- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторні екологічні дослідження
- •Екологічні дослідження водних джерел міст
- •Лабораторна робота №1 визначення фізичних властивостей води
- •Лабораторна робота №2 визначення рН, кислотності, лужності й жорсткості води
- •Примітка. При титруванні слід покласти під колбу аркуш білого паперу.
- •Екологічні дослідження атмосфери міст
- •Лабораторна робота №3 вивчення аерозольноі забрудненості повітря
- •Лабораторна робота № 4 визначення кількості твердих частинок, що випали з повітря
- •Визначення кількості твердих частинок в одиниці об'єму повітря.
- •Вивчення кислотності ґрунтів
- •Лабораторна робота №5 одержання водної витяжки. Визначення складу водорозчинних сполук в ґрунті за аналізом водної витяжки
- •Лабораторна робота №6. Визначення актуальної кислотності ґрунтів
- •Лабораторна робота №7 визначення механічного складу ґрунтів у полі
- •1. «Сухий» метод.
- •2. «Мокрий» метод.
- •Побутові та виробничі відходи. Санітарна очистка міст
- •Методи підготовки і переробки твердих відходів
- •Лабораторна робота №8 розділення сумішей фізичними методами. Розділення суміші заліза з сіркою
- •Лабораторна робота №9 утилізація цинк- і фосфорвміщуючих відходів шляхом хімічного осадження періодичним способом
- •Додатки
- •Додаток 4 заповідники й національні природні парки україни
- •Додаток 5 зменшення різноманіття живого світу під впливом діяльності людини Кількість видів основних груп тварин і рослин у біосфері за станом на 1986 p.2
- •Прогнозоване вимирання видів фауни й флори до 2000 p.4
- •Додаток 6 гранично допустимі концентрації (тимчасові норми, прийняті в україні в 1991 р.) гдк деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів, мг/м3
- •Гдк деяких шкідливих речовин у питних водах
- •Гдк деяких хімічних речовин у ґрунтах
- •Додаток 7 шкала інтенсивності шуму, дБ
- •Додаток 8 найпоширеніші радіонукліди, що утворюються при розпаді урану-235, у тому числі в ядерних реакторах
- •Додаток 9 ступені опромінення людини
- •Дози опромінення, що їх отримує людина
- •Додаток 10 класифікація аварій на аес і заходи щодо їх ліквідації6 Рівень і. Незвичайна подія
- •Рівень II. Тривога
- •Рівень III. Локальний критичний стан
- •Рівень IV. Загальний критичний стан
- •Додаток 11 поглинання сонячної енергії різними поверхнями (сонце в зеніті)
- •Додаток 12 деякі дані про шкідливий вплив чадного газу на людину
- •Додаток 13 вплив на здоров'я людини деяких забруднювачів
- •Додаток 14 найпоширеніші токсичні побутові речовини
- •Додаток 16 рН-індикатори
- •Додаток 17 втрати від нерозумного господарювання
- •Додаток 18 про шкідливість паління
- •Додаток 19 боротьба зі сніДом
- •Додаток 20 визначення напруженості екологічної ситуації (за м. Ф. Реймерсом)
- •Додаток 21 рослини в народному епосі українців
- •Додаток 22 заповіт-звернення до молоді відомого народного цілителя й філософа порфирія корнійовича іванова7
- •Додаток 23 екологічний маніфест (за м. Ф. Реймерсом)8
- •Список рекомендованої літератури
Додаток 17 втрати від нерозумного господарювання
За підрахунками американських учених, щорічно в США викидається на міські звалища:
алюмінію (у вигляді банок від пива та інших напоїв) стільки, що його б вистачило на заміну всіх пасажирських літаків США кожних 3 місяці. Алюмінієвими банками, які щорічно викидаються на звалища, якби їх викласти в одну лінію денцем до денця, можна було б 120 разів оперезати земну кулю;
скляних пляшок стільки, що ними можна було б кожних 2 тижні заповнювати знизу доверху хмарочос нью-йоркського торгового центру (заввишки 412 м);
дроту стільки, що ним можна було 6 тричі оперезати земну кулю;
одноразових тарілок і чашок стільки, що їх вистачило б всім жителям Землі по шість штук;
2 млрд лез для гоління (нагадаємо, що вони виготовляються з найкращих сортів легованої сталі й мають платинове напилення на різальному краї), 1,6 млрд використаних стержнів для кулькових авторучок, 500 млн одноразових сигаретних фільтрів;
2,5 млн одноразових пластикових пляшок від напоїв;
14 млрд використаних торгових чеків;
38 млрд недоїдених шматків бутербродів та інших харчів.
І все це лише частина твердих побутових відходів. Всі ж побутові відходи становлять лише 1,5 % від загальної маси твердих відходів (10 млрд т), які щорічно викидаються в навколишнє середовище одними лише СІЛА!
Слід також зазначити, що відходи, спресовані в міських звалищах, розкладаються надзвичайно повільно за відсутності доступу кисню і води. Як показали дослідження американських вчених, булочки й сосиски на нью-йоркському звалищі зберігаються, не розкладаючись, 20 років.
Додаток 18 про шкідливість паління
За даними Національного центру медичної статистики СІЛА, основними причинами смерті дорослих американців у 1992 p. були:
1) вбивства — 22 тис. чол.;
2) вживання наркотиків — 30 тис. чол.;
3) самогубства — 32 тис. чол.;
4) автомобільні катастрофи — 49 тис. чол.;
5) вживання алкоголю — 150 тис. чол.;
6) паління — 435 тис. чол. (!)
Кожна випалена сигарета скорочує середню тривалість життя людини на 10 хв.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від інфаркту, раку легень, емфіземи, бронхіту, інсульту в світі щорічно вмирає 3 млн чоловік, що є наслідком паління.
У США щорічно вмирає близько 40 тис. так званих «пасивних курців», тобто людей, які змушені знаходитися в приміщеннях, де палять інші. 150—300 тис. «пасивних курців» щорічно хворіють на бронхіт й запалення легень. Особливо потерпають від «пасивного паління» діти — щорічно близько 400 тис. юних жителів США страждають від астми й інших легеневих захворювань, викликаних цією причиною.
Паління обходиться Сполученим Штатам у 65 млрд дол. щорічно (передчасні смерті, втрати робочого часу, зниження продуктивності праці, лікування тощо). Це означає, що до вартості кожної пачки сигарет в США слід було б додати 3 дол. (ціна середньої пачки сигарет сьогодні в США близько 50 центів). Саме такого заходу вимагають від держави активісти антинікотинового руху в США.
Образ «справжнього» американця, який носить джинси, п'є віскі й курить сигарети «Лакі Страйк» або «Мальборо» — фальшивий; це результат рекламної активності зацікавлених фірм.
У США спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості людей, що палять. Так, у 1966 р. палило 42 % дорослого населення США, в 1994 р. — 25 %;
прогнозується, що до 2000 р. ця кількість не перевищуватиме 14 %. З огляду на це тютюнові компанії США все більшу частину своєї отруйної продукції вивозять з країни, що розвиваються. З недавнього часу об'єктом їхньої пильної уваги стала й Україна.