5.2. Форми позакласної роботи з математики

5.2.1. Гурткова робота з математики

Ця форма роботи в допоміжній школі використовується рідко, хоч несе в собі позитивний ефект у плані закріплення математичних знань, умінь і навичок, використання їх у практичній діяльності.

Гуртки створюються на добровільній основі. До них входять учні старших класів, які виявляють цікавість до математики. Керівником гуртка є вчитель математики старших класів. Оскільки школярі не дуже бажають брати в ньому участь - завдання педагога зацікавити їх тим матеріалом, який буде на ньому використовуватись, і відповідни­ми формами роботи.

Стимулом до організації гуртка може бути спеціально організова­на і проведена коротка бесіда на уроці під час розв'язування задачі або обчислення прикладів, відгадування математичних загадок, ребу­сів тощо.

Завдання гуртка - розвивати математичне мислення, кмітливість, поглиблювати цікавість школярів до математики і її законів. Гурток повинен мати свою програму, в якій зазначається завдання на поглиблення навчального матеріалу, який вивчався на уроках, формування практичних вмінь та навичок. На ньому можуть розглядатись питан­ня з історії математики, виникнення систем числення, рахунку, цифр, прикладні питання, які шкільною програмою розглядаються недоста­тньо повно. У гуртку учні виконують обчислення прикладів і розв'я­зування задач підвищеної (ми беремо умовно це порівняння, пристосовуючи його до можливостей розумово відсталих) складнос­ті, проводять математичні екскурсії, розгадують ребуси, загадки, го­ловоломки, конструюють та моделюють нескладні прилади, проводять шкільні математичні вечори, вікторини тощо.

На першому занятті члени гуртка повинні вибрати старосту, озна­йомитись з планом, визначити час його роботи. Зміст перших занять бажано готувати виключно на ігровому матеріалі, включати цікаві за­дачі, ігри, фокуси, ребуси тощо. Повідомлення (доповіді) повинен ро­бити керівник гуртка. Але інколи це можна запропонувати зробити учневі, який добре встигає з математики. Доповідь такого школяра має ретельно аналізуватись керівником. Виступи повинні бути неве­ликими за змістом і тривати не більше 10-15 хвилин.

У гуртка повинен бути план роботи. Він складається на весь на­вчальний рік і містить такі розділи: дата, зміст заняття, відповідаль­ний за проведення. Протягом року план може змінюватись та доповнюватись. У кінці навчального року доцільно провести підсум­кове заняття, на якому вказати, що було зроблено, чого навчились, чи всі пункти плану були виконані, відзначити кращих учнів і по можли­вості запропонувати основні форми роботи на наступний рік.

5.2.2. Математичні ігри

Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтво­рення і засвоєння суспільного досвіду, в якій складається і удоскона­люється самокерування поведінкою.

В ігровій моделі навчального процесу засвоєння нової інформації відбувається через створення ігрової ситуації: школярі переживають ту чи іншу проблему в ігровому плані, основу їхньої діяльності скла дає ігрове моделювання, частина діяльності учнів відбувається в умо­вно-ігровому плані. Підсумки гри мають подвійний зміст: ігровий і навчально-пізнавальний. Важлива роль в ній відводиться заключно­му ретроспективному обговоренню, під час якого учні спільно аналі­зують її протікання і результати, співвідношення ігрової (модельованої, імітаційної) і реальної ситуації, хід навчально-ігрової взаємодії. Результативність дидактичних ігор залежить від їхньої спрямованості, систематичного використання і поєднання з простими дидактичними вправами^*.

Найбільш поширеною формою позакласної роботи в допоміжній школі є математичні ігри - рухові, настільні, хвилини цікавої матема­тики, математичні ранки тощо. Ігри для школярів можуть бути і як відпочинок, і як джерело творчої діяльності. Створення ігрової ситуа­ції сприяє тому, що розумово відсталі учні, не докладаючи значних зусиль, засвоюють знання, вміння та навички.

При організації вмілого підходу і настільні, і рухові ігри математи­чного змісту можна застосовувати як на уроці, так і в позакласних за­ходах. Настільні ігри допомагають вчителю математики підняти рівень знань учнів. Під час їх організації (на екскурсії, на дитячому майданчику, в спортивному залі тощо) всі арифметичні дії розумово відсталим учням пропонується виконувати усно.

Організовуючи ігри вчитель дотримується наступних умов: а) гра повинна мати мету і бути зрозумілою; б) правила гри мають бути простими та доступними для усвідомлення; в) числовий, геометрич­ний та дидактичний матеріал необхідно добирати відповідно до про­грами класу, індивідуальних можливостей учнів; г) ігри не повинні втомлювати їх; д) рухливі ігри необхідно давати по черзі зі спокійни­ми; є) гра має бути обов'язково закінчена; є) оскільки математичні іг­ри мають пізнавальну спрямованість, на перший план ставитьсяінтелектуальне завдання, при розв'язанні якого використовуються та­кі мисленнєві операції, як аналіз, синтез, міркування, умовивід; ж) кожен учень має бути активним учасником гри; з) гра повинна бу­ти обов'язково закінченою.

Якщо проведення гри пов'язане зі змаганням команд, потрібно за­безпечити контроль за їхніми результатами з боку журі. Членами жу­рі доцільно вибирати педагогів з інших класів. Готуючись до неї вчитель визначає мету (навчальну, виховну, корекційно-розвивальну), кількість гравців, обладнання, як з найменшими витратами часу ознайомити учасників з правилами, її тривалість, прийоми заохочен­ня, підведення підсумків.

Наведемо приклад гри "Лото". На картці розміром 10x20 сантиме­трів, яка розділена на прямокутники пишуться приклади на множен­ня та ділення: 5x6; 18:3; 12:4; 6x7 і т.д. На маленьких картках пишуться відповіді: 4; 6; 12; 30; 42 і т.д. Картки з прикладами та від­повідями виготовляються окремо, причому приклади комбінують та­ким чином, щоб всі табличні випадки множення та ділення були на , цих картках. Виграє той учень в класі, який першим закриє всі при­клади своєї картки.