Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

загальної хірургії №2 з ВПХ

Завідувач кафедри

д.мед.н., професор

_______________ Я.Й.Крижановський

“______” _____________ 2007 року

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Загальна хірургія
Модуль № 1	Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Змістовний модуль № 1	Введення в хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворими у хірургічному відділенні. Хірургічна операція.
Тема заняття № 4	Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
Курс	3
Факультет	Медичний № 1, медичний № 4

Київ – 2007

1. Актуальність теми:

До середини XIX століття більше 80% оперованих хворих помирали від гнійних ускладнень операційних ран, причини яких були невідомі. Можна уявити стан хірургії в той час. В роботі Шеню наведені втрати 309-тисячної французької армії в Криму (1854-1856), а саме: вбито 10 тисяч вояків (3,3% загальної кількості війська), а від наслідків поранень померло 85 тисяч (27,6%) Для ілюстрації наведемо приклад: з 1681 солдата, якому зробили ампутацію стегна, лише 106 залишились живими, післяопераційна летальність становила 92%.

Застосування угорським акушером Земмельвейсом в якості антисептичного засобу хлорного вапна при проведенні вагінальних досліджень у породіль дозволило знизити післяпологову летальність, пов'язану з розвитком сепсису, з 18,3% у 1847 році до 3% в наступному півріччі, а в наступному році – до 1,3%.

Після відкриття у 1863 році Л.ІІастером причини гниття і бродіння, швидко накопичувалися спостереження про те, що причиною багатьох ранових ускладнень є мікроорганізми.

Наведені вище історичні факти чітко окреслюють актуальність питань асептики та антисептики в роботі лікувально-профілактичних закладів. Саме тому, вивчення і знання основ асептики і антисептики необхідні для медичних працівників усіх спеціальностей. Актуальність заняття диктується і тією обставиною, що питання, які стосуються зазначеної теми, будуть розглядатися і на старших курсах при навчанні на кафедрах хірургічного, терапевтичного та лікувально-профілактичного профілю.

2. Конкретні цілі:

Аналізувати причини виникнення і розвитку хірургічної інфекції та шляхи профілактики і лікування останньої.

Пояснювати особливості санітарно-гігієнічних режимів хірургічного відділення та операційного блоку в комплексі заходів щодо профілактики внутрішньо лікарняної інфекції та виникнення гнійно-септичних ускладнень у хворих з хірургічною патологією.

Запропонувати методи та режими стерилізації в залежності від структурних особливостей матеріалів, інструментів та приладів медичного призначення.

Класифікувати антисептичні засоби в аспекті раціонального застосування останніх в практичній діяльності хірургічного відділення та операційного блоку.

Трактувати отримані результати контролю санітарно-гігієнічних норм роботи лікувального закладу.

Малювати схеми структурної організації загально-хірургічного відділення та операційного блоку в аспекті підтримки антимікробного режиму лікарні.

Проаналізувати можливі причини виникнення у хворих з хірургічною патологією гнійних ускладнень та шляхи запобігання зазначеного в подальшому.

Скласти алгоритм особливостей лікування та догляду за хворими з хірургічною патологією з урахуванням правил асептики та антисептики.