3. Уроки удосконалення знань та вмінь.

Основне завдання цих уроків - поглиблення і розширення матема­тичних знань, вироблення в учнів необхідних для практичної діяль­ності умінь та навичок.

Вони мають таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) пере­вірка домашнього завдання; 3) усний рахунок; 4) актуалізація опор­них знань, умінь та навичок (виконання учнями завдань для відтворення раніше вивчених прийомів); 5) напівсамостійні і самостійні вправи на застосування знань у стандартних ситуаціях (вправи за зразком); 6) вправи за завданням вчителя на вироблення вмінь пе­реносити опорні знання в нові ситуації; 7) домашнє завдання; 8) під­ведення підсумків.

4. Уроки систематизації та узагальнення знань.

Основне завдання цих уроків - об'єднання розрізнених математи­чних знань, засвоєних протягом певного періоду в єдину систему. На­явність таких уроків у допоміжній школі обумовлюється тим, що на них вчитель об'єднує невеликі об'єми матеріалу однієї теми в єдину систему. Оскільки тема вивчається протягом кількох уроків і врахову­ючи те, що розумово відсталим учням притаманна здатність до швид­кого забування, що створює певні труднощі для формування єдиної системи математичних знань, ці уроки покликані систематизувати і узагальнити знання школярів. Вони плануються вчителем у години, які в програмі виділені на повторення матеріалу.

Вони можуть мати приблизно таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) повідомлення теми і мети уроку; 4) всебічна перевірка, відтворення і узагальнення знань; 5) узагальнення знань учнів вчителем; 6) домашнє завдання; 7) підве­дення підсумків.

5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.

У них особливе призначення, адже вони вирішують специфічні для даної школи завдання - виправлення недоліків засвоєння знань, первинну їх корекцію і закріплення правильних алгоритмів роботи з математичним матеріалом. Під час пояснення нового матеріал}' у вчителя часто не буває цілковитої впевненості в тому, що учні адеква­тно зрозуміли його пояснення і засвоїли матеріал. Тому, перш ніж пе­рейти до закріплення, необхідно організувати роботу з виявлення недоліків у їхніх знаннях з метою запобігання неправильного закріп­лення і подальшого використання на наступних заняттях або в прак­тичній діяльності. На цих уроках вчитель повторно звертається до вже вивченого матеріалу, уточнює знання школярів, виявляє прогали­ни у них.

Урок даного типу може мати приблизно таку структуру: 1) органі­зація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) усний ра­хунок; 4) повідомлення теми і мети уроку; 5) актуалізація опорних знань та вмінь (виконання завдань учнями під контролем вчителя з метою виявлення неточностей, які потребують корекції); 6) корекція неправильно засвоєних знань; 7) об'єднання коригованих знань в єдину систему; 8) тренувальні вправи (закріплення знань) 9) домаш­нє завдання; 10) підведення підсумків.

6. Практичні уроки.

Інколи вчитель математики може проводити уроки на вимірюван­ня і креслення об'єктів у масштабі, виготовлення геометричних фігур і тіл, визначення їхнього периметр)', площі, об'єму тощо. Вони мо­жуть проводитись у формі практичних занять.

Наведемо приблизну структуру уроку даного типу: 1) організація учнів на урок; 2) повідомлення теми і мети уроку; 3) пояснення за­вдання учням; 4) актуалізація необхідних знань для виконання робіт; 5) виконання учнями завдання; 6) первинна перевірка робіт учнів ви­кладачем; 7) домашнє завдання; 8) підведення підсумків. Потрібно зазначити, що в процесі самостійного виконання завдань вчитель постійно контролює діяльність учнів, при необхідності надає їм допомогу. Також педагог повинен врахувати індивідуальні здібно­сті школярів і підготувати їм завдання відповідного типу.