Розділ 3 шляхи підвищення прибутковості комерційних банків
Незадовільний стан прибутковості банку є причиною його неплатоспроможності,погіршення роботи банку і можливого банкрутства.Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функціонування банку,його стабільності.У ньому зацікавлені усі учасники економічного процесу.
Банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних,розрахункових,грошових операцій та інших видів діяльності банку. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам,створення фондів банку,базою підвищення добробуту банку.
Для максимізації прибутку банку, необхідно збільшувати доходи і зменшувати витрати банку.В зв’язку з цим можна виділити основні шляхи зростання прибутковості комерційного банку[16]:
Загальне зростання групи активів ,що приносять процентний дохід,для чого банк повинен залучати по-більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан,нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів,що залучаються;
Зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах;
Зміна структури портфелю доходних активів.Нам відомо,що чим вищий дохід,тим більший ризик в банківській сфері.Тому головне завдання банку-визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику.
Для досягнення високої прибутковості потрібно :
Нарощувати власні кошти банку,що сприятиме зростанню ресурсної бази банку і відповідно їх інвестиційного потенціалу;
Слід раціонально і ефективно розміщувати кошти банку для забезпечення його фінансової стійкості.Це дозволить позбавитися суперечностей між ліквідністю і надійністю та прибутковістю комерційного банку;
Фінансове планування-одне із резервів збільшення прибутку і раціонального його використання.Тобто,фінансовий план дозволяє спрогнозувати доходи,витрати і прибуток комерційного банку на рік.І банківська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку і цілі на поточний рік;
Сформувати достатні страхові резерви і страхові фонди.Оскільки основна проблема або причина банківських банкрутств- неповернення раніше виданих кредитів,тому утвореня цих фондів сприятиме зміцненю надійності і стабільності банку;
Застосовувати такі інструменти в банківській діяльності,які дозволяють як планувати і як одержувати додатковий прибуток.Це йдеться мова про ф’ючерси,опціони,форвардні операції з валютою та інші форми діяльності ;
Покращувати рівень професіоналізму-від політики банка,грамотної побудови управлінських і функціональних структур.
Основні принципи діяльності комерційного банку — прибутковість господарювання та принцип “дешевше купити — дорожче продати“. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізує і свій власний інтерес[16]. Тому банк повинен постійно удосконалювати і впроваджувати нові види послуг, підвищувати якість обслуговування.
Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції: характеризує економічний ефект, має стимулююче значення, а також є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів.
В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб’єкта підприємництва.
Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. У ньому зацікавлені всі учасники економічного процесу.Розмір банківського прибутку хвилює акціонерів, тому що він є показником отриманого доходу на інвестований ними капітал. Вкладникам прибуток гарантує стабільний дохід і впевненість у завтрашньому дні, оскільки збільшення резервів і власних коштів банку свідчить про його стабільність. Позичальники також зацікавлені в прибутках банку, адже таким чином зростають їх власні накопичення.
Основні принципи діяльності комерційного банку — прибутковість господарювання та принцип “дешевше купити — дорожче продати“. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізує і свій власний інтерес. Тому банк повинен постійно удосконалювати і впроваджувати нові види послуг, підвищувати якість обслуговування.
Щодо впливу на прибутковість і результативність роботи банку визначальними внутрішніми факторами є концепція його розвитку та внутрішня економічна політика. Ці фактори мають обумовлювати такий розподіл активів та формування пасивів, який би забезпечував[1]: - достатній ступінь надійності, що проявляється в розумному розподілі активів за функціональними групами на умовах строковості; - достатній ступінь ліквідності, що виражається в управлінні портфелем активів на умовах строковості; - достатній рівень рентабельності, що проявляється у максимізації прибутків від активних операцій та одночасній мінімізації витрат на залучення банківських ресурсів[23].
Особливе значення для успішної діяльності банку має фаза економічного циклу, в якій перебуває країна. У період кризи в цілому знижуються доходи суб’єктів економічної діяльності, відносно і навіть абсолютно скорочуються масштаби прибутку підприємств, у тому числі і комерційних банків. Усе це призводить до зниження ліквідності та надійності.
Суттєво впливає на фінансову стійкість та прибутковість також рівень, динаміка та коливання реальних доходів юридичних і фізичних осіб. Від цього, зокрема, залежить стійкість депозитної бази банку. У свою чергу рівень реальних доходів населення залежить від фази економічного циклу. Крім того, у банківській сфері зростає як міжбанківська конкуренція комерційних банків із різноманітними фінансово-промисловими групами, корпораціями, інвестиційними фондами та компаніями, страховими й пенсійними фондами, кредитними спілками тощо.
Гостра конкуренція боротьби – важливий фактор впливу на прибутковість банківської діяльності. Рівень прибутковості комерційних банків залежить також від загальноекономічної стабільності, що особливо відчутно впливає на діяльність вітчизняних банків. Розглядаючи фінансову стабільність і прибутковість банку, не можна не врахувати ставлення держави до банківської справи, принципи державного регулювання банківської сфери, відносини власності, заходи захисту підприємницької діяльності[3]. У міру розвитку фінансового ринку, державного регулювання банківського сектора, залежно від внутрішніх та зовнішніх чинників банки можуть застосовувати різні підходи до управління банківською прибутковістю. Всі вони мають свої недоліки і в чистому вигляді не використовуються при виборі загальної стратегії і тактики банку. Проте досить важливо для українських банків в сучасних умовах звернути свою увагу на управління прибутковістю банку.
Отже, прибуток характеризує стiйкiсть кредитної установи. Вiн необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу i керiвництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат i підвищення якостi послуг, що надаються, i, зрештою, для успiшного проведення наступних емiсiй i вiдповідно збiльшення капiталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг.