Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

реєструються при реальному виконанні рухів. На принципі роз шифрування ідеомоторних актів базується ефект «читання ду мок», коли завдяки надзвичайно тонкій чутливості деякі люди здатні, перебуваючи в контакті з іншою людиною, сприймати слабкі сигнали її ідеомоторних актів і «вгадувати», який предмет та в кого з присутніх сховав реципієнт. Ідеомоторними актами як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та ін. Тренери ре комендують своїм вихованцям перед виконанням вправи зроби ти це подумки, уявивши від початку до кінця. Таке «програму вання» поліпшує результати їх реального виконання.

Регулювальний вплив мозку на всі органи людського тіла є закономірним явищем. Образи уяви, що формуються у процесі діяльності людини, можуть посилювати цей вплив. При патології мозкової діяльності спостерігаються зміни функції уяви. Най частіше такі зміни виявляються в галюцинаціях, коли хворий ба чить неіснуючий об’єкт. При цьому образ, який виникає, є настільки яскравим, що людина абсолютно впевнена в його ре альності. Тимчасовий стан галюцинації викликають наркотики. Надмірне вживання алкоголю може викликати хворобливий стан — білу гарячку, коли починаються фантастичні марення, що не узгоджуються з будь якою життєвою логікою.

13.4. Процес створення образів уяви

Створення людиною образів нових об’єктів зумовлене потре бами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають пе ред нею, активізуються певні сліди попередніх вражень і утворю ються нові комбінації асоціативних зв’язків. Цей процес набуває різної складності залежно від мети, змісту та попереднього досвіду людини.

Найелементарнішою формою синтезування нових образів є аглютинація (від лат. aglutinare — склеювання). Це створення об разу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, узятих з різних об’єктів. Наприклад, такими є казкові образи русалки — напівжінки, напівриби: кентавра — напівчоловіка, напівконя; у технічній творчості: тролейбуса — сполучення властивостей трамваю та автомобіля, танк амфібія, що поєднує властивості танка і човна.

189

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

Прийомом створення нових образів є аналогія. Суть цього прийому полягає в тому, що створюваний новий образ схожий на реально існуючий об’єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту. На принципі аналогії базується но ва галузь інженерної справи — біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих організмів, які стають засадовими стосовно конструювання нових технічних систем. Так було створено бага то різних приладів — локатор, «електронне око» тощо.

Нові образи можуть створюватися за допомогою наголошуE вання. Цей прийом полягає в навмисному посиленні в об’єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на тлі інших. Ма люючи дружній шарж, карикатуру, художник знаходить у харак тері чи зовнішності людини щось неповторне, притаманне тільки їй і наголошує на цьому художніми засобами.

Створити нові образи можна шляхом перебільшення (або применшення) характеристик об’єкта. Цей прийом широко вико ристовується в казках, народній творчості, коли герої наділяють ся надприродною силою (Микита Кожум’яка, Котигорошко) і здійснюють подвиги.

Найскладнішим способом утворення образів уяви є створен ня типових образів. Цей спосіб потребує тривалої творчої роботи. Художник створює попередні ескізи, письменник — варіанти тво ру. Так, при малюванні картини «З’явлення Христа народові» ху дожник О. Іванов зробив близько 200 ескізів.

Уяву, яка присутня в художній творчості, можна проілюстру вати висловлюванням К. Паустовського: «Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока чи жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі чи вогонь зірки в нічній воді, — усе це крих ти золотого пилу. Ми, літератори, видобуваємо їх упродовж деся тиріч, ці мільйони крихт, збираємо непомітно для самих себе, пе ретворюємо на сплав і потім з цього сплаву виковуємо свою «Зо лоту троянду» — повість, роман або поему» [10].

Перебіг творчого процесу пов’язаний з виникненням багатьох асоціацій, їх актуалізація підпорядковується меті, потребам і мо тивам, які домінують в актах творчості.

Велику роль у створенні образів уяви відіграє практична діяльність. Доки створений образ існує тільки «у голові», він не завжди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.

190

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Засадовою стосовно створення образів уяви є взаємодія двох сигнальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, обра зу та слова набирає різного характеру в різних видах уяви залеж но від конкретного змісту діяльності, в яку включається створен ня образів.

13.5. Різновиди уяви

Діяльність уяви може бути охарактеризована залежно від участі в цьому процесі спеціальної вольової регуляції, від харак теру діяльності людини та змісту створюваних образів.

Залежно від участі волі в діяльності уяви її поділяють на ми мовільну та довільну.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи події. Потреба в мимовільному створенні образів постійно акту алізується різними видами діяльності, в які включається осо бистість. У процесі спілкування співрозмовники уявляють собі ситуації, події, що є предметом обговорювання; читаючи худож ню чи історичну літературу, людина мимоволі стає спостерігачем реальних картин, що народжуються в її голові під впливом про читаного. Мимовільне виникнення уявлень тісно пов’язане з по чуттями людини. Почуття є потужним генератором яскравих об разів уяви тоді, коли людина перебуває у тривозі перед невизна ченістю очікуваних подій чи, навпаки, переживає емоційне підне сення перед участю в урочистих подіях, що мають життєво важ ливе для неї значення.

Переживаючи страх, тривогу за близьких, людина подумки малює образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події, уявляє атмосферу доброзичливості, пошани з боку колег, присутніх. Прикладом мимовільного виникнення образів уяви є сновидіння. У стані сну, коли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній, сліди від різноманітних вражень, що збері гаються в мозку, легко розгальмовуються й утворюють поєднан ня, що характеризуються неприродністю та невизначеністю.

Процес уяви може відбуватись як довільний, коли він спря мовується спеціальною метою створити образ певного об’єкта, можливої ситуації, уявити чи передбачити сценарій розвитку подій. Здійснення довільної уяви у процесі пізнання зумовлене потребою свідомої регуляції побудови образу відповідно до за

191

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

вдання та характеру виконуваної діяльності. Довільне створення образів спостерігається переважно у творчій діяльності людини.

Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу та репродуктивну.

Уява, яка включається у творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи, називається творчою.

Уява, яка включається у процес засвоєння того, що вже ство рили й описали інші, називається відтворювальною, або репроE

дуктивною.

Так, у конструктора винахідника, який створює нову маши ну, уява творча, а в інженера, який за словесним описом або крес ленням створює образ цієї машини, — репродуктивна.

Творча уява активізується там, де людина відкриває щось но ве, знаходить нові способи праці, створює нові, оригінальні, цінні для суспільства матеріальні та духовні продукти.

Продукти творчої уяви, їх багатство та суспільна значущість безпосередньо залежать від знань і життєвого досвіду особистості, її ставлення до діяльності, її соціальної позиції тощо. Важливу роль у творчій уяві відіграє мова, яка є засобом усвідомлення твор чого задуму та інструментом аналітико синтетичної діяльності.

Репродуктивна уява — це процес створення людиною образів нових об’єктів на основі їх словесного опису чи графічного зобра ження. Потреба в репродукції образів об’єктивної дійсності — постійна й актуальна в житті та діяльності людини як свідомої суспільної істоти. Репродуктивна уява відіграє надзвичайно важ ливу роль у процесі спілкування людей, яке великою мірою спри чинило її розвиток. Мовний опис явищ завжди потребує від лю дини створення відповідних образів. Репродуктивна уява не обхідна при читанні художньої літератури, при роботі з навчаль ними посібниками з географії, біології, анатомії тощо. Образи об’єктів формуються також на основі їх графічного опису, напри клад, в інженерній справі, при користуванні схемами, картами.

Творча і репродуктивна уяви тісно взаємопов’язані, постійно взаємодіють і переходять одна в одну. Цей зв’язок виявляється, з одного боку, в тому, що творча уява завжди базується на репро дуктивній, містить її елементи. З іншого боку, складні форми ре продуктивної уяви містять елементи творчої. Наприклад, у діяль ності актора втілення сценічного образу є результатом діяльності творчої і водночас репродуктивної уяви.

192

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Залежно від змісту діяльності й характеру праці людини уява поділяється на художню, технічну, наукову та ін.

Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та ін.) образи, надзвичайно яскраві й детальні. Так, І. Рєпін, малю ючи картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», пи сав, що голова обертом іде від їхнього гумору та галасу. Г. Флобер говорив, що він гостро відчував у роті присмак миш’яку, коли опи сував сцену самогубства мадам Боварі. Художникові, письменни кові завдяки яскравості чуттєвих образів здається, що вони безпо середньо сприймають те, що зображують у своїх творах.

Для технічної уяви характерними є створення образів просто рових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов, їх лег ке дисоціювання та об’єднання в нові сполучення, уявне перене сення їх у різні ситуації. Образи технічної уяви найчастіше ре алізуються у креслення, схеми, на основі яких потім створюють ся нові машини, об’єкти.

Наукова уява виявляється у побудові гіпотез, проведенні ек спериментів, в узагальненнях, що їх роблять при створенні по нять. Фантазія відіграє важливу роль у плануванні наукового дослідження, побудові експериментальної ситуації, у передба ченні перебігу експерименту. При побудові наукової системи уя ва необхідна, щоб доповнити відсутні, не знайдені ще ланки в ланцюжку фактів.

Фантазія має велике значення для плідної творчої діяльності вченого. Без фантазії його праця може перетворитися на діяльність із нагромадження наукових фактів, акумулювання своїх і чужих думок, а не на реальний поступ до нових винаходів, ідей, створення принципово нового в науці.

Особливою формою уяви є мрія. Мрія — це процес створення людиною образів бажаного майбутнього. Мрія є необхідною умо вою втілення в життя творчих задумів, коли образи уяви не мо жуть реалізуватися негайно з об’єктивних або суб’єктивних при чин. У цій ситуації мрія постає як реальна спонука, як мотив діяльності, завдяки якому стає можливим завершення початої справи. Без мрії, зауважував Д. Писарєв, неможливо було б зро зуміти, яка спонукальна сила змушує людину започатковувати і доводити до кінця виснажливі й великі за обсягом роботи в ца рині мистецтва, науки та практичного життя.

Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та пла нування діяльності. Ця її функція переконливо виявляється

193