02.ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

подовжився на 20-25 днів, що проявилось у збільшенні кількості днів непрацездатності хворих в 1,5 рази.

Висновок 1.Запропоновані підходи до лікування постраждалих з переломами дистального метаепіфізу кісток гомілки дають можливість зменшити частоту незадовільних результатів за шкалою Кітаока на 5% через 6 місяців, на 6% через 12 міс спостереження.

3.Впроваджена тактика реабілітаційного лікування суттєво скорочує період відновлення функції ушкодженої кінцівки, що відображається

у зменшенні кількості днів непрацездатності в постраждалих основної групі в 1,5 рази.

СУЧАСНІ ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ КІНЦІВОК

д. мед. н., проф. Бур'янов О.А.*, д. мед. н. Савка І.С.** к. мед. н. Ярмолюк Ю.О.**, Цівина С.А.**, Беспаленко А.А.***

М.В. Вакулич *

*Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

**Головний військовий медичний клінічний центр МО України

*** Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу ЗС України

Вступ. Поранення кінцівок в умовах бойових дій сьогодення становлять 53-70% від загальної кількості бойових травм, з яких 35-40% становлять поранення з наявністю переломів кісток. За даними Державного департаменту МО України, частка поранень кінцівок за час проведення антитерористичної операції (надалі АТО) становить 62,6%, з них поранення верхніх кінцівок становлять 35,7% та нижніх кінцівок - 64,3%. У 27-32% випадків поранень кінцівок, переломи кісток кінцівок супроводжуються ушкодженнями магістральних судин та нервів.

Мета. Покращення результатів лікування пацієнтів з вогнепальними пораненнями кінцівок за допомогою впровадження сучасних методів хірургічної обробки ран.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 368 поранених з вогнепальними пораненнями кінцівок, які проходили етапне лікування в медичних закладах І-го ешелону (центральні районні лікарні МОЗ та мобільні госпіталі МОУ), військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (ВМКЦ ПнР), Головному військово-медичному клінічному центрі (ГВМКЦ) та військово-медичному клінічному центрі професійної патології особового складу ЗС України за період з березня 2014 по березень 2015р. Пацієнтам була запропонована наступна хірургічна тактика: повноцінна первинна

122

хірургічна обробка (рани не зашивали, іноді накладали провізорні шви); якщо рана була зашитою – шви розпускалися; етапні повторні хірургічні обробки виконували із застосуванням ультразвукового кавітатора «Sоnoca» фірми «Söring» та апаратів вакуумної терапії «Acti-VAC». Для оцінки ефективності очищення ран та запобіганню інфекційних ускладнень проводився контроль бактеріологічного вмісту рани. За даними ГВМКЦ 97,3% усієї флори, що була виявлена у ранах при первинній та повторній хірургічних обробках займали s. aureus, s. epidermidis, s. pyogenes, e. fecalis, s. pyogenes, p. aeroginosa, e. coli, enterobac. spp. Cередня кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) - 106.

Результати та їх обговорення. Ефективність хірургічного лікування вогнепальних ран контролювалась за рахунок бактеріального посіву. За даними ГВМКЦ, результати хірургічного лікування оцінювалась тричі – одразу при поступленні пацієнта, після проведеної повторної хірургічної обробки та у динаміці (через 3-5 діб). Найкращим результатом очищення рани був відмічений при комбінованому використанні адекватної ПХО (з розчином «Декасан»), системи acti V.A.C. та ультразвукової кавітації – до 102

Висновки.

1.Дані клініко-лабораторного обстеження поряд з іншими інструментальними методами дослідження дають можливість прогнозувати розвиток ускладнень при лікуванні постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок.

2.Проведення повноцінної хірургічної обробки вогнепальної рани у комбінації з системою acti V.A.C., ультразвуковою кавітацією дає можливість зменшити мікробну контамінацію, запобігти інфекційним ускладненням та прискорити час загоєння рани.

СУЧАСНІ ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З АМПУТАЦІЯМИ ПРИ БОЙОВИХ УРАЖЕННЯХ НИЖНІХ КІНЦІВОК

д. мед. н., проф. Бур'янов О.А.*, д. мед. н. Савка І.С.** к. мед. н. Ярмолюк Ю.О.**, Цівина С.А.**, Беспаленко А.А.***

М.В. Вакулич *

*Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

**Головний військовий медичний клінічний центр МО України

*** Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу ЗС України

Вступ. Поранення кінцівок в умовах бойових дій сьогодення становлять 53-70% від загальної кіслькості бойових травм, з яких 35-40%

123

становлять поранення з наявністю переломів кісток. За даними Державного департаменту МО України, частка поранень кінцівок за час проведення антитерористичної операції (надалі АТО) становить 62,6%, з них поранення верхніх кінцівок становлять 35,7% та нижніх кінцівок - 64,3%. У 27-32% випадків поранень кінцівок, переломи кісток кінцівок супроводжуються ушкодженнями магістральних судин та нервів.

Мета. Покращення результатів лікування пацієнтів з ампутаціями нижніх кінцівок за допомогою оптимізації хірургічної тактики.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 62 поранених з бойовими ампутаціями, які проходили етапне лікування в медичних закладах І-го ешелону (центральні районні лікарні МОЗ та мобілні госпіталі МОУ), військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (ВМКЦ ПнР), Головному військово-медичному клінічному центрі (ГВМКЦ) та військово-медичному клінічному центрі професійної патології особового складу ЗС України за період з березня 2014 по березень 2015р. Сформовано дві групи постраждалих: основна група - 36 поранених (58,1%) та контрольна - 26 поранених (41,9%).

В основній групі хірургічна тактика включала в себе наступні заходи: повноцінна первинна хірургічна обробка (кукси не зашивали, іноді накладали провізорні шви); оцінювали післяопераційний стан кукс, при проведенні повторних хірургічних обробок ревізували рану та розпускали шви; етапні повторні хірургічні обробки виконували із застосуванням промивного пристрою «InterPulse» фірми «Stryker», ультразвукового кавітатора «Sоnoca» фірми «Söring» та апаратів вакумної терапії «ActiVAC». В контрольній групі використовували методику загальноприйнятої первинної та повторної хірургічної обробок.

Результати та їх обговорення. Виходячи з досвіду надання хірургічної допомоги пораненим з бойовими ампутаціями на усіх етапах медичної евакуації в основній групі відмічено зменшення кількісті повторних хірургічних обробок з 4,3± 0,2 до 3,4±0,1, операції на одного пораненого (травмованого), знизилась кількість реампутацій на 8,2%, знизилась кількість інфекційних ускладнень з 22,4% до 9,3%, зменшився ліжко-день на 15,8. Покращення зазначених показників можна пов’язати з наданням хірургічної допомоги у відповідності до етапу медичної евакуації, з врахуванням характеру ушкодження та за рахунок застосування сучасних методів хірургічного лікування, таких як ультразвукова кавітація, активний лаваж та лікування вакумними пов’язками з програмованим підтриманням сталого негативного тиску. На відміну від постраждалих контрольної групи, пацієнтам основної групи виконано адекватну первинну хірургічну обробку, яка містила в собі

124

візуально-контрольовану некректомію, фасціотомію та гемостаз рани без її зашивання в поєнанні з протишоковими заходами на І та ІІ рівнях медичної допомоги. Зазначені маніпуляції сприяли стимуляції регенераторних процесів, підвищення васкуляризації тканин, антимікробної дії, як наслідок – швидкого загоєння рани.

Висновки.1. Незважаючи на складність бойової ампутації, аналіз отриманих результатів показав ефективність оптимізованого надання хірургічної допомоги постраждалим з даним видом ушкоджень.

2. Використання сучасних хірургічних методів лікування вогнепальних ран: активного лаважу, ультразвукової кавітації та ВАК-терапії поруч з їх бактеріальним моніторингом значно пришвидшує очищення ран та їх загоєння.

3. Програмована етапна медична реабілітація значно прискорює первинне протезування та соціальну адаптацію постраждалих.

УСКЛАДНЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМІВ ЗАДНЬОГО КРАЮ КУЛЬШОВОЇ ЗАПАДИНИ проф. Філіпенко В.А., Мезенцев В.О. Арутюнян З.А.

ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ».

Актуальність. Тяжким пошкодженням кульшового суглоба є травматичний вивих стегна з переломом заднього краю кульшової западини. Зазначені пошкодження за даними різних літературних джерел зустрічаються у 10-12% випадків, в інших випадках вивихи стегна супроводжуються переломами кісток тазу, що утворюють кульшову западину. Найбільш часто механізм даних ушкоджень - дорожньотранспортна пригода або кататравма, через що таких пацієнтів зазвичай госпіталізують до відділення політравми. В багатьох випадках ці пацієнти знаходяться у важкому стані і оперативне втручання таким хворим можливе, лише після стабілізації гемодинамічних показників. Зрідка це постраждалі з ізольованим вивихом стегна і переломом задньої стінки кульшової западини.

Переломи кульшової западини зі зміщенням, при відсутності адекватного хірургічного лікування, ведуть до раннього розвитку дегенеративнодистрофічних змін у кульшовому суглобі, порушенню функції кульшового суглобу, та інвалідності. Крім того часто відмічаються ускладнення металоостеосинтезу заднього краю кульшової западини, тому вивчення та подальше удосконалення хірургічного лікування таких пошкоджень є актуальним.

125

Мета дослідження. Аналіз ускладнень лікування переломів заднього краю кульшової западини, визначення способів відновлення функції кульшового суглобу та методів профілактики ускладнень у постраждалих.

Матеріал та методи. Проведений аналіз результатів хірургічного лікування 25 хворих із травматичними вивихами стегнової кістки у поєднанні із переломами заднього краю кульшової западини. В залежності від виду хірургічного лікування пацієнти були поділені на 2 групи. У групі 1 20 пацієнтів яким проведений латеральний оперативний доступ з остеотомією великого вертлюга і фіксацією заднього краю кульшової западини шурупами

У групу 2 увійшли 5 пацієнти у яких задній оперативний доступ за Кохером-Лангенбеком із використанням накісткового металоостеосинтезу пластинами.

Для оцінки результатів лікування були досліджені рентгенограми, КТ, та МРТ хворих після хірургічного лікування заднього краю кульшової западини. В залежності від виду оперативного доступу зазначені пацієнти були поділені на дві групи. Досліджувались прояви асептичного некрозу голівки стегнової кістки,та асептичного лізису кісткових фрагментів заднього краю кульшової западини,рецидиву вивиху голівки стегнової кістки, посттравматичний артроз кульшового суглоба. У першу групу увійшли пацієнти у яких латеральний оперативний доступ з остеотомією великого вертлюга і фіксацією заднього краю кульшової западини шурупами. У другу групу увійшли пацієнти у яких задній оперативний доступ за Кохером-Лангенбеком 5 пацієнтів із використанням накісткового металоостеосинтезу пластинами.

Результати. Перша група 5-пацієнтів лізис заднього краю кульшової западини.,8-пацієнтів з асептичним некрозом та подальшим лізисом голівки стегнової кістки., 3-пацієнта рецидив вивиху голівки стегнової кістки., 4-пацієнта проведення шурупів у порожнину суглоба під час остеосинтезу що призвело до розвитку кокс артрозу., Друга група 1- пацієнт лізис заднього краю кульшової западини., 1-

пацієнт з асептичним некрозом з подальшим лізисом голівки стегнової кістки 1- рецидив вивиху голівки стегнової кістки., 2-пацієнти з посттравматичним коксартрозом.

Висновки. Отримавши результати по двом групам можемо говорити що частіше ускладнення після оперативного лікування перелома заднього краю кульшової западини зустічається у першій групі це хворі з асептичним некрозом та подальшим лізисом голівки стегнової кістки де використовувався латеральний оперативний доступ з остеотомією великого вертлюга та фіксацією заднього краю кульшової

126

западини шурупами, ніж у другій групі де виконувався задній оперативний доступ за Кохером-Лангенбеком та накістковий метало остеосинтез пластинами. Необхідним є володіння і використання сучасних методів металоостесинтезу. Пацієнти з переломом заднього краю кульшової западини та вивихом стегнової кістки повинні госпіталізуватися у спеціалізовані стаціонари, де їм можуть забезпечити своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу.

127

ЗМІСТ

Чернышев А.Г., Куценко В.А …………………………………………… 9

Диагностика структурно-функциональных изменений позвоночника у детей с врожденным кифозом.

Демченко Д.А., Петренко Д.Е., Мезенцев А.А. …………………………… 10

Отдаленные результаты применения метода вертеброревитологии при лечении дегенеративно – дистрофических заболеваний поясничного отдела позвоночника

Олейник Ф.В…………………………………………………………….... 12

Спондилолістез при хворобі Ольє (випадок з практики)

Чернишев О.Г., Куценко В.О. ………………………………………………… 18

ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДИТЯЧОЇ ОРТОПЕДІЇ

Відновлення рухової функції дітей-інвалідів зі спастичними формами ДЦП з використанням роботизованого комплексу «LOKOMAT-PRO»

Гримчак Є.В., …………………………………………………………………… 21

Лікування раннього сколіозу у дітей

М.М. Доляницький, К.С. Курисько, В.О. Рогозинский …………………….. 22

Интрамедуллярные телескопические фиксаторы, как метод выбора в коррекции деформаций длинных костей нижних конечностей у детей с несовершенным остеогенезом.

Пашенко А.В., Хмызов С.А. ………………………………………………….. 24

Лечение фронтальних угловых деформаций коленного сустава у детей методом временного блокирования зоны роста

Ершов Д.В., Хмызов С.А., Колесниченко Ю.Э., Рокутов В.С ……………. 25

128

Рентгенологическая характеристика опухолеподобных заболеваний скелета у детей

Лысенко Н.С., Баев В.В., Шармазанова Е.П. ………………………………. 27

Можливості ортезування у випадках патології опорно-рухової системи у дітей

Любицький О.В. ………………………………………………………………. 29

Місце підтаранного артроереза в комплексному лікуванні плосковальгусної деформації стоп у дітей з патологією нервової системи.

Рахман П.М., Кикош Г.В. …………………………………………………… 31

Хірургічне лікування асиметричної лійкоподібної деформації грудної клітки у дітей

Рогозинський В.О., Бебешко О.В. ………………………………………….. 33

Сучасні підходи до хірургічного лікування помірної різниці довжини нижніх кінцівок у дітей

Рокутов В.С. , Єршов Д.В., Колесніченко Ю.Е., Кацалап Є.С. ………….. 34

Превентивна хірургія кульшових суглобів у дітей з ДЦП

Рикун М.Д., Кикош Г.В., Корольков О.І. …………………………………... 36

ІІІ. ЗАХВОРЮВАННЯ СУГЛОБІВ ТА КІСТОК У ДОРОСЛИХ

Ендопротезування кульшового суглоба, після дистракції стегнової кістки за допомогою апарата зовнішньої фіксації у хворих з наслідками травм в ділянки кульшового суглоба

Бондаренко С.Є. ……………………………………………………………… 39

129

Складне протезування верхньої кінцівки. Сучасний погляд на проблему

Лисак А.С. ……………………………………………………………………. 50

СКТартрографія у хворих із кістоподібними утвореннями ділянки колінного суглобу в асоціації із внутрішньосуглобовою патологією

Бур’янов О.А., Клапчук Ю. В., Бородай О.Л., Ясинський О.В. …………. 52

Артороскопическое лечение гипертрофированной медиопателлярной складки

Смирнов Д.А. ……………………………………………………………….. 54

Ультразвукова діагностика кістоподібних утворень ділянки колінного суглоба

Клапчук Ю. В., Бородай О.Л. …………………………………………….. 56

Ультрасонографічні особливості анатомічних структур плечового суглоба у дорослих в залежності від віку та статі.

Яковенко С.М. ……………………………………………………………… 58

ІV. ФУНДАМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОРТОПЕДІЇ ТА ТРАВМАТОЛОГІЇ

130

V. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЇ

Снижение показаний к оперативному лечению посттравматических контрактур коленного сустава

Барков А.А., Барков А.В. …………………………………………………. 97

Алгоритм створення геометричних тривимірних комп’ютерних моделей для дослідження черезкісткового остеосинтезу

Гуцуляк В.І., Мельникович Х.Д. ………………………………………… 99

Аутопластика дефектів нервів із застосуванням жирової тканини та пунктату кісткового мозку (експериментальне дослідження)

Гайович І. В. …………………………………………………………….. 100

Діагностика деформівного артрозу акроміально-ключичного з’єднання та його лікування з застосуванням збагаченої тромбоцитами плазми.

Мазевич В.Б. …………………………………………………………….. 102

Досвід лікування переломів вертлюгової ділянки стегнової кістки у хворих цукровим діабетом ІІ типу з використанням

GAMMA 3 та PFNA.

Шимон В.М., Стойка В.В., Сливка Р.М., Шерегій А.А. …………….. 103

Застарілий задній вивих плеча зі зворотнім HILL-SACHS пошкодженням: від діагностики до лікування

Логвиненко В.В., Литвин В.В. ………………………………………… 105

131