Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

lisovi_kulturi_chastina_3

.pdf
Скачиваний:
164
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

Частино З Лісові культи

також сприяти збільшенню кількості сов, лісових куниць горностаїв інших хижаків, що живляться вовчками (біологічний засіб боротьби)

Мишовидні гризуни в р о к и масового плодоношення основи лісоутворюючих порід д о с я г а ю т ь високої щільності і з а в д а ю значних збитків лісовому господарству . З м е т о ю обмеження " чисельності рекомендується впроваджувати ряд заходів:

• в о с е н и о р г а н і з о в у в а т и з б и р а н н я л і с о в о г о н а с і н н я д погіршення кормової бази мишовидних;

восени (кінець жовтня - початок листопада) організовував очищення деревних насаджень від хмизу, гнилих пеньків, звален стовбурів дерев и т.п., тобто ліквідацію місць поселення гризуні

восени запровадити випас свиней на окремих ділянках, які, поцг чи плоди бука, дуба і риючи землю, знищують трав'янисту рослинніс?

істворюють несприятливі умови для зимівлі мишей та полівок;

застосовувати механічні способи боротьби, зокрема - викоп вати ловчі канавки, вкопувати ловчі циліндри, ставити живоловк давилки Геро, пастки № 0, прокладати борозни з "кишенями";

у лісорозсадниках застосовувати отруйні хімікати, виготовляю принаду з фосфіду цинку і зерен вівса, жита, пшениці, кукурудз: пропорції 40-45 г отрути на 1 кг зерна, яке перед тим змочується оліє клейстером, патокою для того, щоб до зерен краще прилипла отрут порошок; можна застосовувати арсеніт натрію, з якого спочатку в готовляють водний розчин з розрахунку на 1 л гарячої води 65 г отрут куди засипається зерно; доцільно використати й інші отруйні хімікати;

охороняти денних хижих птахів, сов, хижих ссавців, які жиг ляться м и ш а м и і полівками (біологічний спосіб боротьби) .

 

Питання та завдання для самоконтролю

 

1. Особливості

 

класифікації

та

характеристика абіотичних

шко

лісокультурним

 

об'єктам.

 

 

 

 

 

2. Особливості

 

класифікації

та

характеристика

біотичних

шко

лісокультурним

 

об'єктам.

 

 

 

 

 

3. Особливості

 

класифікації та

характеристика

антропогеннй.

шкод лісокультурним об'єктам.

 

 

 

 

'

4. Які

основні

заходи

захисту

лісокультурних

об'єктів

ві

абіотичних

шкод?

 

 

 

 

 

5. Які

основні

заходи

захисту

лісокультурних

об'єктів

ви

біотичних

шкод?

 

 

 

 

 

 

6. Які

основні

заходи

захисту

лісокультурних

об'єктів

віс

антропогенних

шкод?

 

 

 

 

 

528

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 11

Безпека

праці

лісокультурпого

виробництва

РОЗДІЛ 11

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ЛІСОКУЛЬТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на лісогосподарському підприємстві покладаються па керівника підприємства та його заступників . Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити здорові та безпечні умови праці і повністю відповідає за нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, за неусунення причин, що' їх зумовили, а також за розпорядження, які порушують законодавство з охорони праці.

Загальне технічне та організаційне керівництво технікою безпеки у лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві - на лісничого . Д л я проведення навчальних занять з техніки безпеки в лісгоспах обладнують кабінет з техніки безпеки, а в лісництвах - куточок з техніки безпеки.

Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під час прийому на роботу (ввідний інструктаж), безпосередньо на робочому місці (первинний інструктаж), при стажуванні-нав- чанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні.

11.1. Техніка безпеки при зборі та переробці лісового насіння

Збір насіння був і залишається однією із найбільш складних операцій її загальному циклі лісогосподарського виробництва в зв'язку із засто­ суванням виключно ручної праці. Створені протягом останніх років механічні вібратори та автомобільні підйомники через дороговизну та деякі технічні причини широкого застосування не набули.

Насіння з б и р а ю т ь із землі після його опадання, зі зрубаних дерев і дерев, які ростуть. Збір насіння із дерев, які ростуть, най­ більш трудомісткий і небезпечний процес, тому робітники повинні проходити попередній, а через певні періоди роботи - періодичні медичні огляди. Особи до 18 років до збору насіння із дерев, що ростуть, не допускаються.

529

Частина З Лісові культи

Насіння або шишки збирають ланками в складі не менше дво осіб. З метою дотримання безпеки праці ланку забезпечують перено~ ними драбинами, страхувальними поясами, захисними касками т окулярами, тарою для насіння. Драбини завдовжки понад 3 м повині мати не менше двох стягувальних болтів, встановлених під щабля\ На нижні кінці драбини для підвищення їх стійкості встановлюю гострі металеві наконечники, а верхні щаблі обшивають повст Категорично забороняється підставляти під наконечники, для надан драбині стійкості, каміння, сучки та інші предмети. На драбині мо> стояти лише одна людина. Не можна також перелазити в крону дерев

З дерев заввишки понад 15 м насіння збирають з д о п о м о г о - гідромеханічних підйомників та дереволазних пристроїв, вигото" лених відповідно до технічних умов.

Забороняється збір насіння, шишок та плодів з нахилених дере п о ш к о д ж е н и х гниллю, з т р і щ и н а м и , з повалених дерев під ча*" обрубування сучків, у зоні звалювання лісу, зі зрубаних дерев, лежать уздовж схилу крутістю понад 30° та впоперек схилу більв 15° без їх надійного закріплення, якщо дерева ростуть на відста ближче 10 м від працюючих тракторів, з дерев, що ростуть, під чґ або після дощу, коли стовбури та гілки ще не висохли, при обледеній стовбурів, а також під час снігопаду, туману, при швидкості вітр понад 6,5 м/с.

Н а с і н н я п е р е р о б л я ю т ь у ш и ш к о с у ш а р к а х п р и підвищенітемпературі. Всі проходи в сушильній камері обгороджують пері лами заввишки до 1 м. Тривалість перебування людини в сушильні к а м е р і не п о в и н н а п е р е в и щ у в а т и 5 хв. О с в і т л е н н я с у ш и л ь н а

к а м е р и

п о в и н н о бути н и з ь к о в о л ь т н и м (12-42 В) із

зовнішні

у в і м к н е н н я м . П р и

вивільненні ш и ш к о с у ш а р к и від

насіння,

і

р е м о н т і

та і н ш и х

р о б о т а х т е м п е р а т у р у з н и ж у ю т ь

до +28

0

і нижче, вивісивши попереджувальний напис про проведення робіте Пересувні ш и ш к о с у ш а р к и встановлюють не ближче 50 м в' будов з обов'язковим періодичним проведенням профілактичного очищення. Заборонено розпалювати ш и ш к о с у ш а р к и за допомо

гою легкозапалювальних рідин.

11.2. Охорона праці й техніка безпеки на роботах у лісових розсадниках

Праця у лісових розсадниках вимагає дотримання правил безпе* ки, передбачених для підготовки площі, основного та допоміжного

Розділ 1 1 Безпека праці лісокультурного виробництва

обробітку ґрунту ґрунтообробними знаряддями, вантажно-розванта­ жувальних операцій, роботи на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду та характеру виконуваної роботи у розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інстру­ менти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загаль­ ного призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, свердла, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопні плуги, скоби.

До роботи з цими машинами та знаряддями допускають осіб, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксу­ ється в журналі з техніки безпеки.

Бригадир, майстер та інші керівники робіт у розсаднику контро ­ люють справність машин, механізмів, інструментів, стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робітники, які зайняті ручною працею, забезпечуються справ­ ним інвентарем і під час проведення робіт повинні перебувати один від одного на віддалі 2-3 м.

П р и роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат у робочому стані, регулю­ вати робочі органи під час його руху.

Із отрутохімікатами працюють у безвітряну погоду під керів­ ництвом спеціаліста, який відповідає за правильне і безпечне їх використання.

До р о б о т и з пестицидами допускаються особи, які п р о й ш л и попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної праці. Робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотриму­ ватись п р а в и л особистої гігієни. Не можна в процесі р о б о т и з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці (не ближче 200 м від р о б о ч и х місць), знявши спецодяг, п о м и в ш и руки з м и л о м , обличчя та сполоснувши ротову порожнину чистою водою.

П р и в и к о р и с т а н н і отрутохімікатів в оранжереях, теплицях, п а р н и к а х а б о п р и дезинфекції з а б о р о н я є т ь с я п р а ц ю в а т и без протигаза та спецодягу.

530

531

 

Частина З

Лісові культ

Обприскування полів гербіцидами починають уранці, за ЗО хв. сходу сонця, і продовжують до 9-10-ї год., щоб висхідні течії пові не знесли гербіциди на посіви чутливих до них культур. Вечі обприскування здійснюють за 2-3 год. до заходу сонця. Темпера повітря під час обприскування не повинна перевищувати +22 швидкість вітру - 5 м/с. Після застосування отрутохімікатів протяг двох-трьох днів людям забороняється перебувати на цих об'єкт*"

За стан охорони праці і техніки безпеки в лісовому розсади " відповідає головний лісничий лісгоспу (лісокомбінату).

11.3. Охорона праці й техніка безпеки на лісокультурних робот

Я к щ о відстань від місця проживання до місця праці перевищу км, а громадський транспорт відсутній, робітників доставляють^ роботу і назад на автобусах або спеціально обладнаних вантаж" автомобілях. Останні обладнують салоном, драбиною для поса сигналізацією із салону в кабіну водія, освітленням, медичн аптечкою, вогнегасником. Кузов обладнують сидіннями, які б заднього та бічного бортів повинні мати надійні спинки. Швидкі автомобіля не повинна перевищувати 50 км/год. Кількість люд яких слід перевезти, не повинна перевищувати кількість обладна для сидіння місць.

Категорично забороняється суміщати перевезення людей з пер! зенням паливно-мастильних, радіоактивних, хімічних матеріалів1 1 інших небезпечних вантажів, а також інструментів з відкрити ріжучими частинами (сокири, коси, пили). Забороняється перевоз людей на самоскидах, цистернах, вантажних причепах, напівприче

ітракторах.

Пр и підготовці лісокультурної площі та обробітку ґрунту, саді (сівбі) та доглядах за лісовими культурами всі лісокультурні р о б и необхідно п р о в о д и т и в суворій відповідності до затверджено-

технічного проекту . П е р е д п р о в е д е н н я м лісокультурних роб механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпе1 місця (ями, обриви, різноманітні перешкоди) позначити попередж вальними знаками.

П р а ц ю в а т и на машинах та зі знаряддями можуть особи, яки виповнилося 18 років і які пройшли медичний огляд, навчання інструктаж з техніки безпеки праці та протипожежної безпеки лісі. Перед підійманням (опусканням) навісних знарядь необхід переконатися, що на них і поряд з ними немає людей. Поверта

Розділ 1 1 Безпека праці лісокультурного виробництва

агрегат допускається в місцях відсутності перешкод і забороняться це робити на кут більше 20° у випадку, якщо ґрунтообробні знаряд­ дя заглиблені в ґрунт. Через перешкоди допускається переїжджати лише на першій швидкості: повалені дерева - під прямим кутом, канави і рови - під кутом 15-20° до напрямку руху агрегату.

На поворотах та при переїжджанні перешкод навісне обладнан­ ня агрегату повинно бути в транспортному стані, а при переїздах з однієї ділянки на іншу - надійно зафіксоване.

Начіпне та причіпне обладнання в лісокультурних агрегатах ремонтують при вимкненому двигуні трактора на спеціальній під­ ставці а б о опустивши на землю . Операцію від'єднання знарядь можна проводити лише на рівному майданчику . Робочі органи, знарядь можна очищати від землі та рослинних рештків лише після повної зупинки агрегату.

При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забез­ печують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граб­ лями, мечами Колесова та ін.). П р и обробітку ґрунту, прополюванні н рядах робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Проведення лісокультурних робіт при швидкості вітру 11 м/с і більше, під час грози, туману, при видимості 50 м, у нічний час забороняється.

Перед початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння, пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев. Робітники, зайняті вибиранням небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу. П р и одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою 60 м. Не можна працювати кущорізом після сильних дощів, поки не просохне ґрунт, а також на заболочених ділянках. На осу­ шених болотах, сильнозволожених ґрунтах чагарники необхідно зрізувати після промерзання ґрунту.

П р и корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі, густого туману, при швидкості вітру п о н а д 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та п р и наявності поодиноких дерев. Шматки деревини, які потрапили між гусениці та інші частини корчувальних машин, дозволяється видаляти лише при повній зупинці д в и г у н а м а ш и н и та п р и о п у щ е н о м у на з е м л ю робочому органі.

Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати зубцями в землю па відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см викорчовують

532

533

Частина З Лісові культи

з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром пон" 60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийо П р и зупинці корчувального агрегату робочі органи необхідно опу тити на землю, а двигун - вимкнути.

П р и обробітку ґрунту на зрубах необхідно насамперед р о з ч и с г ти проходи ґрунтообробним агрегатом. П р и наявності на лісокуг турній площі понад 600 пеньків на 1 га попереднє розкорчуван проходів обов'язкове.

Не дозволяється переносити на зрубі з місця на місце ручн - моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном. При роб на схилах і дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки, попереджують про ймовірність падіння каміння, валунів тощо. П; цьому людям суворо забороняється працювати нижче по схилу. Гр*'

обробляють упоперек схилу,

причому агрегатом на базі колісн

т р а к т о р і в м о ж н а п р а ц ю в а т и

на схилах крутістю до 8°, на ба

гусеничних - не більше 12°. П р и вимушеній зупинці на схилі тракт треба загальмувати, а двигун заглушити.

Я к щ о одночасно п р а ц ю ю т ь дві або більше м а ш и н на одно схилі, відстань між ними по вертикалі повинна становити не мен" 60 м, а по горизонталі - не менше 30 м. П р а ц ю в а т и одночас - двом тракторам на одній вертикальній лінії не дозволяється.

Особливих навичок вимагає терасування крутих схилів. Терас вання можна проводити на схилах крутістю до 40°. Перед викон" ням цієї операції тракторист повинен пройти підготовку по наріз ванню терас на схилах помірної крутості (до 25°) під керівництв іншого досвідченого тракториста. Під час роботи в кабіні тракто" працює лише один тракторист при відкритих дверцятах кабіни тракто"

При терасуванні необхідно передбачити безпечні шляхи під'їз до терас, переїзди з однієї тераси на іншу, поворотні майданчи - Ширина полотна терас повинна бути такою, щоб при повороті коле або гусениці трактора не наближались ближче 1 м до бровки полот П р и терасуванні забороняється працювати на мокрому глинист: му ґрунті і в дощову погоду, виїжджати на насипну частину тера обома гусеницями трактора, робити різкі повороти під час робот пересуватися на підвищеній швидкості з піднятого полицею. " терасах та схилах можна пересуватися лише на першій швидкос На крутих сильноеродованих схилах необхідно спершу засипа ґ р у н т о м п р о м о ї н и . Я к щ о на схилах є певні м і к р о п і д в и щ е н

заввишки понад 20 см (горбки, валуни та ін.), то при влаштуван- наораних терас необхідно спершу вирівняти ділянку.

534

Розділ 11 Безпека праці лісокультурного виробництва

На нерозкорчованих зрубах або частково підготовлених ділян­ ках насіння висівають навісними сівалками, я к и м и управляють безпосередньо з кабіни трактора . Під час роботи забороняється очищати котушки висівного апарата та перемішувати насіння без спеціальних пристроїв.

П р и висаджуванні лісу між садильником на лісосадильній ма­ шині та трактористом повинна бути сигналізація. Серед садильників призначають старшого, який зобов'язаний подавати сигнали пуску та зупинки агрегату . Під час р о б о т и агрегату о п р а в щ и к пови ­ нен перебувати на відстані не менше 10 м.

П р и зустрічі а г р е г а т у з різними п е р е ш к о д а м и , а т а к о ж п р и поворотах і переїздах садильники за сигналом тракториста повинні покинути свої робочі місця після повної зупинки т р а к т о р а . Я к щ о одночасно працює декілька лісосадильних агрегатів на рівній ділянці, відстань між ними повинна бути не менше 20 м. Під час руху агрегату забороняється сходити, входити, завантажувати садивний матеріал. Лісосадильний агрегат працює на схилах за тими ж правилами, що

йґрунтообробні машини.

Пр и доглядах за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора. Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, іцо виключає його самовільне опускання або падіння.

До г л я д за лісовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів.

Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які п р о й ш л и попередній медичний огляд і знають основні власти­ вості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при

о т р у є н н і , в м і ю т ь в и к о р и с т о в у в а т и і н д и в і д у а л ь н і з а с о б и за­ хисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.

На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідклад- і юї допомоги. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад.

П е с т и ц и д и п о в и н н і міститися в міцній, д о б р е з а к р и т і й тарі . Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами . Приго ­ тування р о б о ч и х розчинів із високотоксичних хімікатів та запов ­ нення н и м и резервуарів о б п р и с к у в а ч і в п о в и н н о здійснюватися м е х а н і з о в а н о .

535

Частина З Лісові культу

Слід запобігати потраплянню отрутохімікатів на одяг або відкр частини тіла. Якщо пестшдзди потрапили на тіло, треба негайно вид їх ватним тампоном, а місце на тілі промити холодною водою.

П р и обприскуванні використовуються обприскувачі венти торного типу при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокраплинні) 4 м/с (крупнокраплинні). П р и використанні шлангових трактори' об-прискувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 ь (для дрібнокраплинних) і 5 м/с (для крупнокраплинних). Забороняєт о б п и л ю в а т и з в и к о р и с т а н н я м а п а р а т у р и п р и ш в и д к о с т і віт понад 3 м/с. Хімічний обробіток повинен проводитися за напрямом в і ' ' Особи, що працюють з ранцевими обприскувачами, повинні перебува' один від одного на відстані 5-6 м.

Тривалість робочого дня при доглядах за лісовими культурам' використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. П р и тривало, робочого дня 4 год. інші 2 год. робітники допрацьовують на роботах,, зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил те:

безпеки сприяє високій продуктивності праці.

 

 

 

 

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

 

 

1. Хто

відповідає

на

підприємстві

за

охорону

праці?

 

 

 

 

2. Які

 

види

інструктажу

ви

знаєте?

Коли

вони

проводяться?

 

3.

Розкажіть

про

основні вимоги

до

техніки

безпеки

при

збо

лісового

насіння;

при

переробці

лісового

 

насіння.

 

 

 

 

 

 

4.

Хто

керує

 

роботами

в

розсаднику

і

відповідає

за

техні

безпеки?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Розкажіть

 

про

 

безпечні

 

методи

праці

при

експлуата

механізмів

у

розсаднику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Які

 

вимоги

до охорони

праці

при

використанні

отрутохіміка

у

розсаднику?

Кого

допускають

до

роботи

з

отрутохімікатами.

 

7. Перелічіть

основні

вимоги

до

техніки

безпеки

при

підгото

площі

й

 

обробітку

фунту

під

лісові

культури.

 

 

 

 

 

 

8. Як

 

обробляють

ґрунт

на

схилах

крутістю

понад

12°?

 

 

9. Які

 

основні

вимоги

до

техніки

безпеки при висіванні

насіння

гУ,

садінні

лісу?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.

Розкажіть

 

про

 

техніку

безпеки

 

при

використанні

гербіцид

і

арборицидів

на

лісокультурних

площах.

 

 

 

 

 

 

 

536

Бібліографічний список

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Белоус В.И. Технология прививок дуба в грабовой дубраве // В сб.: Лесная генетика, селекция и семеноводство. - Петроза­ водск: Карелия, 1970. - С.495-502.

2. Білоус В.І. Селекція та насінництво дуба. - Черкаси: Н Д І Т Е Х І М , 1994. - 268 с.

3. Бродович Т.М., Шляхта Я . М . Методические рекомендации по технологии создания промышленных культур дугласовой пихты

в Карпатах . - Львов: 1979.-30 с.

4.Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення в рівнинних районах України.-Фастів: Поліфаст, 1998.-508 с.

5. Гаврусевич А . Н . Лесокультурное районирование Украинских

К а р п а т и Приднестровья // Тезисы докладов V I I

съезда Укр .

ботан. общ-ва АН У С С Р . - Ив.-Франковск, 1987.-

С.132-133.

6. Голубец М . А . Ельники Украинских Карпат . - К.: Наук, думка, 1978.-262 с.

7. Гордієнко М.І., Гойчук А . Ф . , Гордієнко Н . М . Штучні ліси в дібровах . - Житомир: Полісся, 1999.-592 с.

8. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. К.: Сільгоспосвіта, 1995.- 328 с.

9. Гордієнко М.І., Ш л а п а к В.П., Гойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В . М . , Г о р д і є н к о Н . М . , К о в а л е в с ь к и й С Б . К у л ь т у р и сосни звичайної в Україні. - Київ: 2002. - 872 с.

10.Гордієнко Н . М . , Бондар А.О., Гордієнко М.І. Інтродуценти в дібровах Полісся та лісостепу України. К.: Урожай, 2001. - 448 с.

11.Гузь М . М . Кореневі системи деревних порід Правобережного лісостепу України. - К.: ВК "Ясмина", 1996. - 145 с.

12.Гунчак М . С . , Я ц и к P.M., Андрушків Ю . Е . Дугласія зелена в Україні.- Івано-Франківськ, 1998.-122 с.

13.Дебринюк Ю . М . Лісові культури. Методи і способи їх створення

утипах лісу західного регіону України: Навч . посібник. - К.: ІСДОУ , 1994.- 168 с.

537

 

 

Бібліографічний списаJ

14. Д е б р и н ю к

Ю . М .

Л і с о к у л ь т у р н е р а й о н у в а н н я

З а х і д н о г |

Лісостепу України. - Львів: Камула, 2003. - 242 с.

 

15. Д е б р и н ю к

Ю . М . ,

Калінін М . І . Оптимізація схем

змішуванні

при вирощуванні високопродуктивних культур дуба звичайної

го за участю хвойних порід. Практичні рекомендації. - ХаркіЦ

У к р Н Д І Л Г А , 1 9 9 1 . - 56 с.

 

16. Д е б р и н ю к Ю . М . ,

Калінін М.І., Гузь

М . М . , Ш а б л і й І.В. ЛісоЙ

насінництво - Львів: Світ, 1998. - 432

с.

.

17. Д е б р и н ю к Ю . М . ,

О с м о л а М . Х . , М ' я к у ш 1.1.,

М е л ь н и к O.J

Лісовирощування в західному регіоні України .

- Львів: С в |

1994. -408 с.

 

 

..Ц

18.Д С Т У 2980-95. Культури лісові. Терміни та визначення. К Держстандарт, 1995. - 64 с.

19.Д С Т У 3404-96. Лісівництво. Терміни та визначення. К.: Д е р ^ стандарт, 1997. - 48 с.

20.Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку^! оцінки якості лісокультурних об'єктів . Н а к а з Міністерств лісового господарства України від 08.07.97 №62.

21. Калінін М . І . Лісові культури і захисне лісорозведення. - Л ь в | Світ, 1994. - 296 с.

22. К а л і н і н

М . І . , Гузь М . М . , Д е б р и н ю к Ю . М . Лісове к о р е н |

знавство.

- Львів: І З М Н , 1998. - 336 с.

23.Каплуновський П.С., Фегер Ю . І . Лісовий розсадник. - Ужгород Карпати, 1987. - 102 с.

24. Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida M i l l . ) в лісових кулщ pax Західного і М а л о г о Полісся. Автореф . дис. на здоб. нау|

ступ. канд. с.-г. наук. - Львів: 2000. - 18 с.

25. Криницький Г.Т., Кузів Р.Ф., Заїка В.К., Руденко

Л.П., В і г і

М . Ю . Інтродукція ялиці великої в ліси К а р п а т .

П р е п р и н т і

К.: Н М К ВО, 1991. - 50 с.

J

26.Логгинов Б . И . Лесные культуры.- К.: Изд-во У С Х А , 1977 - 1.8І

27.Осмола М . Х . Лісові культури. Лісові розсадники. - К.: І С Д | 1995. - 92 с.

28.Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. - Львів: Bifl

Львівського ун-ту, 1973. - 257 с.

29.Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Першопостаті українського ліоЙ ництва. Нариси до лісової історії.- Львів: ВАТ "Бібльос", 2000.- 372І

30. Швиденко А.Й., Гищук P . M . Сосна Веймутова у Східній Є в р | пі. - Чернівці: Рута, 2001. - 36 с.

538

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д О Д А Т О К

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З В Е Д Е Н А В Д О М С Т В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обліку очікуваного врожаю насіння дерев і чагарників,

 

 

 

що проводився

 

_ _ _

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(управління,

підприємство тощо)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в 200

р .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назва виду, за

 

 

Наймену­

 

Площа плодоносних

 

 

 

 

Господарсько

 

Причини зменшення

яким ведеться

 

 

вання ка­

 

 

лісонасінних

 

Оцінка

 

можливий збір

 

 

або пошкодження

 

 

 

 

тегорії

 

 

 

 

 

 

 

спостережен­

 

 

 

 

об'єктів,

призначе­

 

урожаю в

 

насіння з площі

 

врожаю (коли, які і в

 

 

лісонасін-

 

 

 

 

 

ня і фаза

 

 

 

 

них для збору

 

балах

 

плодоносних

 

чому проявились)

-

 

 

 

 

них

 

 

 

 

 

плодоношен­

 

 

 

 

насіння в поточному

 

 

 

 

лісонасінних

 

 

за НІ фазою

 

 

 

 

ня

 

 

об'єктів

 

 

 

році, га

 

 

 

 

 

 

об'єктів, кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Керівник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата

відправлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П о я с н е н н я до

з а п о в н е н н я

"Зведеної

відомості..."

 

 

 

 

 

П о к о ж н о м у виду

 

д е р е в

і ч а г а р н и к і в ,

з а я к и м и ведеться

с п о с т е р е ж е н н я ,

записують:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

графу

2 - лісонасінні об'єкти всіх

категорій,

спочатку

-

П Л Н Д та Л Н П ,

потім

— Т Л Н Д , лісосіки головного к о р и с т у в а н н я та

інші об'єкти, в я к и х м о ж л и ­

вий

збір у р о ж а ю :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у г р а ф и

3, 4, 5 - узагальнені дані, що

стосуються

к о ж н о ї

категорії лісонасін ­

них

об'єктів

 

по підприємству або

області:

у

графу 3

-

сумарну п л о щ у п л о д о н о с ­

них

лісонасінних об'єктів

даної

категорії;

 

у графу 4 - середньозважену

оцінку

н балах за к о ж н о ю ф а з о ю п л о д о н о ш е н н я ,

за я к о ю велось спостереження;

у графу

5 (тільки за

 

I I I ф а з о ю )

-

с у м а р н и й господарсько

м о ж л и в и й збір

н а с і н н я

на всіх

плодоносних

об'єктах,

 

що

входять у

дану

категорію;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у г р а ф и

3

і 5 к р і м д а н и х

по

к о ж н і й категорії лісонасінних об'єктів підсумок

у цілому по

 

підприємству

(області).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

539

Лісові культури

ДОДАТОК 19

Історична довідка створення лісових культур на території сучасної України

1 р. до н,е. X ст. н.е.

1550-1600 pp.

17401760 pp.

17601780 РР-

1801 - 1820 pp.

1821 - 1840 pp.

1841 - 1860 РР.

1861 - 1880 РР-

1881-- 1900 PP.

1901 - 1920 pp.

Крим. Горіх волоський.

Материкова частина України. Горіх волоський.

Закарпаття. Каштан їстивний.5=3.0 га.

Нижньо-Визницьке лісництво Мукачівського ДЛГ. Полтавщина (Прилуччина). Культури дуба.8=8.7 га. Кирило Розумовський.

Дніпропетровщина. Культури дуба. Колишній запорожець

Лазар Глоба

Вінниччина (Гайсинщина). Культури сосни S <5га.

Харківщина (Зміївщина). Культури сосни. 1804 - 1814 рр. в =

1100 га. (Данилевський І.Я., Легкоступ С.А.).

Полтавщина (Миргородщина). Лісозахисні насадження. 1809 -

1837 рр. (Ломиковський В.Я.).

Миколаївщина (Вознесенщина). Змішані культури. 1816 -1871

рр., 436 га (Скаржинський В.П.).

Закарпаття (Рахів)., 1820 р. Культури модрини.

Буковина.1820 р. Культури ялиці та бука

Харківська, Катеринославська, Херсонська губ. Землі

військових поселень. Змішані культури хвойних та листяних порід.1821 -1855 рр., 5 = 15000 га (13096 десятин). Слобідськоукраїнські військові поселенці.

Черкащина. Черкаський бір. Культури сосни. 1832 р.

Львівщина (Брідщина). Лешнівське ліс-во,кв.71., 1835 р., Б = 29

га. Культури сосни звичайної.

Олешські (Нижньодніпровські) піски. Культури сосни. 1835-

1872 рр., Б > 17000 га. Лісничий Власов.

Донеччина. Великий Анадоль. Змішані культури хвойних та

листяних порід.1843 -1855 pp., S = 150 га. Лісничий Графф В.Є.

Херсонщина. Інгулецький лісовий масив. Змішані культури. 1846

р.

Запоріжжя. Старобердянський масив. Змішані культури., S = 996

га, 1846 р.

Миколаївщина. Рапинський ліс. Змішані культури. 5 = 1786 га.,

1875 р. Вінниччина (Гайсинщина). Культури сосни та дуба Б - 35 та 25га, 18751880 рр.

Дніпропетровщина. Комісарівський ліс. Змішані культури., в =

996 га., 1876 р.

Дніпропетровщина. Грушоватський масив. Змішані культури., S

= 608 га., 1881 р.

Львівщина (Брідщина). Берлинське ліс-во,кв.38., 45,107., S > 20 га. Культури сосни жорсткої.

Додатки

 

ЗМІСТ

 

Передмова

З

Вступ

5

Ч А С Т И Н А 1. Лісонасінна справа

7

Розділ 1. Історія лісового насінництва

8

Питання та завдання для самоконтролю

12

Розділ 2. Основні положення теорії лісового насінництва

13

2.1. Розмноження та відтворення дерев і чагарників

13

2.2. Функціїтаморфологіянасіннядеревнихпорід

14

2.3. Класифікація плодів

16

2.4. Достигання та проростання насіння

27

2.5. Способи природного розповсюдження насіння

32

Питання та завдання для самоконтролю

33

Розділ 3. Прогнозування на облік очікуваного врожаю лісового насіння

35

3.1. Плодоношеннядфевнихічагарниковихрослинтанасаджень

36

3.2. Прогнозування врожаю насіння та методи обліку

41

3.2.1. Методи окомірного обліку

43

3.2.2. Методи кількісного обліку

46

3.2.3. Методи довготермінового обліку

51

Питання та завдання для самоконтролю

52

Розділ 4. Заготівля та переробка лісонасінної сировини

53

4.1. Терміни збору лісонасінної сировини

53

4.2. Обстеження лісонасінних об'єктів перед заготівлею насіння

 

та оцінка його якості

55

4.3. Особливості заготівлі лісонасіннєвої сировини

57

4.3.1. Збір шишик і плодів зі зрубаних дереав

57

4.3.2. Збір шишок і плодів з ростучих дерев

57

4.3.3. Збір плодів і насіння з поверхні землі та воді

64

4.3.4. Приймання та зберігання лісонасінної сировини

65

4.4. Переробка шишок і насіння хвойних порід

68

4.4.1. Отримання насіння в шишкосушарках

69

4.4.2. О д е р ж а т и насіння механічним способом

75

4.4.3. Обезкрилювання, очистка та сортування насіння

77

4.5. Переробка плодів і насіння листяних порід

81

4.5.1. Просушування плодів

82

4.5.2. Одержання насіння зі сухих плодів

82

4.5.3. Одержання насіння зі соковитих плодів

84

4.5.4. Просушування та очистка насіння

86

Питання та завдання для самоконтролю

87

Розділ 5. Підготовка насіння до сівби

88

5.1. Типи спокою насіння, його причини та способи подолання

88

5.2. Способи підготовки насіння до сівби

97

Питання та завдання для самоконтролю

107

Розділ 6. Зберігання і транспортування насіння

108

6.1. Умови збереження життєздатності насіння

109

6.2. Склади і тара для зберігання насіння. Спостереження

 

за насінням у процесі зберігання

112

603

 

Лісові

культущ^

6.3. Особливості зберігання насіння основних лісотвірних порід

115

6.4. Зберігання резервного фонду насіння

122

6.5. Пакування і транспортування насіння

125'

Питання та завдання для самоконтролю

12?

Розділ 7. Перевірка посівних якостей насіння

128,

7.1. Основні положення насінного контролю, правила відбору

 

середніх зразків насіння для визначення його посівних якостей

128'

7.1.1

Порядок відбору виїмок

131

7.1.2. Відбір вихідного та середнього зразків

1

7.1.3. Оформлення документів на відібраний середній

13

 

зразок, відправлення та прийняття його на аналіз

7.2. Посівні якості насіння та особливості їх визначення

13'

7.2.1. Чистота насіння

13^

7.2.2. Вологість насіння та методи її визначення

13

7.2.3. Маса 1000 насінин

14f

7.2.4. Схожість насіння та його пророщування

14

7.2.5. Життєздатність насіння та методи її визначення

14

7.2.6. Доброякісність насіння

15

7.2.7. Методи фітопатологічного аналізу

15

7.2.8. Методи ентомологічної експертизи

15

7.3. Норма висіву та клас якості насіння

15

7.4. Книга обліку лісового насіння

ІЩ

Питання та завдання для самоконтролю

163

Розділ 8.

Організація лісонасінної бази на генетико-селекційній основі

164

8.1. Лісонасінне районування

165

8.2. Організація лісонасінної бази

171

8.3. Селекційні (сортові) категорії лісового насіння

173

8.4. Селекційна оцінка та відбір господарсько цінних дерев

175

і насаджень

8.4.1. Селекційні категорії дерев і насаджень

175

8.4.2. Селекщйнаішентаргоація та відбір гштаювихнаед

179

8.4.3. Відбір плюсових дерев ,

183

8.4.4. Складання документації та оформлення в натурі

185

 

плюсових дерев і насаджень

8.5. Генетичтоііджаіглюгавшдегхжін^

186

8.6. Лісонасінні ділянки

196

8.6.1. Тимчасові лісонасінні ділянки та лісосіки

196

 

головного користування

8.6.2. Постійні лісонасінні ділянки

198

8.7. Лісонасінні плантації

202

8.7.1 Загальні вимоги до лісонасінних плантацій

.....204

877.2. Лісонасінні плантації вегетативного походження

208

8.7.3. Ліетнасінні плантації насінного походження

223

8.7.4. Оформлення та облік лісонасінних плантацій

228

Питання та завдання для самоконтролю

228

ЧАСТИНА 2. Лісові розсадники

230

Розділ 1.

Загальні відомості та основи організації розсадників

230

604

 

 

Додатки

 

 

 

1.1. Типи розсадників та їх спеціалізація

 

230

1.2. Структура лісових розсадників

 

235

1.3. Організація постійного лісового розсадника

 

237

Питання та завдання для самоконтролю

 

242

Розділ 2. Сівозміни в постійних лісових розсадниках

 

243

2.1. Роль і значення сівозмін

 

243

2.2. Сівозміни у розсадниках окремих ґрунтово-кліматичних зон

245

Питання та завдання для самоконтролю

 

251

Розділ 3. Обробіток ґрунту

 

252

3.1. Теоретичні основи обробітку ґрунту

 

252

3.2. Первинне освоєння площ

 

255

3.3. Обробіток ґрунту в полях сівозмін

 

256

Питання та завдання для самоконтролю

 

260

Розділ 4. Застосування добрив у розсадниках

 

261

4.1. Агрохімічні основи застосування добрив

 

261

4.2. Види добрив та їх характеристика

 

264

4.3. Розрахунок доз та системи внесення добрив

:

272

Питання та завдання для самоконтролю

 

277

Розділ 5. Вирощування сіянців

 

278

5.1. Передпосівний обробіток ґрунту

 

278

5.2. Способи, види і схеми сівби

 

280

5.3. Строки сівби, норми висіву та глибина загортання насіння

282

5.4. Догляд за посівами до і після появи сходів

 

287,

5.5. Вирощування сіянців у закритому ґрунті

 

293

Питання та завдання для самоконтролю

 

298

Розділ 6.

Особливості вирощування сіянців деревних порід

 

299

«6.1. Вирощування сіянців хвойних порід

 

299

6.2. Вирощування сіянців листяних порід

 

300

Питання та завдання для самоконтролю

 

.303

Розділ 7. Вегетативне розмноження деревних рослин

 

304

7.1. Методи вегетативного розмноження

 

304

7.2. Розмноження невідціленими від рослин частинами

305

7.3. Розмноженням виділеними від рослин частинами

307

7.4. Розмноження щепленням

 

310

7.5. Клональне мікророзмноження деревних рослин

 

311

7.6. Маточні плантації та їх експлуатація

 

314

Питання та завдання для самоконтролю

 

315

Розділ 8. Виробництво великомірного садивного матеріалу

 

316

8.1. Вирощування саджанців для лісонасаджень

 

317

8.2. Вирощування саджанців для озеленення

 

318

8.3. Вирощування саджанців плодових порід

 

323

8.4. Вирощування садивного матуріалу із закритою кореневою

 

системою

 

327

Питання та завдання для самоконтролю

 

332

Розділ 9.

Інвентаризація, викопування, зберігання і

транспортування

 

садивного матеріалу

 

333

9.1. Інвентаризація садивного матеріалу

 

335

9.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу

 

335

9.3. Транспортування садивного матеріалу

-<£./Ґ.

338

 

 

 

605

І

 

Лісові

культіщ

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

340

Розділ 10. Планування, організація, облік і контроль

якості робіт

 

 

у лісових розсадниках

 

 

341

10.1. Планування і організація робіт

 

 

341

10.2. Обшк і технічне приймання виконаних робіт

 

 

342;

10.3. Організація праці в лісовому розсаднику. Посадові обов'язки

 

£

майстра лісового розсадника

 

 

343

10.4. Книга лісового розсадника

 

 

34

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

34

Ч А С Т И Н А 3. Лісові культури

 

 

34

Розділ 1. Історія створення лісових культур на території

 

 

,

сучасної України

 

 

34

Питання та завдання для самоконтролю

 

35

Розділ 2. Теоретичні основи створення штучних насаджень

 

35"

2.1. Обґрунтування доцільності створення лісових культур

 

35

2.2. Лісокультурне районування

 

 

36

2.3. Особливості чистих і змішаних, простих і складних

 

36

штучних насаджень

 

 

2.4. Лісова типологія як екологічна основа лісокультурної справи

 

37

2.5. Взаємовплив деревних рослин у змішаних насадженнях

 

37,

2.6. Густота лісових кульутр

 

 

37І

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

381

Розділ 3. Лісокультурна площа

 

 

382

3.1. Категорії лісокультурних площ

 

 

382

3.2. Обстеження лісокультурних площ і черговість

 

 

386

створення лісових культур

 

 

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

387 ••

Розділ 4. Способи створення лісових культур

 

 

• 388

4.1. Загальні поняття про лісовідновлення та лісорозведення

 

388

4.2. Лісові культури під наметом лісу

 

 

38&

4.3. Часткові лісові культури

 

 

391

4.4. Суцільні лісові культури і добір порід при їх

створенні

 

394

4.5. Типи, способи і схеми змішування деревних порід

 

402

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

406

Розділ 5. Технолоня створення лісових культур

 

 

407

5.1. Обробіток ґрунту

 

 

407

5.2. Застосування добрив

 

 

-412

5.3. Розміщення посівних і садивних місць

 

 

414

5.4. Види садивного матеріалу

 

 

415

5.5. Сівба і садіння лісу

 

 

416

5.6. Догляд за культурами

 

 

419

5.7. Технічне приймання, інвентаризація

 

 

425

та доповнення лісових культур

 

 

5.8. Книга лісових культур

 

 

426

Питання та завдання для самоконтролю

 

 

429

Розділ 6. Культури лісоутворювальних порід

 

 

430

6.1. Культури сосни звичайної

 

 

432

6.2. Культури сосни кримської

 

 

445

Додатки

 

 

 

6.3. Культури ялини європейської

445

6.4. Культури з участю модрини європейської

456

6.5. Культури ялиці білої

457

6.6. Культури дуба

461

6.7. Культури бука лісового

465

6.8. Культури тополі

473

6.9. Культури осики

475

6.10. Культури верби білої і ламкої

476

6.11. Культури вільхи клейкої

477

6.12. Двоприйомні лісові культури

480

Питання та завдання для самоконтролю

481

Розділ

7.

Особливості створення лісових культур екзотів

 

 

та технічно цінних порід

482

7.1. Умови введення екзотів у лісові культури

483

7.2. Культури сосни Веймутової

485

7.3. Культури сосни жорсткої

486

7.4. Культури ялиці великої

486

7.5. Культури дугласії зеленої (тисолистої)

487

7.6. Культури інтродукованих видів модрини

488

Питання та завдання для самоконтролю

494

Розділ 8. Лісові культури технічно цінних порід

495

8.1. Горіхоплідні

495

8.2. Плодові та ягідні культури

502

8.3. Танідоноси

505

8.4. Корконоси

505

8.5. Технічні верби

509

Питання та завдання для самоконтролю

510

Розділ

9.

Особливості створення лісових культур при реконструкції

 

 

насаджень у лісах зелених зон та малоцінних землях

511

9.1. Реконструкція малоцінних насаджень лісокультурними

 

 

методами

511

9.2. Лісові культури у лісах зелених зон

513

9.3. Лісова рекультивація

514

9.4. Залісення земель, непридатних до сільськогосподарського

 

 

користування

517

Питання та завдання для самоконтролю

521

Розділ

10.

А нтропічні та біотичні аспекти охорони

 

 

і захисту лісокультурних об'єктів

522

10.1. Класифікація та коротка характеристика шкод

523

10.2. Заходи захисту лісокультурних об'єктів

526

Питання та завдання для самоконтролю

528

Розділ 11. Безпека працілісокультурного виробництва

529

11.1. Техніка безпеки при зборі та переробці лісового насіння

529

11.2 Охорона праці й техніка безпеки на роботах

 

 

у лісових розсадниках

530

11.3. Охорона праці й техніка безпеки на лісокультурних роботах

532

Питання та завдання для самоконтролю

536

Бібліографічний список

537

Додатки

 

 

539

606

607

 

НА В Ч А Л Ь Н Е В И Д А Н Н Я

М. І . Гордієнко, М . М . Гузь,

Ю. М . Дебринюк, В . М . Маурер

ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ

Підручник

За редакцією доктора сільськогосподарських наук, професора

ІУЦуі. Гузя

Комп'ютерна верстка

В. М. Яблонський

Здано до набору 7.02.2005 р. Підписано до друку 7.12.2005 р. Формат 60x84173 2 . Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Умови, друк. арк. 31,76. Обл.-вид. арк. 30,72.

~— Зам. № 172-6.

Видавець ТаОВ "Камула", 79000, м. Львів, вул. Підвальна, З

Тел./факс (0322) 72-79-22. E-mail: iduma@ukr.net Свідоцтво Держреєстрації ДК № 1258.

Надруковано з готових діапозитивів на ВАТ „Львівська книжкова фабрика „Атлас",

79005, м. Львів, вул. Зелена, 20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]