- •1.Назви вживані для етнології, як самостійної науки
- •2.Предмет етнології
- •3.Значення етнології, як самостійної науки
- •4.Джерела етнології
- •5.Зв*язок етнології з суміжними дисциплінами
- •6.Методика збору польових етнографічних досліджень
- •7.Методи етнологічних досліджень
- •9. Етнографічні знання в епоху середньовіччя та нові часи
- •10-11. Еволюціоністьский напрям в етнології / зміст еволюціоністьских напрямів в етнології
- •12. Дифузіоністьский напрям в етнології
- •Основні положення
- •Механізми дифузіонізму
- •13. Соціологічна школа в етнології
- •14.Функціоналізм в етнології
- •15.Структурний функціоналізм а.Р.Редкліфф-Брауна
- •16. Школа історичної етнології в сша
- •17. Етнопсихологічний напрям в етнології
- •18. Культу́рний релятиві́зм в етнології
- •19. Совєтська школа в етнології
- •20. Нооеволюціонізм в етнології
- •21. Новітні концепції в зарубіжній етнології кінця хіх-хх ст.
- •22.Форми людських спільнот
- •23. Український етнос в умовах незалежної України. Етнічний склад населення в 1991-2000 рр.
- •24. Поняття нації в етнології
- •25. Поняття народ в етнології
- •26. Біологічна теорія етносу
- •27. Енергетична теорія етносу
- •28. Дуалістична теорія етносу
- •29. Інформаційна теорія етносу
- •30. Примордіалістська концепція етнічності
- •31. Конструктивістський напрямок
- •32. Інструменталістська концепція етнічності
- •33. Концепції етносу (нації) в українському суспільствознавстві.
- •34. Структуралізм е. Прічарда та к. Леві-Строса.
- •35. Етнографічні знання в Київській Русі та у козацький період.
- •36. Антропологічні риси українців.
- •37. Динаміка чисельності українського етносу наприкінці хіх – у першій чверті хх ст.
- •38. Занепад української національної державності в другій половині XVII – XVIII ст.
- •39. Закарпатська етнографічна зона та її районування.
- •40. Закріплення української етнічної території на західному та південно-західному напрямках.
- •41. Визвольні змагання Українців у 20 ст і проголошення незалежності
- •42.Етнонаціональний розвиток в Україні в 2 половині 16ст, 1 половині 17 ст
- •43.Український етнос в 14ст, 1 пол 16 ст
- •44.Етнографічні групи Українців та їх характеристика / 45. Субетноси українського етносу та їх характеристика
- •Етнографічні групи українців: загальна характеристика
- •Подоляни
- •Литвини
- •Поліщуки
- •Черкеси
- •Карпатські русини
- •45. Субетноси українського народу та їх загальна характеристика
- •46. Історико-етнографічні зони(регіони) України
- •48. Українська етнографія у хіх ст.
- •49. Українська етнографія хх ст.
- •50. Побут і культура українців у проці Гійома Боплана « Опис України»
- •51. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності та золотоординського поневолення
- •52.Українська колонізація Нижнього Подніпровя і Причорноморя 17-19 ст
- •53. Випробування українського етносу у другій половині хх ст. Голодомори, репрессії, війни
- •54. Чисельність і розселення українців у 60-90 рр. Хх ст. Склад населення за 1990р
- •55. Український етнос в умовах незалежності . Перепис населення 2001 р
- •56. Завершення в основному кінці 12 на поч 16 ст формування сучасного українського етносу
- •57. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності і золотоординського поневолення.
- •58. Український етнос в хiv – пер. Пол. XVI ст.
- •59. Етнонаціональне відродження українців в др. Пол. 16 – пер.Пол. 17 ст.
- •60. Занепад української національної форми державності в другій половині хvii – XVIII ст.
- •61. Національно-культурне відродження і формування української національної ідеї (хіх – початок хх ст.)
- •62. Колонізація Слобожанщини в XVI—XVII ст. І формування східної межі української етнічної території.
- •63. Завершення в основному в кінці хіі-на поч хііі ст. Формування українського етносу:
- •64. Протоукраїнська етнічна спільнота хі-хіі ст.:
- •65. Українська етнографія в сучасній Україні:
- •66. Формування української етнографічної ніші та проукраїнської спільноти:
- •67. Прабатьківщина слов’ян та їх розселення vі-vіі ст.:
- •68. Формування давньослов’янських племінних етносів:
26. Біологічна теорія етносу
Виходячи з ідеї німецького філо¬ софа XVIII ст. Гердера, який народ (етнос. —М.Т.) зводив до єдності “крові і землі”, спираючись на традиції еволюціоністсь¬ кої і дифузіоністської етнології другої половини XIX — ПОЧ.ХХ ст., російський етнолог М.С.Широкогоров розробив першу спра¬ вжню теорію етносу. У 1923 р. в Шанхаї він видав працю “Етнос: Дослідження основних принципів зміни етнічних і етнографіч¬ них явищ”. Її автор вважав, що “етнос” — це така людська спі¬ льнота, в якій відбувається процес творення, розвитку і смерті тих елементів, котрі дають можливість існувати людству як окре¬ мому виду. При цьому етносом він вважав таку групу людей, яка об’єднана спільністю походження, звичаїв, мови і укладом жит¬тя. Широкогоров розглядав розвиток етносу як процес пристосу¬ вання до середовища і пристосування середовища до своїх по¬ треб. Ототожнюючи етноси з біологічними спільнотами, він ме¬ ханічно переносив закони біології, точніше зоології, на історичні процеси. Це підтверджується його висновком, що для етносу будьяка форма існування виправдана, якщо вона забезпечить йому виживання, бо основна мета етносу — вижити. Рушійною силою розвитку етносів він вважав війну, розвиток культури і зростан¬ ня населення. Біологічну концепцію етносу сповідував і німець¬ кий вчений українського походження Андрій Білинський, який відстоював думку, що народ (етнос. — М.Т.) є біологічною спіль¬ нотою, тобто природним, біологічним явищем. Для нього народ (етнос) — небудь-якагрупа людей, а така група, яка “поєднана кровними, біологічними зв’язками” .
27. Енергетична теорія етносу
Творець теорії Л.Гумільов у її основу поклав вчення видатного українського вченого Л.М.Вернадського про “живу речовину” нашої планети, яка складається з сукупності всіх живих істот. Людина — складова частина жи¬ вої речовини землі, а тому втягнута у всі біогеохімічні процеси біосфери, входить до неї у вигляді етносів.
Розвиваючи ці положення, відомий російський вчений Л.Гу¬ мільов наголошував, що людина відрізняється від тих живих іс¬ тот, які не усвідомлюють своєї діяльності. Людина ж може свідо¬ мо і цілеспрямовано змінювати умови свого існування. Але при цьому вона, як і всі живі істоти, нерозривно пов’язана з навко¬ лишнім середовищем. Такий підхід привів ученого до висновку, що етноси — біофізична реальність, яка прибрана в певну соціа¬ льну обгортку. За Л.Гумільовим, етноси:
— не є лише біологічним явищем, не є лише популяцією (су¬ купністю особин одного виду, які, маючи спільний генофонд, упродовж багатьох поколінь відтворюють себе на певній терито¬ рії);
—не є лише расами, бо раси не є формою людського співжит¬ тя, а лише їх біологічною характеристикою;
—не є лише суспільством (соціальною групою), хоча всі люд¬ ські колективи, за винятком первісних, пов’язані з виробницт¬ вом. Первісні ж людські колективи — це ще не суспільства, не соціальні групи. Саме на основі первісних людських колективів розвинулись людські спільноти, які називаємо етносами;
—не є лише соціальними колективами (суспільством), бо со¬
ціальні колективи існують з часів появи Ното заріепз, розвива¬ ються спонтанно по спіралі. їх соціально-економічніхарактерис¬тики повністю ігнорують етнічні риси і ознаки. На відміну від них, етноси прямо не пов’язані з розвитком продуктивних сил і не розвиваються по спіралі.