- •Тема 1. Ґрунтоутворення
- •1.1. Загальні особливості ґрунту
- •1.2. Загальна схема ґрунтоутворення
- •1.3. Утворення й еволюція ґрунтів
- •1.4. Морфологічні ознаки ґрунтового профілю
- •Тема 2. Фактори ґрунтоутворення
- •2.1. Грунтоутворюючі породи
- •2.2. Клімат як фактор ґрунтоутворення
- •2.3. Організми і їхня роль у ґрунтоутворенні і формуванні родючості ґрунтів.
- •2.4. Рельєф як фактор ґрунтоутворення.
- •2.5 Вік ґрунтів.
- •2.6. Діяльність людини.
- •2.7. Взаємозв'язок факторів ґрунтоутворення
- •Тема 3 Мінералогічний та механічний склад ґрунтів та ґрунтоутворюючих порід
- •3.1 Мінералогічний склад ґрунтів та ґрунтоутворюючих порід
- •Тема 4 Органічна частина ґрунтів
- •4.1 Джерела органічної речовини ґрунтів і їх фракційно-груповий склад
- •4.2 Особливості складу та будови гумусових речовин
- •4.3 Взаємодія гумусових речовин з мінеральними компонентами ґрунту, хімікатами та забруднювачами
- •4.3.1 Взаємодія з мінеральними компонентами
- •4.4 Органічна речовина у різних типах ґрунтів
- •4.5 Процеси перетворення органічних залишків
- •4.6 Роль органічної речовини у ґрунтоутворенні, родючості і живленні рослин
- •Тема 5 Хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід
- •5.1 Вміст хімічних елементів у породах і ґрунтах.
- •5.2 Форми сполук хімічних елементів у ґрунтах і їх доступність рослинам.
- •5.3 Мікроелементи ґрунтів
- •5.4 Радіоактивність ґрунтів
- •Тема 6 Ґрунтові колоїди та поглинальна здатність ґрунтів
- •6.1 Ґрунтові колоїди як носії сорбційних властивостей ґрунту
- •6.2 Види поглинальної здатності ґрунту
- •6.3 Основні закономірності сорбційних процесів у ґрунтах
- •6.4 Склад обмінних катіонів, кислотність, лужність і буферність ґрунтів
- •6.5 Поглинальна здатність і її роль у генезисі і родючості ґрунтів
- •Тема 8 Фізичні властивості ґрунтів
- •8.1 Загальні фізичні властивості.
- •8.2 Фізико - механічні властивості
- •Тема 9 Ґрунтова вода, водяні властивості і водяний режим ґрунтів
- •9.1 Агрегатний стан води
- •9. 2 Категорії ґрунтової вологи
- •9.3 Водяні властивості ґрунтів
- •9.4 Доступність ґрунтової вологи рослинам
- •9.5. Водяний режим ґрунтів
- •Тема 10 Ґрунтове повітря і повітряний режим ґрунтів
- •10.1 Стан ґрунтового повітря
- •10.2 Склад вільного ґрунтового повітря
- •10.3 Газообмін ґрунтового повітря з атмосферним. Повітряні властивості ґрунтів
- •10.4 Повітряний режим ґрунтів і його регулювання
- •Тема 11 Родючість ґрунту
- •11.1 Поняття родючості грунту
- •11.2 Види родючості
- •11.3 Відтворення грунтової родючості
- •Тема 12 Генезис, класифікація та географія ґрунтів України
- •12.1 Зона Полісся
- •12.2 Зона Лісостепу
- •12.2.1 Сірі лісові ґрунти
- •12.2. Зона Степу
- •12.2.1 Чорноземні ґрунти
- •12.4. Зона Сухого Степу
- •12.4.1 Каштанові ґрунти
- •12.4.4 Солоді Основні ознаки, генезіс і властивості солодей
- •12.5 Українські Карпати
- •12.6 Кримська гірська область
6.3 Основні закономірності сорбційних процесів у ґрунтах
Розгляд можливих типів сорбційних взаємодій у ґрунтах показує, що грунт дуже складний поліфункціональній сорбент, на якому та ж сама речовина або іон може сорбуватися одночасно по декількох типах взаємодії. Це ускладнює як експериментальне дослідження сорбційних процесів у ґрунтах, так і застосування до ґрунтів відомих із фізичної і колоїдної хімії закономірностей для різноманітних видів сорбції. Все ж таки можливо встановлення деяких загальних закономірностей сорбції в ґрунтах, доцільності введення ряду кількісних параметрів, що характеризують сорбційні процеси. Для кількісної характеристики сорбції в ґрунтах використовують ряд показників.
Сорбційна ємність ґрунтів- максимальна кількість речовини,здатнасорбуватисяґрунтом. Черезполіфункціональністьґрунту яксорбентуйогосорбційнаємністьбуде неоднакова до різноманітних речовин, включаючикатіони. Наприклад, К+одночасно може поглинатися за обмінним інеобміннимтипом, Nа+- переважнообмінно, Zn2+ - за обмінним типом, а також за типомкомплексоутворювальноїі осадової сорбції. Тому поняттясорбційноїємностіварто застосовувати до конкретних речовин або іонів.
Сорбційна ємність може досягати величезних значень для речовин, здатних до осадового поглинання за рахунок розчинення ґрунтових сполук і утворення термодинамічно більш стійких осадків з іоном, що надходить у грунт. Наприклад, взаємодія гіпсу з розчинним фосфатом, що йде за схемою
3CaSO4+ 2HPO42-→ Ca3(PO4)2↓+ 3SO42-+ 2H+,
може протікати аж до повного переходу гіпсу у фосфат.
Ємність катіонного обміну(ЄКО) - максимальна кількістькатіонів, утримувана ґрунтом в обмінномустані. Це відносно стабільнавеличинадля кожного ґрунту, проте і вона залежить відрНвнаслідокамфолітоідностідеякої частини ґрунтових поверхонь, а також від природи іонів, що беруть участь в обмінному поглинанні. У зв'язку з цим необхідна стандартизація методу визначенняЄКО. Поширений стандартний метод - визначенняЄКОпо кількості поглиненого іонаВа2+ із буферного розчину прирН6,5.
ЄКОзалежить від типу ґрунту,утриманняосновних катіонопоглинаючих компонентів (глинисті мінерали, органічна речовина),гранулометричногоскладуі варіює в дуже широкихграницях. Можна зазначити лише переважні значенняЄКОдля різноманітних ґрунтів.
Селективність іонного обміну. За інших рівних умов (концентрації в еквівалентних одиницях, рН і т.ін.) той самий грунт поглинає з розчинів, що містять суміш різноманітних іонів, неоднакові кількості як катіонів, так і аніонів. В основному витримується закономірність, відповідно до якої велику спорідненість до ґрунту мають іони з більш високим зарядом і з більшою масою. Почасти цю закономірність пояснюють характером гідратації і радіусом гідратованих іонів, хімічною спорідненістю, особливо для аніонів, і іншими причинами. У більшості типів ґрунтів наводять такі ряди катіонів і аніонів по зростанню здатності до обмінного поглинання:
Na+< NH4+K+< Mg2+Ca2+ < H+< Al3+;
Cl-NO3¯ < SO42- < PO43-(HPO42-, H2PO4-).
Проте ці ряди не є універсальні і можуть змінюватися в різноманітних ґрунтах і в залежності від умов - рН, температури, концентрації і т.ін.