- •І технології
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.4. Фінансово-кредитна система
- •2.2. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача
- •2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
- •2.5. Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації
- •2.6. Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації
- •2.7. Технологія опрацювання текстової інформації
- •2.8. Технологія опрацювання табличної інформації
- •2.9. Інтегровані пакети для офісів
- •2.10. Системи управління базами даних
- •2.11. Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних
- •2.12. Технологія використання експертних систем
- •2.13. Нейромережеві технології у фінансово-економічній діяльності
- •3.1. Технологія використання вбудованих функцій excel для фінансових розрахунків
- •2. Сталі ренти
- •3. Загальний потік платежів
- •4. Модель ціни акції
- •3.2. Підбір параметра
- •3.3. Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки
- •3.4. Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами
- •3.5. Диспетчер сценаріїв
- •4.1. Організаційно-концептуальні
- •4.2. Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу
- •4.3. Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень
- •4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
- •4.5. Підтримка прийняття рішень
- •4.6. Проблеми оптимального управління запасами
- •5.1. Місцеві фінанси
- •5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- •5.3. Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків
- •5.4. Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах
- •6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
- •6.2. Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки»
- •6.3. Інформаційне забезпечення
- •6.4. Зовнішні інформаційні зв'язки
- •6.5. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- •6.6. Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування»
- •7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій
- •7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем
- •7.3. Стадії створення автоматизованих банківських систем
- •7.4. Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках
- •7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем
- •8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
- •8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
- •8.3. Технологія роботи з системою
- •9.1. Система обліку та контролю банківських валютних операцій
- •9.2. Система «Перекази! операції»
- •9.3. Автоматизована система ведення банківських договорів
- •9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»
- •9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»
- •9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
- •10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж
- •10.2. Корпоративна банківська мережа
- •10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
- •10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
- •10.5. Банкомати
- •10.6. Міжнародні банківські комп'ютерні мережі
- •10.7. Організація розрахунків в системі електронних платежів України
- •10.8. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
- •10.9. Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні
- •11.1. Поняття безпеки банківських інформаційних систем
- •11.2. Загрози та безпека економічних інформаційних систем
4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
Грошові ресурси (фінанси) підприємств, фірм, корпорацій та інших суб'єктів господарювання постійно перебувають у русі, що забезпечує можливість стабільного розвитку господарюючого суб'єкта. Тому однією із проблем фінансового менеджменту, яка потребує комп'ютерної підтримки, є вивчення та аналіз обігу капіталу на основі дескриптивних моделей і управління елементами грошового потоку в межах вибраного діапазону альтернативних фінансових стратегій. Для розв'язування цієї задачі потрібно мати гнучкий науковий інструментарій, побудований, зокрема, на результатах аналітичного та імітаційного моделювання. Звідси випливає актуальність і важливість розробки відповідних формальних та комп'ютерних засобів моделювання грошового обігу в концепції системи підтримки прийняття фінансових рішень.
Грошовий обіг (обіг капіталу) на підприємствах має складну внутрішню будову, його елементи і зв'язки між ними характеризуються невизначеністю та динамічністю, піддаються впливові різних стохастич-них чинників внутрішнього і зовнішнього походження.
Осьовим елементом у будь-якій системі управління грошовим обігом є готівковий бюджет, який є прогнозом надходжень і витрат готівки протягом запланованого періоду. Готівковий бюджет показує, чи може фірма очікувати дефіцит готівки (в цьому випадку її плани повинні бути спрямовані на одержання зовнішнього капіталу) або надлишок готівки (плани підприємства в цьому випадку повинні охоплювати різні напрями інвестування наявних засобів). Тому управління грошовою готівкою належить до однієї з важливих складових проблем управління фінансами.
176
Розд/л 4 ЩЩЩ ПІД ТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Для виробничих підприємств, які мають мало замовників і характеризуються високим темпом зростання виробництва та помітним збільшенням прибутку, грошовий обіг є основою при оцінці фінансово-господарського стану. Тому він у даному випадку є об'єктом контролю платоспроможності й дієздатності підприємства. Для торгівельних підприємств, які мають мало покупців, проблема управління грошовим обігом також досить гостра. У цьому випадку сума надходжень від реалізації досить мінлива, бо залежить від купівельного попиту та порядку розрахунків із клієнтами.
Проблема управління грошовим обігом часто постає і у високопродуктивних підприємствах, бо для підтримання високого рівня виробництва керівник підприємства, очікуючи майбутні доходи, повинний вкладати свої фінанси у капітальне будівництво, матеріально-технічне обладнання тощо. Розподіл грошей за термінами може бути основним джерелом невизначеностей при прийнятті рішень щодо фінансування подібних проектів.
Істотно впливають на проблему управління грошовим обігом не лише розмір підприємства і масштаб фінансових операцій, а й проміжки часу, протягом яких потрібно приймати фінансове рішення. За короткий термін (один чи два тижні) труднощі виникають у результаті відстрочок платежів покупцями, тоді коли керівник підприємства повинен сплачувати рахунки за своїми платіжними відомостями. Впродовж значного відрізку часу керівники підприємств перебувають у класичній ситуації дефіциту вільних грошових коштів, оскільки при прогнозуванні попиту потрібно враховувати інвестиції в капітальне будівництво, створення матеріально-технічних ресурсів тощо. В обох випадках не відомі ні точні розміри, ні розподіл за часовими відрізками одержання реальних доходів, а це належить до ризикової частини проблеми управління грошовим обігом. До специфічних характеристик належить і те, що невідома дата сплати за покупки за короткий термін, реальний рівень попиту і розподіл у часі зростання доходів на тривалий період.
Іншою характерною рисою управління грошовим обігом у сфе-Р1 фінансового планування на короткий термін є вибір відповідної реакції на придбання деякого майна при можливій нестачі вільних грошей.
12"'
177
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. амхЙЙва
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Щ&Щ§
За порівняно тривалий час керівник підприємства, як зазначалось, може домовитися щодо надання банком позички або використати грошовий резерв у вигляді фінансових акцій (цінних паперів). Короткотермінові дії включать затримку платежів постачальникам і службовцям підприємства. Інші короткострокові тактичні дії можуть включати ще й збільшення обсягу робіт без додаткової оплати за рахунок кредиторської заборгованості, звертання за позичками, повернення запасів чи дебіторської заборгованості.
Отже, проблема управління грошовим обігом повинна вирішуватися насамперед у просторі можливих стратегій (тактик) вибору фінансових операцій. Проте якщо операції й вибрані, то в дійсності з кожної операції випливає множина різних можливостей. Це дає змогу обмежити варіацію економічних показників і виключити необхідність розрахунку повного грошового обігу. Така поведінка легко може бути реалізованою на підприємствах, які розраховують на щоденний банківський баланс як на сигнальний механізм. Але коли багато підприємств використовують подібну процедуру планування, значна їх кількість (особливо невеликих і нових організацій) мають інший механізм фінансового планування. Ця система послідовно щоденно пред'являє вимоги банку для встановлення поточного грошового балансу. Фінансисти підприємства мають векселі до сплати і опрацьовують замовлення на поставку, при цьому контролюючи — чи досить грошей на витрати. Використання банківських кредитів здійснюється лише у крайніх випадках, що створює певні проблеми й обмежує низку операцій.
Рух фондів підприємства є «прихованою» фазою вартісного циклу, але для моделювання фінансової системи потрібно описати елементи процесу руху фондів і зв'язки між ними. При створенні математичних та імітаційних моделей задач управління грошовим обігом у контексті розробки системи підтримки прийняття фінансових рішень необхідно враховувати динамічний і стохастичний характер цього процесу, орієнтуватися на індивідуальні особливості користувачів і враховувати фактор пріоритету в тій чи іншій ситуації, притаманний конкретному керівникові підприємства.
178
Розділ 4 ЙрВД ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Методи математичного та імітаційного моделювання грошового обігу належать до структурованих методів прийняття рішення, зокрема в умовах ризику. Проте вибір аналітичних інструментів здійснюється в межах вибраної стратегії чи методу управління грошовими ресурсами, використання яких залежить від умов і факторів, що супроводжують виробничо-фінансову діяльність конкретного підприємства (фірми). Вибір того чи іншого методу повинний проводитися шляхом порівняння доходів і витрат, зв'язаних із управлінням коштами.