Функції мислення.

Функції мислення досить ріноманітні, тому визначим чотири з них, пов’язаних з навчанням:

1.Розуміння – це розкриття істотного (змісту і значення насамперед)у предметах та явищах дійсності. Таке мислення відображає вивчаємий об’єкт шляхом співвідношення його з більш широким колом явищ та закономірностей. Зрозуміти предмет (явище) – це виявити його місце і роль, засіб утворення в об’єктивній реальності.

2.Цілеутворення –це процес “породження” нових цілей мислення і діяльності людини.

3.Рефлексія – це діяльність мислення, спрямована на аналіз змісту і методів пізнання, своїх властивостей і дій, самопізнання.

4.Рішення задач. – Мислення виникає тоді, коли ситуація вимагає інших дій і засобів, ніж має людина, тобто створюється складність, неможливість діяти відомими методами (засобами). Ситуація стає про блемною. Утворення задачі на відміну від проблемної ситуації вже є показником вдалого аналізу – виділення, кристалізації відомого і невідомого аспектів (умов). Процес розв’язання пізнавального завдання, таким чином, починається з формулювання питання. Другий етап розв’язання завдання починається з пошуку шляхів аналіза встановленого питання та побудови гіпотези. Розв’язання мислительного завдання – завершальний етап процесу – віе може відбуватися по-різному (методом проб і помилок чи як творчій процес наприклад). Але, в будь-якому випадку, процес розв’язання завдань вимагає мобілізації та напруження всіх психічних сил особистості, концентрації її пізнавальної активності.

Миследіяльність.

Миследіяльність або діяльність мислення має три боки: 1) змістовний; 2)функціонально-операційний; 3)ціле-мотиваційний.

Змістовний бік мислення – це операції зі змістом – незрозуміле стає зрозумілим,неструктуроване знання – структурованим тощо.

Функціонально-операційний бік мислення – це “арсенал” прийомів і засобів мислення: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння , різноманітні абстракції та блоки суб’єктивної інформації, які найчастіше використовуються при асоціаціях. Тобто специфічна складова досвіду.

Ціле-мотиваційний бік мислення виявляє себе у єдності з мотивами поведінки та діяльності людини.

Змістовні та операціональні компоненти мислення.

До змістовних компонентів мислення належать форми мислення та засоби мислення.

Форми мислення: 1)судження; 2) міркування; 3)умовисновки; 4)поняття.

Судження – основна форма мислення, у процесі якої стверджуються або відображаються зв’язки між предметами та явищами об’єктивної дійсності.

Міркування – це низка пов’язаних суджень, спрямованих на з'ясування певної думки (позиції).

Умовисновок –це відокремлення з одного чи декількох суджень нового судження. Розрізняють індукттивні та дедуктивні умовисновки, умовисновки за аналогією.

Поняття – це відображення в свідомості людини загальних і суттєвих властивостей предмета чи явища.

“Мати поняття про будь-який предмет- означає володіти загальним засобом його побудови, знанням пройого походження,”- казав В.В.Давидов.

Засоби мислення: індукція і дедукція.

Індукція – це засіб мислення, приякому умовисновок прямує від одиничних фактів до загального висновка.

При дедукції процес відбувається навпаки – від загальних положень до конкретного висновку.

До операційних компонентів мислення належать такі розумові операції:

1.Аналіз –це мислительна операція розчленування складного об’єкта на складові.

2.Синтез – це мислене об’єднання окремих частин, боків, аспектів, елементів чи ознак і властивостей в єдине, якісно нове ціле.

3.Порівняння –це операція, зміст якої виявляється в співставлянні об’єктів, їх властивостей , відношень і ознак та знаходжені між ними спільного чи різниці.

4.Узагальнення – це об’єднання багатьох предметів чи явищ за якою-небудь спільною ознакою.