державу і знадобились наприкінці XX століття. Боротьба українського народу за незалежність показала, що однієї ідеї проголошення самостійності недостатньо. Потрібна єдність усіх політичних сил, якої завжди бракувало в Україні. Сходячись у головному, національні сили різної орієнтації боролися між собою. Невміння захищатись від зовнішніх ворогів, пошуки опори за межами України, боротьба за владу і внутрішні чвари, неефективна соціально-економічна політика, байдужість частини населення до долі держави призвели до поразки української революції.
-
Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р. Історичне значення.
Після провалення спроби державного перевороту 19 серпня 1991р Президія Верховної Ради 21 серпня 1991 року приймає рішення про позачергове засідання 24 серпня.
В момент нестабільності влади в масштабах всього союзу, коли заколотники були вже арештовані, а Горбачов втрачав свій авторитет на фоні посилення впливу Єльцина, позачергова сесія верховної ради УРСР 24 серпня 1991 року відповідним актом проголошує незалежність України.
Це була визначальна подія історії України, про яку мріяли і яку чекали,
За яку проливали кров не одне покоління українськихз патріотів.
30 серпня 1991 року було заборонено діяльність компартії України.
Верховна рада України прийняла також постанову про політичну обстановку і нагальні дії щодо створення умов для попередження нових спроб військового перевороту в республіці.
-
Прихід до влади м.С.Горбачова. Розгортання національно-визвольного руху в Україні.
Дисидентський рух зародився в Україні в кінці 50-х, на початку 60-х років як опозиція існуючій владі. Він сформувався в переломний момент історії СРСР після 20 зїзду компартії СРСР, який засудив деякі дії Сталіна.
Існувало 3 течії дисиденства: правозахистна, самостійницька та релігійна.
Правозахисна була представлена діяльністю Української гельсінської групи.
Ця група сприяла виконанню гельсінських угод які стосувались питань забезпечення і дотримання прав людини.
Самостійницька течія виступала проти імперської політики русифікації, відстоювали ідею державної незалежності України.
Представники релігійної течії боролися за справжню свободу віросповідання, за відновлення Української Греко-Католицької церкви та українізацію автокефальної православної церкви.
Але проти дисидентів та «інакодумців» було створено спеціальний 5 відділ КГБ.
НЕЗГОДНИХ ОЧІКУВАЛИ:
«задушені бесіди» в КГБ, позбавлення права навчатися або займатися улюбленою діяльністю, втрата роботи і притягнення до відповідальності за «тунеянство», побиття, примусове лікування у псих лікарнях.
Існувало 4 форми діяльності дисидентів:
-
Маніфест протесту
-
Направлення листів та звернень в керівні інстанції
-
Нелегальне видання літератури яка пропагандувала ідеї дисидентів
-
Використання нац символіки.