28. Метод аналізу продуктів діяльності

Одним з допоміжних методів є вивчення продуктів діяльності дитини (письмові роботи, малюнки, ліплення, аплікація й таке інше). У поєднанні із психолого-педагогічною характеристикою учня, показниками його успішності цей метод дозволяє встановити характер і причини ускладнень у навчанні, намітити заходи щодо підвищення успішності та у подальшій корекційній роботі опиратися на позитивні якості особистості й діяльність учня.

Аналіз продуктів діяльності дозволяє простежити й виділити утруднення й помилки, способи подолання труднощів, провести їхнє співвідношення на кінцевому й проміжному етапах діяльності. Для цього необхідно знати умови, за якими протікала діяльність, установити, чи є отримані результати випадковими або типовими для даної дитини, піддаючи аналізу не один, а багато продуктів діяльності. Важливо виділити те, що дитина робить за вказівками дорослих, і те, що вона виконує самостійно. На різних етапах психічного розвитку дітей має значення аналіз різних продуктів діяльності: у дошкільному й молодшому шкільному віці це малюнки, аплікації, у середньому шкільному - письмові роботи, твори, що дозволяють проаналізувати особливості вживання слів, засвоєння граматичного складу мови, у юнацькому віці й у дорослих - продукти трудової діяльності [

Метод вивчення продуктів діяльності має обмежене застосування. Якщо при нормальному розвитку на підставі малюнків дитини можна зробити припущення про рівень сформованості просторових уявлень, про багатство й правильність уявлень про навколишній світ, про ступінь сформованості всіх психічних функцій, про емоційне фон, особливості особистості, то в умовах важкої рухової патології діагностична цінність таких методик знижується. Малюнок дитини із ДЦП може бути примітивним, непропорційним, одноколірним, однак це ще не свідчить про бідність уявлень, це може бути лише підтвердженням моторних труднощів, які не дозволяють дитині графічно реалізувати творчий задум і різноманіття навколишнього світу. У силу цього проективні методики необхідно використати стосовно дітей з руховою патологією з великою обережністю. Необхідно уникати прямого переносу результатів продуктивних видів діяльності в дитини із ДЦП у сферу інтелектуальну, пізнавальну, особистісну [144,319].

Таким чином, однією з найважливіших умов ефективної психодіагностики в роботі з дітьми з психофізичними вадами є опора на їх провідну діяльність та рівень "нормального" розвитку дитини без психофізичних порушень.

29. Сенсорний розвиток немовляти.

Сенсорний розвиток – це чуттєве сприйняття світу, іншими словами, сприйняття за допомогою органів чуття: зору, слуху, дотику, нюху. Особливе значення сенсорне сприйняття має для дітей до 3-х років, оскільки вони знайомляться зі світом саме через органи почуттів (почуття також задіяні в естетичному розвитку).

Сенсорний розвиток відбувається шляхом пізнавання форми, величини, кольору, запаху предмета. Щоб зрозуміти, що з себе представляє предмет, дитині обов’язково треба його помацати і переконатися, шорсткий він або гладкий. У випадку з фруктами чи овочами – гіркий або солодкий. Наприклад, якщо дитина пробує несозревшіх ягоду і відчуває, що вона кисла, то сенс слова “не достигла” йому стане більш зрозумілий, особливо якщо він порівняє її зі смаком стиглої ягоди. Щоб зрозуміти, що скло крихке, як це не дивно звучить, але дитині потрібно побачити своїми очима, як розбивається скляний предмет (гуртка, наприклад). Інакше криків батьків: “Не чіпай – розіб’єш!” – Немає сенсу.

Досвідчений шлях дуже збагачує уявлення про світ. Причому примітивне порівняння тонкий-товстий, гладкий – шорсткий, великий – маленький і т.д. – Це тільки фундамент. Початкові поняття потрібні для більш детальних висновків. Наприклад, якщо яблуко червоне – значить стигле, або якщо на вулиці темно – значить ніч і пр. Іншими словами, сенсорне сприйняття допомагає уточнювати властивості об’єктів або явищ. Це допомагає дитині робити певні висновки і діяти відповідно до них.

Ігри для сенсорного розвитку пов’язані з визначенням властивостей різних предметів. Для засвоєння величини хороший тренажер – конусна пірамідка. Покажіть дитині як вона розбирається, зробіть акцент на тому, що кільця нанизуються в залежності від їх величини. Потім дайте дитині самій виконати ці дії. І у випадку помилки, поясніть, чому саме це кільце не на своєму місці.

“Розклади кубики за кольорами” – теж корисна гра. Запропонуйте дитині (1,5 – 2 років) вибрати з великої кількості однакових за розміром кубиків ті, які одного кольору, і скласти їх в окрему коробку. Гру можна ускладнити, запропонувавши дитині розділити всі кубики на купки за кольорами.

“Дражнилки” – гра на наслідування. Показуйте дитині різні гримаски: ось насуплені брови, ось посмішка, ось вишкірені зубки, ось округлені очі, ось надуті щічки. Нехай повторює. Можна урізноманітнити завдання рухами: рубаємо сокирою (двома складеними долоньками – рух вниз), пливемо брасом, зображуємо млин та інше. Як правило, така гра дуже подобається дітям.

“Згадай відчуття”. Проводите по руці дитини різними предметами: пір’їнкою, іграшкою, рукавичкою і пр. Потім повторюйте дотику, але тільки при закритих очах. Завдання дитини пригадати відчуття і назвати предмет, яким воно викликано.

“Вгадай, чия рука” – гра складна, що вимагає дуже тонкого сприйняття. Для початку дитині потрібно помацати руку (або руки) мами, бабусі, тата, дідуся і запам’ятати, які їх руки навпомацки. Потім із закритими очима дитина повторює весь процес і при цьому намагається визначити, чиї це руки. Складніше проводити дану гру серед дітей, тому що дитячі руки по тактильним відчуттям схожі.