- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
5. Поняття про часові уявлення.
Засвоєння часових понять викликає найбільше труднощів у розумово відсталих учнів. Поняття "час" є досить складне для них, адже його неможливо відчути на дотик: вони не усвідомлюють певного часового відрізку, 5-ть років, 10-ть років, 100 років позначають одним словом - "давно". Тому в пропедевтичний період дуже важливо визначити, які часові уявлення вже сформовані у розумово відсталих.
Потрібно зауважити, що ці поняття можуть бути засвоєні учнями лише при систематичному використанні. Тому необхідно постійно запитувати, що вони робили сьогодні, вчора, що будуть робити завтра. Передусім розумово відсталі школярі фіксують час за подіями, які з ними відбулись і які викликали у них емоційні переживання. Поступово вони відходять від такого розуміння і починають пов'язувати його з тими подіями, які відбуваються навколо них. Характерним для розумово відсталих є нерозуміння того, куди дівається час. Якщо всі інші величини вони можуть побачити, потримати, роздивитись, використати м'язові відчуття - то з часом вони зробити цього не можуть. Тому у допоміжній школі учні часто ставлять запитання: "А де ділося вчора?", "Куди пішов місяць?", "Покажіть мені рік?".
Розвиткові часових уявлень сприяє чіткий розклад, складений вчителем. У період пропедевтичних занять школярі починають працювати з календарем чергувань, який потрібно оформити так, щоб забезпечити формування у них понять "сьогодні", "вчора", "завтра". Для цього доцільно зробити таблицю, у яку можна було б вставляти імена дітей, які чергували, чергують або будуть чергувати. Наведемо зразок такої таблиці.
Таблиця 6.2.
Календар чергувань | ||
Вчора |
Сьогодні |
Завтра |
Сашко Б. |
Тамара Н. |
Петро Т. |
Під іменами учнів можна вставляти малюнки, наприклад зайчик, ластівка. Робота з таким календарем проводиться кожен день. У цей же час вони знайомляться з тим, що всі заняття проводяться у певний час і за відповідним розкладом. Цей розклад вони можуть складати під керівництвом вчителя, при цьому замість назв предметів вивішують їхні символи, наприклад, замість читання - малюнок книжки, замість математики - рахівниці, малювання - фарби, фізкультури - м'яча тощо. Вчитель спочатку самостійно вставляє у пази такої таблиці відповідні малюнки, а учні під його керівництвом можуть вставляти цифри, які позначають послідовність уроків. Потім цю роботу вони виконують самостійно.
Потрібно зазначити, що використання такого календаря та розкладу занять підводить школярів до усвідомлення важливої закономірності часу - його плинності. Вчитель постійно звертає увагу учнів на те що було сьогодні - завтра стане вчора; те, що буде завтра - на наступний день стане сьогодні.
Поглибленню, уточненню і закріпленню правильного розуміння часових термінів сприяє організація на уроках вправ з розгляду картинок, малюнків, на яких зображені події, пори року, погодні явища, як тривалі, так і короткочасні.
Ознайомлення розумово відсталих з частинами доби починають з контрастних понять: день - ніч, вечір - ранок. Роботу можна розпочати з розгляду картинок, На яких зображені характерні для цієї частини доби явища. При цьому вчитель опирається на особистий досвід учнів, на їхні знання.
Потрібно сказати, що такі поняття, як "старий - молодий" є у більшості розумово відсталих школярів. Вони можуть правильно відібрати картинку з серії, на якій зображена найстарша людина. Але ряд дослідників (Н.Ф.Кузьміна-Сиромятникова, Н.М.Тализіна) зазначали, що поняття "старша" не є для них яскраво окресленим. Часто воно замінюється і змішується з поняттям "головний", а поняття "молодий" в більшості випадків відсутнє взагалі. Тому для – чіткої їх диференціації потрібно організувати спеціальні вправи. Наприклад, вчитель піднімає учнів і запитує, коли вони народились. Після того, як вони сказали Свій вік він робить висновок, хто з них старший, хто молодший. Такі самі заняття можна провести на порівняння членів сім'ї, віку будинків, дерев тощо.
Особливо важко сформувати у розумово відсталих терміни, які вказують на невизначений часовий проміжок ("недовго", "довго", "давно", "недавно" тощо), визначити тривалість часу, послідовність логічно пов'язаних подій. Для цього доцільно використовувати особистий досвід школярів ("Скільки часу ми їхали з поля на машині і скільки йшли пішки?"), пісочні годинники (великий і малий), які дозволяють порівняти, як пересипається пісок з однієї колби в іншу (довго і швидко).
Ці вправи вимагають багаторазового повторення, тренування. їх потрібно проводити не лише на уроках математики, а й да інших заняттях. Головне при цьому - домогтись того, щоб учні адекватно використовували їх у своєму мовленні, усвідомлювали тривалість подій, вміли розрахувати свою діяльність у відповідності до вимог щодо термінів її виконання.