- •Ужгородський національний університет
- •Тема 2. Економічні пріоритети інформаційного суспільства
- •1. Складові поняття «економічна глобалізація»
- •Тема 3. Основні поняття міжнародної інформації
- •Для вивчення фірм використовуються різні джерела інформації, за якими:
- •Вимоги до таких джерел інформації:
- •Джерела інформації про фірми класифікують наступним чином:
- •Тема 4. Правові основи міжнародної інформації
- •Тема 5. Правове регулювання інформаційних відносин у законодавстві зарубіжних країн
- •Тема 6. Інформаційна політика оон
- •Основні напрямки інформаційної стратегії оон включають:
- •Діяльність Департаменту економічної і соціальної інформації та політичного аналізу (десіпа).
- •Департамент публічної інформації
- •Тема 7. Діяльність юнеско в галузі інформації і комунікацій
- •Internet стає головним каналом обміну нематеріальними товарами і послугами завдяки своїй високій пропускній здатності, що дозволяє швидко переміщувати в просторі значні масиви інформації.
- •Диспропорції і нерівності
- •Диспропорція в розповсюдженні новин має декілька форм і рівнів:
- •Диспропорції усередині країни
- •Диспропорції між регіонами
- •Нерівність між розвиненими і розвиваються країнами
- •До зменшення нерівності
- •Основою 4-ї Великої Програми юнеско є:
- •В Програмі IV.I юнеско в 4-ій Великій Програмі юнеско простежуються наступні проблеми:
- •З Проекту «Етнічні та соціокультурні проблеми нового інформаційного суспільства» в 4-ій Великій Програмі юнеско закладені наступні проблеми:
- •Тема 8. Інформаційна політика та інформаційні програми міжурядових європейських організацій
- •Виходячи з вищевикладеного, Концепція передбачає:
- •Мета та задачі формування та розвитку інформаційного простору снд
- •У складі загальних інтересів країн Співтовариства можуть бути названі:
- •Забезпечення інформаційної безпеки в інформаційному просторі снд
- •Автоматизована система інформаційного обміну між країнами-учасницями снд (асіо снд)
- •Етапи формування та розвитку інформаційного простору снд
- •Перший етап 1996-1997 рр.
- •Другий етап 1998-2000 рр.
- •В першій главі
- •В другій главі
- •Конкурентне середовище вимагає наступних дій :
- •Третя частина присвячена наступним питанням: Захист прав на інтелектуальну власність
- •Приватність
- •Тема 9. Національна інформаційна політика держав світу
- •Тема 10. Регіональна інформаційна політика країн Центральної Європейської Ініціативи
- •Тема 11. Інформаційна безпека
- •Напрямки інформаційної безпеки Інформаційна безпека має кілька напрямків:
- •До інформації, що захищається, відносять:
- •Інформація, що захищається, має відмітні ознаки:
- •Об'єктами захисту інформації виступають:
- •Власники інформації, що захищається
- •Інформація, що за змістом захищається, може бути розділена на
- •Інформаційні загрози та їх різновиди
- •Зовнішні загрози
- •Внутрішні загрози
- •Інформаційна війна
- •Джерела інформації
- •Ресурси Інтернет
Диспропорції і нерівності
Давно схвалені принципи, що прийняли форму диспропорцій і нерівності, є головною причиною сучасних конфліктів.
В період підстави ООН і ЮНЕСКО був проголошений принцип свободи і вільного розповсюдження інформації. Проте зараз ясно, що "вільний потік" – не більше ніж односторонній потік, в якому задають тон розвинені країни. І це розуміють всі. Проте немає практичної згоди з приводу дозволу даної проблеми і бажаних політичних методах.
Диспропорція в розповсюдженні новин має декілька форм і рівнів:
а) між розвиненими і розвиваються країнами (через нерівномірну інфраструктуру);
б) між розвиненими країнами з різною політичною і соціальною інфраструктурою (під час складання Доповіді МакБрайда ще існував СРСР, якому в даному формулюванні протиставляються розвинені країни Заходу);
в) між розвиненими країнами з однією политий. і соціальною системою, але різними за розмірами;
г) між самими країнами третього світу;
д) між політичними, економічними і ін. новинами;
е) між "хорошими" і "поганими" новинами;
ж) між інформацією про внутрішнє життя країни і про міжнародні відносини.
Ці диспропорції впливають на всі сфери суспільного життя, тобто існує нерівновага відносно стратегічної інформації, необхідної для ухвалення рішень.
В майбутньому диспропорція між тими, хто має доступ до інформації і тими, хто такого доступу не має, зростатиме, оскільки хоча джерела інформації і збільшили свій вихід, але і діячі комунікацій теж укріпили свої позиції в контролі інформації.
Диспропорції усередині країни
Такі диспропорції існують у всіх без виключення країнах. Причиною з є, наприклад, те, що телевізори в основному зосереджені в містах (у ряді країн, що розвиваються, телепередавачі не в змозі охопити всю країну), 9/10 друкарських видань виходить в містах, обмежуючи неміське населення в інформації. Крім того, існує проблема неписьменності, а також те, що в багатьох країнах населення говорить на різних мовах, на яких іноді неможливо випускати друкарську продукцію, а тим більше радіо і телепрограми. Крім того, існує факт домінування міських еліт (так в Афганістані 87% радіопрограм присвячене подіям в столиці)
Диспропорції між регіонами
Даний вид диспропорцій добре видно на тому факті, що на світ (Азія, Африка, Латинська Америка), що розвивається, в яких проживає ѕ населення планети, припадає тільки половина газет, видаваних у всьому світі. У Північній Америці один екземпляр газети припадає на 3 чоловік, в Африці – на 90 чоловік, в Азії – на 15. 8 африканських територій і 3 арабські держави зовсім не мають щоденних газет. Ще в 13 існує єдина така газета.
Нерівність між розвиненими і розвиваються країнами
За даними статистики, гігантський розрив існує між країнами, де ВВП на душу населення більше 2500 дол. (розвинені країни, група З) і тими, де він менше 400 дол. в рік (група А). По-перше, на 1000 жителів припадає 741 радіоприймач, 338 телевізорів і 352 телефони, тоді як в групі А ці показники відповідно рівні 56, 5.4 і 1.3. Відбувається це через різницю у вартості засобів прийому. Так, наприклад, в країнах групи А кольоровий телевізор коштує 100-300 людино-годин, а в Бразилії – 1520 людино-годин.
Цей розрив має тенденцію збільшуватися (через те, що багатство породжує багатство, а також через різницю в прирості населення).