Лабораторна робота №7 визначення механічного складу ґрунтів у полі

1. «Сухий» метод.

Зерно ґрунту розміром з зернину гречки відчувається на дотик між пальцями. Роздушується нігтем на долоні і втирається в шкіру. Що воно твердіше й міцніше і що більша частина ґрунту втирається в шкіру, то ґрунт важчий щодо механічного складу.

2. «Мокрий» метод.

Ґрунт змочується і розминається між пальцями до такого стану, коли не відчуваються його структурні зерна. Ґрунт треба змочувати до консистенції тіста, тобто до вологості, яка приблизно відповідає нижній границі текучості за Аттербергом: у такому стані вода з ґрунту не віджимається, але ґрунт полискується від води і маститься. Добре розім'ятий ґрунт розкачується на долоні в шнур і згортається в кільце. Товщина шнуру — близько 3 мм, діаметр кільця близько 3 см.

Результат випробувань:

а) шнур при розкачуванні не утворюється, проба зминається — ґрунт піщаний;

б) шнур у процесі розкочування нестійко формується і зминається — супісок;

в) шнур при розкочуванні утворюється, але розпадається на частки — суглинок легкий;

г) шнур при розкочуванні утворюється суцільний, але при згортанні в кільце розламується — суглинок середній;

д) шнур при розкочуванні утворюється і згортається в кільце, але кільце тріскається — суглинок важкий;

е) при розкочуванні ґрунту утворюється суцільний шнур, який згортається в кільце, не тріскаючись,— ґрунт глинистий.

«Мокрий» польовий метод визначення механічного складу ґрунту, якщо його ретельно застосовувати, дає результати в назві основних класів ґрунтів за механічним складом, дуже близькі до лабораторного аналізу.

Побутові та виробничі відходи. Санітарна очистка міст

Виробнича і побутова діяльність людини неминуче пов’язана з утворенням твердих відходів. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то асиміляція твердих відходів триває десятки і сотні років. Місця складування відходів займають величезні території. Щорічно в Україні складується до 1,5 млрд.т. твердих відходів. Всього в країні їх накопичено до 30 млрд.т. Звалища відходів займають більше 150 тис га. В зв’язку з низьким рівнем технологічних процесів об’єм утворення промислових відходів в Україні в 6,5 разів вище ніж в США, і в 3,2 рази вище, ніж в країнах Європейської економічної спільноти (ЄЕС).

Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто, тим це проблема гостріша.

Відходи – невикористані для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини або виникаючі в технологічному процесі речовини і енергія, які не піддаються утилізації в даному виробництві. Відходи одного виробництва можуть служити сировиною для іншого.

Тверді побутові відходи (ТПВ) – непридатні для подальшого використання харчові продукти і предмети побуту, які викидає людина.

Утилізація – уживання з користю (від латинського слова utilis – користь).

Реутилізація (рецикл) – одержання з використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції того самого або близького їй типу (наприклад, паперу з макулатури, металу з металобрухту, тощо).

Використання ТВВ в якості вихідного продукту для іншого виробництва також є одним із видів реутилізації.

Ліквідація (від французького слова liquidation), припинення дії, знищення.

Рекуперація (від латинського слова recuperatio, одержання зворотно, повернення) – уловлювання і використання відходів виробництва, наприклад, газів, які звітрюються при коксуванні вугілля, тепла, продуктів згоряння палива, повторне одержання і використання речовин, які витрачаються в технологічних процесах, - розчинників, мастильних мастил, тощо.).

Вторинні матеріальні ресурси (ВМР)– сукупність всіх видів відходів, які можуть бути використані в якості основної і допоміжної сировини для випуску нової продукції. Реальні вторинні матеріальні ресурси – це ті, для яких створені ефективні методи і потужності для переробки і забезпечений ринок збуту. Потенційні ВМР – це види вторинних ресурсів, які не увійшли в групу реальних.

Фільтрат – рідка складова ТПВ, сильно забруднена.

Класифікація відходів. Відходи поділяються на:

• побутові (комунальні) – тверді і рідкі відходи, що не утилізуються в побуті, і які утворюються в результаті життєдіяльності людей і амортизації предметів побуту;

• промислові – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися при виробництві продукції або виконання робіт, що втратили повністю або частково вихідні споживчі властивості;

• сільськогосподарські – відходи, які утворюються в сільськогосподарському виробництві;

• будівельні відходи – відходи, які утворюються в процесі будівництва споруд (в тому числі доріг та інших комунікацій) і виробництві будівельних матеріалів;

• споживання – вироби і машини, які втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу;

• радіоактивні – невикористовуємі прямі і опосередковані радіоактивні речовини і матеріали, які утворюються при роботі ядерних реакторів, при виробництві і застосуванні радіоактивних ізотопів.

Відходи промислового і сільськогосподарського виробництва називаються також виробничими відходами. Вони можуть бути токсичними і нетоксичними.

Токсичні відходи – відходи, які здатні викликати отруєння або інше враження живих істот.

Класифікація промислових відходів здійснюється за наступними ознаками:

• за галузями промисловості – відходи паливної, металургійної, хімічної, основної хімічної промисловостей та інших галузей;

• за конкретними виробництвами – відходи сірчанокислотного, содового, фосфорнокислотного та інших виробництв;

• за агрегатним станом – тверді, рідкі, газоподібні;

• за горючістю – горючі і негорючі;

• за методами переробки;

• за можливістю переробки - вторинні матеріальні ресурси (ВМР), які переробляються або плануються у подальшому перероблятися і відходи, які на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно;

• за небезпечністю – промислові відходи поділяються на чотири класи небезпечності:

Клас	Характеристика відходів
Перший	Надзвичайно небезпечні
Другий	Високонебезпечні
Третій	Помірно небезпечні
Четвертий	Малонебезпечні

Клас небезпечності відходів встановлюється в залежності від вмісту в них високотоксичних речовим розрахунковим методом або згідно переліку відходів, наведеному в Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляють технічний паспорт згідно Міждержавного стандарту ДСТУ – 2195 – 93, дія якого розповсюджується на 10 країн Співдружності незалежних країн (СНД).