3.3. Автоматизація внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит, на відміну від зовнішнього, розглядається як внутрі-шня справа підприємства і тому здійснюється з урахуванням побажань і потреб його адміністрації. Такі потреби, як правило, зводяться до пошуку управлінських рішень щодо поліпшення фінансово- господарського стану підприємства і перевірки правильності відображення господарських операцій в облікових регістрах.

На підприємствах використовуються свої методи аналізу та оцінювання економічної ситуації. Також існує й своя думка про шляхи пошуку її поліпшення. Тому досить важко створити типову систему комп'ютеризації внутрішнього аудиту.

Складність полягає і в тому, що для управлінців різних підприємств специфічними є:

- головна мета і підпорядковані їй цілі, які вони ставлять, виконуючи свої функції;

- оціночні показники, вибрані для з'ясування дійсного стану справ;

- правила аналізу фінансової ситуації, а також оцінювання довіри до них;

- процедури формування шляхів виходу із ситуації, що склалася, та оцінювання довіри до отриманих варіантів прийняття управлінських рішень;

- методи оцінювання якості діючої системи обліку;

- об'єктивність оцінювання своїх дій за звітний період.

Зазначені особливості визначають склад функціональних завдань, для автоматизованого розв'язування яких необхідно створювати комп'ютерні системи внутрішнього аудиту.

Виходячи з того, що основними функціями внутрішнього аудиту є контрольно-ревізійна та консультативно-прогнозні, функціональні завдання, які потрібно автоматизувати, можна розподілити на два комплекси: документація та консультування.

Як і при зовнішньому аудиті, комплекс завдань „Документація" розв'язується з метою перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерських документах і фінансовій звітності. Методи і технологія перевірки аналогічні тим, що використовуються при проведенні зовнішнього аудиту. Тому до цього комплексу можна віднести завдання, що розв'язуються в комплексах ,,Персонал" і ,.Звітність" комп'ютерної системи зовнішнього аудиту.

Наприклад, внутрішній аудит звітності підприємства починається з логічної та обчислювальної перевірки фінансових звітів за попередній період. Далі перевіряється факт дотримання національних стандартів та інструкцій при складанні звітності і відповідність даних первинних документів даним фінансової звітності.

Оскільки основною частиною фінансової звітності є бухгалтерський баланс, увагу аудитора необхідно зосередити на перевірці вірогідності даних, які в ньому містяться. Джерелом інформації для здійснення перевірки є Головна книга, журнали-ордери, відомості за дебетом рахунків.

На основі інформації, що міститься в балансі, визначається фінансовий стан підприємства, тобто оцінюються:

- платоспроможність;

- ліквідність;

- прибутковість;

- ділова активність тощо.

Комплекс „Консультування" призначено для визначення напрямів подальшого розвитку підприємства на основі аудиту звітності. Він складається з таких завдань:

- комплексне діагностування фінансового стану;

- діагностування прибутковості;

- діагностування майнового стану і т. ін.

Розв'язування кожної із зазначених задач передбачає формування діагнозу на двох рівнях: локальному і загальному. Локальне діагностування дає змогу виявити „вузькі" місця, а загальне - сформувати відповідні рекомендації для об'єкта в цілому.

У процесі проведення локального діагностування виявляються окремі фактори, які викликають погіршання економічного стану, а потім

пропонуються шляхи або дії з його вдосконалення. Переваги цього рівня - відносна простота реалізації та наочність результатів.

Загальне діагностування виявляє причини незадовільного фінансового стану об'єкта, які на локальному рівні виявити неможливо, оскільки вони є побічними або задовольняють загальноприйнятим нормам, але в поєднанні з іншими спричинили погіршання стану об'єкта. Як і при локальному діагностуванні, висновки, що формуються системою, можуть бути скороченими чи деталізованими. Форма їх видачі залежить від бажань замовника, а також від урахування обліку чи, навпаки, ігнорування резервів підприємства.

Як видно з характеристики комплексів завдань, що система внутрішнього аудиту суттєво відрізняється від системи зовнішнього аудиту - функціями і джерелами інформації, а також потенційними користувачами, що є важливим при створенні комп'ютерних систем аудиторської діяльності.

Так, комп'ютерні системи, призначені для здійснення зовнішнього аудиту, повинні створюватися з урахуванням загальних стандартів і правил поведінки економічних об'єктів. Такі системи щодо об'єкта управління є зовнішніми, тому вони мають бути налаштовані на певну універсальність, що виявляється в налагодженні програмного забезпечення системи на ті засоби обчислювальної техніки, які є на об'єкті.

Комп'ютерна система внутрішнього аудиту - це експертна система, яка складається з таких блоків (рис. 7.3):

- діагнозу фінансового стану підприємства;

- вироблення загальних рекомендацій;

- вироблення кількісних рекомендацій;

- розрахунків;

- бази даних і бази правил;

- введення і коригування даних;

- коригування правил.

Комп'ютерні системи, призначені для внутрішнього аудиту, використовуються лише на об'єктах, для яких вони розроблені, оскільки відбивають особливості системи обліку, визначення фінансових та інших показників, які притаманні саме цьому підприємству і характерні для нього. Наприклад, для розрахунку прибутковості розроблено багато методів, але на певному підприємстві використовується лише один з них. Специфічними є також процедури діагностування та пошуку (визначення) рекомендацій. Вони відбивають цілі та завдання керівництва конкретного підприємства і можуть бути формалізовані лише їхніми експертами й використані лише з їх згоди. Тому адаптація таких систем на різних підприємствах ускладнена.

Лекція 4 Програмний комплекс 1С:Підприємство як основа аналізу та аудиту