Методичка фізіологія модуль 2 стоматологи

Середня швидкість ниркового плазмообігу становить для чоловіків 720 мл/хв, для жінок – 660 мл/хв на 1,73 м2 поверхні тіла.

Швидкість ефективного ниркового плазмообігу залежно від віку пацієнта,

розраховують за формулою: 840,0 – 6,44 вік (у роках).

Мета роботи: визначити нирковий плазмообіг і кровообіг.

Хід роботи.

Завдання 1. Визначити швидкість ефективного плазмообігу і кровообігу у чоловіка віком 42 роки (зріст 175 см, маса тіла 78 кг), якщо концентрація ПАГ у плазмі крові становить 0,115 ммоль/л, у сечі – 20,09 ммоль/л, кількість сечі – 3,5 мл/хв, гематокрит – 50%.

Завдання 2. Визначити швидкість ефективного ниркового плазмообігу у жінки віком 50 років (зріст 165 см, маса тіла 70 кг), якщо концентрація ПАГ у плазмі крові становить 0,103 ммоль/л, у сечі – 18,82 ммоль/л, кількість сечі – 3 мл/хв.

У висновках дати оцінку показникові і визначити, про що він свідчить.

ДОДАТОК № 1 Визначення основних термінів і понять:

Антипорт – здатність епітелію дистальних канальців секретувати в сечу іони Н+ в обмін на реабсорбцію іонів Na +.

Нирковий поріг виведення – концентрація речовини в крові, при якій вона не може повністю реабсорбуватися в канальцях нефрону і виводиться з кінцевою сечею.

ДОДАТОК № 2

Контрольні питання по темі: “ Процеси сечоутворення ”

1.Які основні процеси сечоутворення відбуваються в проксимальних звивистих канальцях нефрона, як змінюється об’єм сечі при цьому?

2.Які компоненти первинної сечі повністю реабсорбуються в проксимальних звивистих канальцях? Який експеримент це доводить?

3.Які речовини називають "пороговими"? Приведіть приклади.

4.Які речовини називають "безпороговими"? Приведіть приклади.

5.Що є специфічною функцією петлі Генле в процесі сечоутворення, яке це має значення?

6.Які речовини, активно або пасивно, транспортуються у низхідному коліні петлі Генле? Чому?

7.Які іони, активно або пасивно, реабсорбуються у висхідному коліні петлі Генле? Чи реабсорбується тут вода і чому?

8.Яким чином в петлі Генле створюється градієнт осмотичного тиску ?

9.У результаті чого в мозковій речовині нирки створюється великий градієнт осмотичного тиску: від 300 мосм/л на межі з кірковою речовиною до 1200 мосм/л на вершині ниркового сосочка ?

10.Вкажіть направлення і поясніть механізм кругозвороту натрію і хлору в петлі Генле. Яке значення має даний факт?

11.Що реабсорбується і секретується в дистальних звивистих канальцях нирки, як змінюється осмотичний тиск сечі в них?

12.Яким чином гіпотонічна сеча, що надходить у дистальні звивисті канальці, перетворюється в них у ізотонічну?

13.Яка роль збірних трубочок у процесі сечоутворення, за рахунок чого воно здійснюється?

14.Поясніть механізм реабсорбції води із збірних трубочок у інтерстицій мозкового шару нирки. Назвіть механізм регуляції цього процесу.

15.Який вплив антидіуретичного гормону на реабсорбцію води? У яких відділах нефрону і внаслідок чого реалізується його вплив?

16.Опишіть коротко механізм підвищення проникності для води дистальних звивистих канальців і збірних трубочок нефрона під впливом АДГ.

17.Який вплив альдостерону на реабсорбцію натрію і калію, у яких відділах нефрона він

121

реалізується, який механізм цього впливу?

18. Яке значення кругозвороту сечовини між збірними трубочками і висхідним коліном петлі Генле? Поясніть механізм переходу сечовини зі збірних трубочок у інтерстицій.

Відповіді по темі: ”Процеси сечоутворення ”

1.Реабсорбується велика частина компонентів первинної сечі з еквівалентною кількістю води (обсяг первинної сечі зменшується приблизно на 2/3); секретуються органічні кислоти і основи.

2.Білки, амінокислоти, глюкоза, вітаміни, мікроелементи. Це можна довести шляхом аналізу фільтрату, отриманого за допомогою пункції проксимальних звивистих канальців.

3.Речовини, які цілком реабсорбуються в ниркових канальцях і з'являються в кінцевій сечі, тільки якщо їхня концентрація в крові перевищує визначену величину - поріг виведення. Наприклад, глюкоза, амінокислоти.

4.Речовини, що не реабсорбуються і майже цілком виділяються із сечею при будь-якій концентрації їх у плазмі крові. Це кінцеві продукти обміну, які підлягають виведенню з організму (наприклад, креатинін, сульфати).

5.Створення високого осмотичного тиску в мозковому шару нирки, який забезпечує реабсорбцію води із збірних трубочок і формування кінцевої концентрованої сечі.

6.Вода, натрій і хлор; пасивно, тому що стінка петлі тут проникна для них, а активних механізмів іонного транспорту в низхідному коліні петлі немає.

7.Натрій, хлор (активно). Вода не реабсорбується, тому що висхідне коліно петлі Генле непроникливе для води.

8.На кожному рівні петлі Генле з висхідного коліна в інтерстицій активно виводиться хлористий натрій, але вода не виходить із канальця (тому що стінка непроникна для неї).

9.У результаті багаторазового повторення сумації градієнтів осмотичного тиску внаслідок зустрічного руху сечі в низхідному і висхідному колінах петлі Генле і активного виведення NaCl у інтерстицій із висхідного коліна, що непроникливе для води.

10.З висхідного коліна петлі Генле натрій і хлор активно виводяться в інтерстицій, потім пасивно, відповідно до градієнту концентрації, проникають у низхідне коліно, а з нього з наступною порцією сечі знову у висхідне коліно. Створення високого осмотичного тиску в мозковому шарі нирки.

11.Реабсорбуються іони натрію, кальцію, фосфати, бікарбонати, вода. Секретуються іони водню і калію, аміак. Сеча з гіпотонічної перетворюється в ізотонічну.

12.Завдяки проникності стінок дистальних канальців для води, частина її з гіпотонічної сечі переходить у інтерстицій кіркового шару, тому що останній ізотонічний. Основна частина води іде за натрієм.

13.У збірних трубочках відбувається формування кінцевої (концентрованої) сечі, що здійснюється, головним чином, за рахунок регульованої реабсорбції води. Тут реабсорбується також частина сечовини.

14.Вода переходить у інтерстицій відповідно до закону осмосу, тому що там більш висока концентрація речовин. Гормональний.

15.Збільшує реабсорбцію води в кінцевому відділі дистальних звивистих канальців і в збірних трубочках нефрону внаслідок підвищення їхньої проникності для води.

16.АДГ запускає ланцюг ферментативних перетворень, що активують протеїнкінази і гіалуронідазу, що діють відповідно на мембрані і збільшують проникність дистальних відділів нефрону.

17.Збільшує реабсорбцію натрію і секрецію калію в дистальних канальцях і збірних трубочках за допомогою активації натрій-калієвого насоса.

18. Зберігання високої осмолярності інтерстицію внутрішньої частини мозкового шару нирки. Сечовина проходить пасивно за законом дифузії, тому що її концентрація в збірних трубочках внаслідок відтоку води з них стає більше.

122

МЕТОДИЧНАРОЗРОБКА №27

Натему: Нейроендокриннімеханізмирегуляціїсечоутворення. Потовиділення.

Навчальнамета:

Знати: нейроендокринні механізми підтримання сталості внутрішнього середовища організмунирками.

Уміти: провести дослідження потовиділення на певній площі поверхні шкіри різнимиметодами.

Теоретичніпитаннядлясамопідготовки:

1.Регуляціянирковогокровообігу.

2.Регуляціяреабсорбціїводиіелектролітівудистальномувідділінефрона.

3.Інкреторнафункціянирок. Ренін-ангіотензивнасистемаорганізму.

4.Сечовиділеннятасечовипускання.

5.Видільнафункціяпотовихтасальнихзалозірегуляціяїхдіяльності.

Ключові слова і терміни: облігатна, факультативна реабсорбція, потові та сальні залози, інкреторнафункціянирок

Практичніроботи:

Робота1. МікроскопічневивченняпотовиділенняпоП.Г.Снякіну.

Кількість функціонуючих потових залоз на певній площі поверхні шкіри визначають за допомогою капіляроскопа. Кінчик пальця руки зі сторони долоні висушують фільтрувальним папером. Чорнилом ставлять круглий (діаметр 2мм) штамп на шкірі останньої фаланги там, де поверхня більш плоска. Таке коло при збільшенні в 70 раз під мікроскопом видно повністю. Підсушивши коло фільтрувальним папером, покривають шкіру густим кедровим маслом.

Почекавши деякий час, щоб масло згусло, приступають до капіляроскопії. Підраховують кількість капель поту, які виглядають у формі плоских блискучих капель. Звичайно при температурі 20°С в даному колі знаходять 4-10 функціонуючих потових залоз. Роблять другу частину досліду. Досліджуваному дають випити 2 стакани гарячого чаю. Легким дотиком марлевого тампона витирають досліджувану ділянку. Знову наносять краплю кедрового масла та проводятьспостереження.

Робота2. ДослідженняпотовиділенняпоМінору.

Насухо витирають долоню і змазують її рідиною слідуючого складу: чистий йод - 1,5 мл, касторове масло - 10,0 мл, абсолютний алкоголь - 100,0 мл. Коли спирт випаровується, нерівномірно зафарбовані місця старанно вирівнюють чистою сухою ваткою. Змазану ділянку присипають крохмалем. Надлишок крохмалю знімають. Слідкують за зміною кольору крохмалю. Там де із протоки виділилась крапля поту, з'являються маленькі цяточки, потім вони зливаються одна з одною, утворюючи плями.

Рекомендаціїщодооформленнярезультатівроботи: замальовуютьформуірозміщення цятокіплямнадолоні.

ДОДАТОК № 1 Визначення основних термінів і понять:

Облігатна реабсорбція відбувається у проксимальних канальцях і петлі нефрона, мало залежитьвідводногонавантаженняімеханізміврегуляції.

Факультативна (залежна) реабсорбція води й іонів вібувається у дистальних звивистих канальцях і збиральних трубочках; перебуває під постійним контролем гормонівв залежностівідбалансуводиіелектролітів.

Перспірація — випаровування води з поверхонь легень, слизових оболонок, шкіри, яка завждиволога.

124

ДОДАТОК № 2

Контрольні питання по темі: “ Нейроендокриннімеханізми регуляціїсечоутворення”

1.Який вплив АДГ на реабсорбцію води? У яких відділах нефрона і внаслідок чого він реалізується?

2.Опишітькороткомеханізмзбільшенняпроникностідляводидистальнихзвивистихканальціві збірнихтрубочокнефронапідвпливомАДГ.

3.Вплив альдостерону на реабсорбцію натрію і калію, в яких відділах він реалізується, який механізмцьоговпливу?

4.Де розташовані важливі для регуляції функції нирок рефлексогенні зони ? Які рецептори (по адекватномуподразнику) внихпредставлені?

5.На якому рівні спинного мозку розташовані симпатичні центри, що беруть участь у регуляції функціїнирок? Якийвпливнаниркиздійснюютьсимпатичнінерви?

6.Назвітьядрагіпоталамусатагормонзадопомогоюякогореалізуютьсяеферентнівпливизосмо-

іволюморецепторівнафункціїнирок?.

7.Учомуполягаєреакціяденервованоїниркинабольовийподразник? Зарахуноквиділенняяких речовинреалізуєтьсяцяреакція?

8.Якиймеханізмрегуляціїфункціїнирокєголовним? Гуморальнийчинервовий? Чому?

9.УрегуляціїякихфізіологічнихконстантвідіграєрольРААС?

10.Опишіть ланцюг процесів, що пояснюють механізм регуляції осмотичного тиску в організмі за допомогоюАДГ.

11.Які гормони, що діють на різні відділи нефрона забезпечують регуляцію сталості іонного складукрові?

12.Опишіть основні етапи реакції нирки на зниження артеріального тиску, у результаті якої відбуваєтьсязвуженнясудин.

13.ЯкийіоніякаречовинасекретуєтьсявпросвітканальцівниркивпроцесірегуляціїрН? Вяких відділахканальцянефронацевідбувається?

14.УякихвідділахнефроназдійснюєтьсярегуляціясечоутворенняальдостерономіАДГ?

15.Опишіть основні етапи процесу регуляції об’єму циркулюючої крові й артеріального тиску з передсерднихволюморецепторів.

16.Опишіть процес утворення іонів водню в епітелії нефрона. Який іон надходить в епітелій із просвіту канальця в обмін на секретований водень?

17.З якими сполуками взаємодіє водень в просвіті канальців в процесі регуляції рН крові ниркою?

18.Який гормон, що стимулює еритропоез виробляється ниркою? Назвіть фактор, що стимулює, або гальмує його вироблення?

19.Назвіть речовину, що утворюється у нирках і бере участь у процесі фібринолізу. Який механізм реалізації ефекту?

20.Які біологічно активні речовини виробляються в нирці? Вкажіть їх фукнкціональне значення?

21.В чому полягає принцип дії апарата, який в клініці називають “штучною ниркою”?

Відповідіпо темі: “ Нейроендокриннімеханізми регуляціїсечоутворення”

1.Збільшує реабсорбцію води в кінцевих відділах дистальних звивистих канальців та збірних трубочкахнефронавнаслідокпідвищенняїхньоїпроникностідляводи.

2.АДГ запускає ланцюг ферментативних перетворень, що активують протеїнкінази і гіалуронідазу, які діють відповідно на мембрані і збільшують проникність цих відділів нефрона.

3.Збільшує реабсорбціюнатрію і секреціюкаліювдистальнихканальцяхі збірних трубочках за допомогоюактиваціїнатрій-калієвогонасоса.

4.Механо- і хеморецептори нирок, механорецептори дуги аорти і каротидного синусу, осморецепторипечінкиігіпоталамусу, волюморецепторипередсердь.

125

5.5 грудний– 3 поперековийсегменти. Стимулюютьутворенняреніну, збільшуютьреабсорбцію натріюіводи.

6.Супраоптичнеіпаравентрикулярнеядрагіпоталамуса. АДГ.

7.Зниженнядіурезу. ЦяреакціяздійснюєтьсязарахуноквиділенняАДГікатехоламінів.

8.Гуморальний. Цілком денервована нирка може досить ефективно виконувати свої функції (наприклад, трансплантовананирка).

9.Урегуляціїартеріальноготиску, кількостірідиниворганізмі, іонів, осмотичноготиску.

10.Зміна осмолярності – порушення осморецепторів печінки, інших органів і гіпоталамуса - виділення неактивного АДГ гіпоталамусом - нагромадження його й активація в задній долі гіпофізазмінакількостіАДГвкровізмінаінтенсивностіреабсорбціїводивнирці.

11.Альдостерон, натрійуретичний гормон, паратгормон, тіреокальцитонін.

12.Зниження артеріального тиску – виділення реніну – перетворення під його впливом ангіотензиногену в ангіотензин-1 – пертворення останнього в ангіотензин-2 (під впливом ферментів плазми, і тканин) – звуження судин.

13.Іон водню і аміак. В усіх відділах нефрона.

14.Альдостерон – в усіх відділах канальців нефрона, крім низхідного коліна петлі Генле; АДГ – у кінцевих відділах дистальних звивистих канальців і збірних трубочках.

15.Зміна об’єму крові, що притікає до серця – зміна активності передсердних волюморецепторів – зміна нейросекреції АДГ у гіпоталамусі – зміна кількості неактивного АДГ у задній долі гіпофіза – зміна кількості виділеного в кров активного АДГ і інтенсивності його дії на нирку – зміна об’єму виділеної води – зміна об’єму циркулюючої крові і величини артеріального тиску.

16.При участі карбоангідрази в епітелії нефрона з вуглекислого газу і води утворюєься вугільна кислота, після дисоціації якої іони водню секретуються в просвіт канальців в обмін на іони натрію – останній реабсорбується в інтерстицій.

17.З аміаком, NaHCO3, Na2HPO4.

18.Еритропоетин. Недостатня оксигенація нирки стимулює його вироблення, а підвищена – гальмує вироблення еритропоетину.

19.Фермент урокіназа, стимулює перетворення плазміногену в плазмін, викликає гідроліз фібрину.

20.Ренін – стимулює утворення ангіотензину-2, що звужує судини, брадікінін – розширює судини, простагландини – внутріклітинні гормони, урокіназа - активатор плазміногена, еритрогенін – активатор еритропоетина, вітамін Д, кальцитріол.

21.Це прилад діалізатор, у якому через пори напівпроникливої мембрани кров очищається від токсичних продуктів метаболізму, чужерідних речовин і її склад нормалізується (гемодіаліз, гемосорбція).

126

1.В гострому досліді собаці, що C. Секреція

129

Обмін речовин та енергії. Терморегуляція.

ВСТУП

Обмін речовин та енергії це сукупність процесів перетворення речовин та енергії, що відбуваються в живих організмах, і обмін речовинами та енергією між організмом та оточуючим середовищем. Обмін речовин та енергії являє собою основу життєдіяльності і належить до найважливіших специфічних ознак живої матерії, які відрізняють живе від неживого. В процесі обміну речовини, які надійшли в організм, шляхом хімічних змін перетворюються у власні речовини тканин та в кінцеві продукти, які виводяться з організму. Під час цих хімічних перетворень вивільняється та поглинається енергія та виділяється надлишкове тепло. В умовах цілісного організму обмін речовин та енергії являє собою єдиний фізіологічний процес.

Енергія в організмі існує у двох видах: потенціальної, або енергії спокою, та кінетичної, або енергії руху. В поживних речовинах міститься потенціальна енергія хімічних зв'язків, яка в організмі може перетворюватися в кінетичну енергію та здійснювати при цьому певну роботу. Ця потенціальна енергія, що закладена в молекулах складних харчових речовин, і забезпечує існування організму.

Одним з найважливіших джерел енергії в клітинах є аденозинтрифосфорна кислота (АТФ). В результаті передачі енергії з допомогою АТФ забезпечується можливість м'язового скорочення, генерації і проведення нервового імпульсу, осморегуляції, поділу клітин тощо. Потенціальна енергія, що міститься, наприклад, в хімічних зв'язках молекул глюкози, переходить в результаті аеробного або анаеробного окислення в форму багату енергією фосфатних зв'язків АТФ. У клітинах організму постійно здійснюється її синтез і з такою ж інтенсивністю іде і її розпад. Оскільки АТФ забезпечує енергією майже всі процеси, що протікають в організмі, то можна стверджувати, що протягом доби в організмі синтезується і розкладається велика кількість АТФ. Тому діяльність всіх регуляторних систем організму скерована на підтримку його енергетичного гомеостазу.

МЕТОДИЧНАРОЗРОБКА №28

На тему: Роль обміну речовин та енергії в забезпеченні пластичних та енергетичних потреб організму.

Кількість годин: 2 години.

Місце проведення: навчальна лабораторія.

Навчальна мета:

Знати: суть та фізіологічне значення обміну речовин в організмі, основні принципи раціонального харчування.

Уміти: пояснити механізми регуляції обміну речовин та води в організмі, роль вітамінів та мікроелементі.

Теоретичні питання для самопідготовки:

1.Сутність та фізіологічне значення обміну речовин в організмі людини.

2.Баланс надходження та витрат поживних речовин. Азотистий баланс.

3.Основні фізіологічні принципи раціонального харчування.

4.Фізіологічна роль води та електролітів та основні фізіологічні механізми регуляції їх обміну.

5.Фізіологічна роль білків, жирів, вуглеводів в організмі людини та основні фізіологічні механізми регуляції їх обміну.

Ключові слова та терміни: обмін речовин та енергії, азотистий баланс, азотиста рівновага, коефіцієнт зношування.

130