1. Поняття та зміст управлінської діяльності.

Термін „управління” у букв. розумінні – це діял-сть з керівництва чимось. Найчастіше його розуміють як діял-сть, що спрям і регул сусп від-ни; сукуп приладів і мех-мів, за допомогою яких приводять у рух машини; підрозділ у сист установи тощо. Будь-яка упр-ська сист склад з 2-х підсист – керуючої(суб’єкт) і керованої(об’єкт). Отже, до основних комп-тів управл сист належать: 1)суб'єкт управ-ня, тобто джерело управ-го впливу, той, хто управляє, виконує фун-ї керівництва і впливає на об'єкт з метою пере­ведення його у новий стан; 2)об'єкт управ-ня, тобто те, на що спрямовано управ-кий вплив суб'єкта, що функціонує під цим впливом; 3)управ-кий вплив, тобто комплекс цілеспрямованих і органі­зуючих команд, заходів, прийомів, методів, за допомогою яких здійсн-ся вплив на об'єкт і досяг-ся реальні зміни у ньому; 4)зворотні зв'язки, тобто інф-ція для суб'єкта щодо результатив­ності управ-го впливу та змін в об'єкті. Управління — це діял-сть суб'єкта, що ви­явл-ся у цілеспрямованому, організуючому впливі на об'єкт управ-ня, здійснюваному з метою приведення його у бажаний для суб'єкта стан

1. Існуючі види управлінської діяльності, їх зміст.

Управління — це діял-сть суб'єкта, що ви­явл-ся у цілеспрямованому, організуючому впливі на об'єкт управ-ня, здійснюваному з метою приведення його у бажаний для суб'єкта стан. Види: а) технічне (або механічне) управління - це рег-ня технічних процесів, управління механізмами, обладнанням, що здійснюється з метою підвищення продуктивності праці людини, обслуговування її різноманітних потреб у виробничому процесі; б) біологічне управління - упр тваринними та рослинними організаціями, що також здійснюється з метою підвищення їхньої продуктивності (проявом цього виду управління є біотехнологія, генна інженерія та ін.); в) соц управлінні - це є упр-ня людьми і відрізняється від двох попередніх видів вольовим впливом одних суб’єктів управ-го впливу на свідомість і волю інших. Це цілеспрямована організуюча діяльність з метою оптимізації соціального середовища як у цілому, так і в розрізі його частин, сфер, галузей, асоціацій громадян. Зміст процесу управління характеризується метою, заради досягнення котрої воно здійснюється. Змістом управління є комплекс функцій. Функція - це прояв діяльності, обов’язок виконання певної роботи, призначення, роль тощо. Управління реалізується через повсякденне виконання функцій що регулюють, організують окремі управлінські процеси шляхом цілеспрямовуючого впливу на них.

2. Поняття та зміст державного управління.

Під ДУ розуміють специфічну діял-сть держави, що дістає вияв у функ-ні її органів, які безперервно, планомірно, владно впливають на сусп сис-му з метою її вдосконалення відповідно до державних інтересів. Будучи частиною соц упр-ня, держ упр-ня зберігає його хар-ки. Водночас, воно має численні особливості, що відображають його специфіку і дозволяють детермінувати як самостійний вид упр-ня. Ці особливості дістають вияв у основних компонентах системи державного управління (суб’єкті, об’єкті, керуючому впливі). Головна особливість суб’єкта – це, те що ним є держава в цілому. В упр-му процесі вона представлена сист спеціальних, як правило, держ органів. Головна особливість об’єкта – це, те що ним є організоване суспільство в цілому. Безпосередніми об’єктами, на які справляє вплив той або інший конкретний суб’єкт, є підвідомчі йому сфери державного управління.

Головна інтегративна якість сист – реалізація у повному обсязі загальнодержавних інтересів у сфері соц упр-ня. Виділяють 5 ознак держ упр-ня: 1)Виконавчо-розпорядчий характер. Органи ДУ – це насамперед виконавчі структури, на які покладено обов’язок реалізувати рішення, які приймаються законодавчою владою. Розпорядча діяльність дістає вияв у прийнятті загальнообов’язкових приписів, в організації виконання цих приписів, а також у здійсненні контролю за цим процесом. 2)Підзаконність. Цілі ДУ, сфери його впливу, основні форми і методи державного управління визначаються на законодавчому рівні. 3)Масштабність та універсальність. Органи ДУ справляють вплив на всі сфери соціального життя. 4)Ієрархічність. Органи ДУ мають систему нижчестоящих, підпорядкованих їм інстанцій. 5)Безпосередньо організаційний характер. В процесі виконання і розпорядження на різних рівнях організується спільна діяльність людей.