4. Поняття про управління фінансами, його принципи та функціональні елементи

Практичне використання фінансового механізму безпосередньо пов’язане з цілеспрямованою діяльністю держави щодо управління фінансами.

Управління містить у собі ряд функціональних елементів: прогнозування, планування, оперативне управління, регулювання і контроль. Усі ці елементи забезпечують проведення фінансової політики в поточній діяльності державних органів, юридичних осіб і громадян.

Управління фінансами це сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та ефективного використання фінансових ресурсів.

В управлінні фінансами виділяють суб’єкти і об’єкти управління.

Об’єктами управління виступають фінансові відносини, пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об’єкти управління – це фінанси підприємств, організацій, установ, фінанси домогосподарств, державні фінанси.

Суб’єктами управління виступають держава в особі законодавчих і виконавчих органів, а також фінансові служби підприємств.

Сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, має назву «фінансовий апарат».

Таким чином, до управління фінансами входить проведення загальної фінансової політики держави, здійснення функцій планування і координації фінансових ресурсів, розробка фінансового законодавства, розробка бюджету, збір податків, випуск позик, управління державним боргом.

В Україні суб’єктами управління на мікрорівні є фінансові служби підприємств, фінансові, страхові та податкові органи.

Управління фінансами на рівні держави здійснюється системами законодавчої і виконавчої влади. В Україні це Верховна Рада, Президент і Кабінет Міністрів України. Безпосередньо оперативне управління фінансами покладене на Міністерство фінансів і підзвітні йому регіональні та місцеві органи. Найвищий орган законодавчої влади - Верховна Рада (Володимир Рибак) затверджує державний бюджет і регулює найважливіші відносини у фінансовій діяльності. Це здійснюється через прийняття законів із фінансових питань.

Кабінет Міністрів України формує та здійснює фінансову й грошово-кредитну політику, розробляє і подає Президенту України проект державного бюджету, організовує його виконання, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, здійснює грошову емісію.

Міністерство фінансів бере участь у розробленні балансу фінансових ресурсів, організовує роботу зі складання проекту державного бюджету, контролює випуск і обіг цінних паперів, бере участь у роботі органів управління фондових бірж. У системі Міністерства фінансів функціонують державна контрольно-ревізійна служба і Державна податкова адміністрація України, їх очолюють голови, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Основне завдання контрольно-ревізійної служби - здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей держави та державних установ, їхнім збереженням, станом та достовірністю бухгалтерського обліку і звітності. Державна податкова адміністрація (зараз – Міністерство доходів і зборів – Олександр Клименко) головним завданням вважає забезпечення відповідності законодавства про податки, повний облік усіх платників податків, здійснення контролю і забезпечення правильності розрахунку й сплати податків, контроль за законністю здійснення валютних операцій

Державне казначейство здійснює оперативне управління видатками державного бюджету. Казначейство також збирає, обробляє й аналізує інформацію про стан державних фінансів, надає найвищим законодавчим і виконавчим органам державної влади звітність про фінансові операції уряду і стан бюджетної системи.

Єдину грошово-кредитну політику і регулювання грошового обігу здійснює Національний банк України.