2. Пасові передачі

Пасова передача відноситься до передач приводів гнучкою ланкою і призначається для передавання потужності від одного вала на другий ─ при значних міжосьових відстанях.

1. шків ведучий;

2. шків ведений;

а. міжосьова відстань;

α. кут обхвату шківа пасом.

Пасові передачі у машинобудуванні знаходять широке поширення. У порівнянні із зубчастими вони мають наступні переваги:

• можливість запобігання руйнування трансмісії при перевантаженні;

• можливість передачі потужності при значному а;

• плавність і безшумність роботи;

• простота конструкції, легкість ходу і мала вартість.

До недоліків пасових передач потрібно віднести:

• непостійність передаточного числа u;

• великий тиск на вали і опори (у 2...3 рази більше, ніж у зубчастих);

• менша компактність;

• менший к.к.д (η=0,96...0,97).

2.1 Класифікація пасових передач

Пасові передачі можна класифікувати за наступними ознаками:

1. За типом пасів: а) плоскопасова передача, б) клинопасова передача, в) круглопасова передача, г) поліклинова передача.

а) б) в) г)

2. За схемою передачі:

а) відкрита, б) перехресна (для тихохідних малопотужних передач), в) напівперехресна, г) кутова, д) із ступінчатими шківами, е) із натяжним (відтяжним) роликом для збільшення u до 10...15, ж) багатошківні пeредaчі.

За розміщенням осі передачі в її площині:

а) вертикальні, β=0,5π, б) похилені, 0<β<0,5π, г) горизонтальні, β=0.

За передоточним числом:

а) передачі з u=соnst( схемами а), б), в), г),. е), ж), другого пункту) і б) передачі з u=var з ступінчастим регулюванням швидкості, наприклад, схема д) другого пункту або з плавним ( безступінчастим ) регулюванням швидкості, виконаним за однією із наступних схем:

Орієнтовно можна припустити, що .

2.2. Приводні паси

2.2.1. Плоскі паси

Приводні плоскі паси стандартизовані за шириною і товщиною.

Стандартом передбачені наступні матеріали для їх виготовлення:

а) Шкіра. Виготовляються одношарові і двошарові, що складаються з двох одношарових, склеєних по всій поверхні або склеєних і прошитих після з’єднання кінців паса. Достатньо міцні (_мнц=25 Н/мм²), зносостійкі, однорідні за структурою, мало реагують на вологу (у деяких межах). Однак дорогі , рекомендують застосовувати у передачах з додатковим тертям.

б) Прогумована тканина. Виготовляється з двох або більше шарів бавовняної тканини, зв‘язаної між собою вулканізованою масою каучука з домішками. Міцні (_мнц=40,0Н/мм²), відносно дешеві. Їх недолік полягає в тому, що вони тяжкі, неоднорідні за структурою.

в) Бавовняні цілотканиннні матеріали. Можуть бути одношаровими і багатошаровими. Число шарів коливається від 4 до 8. Границя міцності σ_мнц доходить до 30,0 Н/мм. Легкі, гнучкі, однорідні. Для захисту від атмосферних осадків просочують озокеритом ( гірським воском ).

г) Бавовняні шиті тканини. Застосовують тільки для шківів великих діаметрів. Бувають 3-х, 6-ти, 8-ми, шарові.

Шерстяні тканини із козячої, верблюжої, овечої шерсті, _мнц=50Н/мм², можуть витримувати перевантаження, придатні для роботи в агресивному середовищі, мало реагують на зміну температури навколишнього середовища.

е) Шовкові тканини. Границя міцності _мнц=100,0Н/мм². Легкі, застосовують для швидкісних передач малої потужності.

ж) Пластмаси. Широке застосування знаходять останнім часом. Виготовляють паси із поліамідної смоли. Дуже міцні (міцність окремих ниток досягає 800,0Н/мм² , а стрічки 200…300Н/мм²). Працюють без проковзування, безшумно, мають мізерне спрацювання. Для кращого прилягання до шківа покривають пас оболонкою із бавовняної тканини або шаром хромової шкіри.

Останнім часом практикується виготовлення комбінованих пасів, що складаються із міцного сердечника (нейлона) і прогумованої тканини. Такі паси можуть передавати потужність до 3000кВт з коловою швидкістю до 50 м/с при температурах від -30˚ до +70˚С.

Порівняно недавно стали застосовувати зубчасті паси, поєднуючі переваги плоскопасових передач і зубчастого зачеплення. Такі паси виготовляють із неопрана, армірованого в середині стальними тросами. Передачі з зубчастими пасами безшумні, забезпечують постійне передаточне число і не потребують змащування.

З’єднання кінців плоских пасів

Довжина плоских пасів стандартом не регламентована. Її визначають розрахунковим шляхом; вільні кінці стрічки для виготовлення паса відповідним чином з’єднують. Можливі способи з’єднання показані нижче.

а) і б) — склеювання кінців пасів (шкіряних, пластмасових);

в) — зшивання за допомогою сирої шкіри (шкіряних);

г) — для прогумованих, бавовняних, шерстяних, шовкових, а також шкіряних пасів;

д) — з’єднання за допомогою заклепок.

е) — з’єднання за допомогою металічних осі і скрепок;

є) — шарнірне з’єднання, виконане з допомогою металічних накладок і осі;

ж) — з’єднання болтами (заклепками).