22. Реєструючі пристрої медико-біологічної інформації

Реєструючі прилади, які фіксують інформацію на будь-якому носії. Це дозволяє документувати, зберігати, багаторазово використовувати, обробляти і аналізувати отриману медико-біологічну інформацію.  Відображають і реєструють прилади підрозділяють на аналогові - безперервні, дискретні і комбіновані, що поєднують можливості аналогових і дискретних. 

Розглянемо докладніше найбільш поширені в практиці медико-біологічних досліджень аналогові реєструючі пристрої. Деякі з них називають такожсамописними приладами або самописами.  У медицині, біології і фізіології в основному використовуються наступні способи реєстрації інформації на носії: а) нанесення шару речовини (барвника): чорнильно-пір'яна і струепісная системи, б) зміна стану речовини носія: фотореєстрація, електрохімічна, електрофотографічних (ксерографія) і магнітний запис ; в) зняття шару речовини з носія: закопчена поверхню, теплова запис.  Найпростішим самописцем, знаходять і сьогодні застосування в фізіологічному експерименті, є кімограф, що працює від заведеної пружини, абоЕлектрокімографія, рівномірне обертання барабана якого здійснюється електродвигуном. Ідея кімографа - рівномірне обертання або переміщення поверхні носія - зберігається в переважній більшості сучасних аналогових реєструючих приладів, що фіксують тимчасову залежність досліджуваної величини. Зсув у пісчіка або світлового плями, пропорційне реєстрованої величиною, є ординатою отриманого графіка. Рівномірне переміщення носія (папір, фотоплівка) означає, що абсциса прямо пропорційна часу t. У результаті отримана крива відображає залежність у = f (t).  Самописні прилади, використовувані в медичній апаратурі, перетворюють електричний сигнал в механічне переміщення. Фізично вони є гальванометрами - високочутливими електровимірювальними приладами, що реагують на досить малу силу струму. У цих приладах струм, що проходить по котушок, дротяної рамці або по петлі, взаємодіє з магнітним полем постійного магніту. В результаті цієї взаємодії рухома частина (магніт, дротова рамка або частини петлі) відхиляється пропорційно силі струму, тобто пропорційно електричному сигналу. 

6. Електропровідність

Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм. Електропровідність виникає в електричному полі. Як і у вакуумі, у газах звичайно немає вільних носіїв заряду. Їх можна інжектувати з катода. Проте при своєму русі до анода інжектовані в газ електрони зазнають зіткнень із атомами газу й розсіюються. З одного боку це зменшує провідність, але з іншого боку, електрони, розігнані електричним полем до високих швидкостей, можуть іонізувати атоми газу, вибиваючи з них електрони й створюючи позитивні йони. Нові електрони та йони рухаються до аноду чи катоду, відповідно, збільшуючи електричний струм. В залежності від прикладеної напруги та хімічного складу газу ці явища призводять до виникнення низки різноманітних типів газових розрядів, розшарування проміжку між анодом і катодом на зони з різними властивостями тощо.

Ареіонізація- це збагаченя газів іонами певних елементів. Вітамінами повітря називають негативно заряджені аероіони (аніони), завдяки яким кисень краще всмоктується в кров, забезпечуючи нам запас сил і енергії. З цією метою був розроблений іонізатор повітря. Між двома електродами (перший електрод повинен бути довгим і тонким – голка, другим служить шнур електроживлення) утворюється поле високої напруги, в результаті чого з першого електрода на високій швидкості злітають електрони і стикаючись з повітрям утворюють негативний іон. Якщо бути точнішим негативний іон кисню О₂ з вільним електроном. Саме цей вільний електрон надалі чинить сприятливу дію на наш організм. Крім того потік електронів з першого електрода при зіткненні з молекулами кисню вибиває з неї інший електрон, який у свою чергу стикається з наступною молекулою кисню і теж вибиває з неї вільний електрон. Така активність електронів призводить до того, що біля працюючого іонізатора можна відчути легкі коливання повітря – вітерець. У нічний час доби можна спостерігати легке світіння навколо приладу.