Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_Mistobudivna_ekologiya_1.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
668.67 Кб
Скачать

Вивчення кислотності ґрунтів

Кислотність обумовлена наявністю водню. Його концентрація виражається в мг-екв водню на 100 г ґрунту і величиною рН, що являє собою десятковий логарифм концентрації водневих іонів з оберненим знаком: рН=-lg[H+]. При нейтральній реакції розчину рН=7, при кислій <7, при лужній >7.

В залежності від того, в якому стані знаходяться в ґрунті іони водню, розрізняють такі види кислотності: актуальну (активну) і потенційну (приховану), яка поділяється на обмінну і гідролітичну.

Актуальна кислотність обумовлена іонами водню, що знаходяться в ґрунтовому розчині. Про її величину судять по аналізу водної витяжки з ґрунту. Вона характеризує кислотність в момент визначення.

Потенційна кислотність обумовлена поглинутими іонами водню і алюмінію, які можуть переходити в ґрунтовий розчин і визначати її величину. Вона визначається в сольовій витяжці ґрунту. В залежності від того, якою сіллю витісняються поглинуті іони Н+, АІ3+, розрізняють обмінну і гідролітичну кислотність.

Обмінну кислотність визначають при дії на ґрунт розчину нейтральних солей (наприклад КСІ), а гідролітичну – розчину солі сильної основи і слабої кислоти (наприклад, CH3COONa).

Величина рН сольової витяжки розчину характеризує потенційну кислотність ґрунту. Як правило, рН сольової витяжки нижче рН водної витяжки. Значення рН сольової витяжки (обмінної кислоти) має важливе значення для вирішення питань вапнування ґрунтів, застосування добрив.

Величину рН водної і сольової витяжки можна визначити колориметром і потенціометричним методом.

Лабораторна робота №5 одержання водної витяжки. Визначення складу водорозчинних сполук в ґрунті за аналізом водної витяжки

Матеріали та обладнання: повітряно-сухий ґрунт, просіяний через сито з отворами 1 мм, конічні колби на 500-1000 мл, вата, фільтрувальний папір, толуол.

Хід роботи. На хіміко-технічних вагах зважують від 50 до 100 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито з отворами 1 мм, його переносять в конічну колбу на 500-1000 мл і заливають п'ятикратною кількістю прокип'яченої води (вільної від СО2). Пробу збовтують З хв і фільтрують через ватний фільтр. Перші порції, як правило, каламутні і їх фільтрують знову. Фільтрат збирають в суху колбу. Важкофільтровані і каламутні порції фільтруються під малим вакуумом.

Деякі автори (Гречин та ін., 1964) рекомендують витяжку фільтрувати через щільний паперовий фільтр. Щоб фільтрат був прозорим, на фільтр кладуть частину ґрунту. Якщо перші порції фільтрату будуть мутні, то їх слід знову вилити на фільтр. Для аналізу беруть тільки прозорий фільтрат. Якщо водна витяжка не аналізується відразу, то до неї додають 3-4 краплі толуолу для консервування, закривають пробкою і зберігають у холодильнику.

Водна витяжка дає уявлення про кількість легкорозчинних органічних і мінеральних речовин в ґрунті. Вона тісно пов'язана з динамікою поживних речовин в ґрунті і обумовлює наявність в ґрунтовому розчині як необхідних, так і шкідливих для рослин речовин у вигляді солей.

Результати аналізу водної витяжки виражаються в процентах або мг-екв на 100 г абсолютно сухого ґрунту.

Лабораторна робота №6. Визначення актуальної кислотності ґрунтів

Матеріали та обладнання: повітряно-сухий ґрунт, колби на 100 мл, циліндри на 100 мл, універсальний індикатор, стаканчик на 50 мл, паперові фільтри, дистильована вода, технічні терези.

Актуальну кислотність ґрунту визначають у водній витяжці ( водний рН ). Водний рН характеризує вміст вільних іонів водню в ґрунтовому розчині.

Хід роботи. 20 г повітряно-сухого ґрунту насипають в колбу, доливають 50 мл дистильованої води, збовтують суміш 5 хв і після цього фільтрують. Потім піпеткою набирають у стаканчик 10 мл фільтрату і в нього занурюють кінці смужок універсального індикатора. Порівнюють забарвлення смужок з індикаторною шкалою і записують знайдену величину рН.

При оформленні результату записують також і назву ґрунту.

Якщо рН дерново-підзолистого ґрунту більше 5, то визначати в дослідному зразку інші форми кислотності немає потреби, бо такий ґрунт вапнувати не потрібно. Якщо рН ґрунту 5 або менше, то ґрунт вапнують після визначення в ньому потенційної кислотності (обмінної і гідролітичної).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]