4.5. Асутп з ок, який виконує функції безпосереднього ( прямого) цифрового управління.

ОК в режимі ПЦУ розраховує не уставки, необхідні для оптимізації ТП ( супервізорне управління), а необхідні значення керуючих дій. Вихідним пристроєм ОК вони перетворюються з цифрової форми в сигнали, які передаються прямо на виконавчі механізми регулюючих органів.

Така процедура виконується для кожного локального контуру управління, до яких ОК звертається почергово з певною частотою.

Уставки для контурів вводяться оператором або зовнішньою ЕОМ, яка виконує розрахунки по оптимізації. При цьому, очевидно, оператор повинен мати доступ до керуючої програми, зокрема мати можливість змінювати уставки, контролювати деякі вибрані змінні, варіювати межі допустимих значень вимірюваних величин, змінювати параметри настройки.

Одна з головних переваг ПЦУ – можливість зміни алгоритмів управління простим внесенням змін в програму, але ці зміни повинні бути ретельно підготовленні. Ця серйозна вимога в принципі не обмежує гнучкість системи управління.

Суттєвий недолік даної АСУ – відмова ОК, тому вимоги до надійності повинні бути винятково високими.

4.6. Інші види АСУТП.

Чітких меж між розглянутими системами не має, загальноприйнятої класифікації АСУТП також не має.

За ступенем подібності можна розбити на окремі групи, зокрема, за наступними умовними ознаками:

1. ієрархічним рівнем;

2. характером перебігу ТП ( неперервний, дискретний, неперервно-дискретний);

3. умовною інформаційною потужністю ( кількість параметрів контролю й управління):

а) мала – до 256;

б) середня – до 600;

в) підвищена – до 1600;

г) велика – більше 1600;

4. ступенем функціонального розвитку, зокрема, керуючих функцій:

а) одно контурне автоматичне регулювання (АР);

б) каскадне і (або) програмне АР;

в) багатозвязне АР;

г) оптимальне управління встановленими ( стаціонарними ) режимами;

д) координація підсистем;

е) оптимальне управління перехідними процесами;

є) оптимальне управління з адаптацією.

4.7. Поняття про децентралізовані АСУТП.

До появи мікропроцесорів (МП) ступінь централізації АСУТП збільшувався, що протирічило сучасним вимогам до надійності, гнучкості, вартості систем звязку і програмного забезпечення.

Централізація АСУ економічно виправдана при порівняно невеликій інформаційній потужності ТОУ і його територіальній зосередженості. В протилежному випадку децентралізація структури АСУТП стає принциповим методом підвищення її живучості й економічно вигідна.

Технічною основою сучасних розподілених СУ є МП і МП-системи. (будь-яка обчислювальна, інформаційно-керуюча або керуюча система, пристроєм обробки І якої є МП).

МП-система виконує функції збору даних ( комутація сигналів, їх уніфікація, фільтрація, перетворення в цифрову форму, введення в базу даних та ін.), регулювання й управління, візуалізації всієї І бази даних, зміни уставок, параметрів алгоритмів і самих алгоритмів і т.п..

Використання МП,МПС ( в тому числі мікро ЕОМ) дало можливість:

1. замінити аналогові технічні засоби на цифрові, там де це ціле оправдано;

2. замінити ТЗ з жорсткою логікою на програмовані пристрої – контролери;

3. замінити одну міні-ЕОМ системою з декількох мікро-ЕОМ для забезпечення децентралізованого управління з підвищеною надійністю і живучістю.

МПС можуть виконувати в підсистемах розподіленої АСУТП всі типові функції контролю, вимірювання, регулювання, управління, представленні І оператору. В технічному плані така система утворює:

1. багатомашинну систему – обчислювальну систему з декількох міні- і мікро-ЕОМ з власними системами ( ОС). Звязок між машинами чисто апаратний;

2. багатопроцесорну – декілька процесорів зі загальною операційною системою ( МП-мультимікропроцесорні системи).

З точки зору обробки даних децентралізована АСУТП – це обєднання за допомогою каналів і пристроїв звязку різноманітних ЕОМ і МПС, яке називають локальною обчислювальною мережею (ЛОМ). По суті це багатомашинна система, яка працює в єдиному ОС. Для керування – ЛКОМ.