Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vsyo_1111_Kollektivnaya_rabota_33_zmist.docx
Скачиваний:
188
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
435.51 Кб
Скачать
  1. Написання прізвищ, географічних назв іншомовного походження загалом підпорядковується принципам української орфографії, проте є й низка специфічних правил.

  2. І. Російський, болгарський, чеський звук [є], польські [іе] передаються:

  3. Літерою е

  4. 1. Після букв, що позначають приголосні звуки: Кузнецов, Петров, Лєрмонтов, Сенкевич; Пенза, Воронеж.

  5. 2. У суфіксі -ев після р і ц та шиплячих (ж, ч, ш): Муромцев, Писарев, Нехорошев; мис Рум'янцева.

  6. Літерою «є»

  7. 1. На початку слова: Єлизаров, Єфремов, Єпифанов; Єреван, Єнісей.

  8. 2. У середині слова після букви, що позначає голосний, після апострофа і м'якого знака: Гуляєв, Благоєв, Аляб'єв, Аркадьєв; Колгуєв, Єгор 'євськ.

  9. 3. У корені російських прізвищ, якщо в українській мові у цьому корені йому відповідає звук і літера і: Бєдний, Слєпцов, Сєченов; Бєлгород, Благовєщенськ.

  10. II. Російська літера е передається:

  11. Сполученням літер «йо» На початку слова і складу: Йолкін, Бугайов; Соловйово.

  12. Сполученням літер «ьо» У середині чи в кінці складу: Корольов, Семьоркін, Ве-рьовкін; мис Дежньова.

  13. Літерою «е»

  14. Якщо прізвище утворене від спільних для української і російської мов імен: Артемов, Семенов, Федоров; Орел.

  15. Літерою «о»

  16. Під наголосом після ч, щ: Громов, Хрущов; Рогачово.

  17. III. Болгарське, сербське «и» передається:

  18. Літерою «и»

  19. Між буквами, що позначають приголосні: Христов, Радим, Ягич.

  20. Літерою «і»

  21. Після букв, що позначають голосні: Стоїч, Раім.

  22. Літерою «і» На початку слова: Шєв, Івич, Ільєску.

  23. IV. Польське, чеське, словацьке и(і') передається:

  24. Літерою «і»

  25. На початку слова та після приголосного: Івашкевич, Лінда, Міцкевич.

  26. Літерою «и»

  27. Після шиплячих та у суфіксах -ик, -ицьк-, -ич: Шимчак, Міклошич, Бжозович, Козицький, Гавлик, Фучик.

  28. V. Російська літера «и» передається:

  29. Літерою «і»

  30. 1. На початку слова: Ігнатов, Ісаєв.

  31. 2. Після приголосних (крім шиплячих і ц): Пушкін, Мічурін.

  32. Літерою «ї»

  33. 1. Після букв, що позначають голосні: Воїнов; Ізмаїл.

  34. 2. Після апострофа та м'якого знака: Гур 'ін, Ільїн.

  35. Літерою «и»

  36. 1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед буквою, що позначає приголосний: Чичиков, Жилін, Щипачов, Нальчик.

  37. 2. У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для російської та української мов: Борисов, Сидоров, Пивоваров, Васильєв; Гаврилово.

  38. 3. У префіксі при-: Привалов, Пришвін.

  39. 4. У суфіксах -ик, -ич9 -иц, -ищ, -ович, -євич: Засулич, Голик, Радищев, Станковим, Трублаєвич.

  40. VI. Російське «ы» передається літерою «и»: Крутих, Рибаков. №31Термінологія слів іншомовного походження у текстах проф. Тематики

Спочатку дипломат. мовою була латина, потім французька – тому багато термінів:

  • аташе - дипломатичні посада або ранг (з французької - прикріші* - ний, зарахований);

  • агреман - згода уряду іноземної держави на призначення посла, (з французької - згода, задоволення);

  • дуаєн - старшина дипломатичного корпусу, (з французької ~ ста­рший);

  • демарш - дипломатичний виступ перед урядом іншої держави, (з французької - виступ, вчинок);

  • комюніке - офіційне урядове повідомлення з питань зовнішньої по­літики, (з французької- повідомлення).

  • консул - посадова особа держави, призначена в певний район іншої держави за її згодою для захисту інтересів своєї країни, її юридичних осіб і громадян, (лат. - consul);

  • акредитація - сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом на посаду глави представництва в інших країнах або постійного лредста- вника держави при будь-якій міжнародній організації, (з лат. - довіряти);

  • акредитування — процес призначення і вступ на посаду глави дип­ломатичного представництва, (з лат. - довіряти);

  • конвенція — вид міжнародних договорів, який встановлює взаємні права та обов'язки сторін; конвенції поділяються на багатосторонні й двосторонні, загальні й галузеві, глобальні й регіональні; fa лат. — до­говір, угода);

  • пакт - найменування двостороннього чи багатостороннього міжна­родного договору, який регулює такі питання, як забезпечення взаємної та колективноїбезпеки,взаємодопомога, ненапад та ін.; (з лат. - угода);

  • депозитарій - зберігач тексту-оригіналу міжнародного багато­стороннього договору, з лат. - (зберігач, охоронець);

  • нунцій - постійний представник папського престолу при урядах держав, з якими Ватикан підтримує дипломатичні стосунки;

  • делікт міжнародний - порушення державою норм міжнародного пра­ва, (з пат. - провина, проступок);

  • ультиматум - нота або меморандум уряду або його дипломатич­ного представника, в якому викладаються умови, на яких наполягає держава-адресант.

Таким чином, у сфері дипломатичної термінології іншомовні запози­чення посідають значне місце. Як правило, це прямі лексичні запозичен­ня, що зберегли своє вихідне значення.

Однією з особливостей лексики дипломатичних текстів є використання в якості загальноприйнятих міжнародних (неасимільованих) висловів ла­тинських та інших іншомовних словосполучень, які можуть передаватися в україномовних текстах українськими або навіть латинськими літерами:

  • персона грата - дипломатичний представник, на призначення яко­го у якості глави дипломатичного представництва дана згода уряду держави, в яку він призначається; (з лат. - бажана особа);

  • персона нон грата - дипломатичний представник або член дипло­матичного персоналу, присутність якого на території держави пере­бування стала небажаною; оголошення персоною нон грата тягне за собою негайний виїзд на батьківщину; (з лат. - небажана особа);

  • статус кво - юридичний або політичний стан, який існує у поточ­ний момент;

  • де-юре - у силу закону, формально; де-факто - існуючий, фактичний стан речей; омбудсмен - парламентський функціонер, покликаний стежити за дотриманням державними органами прав громадян;

  • modus vivendi - "спосіб життя" - тимчасова або попередня угода; modus procedendi - "спосіб дії' - означає, у якому порядку і яким шляхом буде виконано дане зобов'язання;

  • Sub spa rati - коли помирав монарх, якого представляв дипломатич­ний представник або при якому він був акредитований, то його місія, строго кажучи, закінчувалась. Але в проміжку часу до отримання ним нових вірчих грамот він продовжував переговори, які вже велись Sub spe rati, тобто з надією, що обіцяне ним буде затверджене його монархом;

  • ad referendum - дослівно, "до того, що має бути повідомлено, відне­сено"- означає "за умови схвалення вищою інстанцією;

  • ad hoc - спеціальний, для даного випадку, з певною метою; casus belli - випадок, що виправдовує війну;

  • casus foederis - випадок, передбачений союзним договором. Воро­жий акт, подія, які дають привід іншій державі не виконувати союзні зобов'язання;

  • status belli - у стані війни;

  • clausula rebus sic stantibus - дослівно - "застереження незмінних об­ставин". Кожна зі сторін, що домовляється, має право на односторон­нє розірвання договору у випадку суттєвих змін обставин;

  • ne varietur — не змінюється - означає, що при остаточному оформ­ленні дипломатичного тексту в нього не повинні вноситись будь-які виправлення і зміни;

  • sin qua non - означає умову, яка повинна бути прийнята, якщо ук­ладення угоди бажано для сторони, якій вона запропонована.

У деяких випадках у дипломатичних текстах прийнято латинські або французькі вирази позначати лише початковими літерами:

в. і. (ad interim) або p.r. (par interim) — "між тим" — особа тимчасово займає посаду.;

p.f. (pour féliciter) - висловлення вітання; p.r. (pour remercier) - висловлення подяки; p.p.c. (pour prendre congé)-на знак прощання.

Деякі терміни використовуються в дипломатичних текстах лексичним значенням, ніж взагалі в українській літературній мо токол, класи, сторона, імунітет, поглиблення і розширення ЄС, о ЕС, комплімент.

Частина дипломатичних термінів потрапила в українську мову з інших мов шляхом калькування (запозичення): вірчі грамоти, повірений у справах, пам'ятна записка, розширення ЄС, наднаціональність, спільна політика ЄС, спільна позиція ЄС тощо.

№32 ПРАВОПИС СКЛАДНИХ І СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ

РАЗОМ

Правила

Приклади

Складні слова, частини яких поєднані єд­нальними звуками [о,е]

синьоокий, сталевар, працездатність

Складні слова, утворені з поєднанням та узгодженого з ним прикметника, іменника і дієслівної основи, прислівника, та дієприк­метника або прикметника, числівника, на­писаного словами, та іменника

сільськогосподарський,

водоочисний,

загальнонауковий,

чотирирічний;

але: 50-річчя. 100-лїття

Усі складноскорочені слова й похідні від них

профспілка, Нацбанк, профспілковий, Міносвіти

Складноскорочені слова з першими части­нами: авіа-, авто-, біо-, вело-, водо-, кіно-, космо-, моно-, псевдо-, радіо-, стерео-, суп ер-, теле-, фоно-, фото- та ін.

авіазавод, автомобіль, кіно­фільм, біологія, велоспорт

ЧЕРЕЗ ДЕФІС

Правила

Приклади

Повторення того ж слова або споріднених з метою посилення його основного зна­чення

ледве-ледве, рано-вранці, білий-білий

Поєднання синонімічних, антонімічних слів

тишком-нишком, більш-менш, часто-густо

Слова, що означають близькі за змістом поняття

батько-мати, пікар-терапевт, хліб-сіль

Складні прикметники, що називають поєд­нання двох кольорів, смакових відчуттів, або відтінки

синьо-жовтий, чорно-червоний, гіркувато-кислий, темно-зелений але жовтогарячий

Складні прикметники, утворені 3 двох чи більше основ, що називають не підпоряд­ковані одне одному поняття

мовно-літературний, всесвітньо-історичний, фізико- математичний

Слова, що означають державні посади, військові звання

прем'єр-міністр, генерал- лейтенант, контр-адмірал

Слова, що означають складні одиниці ви­міру

кіловат-година, грам-атом, тон- но-кіломето

Слова, що означають назви рослин

мати-й-мачуха, іван-чай

Іменники (складні географічні назви)

Переяспав-Хмельницький, Моги­лі в-Подільський, Івано-Франківськ

Слова, до складу яких входять іншомовні елементи віче-, екс-, обер-, унтер, штаб- (штабс-)

Штаб-квартира, віце-прем’єр, екс-міністр, обер-лейтенант

ПРАВОПИС СЛІВ З ПІВ-, НАПІВ-, ПОЛУ-

Правила

Приклади

Разом перед загальними назвами

півсела, півабрикоса, півоселі, піввідра

Через дефіс - перед власними назвами

пів-України, пів-Криму, пів-Європи, пів-Дніпра

3 апострофом - після пів- перед я, ю, є, ї

пів’ясеня, пів'юрти, пів’ями, пів’їдальні

Складні слова з напів-, полу- завжди пи­шуться разом

напівфабрикат, полумисок, полукіпок, полудень, полуниця, напівшепіт

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]