lisovi_kulturi_chastina_1

На пробній ділянці за допомогою бінокля підраховують шшшг

або плоди на кожному дереві і визначають бал плодоношення. Післ цього за допомогою складеної на основі багаторічних спостережень спеціальної таблиці розраховують урожай на пробній ділянці, на 1 га і н всій площі. Варіанти практичного використання даного методу д- визначення врожаю насіння ялини європейської та сосни звичайно' розробив О. О. Молчанов (табл. 3.5).

Шишок на дереві не видно, їх не вдається виявити і за допомогою бінокля

48

Ія 3 Прогнозування та облік очікуваного врожаю лісового насіння

M етод визначення очікуваного урожаю шишок і жолудів на ПЛНД І ЛІ 111 ta методикою ЦНДІГіСа (м. Воронеж) використовують для Пиши і юго визначення ступеня плодоношення та господарсько можливого iftopy і іасіння хвойних порід і дуба на великих лісонасінних плантаціях ІКеч ICI иалізованих насінних господарствах. Оцінку очікуваного урожаю Принади гь у III фазі плодоношення, тобто за 1 -2 місяці до початку масової ЦИ>і тлі насіння. У цей часу кронах дерев добре видно шишки хвойних №рід та жолуді дуба.

IUI І ІДі плантаціїхвойних порід. Щорічно облік урожаю ведуть Нй одних і тих же деревах. їх відбирають: на ПЛНД до 13-15 років - ІЙЖІІС десяте дерево в кожному п'ятому ряді (2% загальної кільІЙС'І І дерев), після 13-15 років - кожне п'яте дерево в кожному п'ято- |fy риді (4%); на ЛНП - по п'ять дерев кожного клону в різних місцях ЦЯйНіації. Облікові дерева нумерують олійною фарбою.

ІІ Іеріп ніж визначити врожайність вдаються до рекогносцируван- | 11.41 ІД, ЛНП двома маршрутами, які перетинають по діагоналі ІІИшасінні об'єкти. На першому маршруті окомірно оцінюють ІДІїосну величину урожаю, представництво на ділянці дерев з Йт о ю врожайністю та ступінь їх мінливості за даним показником. К другому маршруті відбирають 15-25 модельних дерев за ^Помірною оцінкою - від найбільш урожайних до слабоврожайJMjik Ile вважають модельними дерева без урожаю або з поодино- |ЦМИ шишками (менш ніж 10 штук). Чим більша мінливість ІЛОДоиошення, що характерне для слабоврожайних років та If/tlikiix площ лісонасінних об'єктів, тим більше повинно бути

|У(|0раііих модельних дерев.

У модельних дерев окомірно підраховують кількість шишок. На Діргиах старшого віку при рясному плодоношенні можна фвмежнтись підрахунком шишок на одній половині крони з jjlviyiiHMM подвоєнням отриманого результату.

Паля цього оцінюють плодоношення всіх раніше відібраних { відмічених дерев шляхом віднесення їх до однієї з чотирьох §внч орій плодоношення: 0 - неплодоносні дерева або з поодиноІИМІІ шишками; І - зі слабким урожаєм; II - з середнім урожаєм; lit t добрим урожаєм.

Кпи іачають середню кількість шишок на одному дереві за кожною ІКІІЧ оріею плодоношення. За відносним представництвом дерев різних

49

категорій визначають середній урожай одного дерева, а потім загаль урожай шишок на 1 га.

Зважаючи на те, що маса шишок і насіння в різні роки змінюєтьс перед масовою заготівлею доцільним є пробний збір шишок (по 5 10 штук з 30-50 облікових дерев), визначення їх фактичної мас- виходу насіння та ступеня пошкодженості шкідниками і хворобам, ПЛНД і ТЛНД дуба. Оцінку очікуваного урожаю жолуд: провадять на 15-25 модельних деревах, які відбирають з

маршрутами, так само, як і для хвойних порід.

У разі доброго врожаю (бал плодоношення за Каппером 4- маршрути прокладають на однаковій відстані один від одної; (наприклад, через кожні 50 м) через усю ділянку так, щоб дослідже: нями охопити не менш ніж 10% площі. При слабкому врожаї (б плодоношення 1-2) маршрути прокладають як по ділянці, так і по узліссі, відбираючи дерева пропорційно до довжини прокладен маршрутів.

На кожному модельному дереві в середній частиш крони допомогою бінокля підраховують загальну кількість жолудів п'яти-семи гілках першого порядку завдовжки 1 пог. м з усі відгалуженнями на цьому відтинку. Загальна кількість обліков відрізків на всій площі становить 75-175 штук.

Після підрахунку кількість жолудів на всіх облікових відтинк ділять на їх загальну довжину і визначають середню кількіс жолудів на 1 пог. м для всієї групи відібраних модельних дере Очікуваний урожай жолудів визначають за допомог

спеціальної таблиці (додаток 2).

Простішим є спосіб насіннємірів, розроблений М. М. Орлов і В.Д.Огієвським для обліку дрібного насіння. На пробній діля встановлюють 50-100 ящиків або приймачів насіння із загальн площею поверхні 0,25 м2 . Насіннєміри встановлюють пер початком опадання насіння чи плодів, облік яких ведуть через ко 3-5 днів і завершують після їх опадання. Визначають загальну м опалих плодів або насіння, і отримані дані перераховують на 1

Подібним є метод облікових площадок, які розміщають пробній ділянці 0,25 га в певному геометричному порядку (не ме ніж 10 площадок розміром 25 м2 кожна), очищаючи поверх землі від лісової підстилки. Метод використовують для облї

великих плодів (дуб, горіх, каштан, бук). Збирають плб 50

діл 3 Прогнозування та облік очікуваного врожаю лісового насіння

Протягом усього періоду їх опадання, відтак визначають урожай перераховуючи отримані дані на 1 га.

І Ісдоліком двох останніх методів є те, що певна частина насіння ІйЛіпііаоться на дереві і не може бути врахована. Крім цього, опале Ийкіпни частково поїдають гризуни та дикі тварини.

3.2.3. Методи довготермінового прогнозу

Довготерміновий прогноз Грунтується на вивченні періодичного НИЙ І о рої іия чинників, які впливають на плодоношення (періодичність

ІІІК'ух та надмірно вологих років, ранніх і пізніх заморозків, масового Кминтку шкідливих комах та хвороб тощо). Приймають до уваги

Кпж проміжок часу між роками з рясним плодоношенням. ентомологічний метод розробив Г. В. Стадницький для

ЙЛ»1І позування врожаю шишок ялини європейської. У середньовікових І Ирипії гаючих насадженнях закладають пробні ділянки (5...10 га), на ЦПМ збирають не менше 300 шишок урожаю поточного року. Збір Цринадять наприкінці жовтня - на початку листопада з п'яти дерев - Ножного десятого, двадцятого, тридцятого і т.д.

Чібраиі шишки 1-2 дні підсушують на відкритому повітрі, потім И*рігають у теплому приміщенні у поліетиленових пакетах, Ціпмипоючи їх до 1/3 об'єму. Не слід змішувати шишки з різних фреіі і з різних пробних ділянок. При температурі повітря 15...18°С І і р п 10-12 днів з шишок починають вилітати метелики ялинової ЦНІикової листовійки. Літ триває майже два тижні. Метеликів ІІЛІкоиують кожні два дні і видаляють з пакетів. Після завершення {Кипу шишки розрізають вздовж стрижня і видаляють з них всі фНВІ і неживі лялечки та гусінь. Жива гусінь має жовтий колір, ІИричпеву головку і дуже рухлива. Відсоток гусені, що не Цірг і порилась у лялечки, розраховують за формулою:

до ,Ц жива гусінь, яка не перетворилась на лялечки, %; ^-кількість 0Н * гусені, шт.; Б -кількість метеликів, що вилетіли, шт.; В -кількість ІИНІНІГІ її їх у шишках живих і мертвих лялечок листовійки, шт.

Пі рішаний результат порівнюють зі шкалою, розробленою ЦЮром методу, за якою визначають бал цвітіння та урожай ЯДОниж у насадженні в наступному році (табл. 3.6).

51

Оцінна цвітіння та плодоношення насаджень ялини європейсько (за Г. В. Стадницьким)

Метеорологічний метод Д. Я. Гіргідова призначений для прогн зування врожаю насіння сосни звичайної за три роки, ялини євр пейської - за два роки до визрівання насіння. Якщо дефіцит вологое повітря на 13 годину в період закладання генеративних бруньок (у лищ серпні) або хоча б в одному з цих місяців перевищує середньо-річ? норму за кілька років, можна очікувати добрий урожай шишок сосі через два роки, ялини - через рік. У разі низького показника дефіци

Заготівля та т п о ( і к а літпастпої ^n*»,,,,,.

Ю 1 Д І Л 4

І А Г О Т І В Л Я Т А П Е Р Е Р О Б К А Л І С О Н А С І Н Н О Ї С И Р О В И Н И

Чпбезпечення лісового господарства високоякісним насінням Діреіі і чагарників з цінними спадковими властивостями І достатньому обсязі можливе за наявності постійної лісонасінної t i n t (І1ЛНБ) та чіткої організації збору лісонасінної сировини, IfcMo переробки, зберігання й транспортування. До створення і вступу уфй'іу і шодоношення ПЛНБ у потрібних обсягах у всіх регіонах держави ЦМШки і плоди заготовляють головним чином на лісосіках головного ІІЦНстування; з дерев, що ростуть окремо; з дерев, що зростають )Ц уїліссях, уздовж лісових доріг і квартальних просік; у природних Віупіхтощо.

ЛІеопасінна сировина - маса заготовлених шишок, плодів, суплідь

Ді р в и і чагарників, з яких шляхом відповідної переробки отримують

ійс насіння.

Обсяги заготівлі лісонасінної сировини визначають, беручи до РМІ н забезпечення насінням наявних обсягів садіння та висівання, Тому числі лісових культур, захисного лісорозведення, закладання jNvomix розсадників, створення резервного фонду насіння через

Ліріодичність плодоношення, виконання експортних замовлень.

і4.1. Терміни збору лісонасінної сировини

' СІНІ Л ІСТЬ насіння у різних видів деревних і чагарникових рослин «качають за морфологічними ознаками. Наприклад, стиглому 'Піню в'язових властиве пожовтіння крилаток та побуріння ядра; рґіи жовто-бурий колір сережок та посіріння горішка зі ІІврсжсиням зеленуватого відтінку; граба - зеленувато-сіре ЦЯиріїиепня насіння; клена гостролистого - буро-коричневий колір Ірина іок. Насіння яблуні та груші, достигаючи, набирає темно-

53

коричневого забарвлення, а насіння інших видів зі соковитими плода; втрачає зелений колір.

Залежно від термінів достигання насіння визначають час йог збирання. Здебільшого лісонасінну сировину заготовляють одра після досягнення насінням морфологічної стиглості, я" визначають за зовнішніми ознаками.

Для порід, насіння яких після досягнення врожайної стиглості, певний час перебуває на дереві, збір починають у період між досягн ням насінням урожайної стиглості та його висипанням або опадашь Для порід, насіння яких одразу опадає після досягнення урожай стиглості, його збирають перед опаданням. Наприклад, особливі ^ насіння берези, в'язових, жовтої акації, тополі, осики, верби є те,,» відразу після досягнення морфологічної стиглості воно розсипаєт по поверхні ґрунту, і зібрати його майже неможливо. Тому збір нас берези слід починати після побуріння сережок і часткового;' розпадання при згинанні; насіння в'язових - при пожовтінні крилат акації жовтої - при поодинокому розкриванні бобів; тополі, ос:, верби - коли коробочки тільки починають розтріскуватись.

Збір насіння певних груп деревних порід має свої особливо Скажімо, велике насіння бука, дуба, горіха, каштана збира після його опадання. Найперше опадає порожнє та пошкодж насіння, дещо пізніше - здорове та високоякісне. Для того т і відділити неякісне насіння від здорового, його занурюють у ва>

залишається на дереві і починає опадати лише взимку. За наявн снігового насту насіння порід у великій кількості накопичується різних заглибинах, звідки його можна легко вибирати. Однак насі цих порід збирають переважно раніше - наприкінці вересня-у жов Значний діапазон в часі дозрівання і заготівлі лісонасіннє сировини притаманний кленам. Так, насіння клена срібляст

досягає урожайної стиглості в кінці травня - на початку черв кленів польового, татарського, явора і гостролистого - в жов листопаді. Відповідно до цих термінів визначають час заготівлі гою Якщо поблизу насаджень в'язових є водоймище, то насіння порід збирають з поверхні води. Хвилі прибивають насіння;

берега у великій кількості, і заготовляти його досить просто. 54

Морфологічна стиглість насіння сосни звичайної настає в Листопаді (на наступний рік після й,ого утворення), а шишки рм'їіфіінаються і насіння випадає - у грудні-березні під час сухої Лиіодн. Тому оптимальні терміни збирання шишок - з другої ЛШЮішии листопада до початку березня.

Морфологічна стиглість насіння ялини європейської настає в Ииигпі-листопаді, розкривання шишок і випадання насіння - в Лютому, заготовляють шишки - в грудні-січні.

У ялиці білої врожайна стиглість насіння настає у вересніЇИЇІІІ, шишки одразу розсипаються і насіння розлітається. Тому ЩНII)ки збирають у період, коли вони починають набирати

|РІруци'іо-коричневого відтінку.

У порід, насіння яких міститься в коробочках (осика, верба, рПоля), заготівлю ведуть перед масовим розтріскуванням 'робочок. Зібрані сережки розстеляють тонким шаром у затінку; рибочки підсихають і розтріскуються, звільняючи насіння.

ИІІГОТІВЛЯ насіння з глибоким спокоєм на початку його "інгішня скорочує терміни підготовки його до висівання. Тому, Приклад, горішки липи збирають у період, коли вони набирають Уйнто-зеленого кольору; ясена звичайного - коричнуватого '|»иру насіння та зеленувато-білого - крилатки.

Обстеження лісонасінних об'єктів перед заготівлею насіння та оцінка його якості

І Іерсд початком масового достигання насіння лісогосподарські ІІрпсмства провадять попереднє обстеження лісонасінних 'щіін (ТЛНД, ПЛНД, лісосік головного користування, лісових й и у р , ЛНП, захисних, паркових, алейних насаджень, які идоиосять) з контрольним (пробним) збором шишок, плодів і Інші для попереднього визначення їх якості та пошкодженості (імошкідниками і фітохворобами. Цей захід потрібний, оскільки що насіння пошкоджується ще перед його збором. Іноді ММіджопого і неякісного насіння може бути багато (до 80...90%). !• попереднього збору насіння з лісонасінних об'єктів визначають Морфологічними ознаками, які характеризують стиглість насіння ИИ параграф 4.1).

55

Насіння, зібране в період попереднього обстеження лісонасінн" об'єктів перед його масовою заготівлею, підлягає обов'язкова внутрішньогосподарській перевірці посівної якості. При цьому які насіння визначають переважно шляхом розрізування згідно з ГО 13056.8-68 "Методы определения доброкачественности". Доброякіс; вважають насіння зі здоровим зародком, нормально розвинут ендоспермом та характерним забарвленням (див. параграф 7.2).

Для внутрішньогосподарської перевірки посівної якості насі використовують також пророщування в стаканчику Огієвсько чашках Петрі, тарілках зі зволоженою марлею, ватою, фільтрувала _ папером згідно з ГОСТ 13056.6-75 "Методы определения всхожі

Життєздатність насіння у стані глибокого спокою, а також насі модрини, сосни та ялини перевіряють методом фарбування заро згідно з ГОСТ 13056.7-68 "Методы определения жизнеспособное Повнозернистість свіжозібраного насіння в'язових по

визначають, стискаючи сім'янки пальцями.

Зовнішню пошкодженість або зараженість насіння визнача шляхом його оглядання, внутрішню пошкодженість - п дослідженні насіння на доброякісність або життєздатність.

Якщо попередню перевірку якості насіння виконують мето пророщування, то внутрішню зараженість хворобами та шкідник визначають розрізуючи непроросле за встановлений термін насі 1 Результати попереднього обстеження лісонасінних об'єкт* внутрішньогосподарської перевірки якості зібраного з них насі" оформляють "Актом попереднього обстеження лісонасін~

об'єктів перед заготівлею насіння" (додаток 3).

4.3. Особливості заготівлі лісонасінної сировини

Для отримання насіння дерев і чагарників заготовля лісонасінну сировину - шишки та плоди. їх збирають на Л ПЛНД, ТЛНД, лісосіках головного користування, в захисн" паркових, алейних насадженнях, а також на інших об'єктах, які результатами фенологічних спостережень та попередньо; обстеження визнані придатними для заготівлі лісонасінної сиров-

Лісонасінну сировину заготовляють у терміни, які забезпечу отримання високоякісного посівного матеріалу. При цьд враховують час достигання насіння й терміни його опадання.

ПІКНІКИ та плоди заготовляють зі зрубаних та ростучих дерев, з ИДОерхпі землі після опадання плодів, рідше - з поверхні води (вільха, і'ІЯМІІІ) та по сніговому насту (липа, ясен).

4.3.1.Збір шишок і плодів зі зрубаних дерев

рНайбільш простим, доступним і дешевим способом заготівлі ЦіКНіасіїшої сировини є збір шишок і плодів зі зрубаних дерев. Цей КИН'ІО придатний переважно для збору шишок хвойних порід на сіках головного користування і ТЛНД. Можливий також збір Чім зі зрубаних дерев листяних порід, плоди в яких висять на

Ні до зими (ясен, клен, вільха).

•її чрубаних дерев насіння збирають з багатьох хвойних і листяних

цпід час рубок головного, рідше - проміжного користування. Рубки ИЙДИп. у період стиглості насіння, а також за відсутності глибокого його покриву, який утруднює заготівлю шишок і плодів.

Д)ім того щоб уникнути великих втрат, шишки та плоди потрібно "рити на лісосіках одразу після звалювання дерев. Шишки сосни Ццсутпості робочої сили можна збирати і навесні після танення у, Для цього під час лісозаготівлі гілки та верхівки дерев з Піками складають у купи, де шишки тривалий час не "рипаються. Для забезпечення максимальної заготівлі насіння з

Юши спадковими властивостями, перед зрубуванням насаджень, ПНйііусться збір шишок або плодів, фарбою відзначають мінусові

на, ч яких забороняється збирати лісонасінну сировину.

4.3.2. Збір шишок і плодів з ростучих дерев ИмІІОільш складним і трудомістким є збір лісонасінної сировини ростучих дерев. Ш и ш к и і плоди більшості деревних і иринкових рослин збирають вручну, стоячи на землі, на драбині

Піднявшись у крону дерева. При цьому шишки або плоди ИИіноть руками з гілок ростучих дерев і кущів.

Пмоди, які легко відриваються від гілок чагарників, Щмигують руками в брезентових рукавицях, збивають рої к ими палками на розстелений брезент. Якщо плоди "о*ниво дістати руками, то їх струшують з гілок гачками, ріііиеними на жердинах або збивають жердинами. Гнучкі гілки »ннаїоть жердинами із закріпленими на них гачками.

57

Ч а с т и н а I Лісонасінна cnpaj

Плоди - крилаті сім'янки, які опадають невдовзі після достигав (в'язові, деякі види клена), струшують в тиху безвітряну погоду Найдоцільніший розмір брезенту, який розстеляють під дерева^ при струшуванні плодів або шишок, - 5 х 12 м. Замість брезенту'| підстилку можна використовувати інший легкий щільний матері£|

За конструкцією та способом відділення шишок і плодів від і дерева розрізняють такі групи пристроїв для знімання з де| лісонасінної сировини.

Зчісувальні та відривальні пристрої. Граблі-щітки конструк С.Д.Капковського складаються з дерев'яної пластини розмірі 23 х 4,5 х 3,0 см, в яку вмонтовані 12 наскрізних і протилежно загну| на кінцях залізних зубців, завдовжки 15,5 см кожний. Конструк граблів дає змогу працювати ними в двох напрямках: горизонтальному розміщенні гілок шишки знімають зубця! загнутими донизу, при вертикальному розміщенні гілок - зубця| загнутими догори (рис. 4.1 б).

Гребінь для зчісування шишок сконструйований Є. П. Верзі цевим для збору шишок модрини сибірської. За допомогою ць| пристрою шишки зривають з гілки, підведеної між зубці. Шиг.

падають на землю, розстелений брезент або в підвішений! знімального пристрою мішок. Пристрій можна використовувд також для заготівлі шишок з інших видів модрин. Він складаєт зі сталевої пластини зі загнутими під кутом 70 чотирма зубця Гребінь прикріплюють до жердини завдовжки 5...6 м (див. рис. <

Рис. 4.1. Шишкознімальні пристрої: гребінь для зчісування шишок; б — граблі-щітки.

58

Заготівля та переробка лісонасінної сировинии

іувальні ирис/ироїхарактеризуються наявністю робочої частини у ВИІ ниці і и іастинкиз гострими краями, якою підрізають плодоніжки плодів чи ЦИккіі шишок. До цього типу пристосувань належать секатори-різаки зі ІЦИІоі к уп'бними та фігурними ножами, секатор-гачок, секатор-сучкоріз, ; риііммій сскатор-ножиці. Останній тип використовують переважно для ІрНуйішші кетягів плодів з чагарників. Секатори прикріплені до дерев'яних £ £ ^ Д Н ІІ завдовжки 3,5...6,0 м (рис. 4.2).

I'm: 4.2. Пристрої для зрізування шишок і плодів: а - секаторщнч; б - сека-торгачок (1 - гачок для пригинання гілок з шишками іі(іі) шюдами; 2 - розріз для знімання шишок або плодів рухом

,|І сенс"; 3 -розріз для знімання шишок або плодів рухом "на себе"); і штюр-різак з фігурним ножем; г - секатор-різак зі серповидним

ножем; д - секатор ручний.

НШушу'вальні пристрої. Відкушувальна рамка з шишкозбірним ШІІІМІМ складається із нерухомої рамки з прикріпленим до неї Мнимім, в який падають зрізані шишки, та рухомої рамки, яка під

Ч а с т и н а I Лісонасіпна спра

дією пружини вдаряє по нерухомій. Обидві рамки мають гострі кр Пристрій закріплений на жердині завдовжки 3 м.

У процесі роботи рухома рамка відтягується за допомог шнура, нерухома рамка підводиться під ніжку шишки і шнур різ відпускається - зрізана шишка падає в мішок.

Відкручувальні пристрої. Шишкознімач-відкручувач у верх частині має затискач у вигляді двох губ, які захоплюють шипг' за допомогою електродвигуна через вал у штанзі швидко крутять, в одному напрямі разом зі шишкою. Внаслідок такого обертово руху ніжка шишки деформується і шишка відділяється від гілк

Спилювальні пристрої. Шишкознімач-спилювач має роб головку, на якій кріпиться пильний диск. Диск крутиться внасл' передачі електродвигуном обертального руху через вал, я розміщений всередині трубчастої штанги.

Струшувальні пристрої. Шишко- і плодознімачі-струшу складаються з трубчастої штанги, всередині якої закріплений в" ексцентричним вантажем у верхній частині. Над вантажем на ко- і знімача кріпиться вилка, яка перед струшуванням шишок і пл притискається до гілки. Під час обертання валу та ексцентричн вантажу з вилкою робоча головка починає вібрувати і сильно тр гілку. Шишки або плоди відриваються від гілки і падають на зе або в підвішений під робочою головкою мішок.

Для струшування шишок і плодів з ростучих дерев застосову також вібраційні установки, принцип дії яких полягає в над стовбуру дерева швидких коливних рухів, внаслідок чого ст плоди або шишки відриваються від гілок і падають на землю а установлені під кронами дерев спеціальні вловлювачі. Вібр піднімають у зону центра ваги дерева, тобто на 1/3 його висо

Вібраційна установка "Кедровка ЕК" монтується на > екскаватора ЭО-2621 і призначена для струшування кедр шишок з ростучих дерев в рівнинних умовах, низькоповно деревостанах та інших насадженнях, де можливе проходж агрегата. Робочим органом агрегата є вібратор з гідрозатиск (рис. 4.3). Під час роботи машини виникають сили, які створюю дебалансами і дають напрямлені зусилля, що примушує к о - ї тися стовбур дерева і крону з шишками. Установка забезп* струшування до 80...90% шишок.

60

Рис. 4.3. Самохідна вібраційна установка "Кедровка ЕК" (за Н. В. Кречетовою та ін., 1978): 1 - гідрозатискач; 2 — вібратор; 3 — підіймач вібратора.

1111111 іки з дерев струшують також, ударяючи по стовбуру дерев'яною "нею. Щоб не пошкодити ударами камбій дерева, на стовбур в місця jwiiim накладають гумові прокладки або дошки.

Найліпше струшувати шишки з дерев віком 50-80 років; із дерев іріного віку шишки струшуються гірше. Крім цього, у вказаному І кора в дерев стає вже достатньо товстою і камбій менше

коджується під час ударів.

Збирати насіння таким способом передовсім слід у насадженнях, Через 3-4 роки підлягатимуть рубці.

Мивальні пристрої. Шишкознімач конструкції І.І.Соромотіна И'іпачений для збору шишок з ростучих і звалених дерев, видасться він з барабана із еластичними лопатями, вала в (Настій штанзі завдовжки 2 м і електродвигуна. Під барабаном

MMami розміщений приймач для шишок - дротяна чи мотузяна

'Й Ііарабан обертається і лопаті збивають шишки у приймач. Що м кроні трапляються великі сучки, еластичні лопаті уиають барабан у бік і пом'якшують удари.

'Іии збирання шишок і плодів з невисоких дерев застосовують прості і-міадіїі переносні дерев'яні драбини з легких сплавів. Наприклад,

Заготівля та переробка лісонасінної сировинии

Перед підійманням у крону підніжки прикріплюють до ніг ременями. Пересувні затискачі встановлюють на стовбурі на Погрібну відстань між опорами. Підіймаються по стовбуру, Почергово переставляючи підніжки. У міру підіймання в крону зменшується діаметр дерева, тому зменшують і відстань між шкірами; під час спускання цю відстань збільшують.

11 Івидкість піднімання в крону становить 4...6 м/хв і залежить від Циицини та сучкуватості стовбура дерева, а також від досвідченості робітника. Залежно від обсягу виконаних у кроні робіт, один робі і пик за день може піднятися в крону семи-десяти дерев.

І Ісреволази карельські (ДК-1) складаються з двох окремих пристроїв, Ножний з яких має підніжку, ремені для закріплення ніг, опору, петлю II сталевого троса для обхоплення стовбура і головку затискання троса. Пристрій призначений для піднімання робітника на дерево діаметром |0,,,70 см під час збирання насіння і нарізання живців. Його можна ІИікфиетовувати для піднімання на стовпи, щогли тощо.

Перед підняттям на дерево пристрій щільно прикріплюють до Nil ременями. Одягають запобіжний пояс, обхоплюють тросами Цчійбур і на обох пристроях затискають троси рукоятками. У міру Просування по стовбуру вгору трос періодично підтягують, Циискаючи рукояткою. Швидкість піднімання на дерево становить Приблизно 3 м/хв. Під час спускання довжину тросів таким же

ЦИІЮМ збільшують.

Крім вищезгаданих індивідуальних пристроїв для підіймання Г(бітників у крону дерева використовують також підйомники ПІ-12, МШТС-1М, МШТС-2А і МШТС-2Т, змонтовані на Иіомобільних і тракторних шасі. Особливістю машин є наявність ІМІЙДІІОЇ щогли, яка складається з двох шарнірно з'єднаних колін, і Ш чмогу піднімати в крону по двоє робітників на висоту 12... 17 м. {Іижпн частина щогли шарнірно закріплена на поворотній колонці. 'І мисоких дерев шишки збирають за допомогою змонтованого §І Піпі автомобіля телескопічного гідропідйомника ТВ-26, який |рЧн* іпечує піднімання робітників у крону на висоту до 26 м. Щогла Підйомника складається з п'яти висувних сталевих труб; його

• КгІПмсть у робочому положенні забезпечується виносними опорами, їм сальним недоліком підйомників є невелика маневреність та ІЙмежепість застосування: їх можна використовувати лише на

63

рівному рельєфі в низькоповнотних насадженнях, на лісонасінн- ділянках і плантаціях, просіках, узліссях, де є проїзні шляхи.

Використовувані способи збору насіння, шишок і плодів повив забезпечити збереження материнських дерев та врожаю наступно року. Тому заборонено застосовувати зчісувальні пристрої для збо шишок (наприклад, у сосни) за наявності на гілках шишок урож наступного року; обрубувати плодоносні гілки; використовува молоти для струшування плодів і шишок без накладання на стовб захисного бандажу; застосовувати прийоми заготівлі, спричиняють пошкодження материнських дерев.

4.3.3. Збір плодів і насіння з поверхні землі та води

З п о в е р х н і з е м л і збирають переважно великі плоди, опадають незабаром після достигання: жолуді, плоди каштана їстівн" гіркокаштана, граба, в'язових, яблуні, груші, айви, горіхів грецько чорного, сірого та маньчжурського, пекана, кісточкових порід, горії бука, сім'янки кленів, боби робінії звичайної. Перш ніж збирати нас'- з поверхні землі, потрібно у міру можливості попередньо розчиг" місце майбутнього збору: видалити підстилку, зрубати підлісок. На згрібають у купи. Для згрібання жолудів та інших великих пл використовують лопати з округлими краями та сітчастим дном.

За рекомендацією І.І.Раца, заготовляючи з поверхні зе> горішки бука, доцільно свіжий опад з горішками згрібати у і наступним їх перетрушуванням. При цьому горішки бука і повністю залишаються на поверхні землі. їх згрібають у купи, цього горішки на решетах очищають від домішок.

Плоди граба з поверхні землі найліпше збират високоповнотних насадженнях 50-80-річного віку, оскільки . майже немає трав'яного покриву і підросту. Попередня підгото полягає у викошуванні трави у серпні, згрібанні викошеної тр; та минулорічного опаду у вали з відстанню між ними 5...6 вересні після опадання більшої частини горішків їх змітають у на очищених смугах, купи просушують, обмолочують відділення горішків від плюсок і перевіюють двічі-тричі на ві

З п о в е р х н і в о д и збирають насіння вільхи чорн;' в'язових. Збір провадять на водоймищах, де насіння віт прибивається до берега, або на невеликих річках з повіль

64

Заготівля та переробка лісонасінної сировинии

Гі'ііі ю. Насіння збирають сачками. На річках влаштовують Перепони з гілок та соломи, де накопичується багато насіння. Ііпрппе з водної поверхні насіння потрібно негайно висівати.

4.3.4. Приймання та зберігання лісонасінної сировини

Ції приймальних пунктах від збирачів приймають тільки ІДороні, очищені від сторонніх домішок шишки, плоди та насіння, П« мають нормальну для даного району величину і заготовлені у ЦИИІнльно відведених лісонасінних об'єктах (ЛНП, ПЛНД, ТЛНД, Мни 1 її її і заказники тощо). Закуповувати у населення насіння Щ Й І Д О М О ГО походження заборонено.

Чібрану лісонасінну сировину звільняють від грудок землі, |4Лочок, листя, пошкоджених плодів і шишок та інших відходів і Лемішок. Дрібніші домішки відділяють на решетах і ситах. Здорові ДОіуді, горішки бука та граба можна відділити від пошкоджених Ц порожніх способом флотації: при занурюванні насіння у воду ЛДгТйппі спливають на поверхню.

Перед відправленням сировини на переробку для видалення ЩДМІру вологи її витримують у сухих, добре провітрюваних [ІИміїценнях, доводячи до належної вологості. Дрібні плоди ЯСішаготь під навісом на підлозі або брезенті шаром 3...5 см, ЬШІ (наприклад, жолуді) - шаром до 8 см. Під час просушування »01іасінної сировини її потрібно перегортати декілька разів на ДІРУ Дрібні плоди (тополя, бруслина, береза та ін.) просушують

.'.олнзно 3-4 дні, середні (сім'янки кленів, ясена та ін.) - 5-7 днів, „Іикі (жолуді, горіхи) - 10-15 днів. Не можна допускати пересууиніїня лісонасінної сировини, бо від цього істотно знижується 'окість насіння та подовжується період його передпосівної підго- ЙКП. Вологість лісонасінної сировини для більшості видів СІ нннх порід повинна становити у середньому 10...15, для тополі

Мрб - 6, жолудів - 70...80%.

У період зберігання лісонасінної сировини за її станом ведуть і Ніш спостереження і в разі загнивання або самозігрівання

нипають тонким шаром і перегортають.

Іа і ото в лені шишки, плоди та насіння формують в окремі партії || цепними ознаками однорідності згідно зі стандартами (#Нм параграф 7.1).