9.3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки

Державна діяльність із забезпечення економічної безпеки країни передбачає наступні заходи:

• створення інформаційної бази для об’єктивного i всебічного моніторингу економіки й суспільства та його проведення з метою виявлення i прогнозування внутрішніх i зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об’єктів економічної безпеки;

• розробка комплексу оперативних i довготривалих заходів щодо попередження i нейтралізації внутрішніх i зовнішніх загроз, оцінка результатів їх здійснення;

• організація роботи із реалізації комплексу державних заходів щодо забезпечення економічної безпеки.

Здійснення цих функцій вимагає використання системи індикаторів економічної безпеки.

Економічна безпека досягається здійсненням єдиної державної політики, узгодженої, збалансованої, скоординованої системою заходів, адекватних внутрішнім та зовнішнім загрозам. Без вироблення єдиної державної політики забезпечення економічної безпеки неможливо домогтися виходу з кризи, стабілізувати економічну ситуацію в Україні, створити ефективні механізми соціального захисту населення.

Політика економічної безпеки буде ефективною за умов визначення

стратегії i тактики економічної безпеки.

Стратегія економічної 6езпеки є відносно постійною складовою політики економічної безпеки i передбачає визначення мети i завдань системи забезпечення національної економічної безпеки, напрямів їх вирішення, а також форм i способів застосування відповідних сил i засобів, можливість їх перегрупування, створення необхідних резервів для нейтралізації та локалізації можливих загроз.

Тактика економічної безпеки - це найбільш рухлива частина політики економічної безпеки, яка змінюється залежно від дії внутрішніх i зовнішніх загроз, зміни пріоритетності національних економічних інтересів тощо. Складність та мінливість економічної та соціальної ситуації вимагає застосування різноманітних тактичних заходів щодо забезпечення економічної безпеки.

Важливо чітко визначити стратегічні цілі i не плутати їх з тактичними заходами, інколи навіть вимушеними, але необхідними задля досягнення певних стратегічних цілей.

3 метою забезпечення ефективності стратегії економічної безпеки має бути сформовано повноцінну систему державного впливу на економіку, котра буде здатна взяти на себе функцію управління i підтримки економіки країни на безпечному рівні. При цьому слід чітко визначити кордони i критерії (умови) державного втручання в економіку: зокрема, кордони державного сектора, а також забезпечити розвиток ефективних методів державного управління.

Ряд вказаних елементів діяльності держави із забезпечення економічної безпеки повинен реалізовуватися в державних прогнозах i програмах соціально-економічного розвитку України та при розробці державного бюджету на кожний наступний рік.

Державна стратегія в галузі забезпечення економічної безпеки здійснюється через систему безпеки, яку утворюють органи законодавчої, виконавчої i судової влади, громадські та інші організації i об'єднання, посадові особи, які беруть участь у забезпеченні безпеки згідно з чинним законодавством, що регламентує відносини в сфері безпеки.

Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати

таким основним вимогам:

• функціонування в межах, визначених законом;

• забезпечення надійного захисту національних інтересів;

• прогнозування i своєчасне відвернення загроз економічній безпеці;

• ефективне функціонування як у звичайних, так i в надзвичайних

умовах;

• наявність чіткої структури i функціональне розмежування органів

законодавчої, виконавчої та судової гілок влад;

• відкритість i гласність у необхідних межах щодо діяльності відповідних органів, що входять в зазначену систему.

3абезпечення економічної безпеки особи, суспільства, держави здійснюється па основі розмежування повноважень між суб'єктами системи, в якій:

Верховна Рада України:

• створює правові заходи функціонування системи національної економічної безпеки;

• визначає бюджетні асигнування на фінансування державних органів, загальнодержавних програм, заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки;

• заслуховує не рідше одного разу на рік доповідь Президента України про стан забезпечення економічної безпеки України в контексті щорічного Послання про внутрішнє та зовнішнє становище України;

• визначає основи економічної безпеки України, зокрема приймає Концепцію економічної безпеки, законодавчі акти та загальнодержавні програми у цій сфері;

• формує життєво важливі національні економічні інтереси i закріплює це законодавчими актами;

• ратифікує міжнародні договори та угоди, що стосуються сфери національної та міжнародної економічної безпеки;

• здійснює контроль за діяльністю органів державної влади у сфері економічної безпеки.

Президент України:

• виступає гарантом забезпечення економічної безпеки України;

• визначає цілі економічної безпеки i стратегію на ближчу i далеку перспективи;

• видає укази та розпорядження, спрямовані на захист національних економічних інтересів та здійснення системи заходів із забезпечення економічної безпеки особи, сім'ї, суспільства, держави;

• утворює, реорганізує відповідно до чинного законодавства органи виконавчої влади, що утворюють систему забезпечення економічної безпеки;

• звертається з доповіддю до Верховної Ради України про стан забезпечення економічної безпеки в контексті щорічного Послання про внутрішнє та зовнішнє становище України;

• веде переговори та укладає міжнародні договори України у сфері економічної безпеки.

Рада національної безпеки i оборони України:

• забезпечує здійснення єдиної державної політики у сфері економічної безпеки;

• координує i контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері економічної безпеки;

• розробляє стратегію економічної безпеки i організовує підготовку відповідних державних програм;

• здійснює постійний моніторинг національних економічних інтересів, комплексну оцінку та прогноз потенційних i реальних загроз економічній безпеці;

• аналізує стан i тенденції розвитку економічної ситуації в Україні та за її межами, а також визначає на цій основі пріоритетні напрямки забезпечення економічної безпеки;

• планує, організовує i контролює здійснення заходів з метою локалізації та нейтралізації загроз економічній безпеці;

• розробляє пропозиції Президенту України щодо вдосконалення системи національної економічної безпеки та забезпечення економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

• прогнозує наслідки рішень державних органів з питань внутрішньої та зовнішньої політики в сфері економічної безпеки;

• розробляє рекомендації щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у соціально-економічній сфері.

Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства:

• забезпечують економічну самостійність України та її економічну безпеку;

• забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України у сфері національної та міжнародної економічної безпеки;

• розробляють i виконують в межах своїх повноважень державні програми, спрямовані на забезпечення економічної безпеки та захист національних економічних інтересів;

• забезпечують здійснення державної політики у сфері економічної безпеки;

• здійснюють аналіз загроз економічній безпеці, розробляють та вживають заходи щодо локалізації та нейтралізації цих загроз.

Конституційний суд України, суди загальної юрисдикції:

• здійснюють правосуддя щодо за6езпечення економічної безпеки особи, суспільства, держави;

• забезпечують судовий захист суб’єктів економічної безпеки, чиї права були порушені у зв'язку з діяльністю із забезпечення економічної безпеки.

Органи прокуратури:

• здійснюють нагляд за дотриманням Конституції України та чинного законодавства органами, які забезпечують економічну безпеку.

Органи місцевої державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, організації:

• забезпечують виконання державних програм, спрямованих на забезпечення економічної безпеки;

• розробляють і здійснюють у межах своїх повноважень заходи із забезпечення економічної безпеки.

Громадяни та об’єднання громадян:

• отримують у відповідності з чинним законодавством інформацію про діяльність державних органів із забезпечення економічної безпеки та беруть безпосередню участь у забезпеченні економічної безпеки;

• привертають увагу суспільства та державних органів до небезпечних явищ i процесів у сфері економічної безпеки;

• захищають власні права щодо реалізації особистих економічних інтересів засобами, які передбачені чинним законодавством.

Особливу увагу нині слід звернути на таку вимогу до системи національної економічної безпеки, як законність її функціонування. Ця законність повинна ґрунтуватись на відповідній нормативно-правовій базі, що забезпечуватиме ефективне функціонування системи.

Нормативно-правова база з забезпечення економічної безпеки національної економіки повинна виконувати такі основні функції:

• встановлювати та регулювати взаємовідносини між суб’єктами національної економічної безпеки, визначати їхні права, обов'язки та відповідальність;

• встановлювати порядок створення та застосування сил i засобів забезпечення національної економічної безпеки.

Конституційне закріплення терміну «економічна безпека» стало важливим кроком до створення системи економічної безпеки та розробки відповідної законодавчої бази.

Концепція економічної безпеки України - це документ, який виступає стратегічним орієнтиром на 10-20 років та закладає основи економічної безпеки на більш тривалий період. Концепція економічної безпеки визначає життєво важливі національні економічні інтереси, індикатори та загрози економічній безпеці, передбачає створення системи національної безпеки, вказує механізми забезпечення економічної безпеки.

На базі Концепції економічної безпеки розроблено Закон України «Про економічну безпеку України». Таким чином, ці два документи виступають підґрунтям для розробки національного законодавства у сфері економічної безпеки. Зазначені концепція i закон покликані стати своєрідними орієнтирами, за якими звірятимуть свої дії всі, починаючи від вищих посадових осіб держави та вищих органів державної влади до державних службовців, органів місцевої державної влади i місцевого самоврядування, підприємств, установ i організацій. Підлягатимуть коригуванню відповідно до цих основних документів всі раніше прийняті закони, укази, постанови, програми тощо.

Надалі видається за доцільне розробити також Концепцію законодавства у сфері економічної безпеки та відповідну Програму підготовки нормативно-правових актів, пов'язаних із забезпеченням економічної безпеки, що дасть можливість уникнути хаотичності та безсистемності в цій справі.

Доцільно здійснити наукову експертизу всіх раніше виданих нормативно-правових актів на предмет відповідності їх вимогам економічної безпеки. У разі виявлення будь-якої невідповідності, а також порушень законності, протиріч слід розробляти пропозиції щодо скасування цих актів чи внесення до них відповідних змін. Також необхідно здійснювати наукову експертизу всіх нормативно-правових актів, що розробляються. Це дасть можливість забезпечити якість, обґрунтованість, узгодженість, своєчасне прийняття, виявлення позитивних ї негативних наслідків дії таких актів, визначення їхнього місця в системі чинного законодавства.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягає відмінність між національною та економічною безпекою?

2. Які основні структурні елементи економічної безпеки?

З. Яка теорія лежить в основні вчення про економічну безпеку?

4. Які основні напрями реалізації економічної безпеки в Україні?

5. В чому полягає основа критеріїв класифікації економічних інтересів?

6. Які основні загрози виділяють для економічної безпеки України?

7. Поясніть значення розрахунку рівня ризику для національної економічної безпеки.

8. Що таке національні ризики? Які складові включають в себе національні ризики? Роль країнових ризиків у групі національних.

9. Що таке стратегічні ризики? Їхні особливості.

10. Поясніть механізм управління стратегічними ризиками у розрізі національної безпеки.

Тестові завдання

1. Економічна безпека виступає складовою частиною:

а. бюджетної безпеки;

b. енергетичної безпеки;

с. національної безпеки;

d. виробничої безпеки;

е. міжнародної безпеки.

1. До основних принципів економічної безпеки належать:

а. дотримання законності на всіх етапах забезпечення економічної безпеки;

b. баланс економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

с. надання пріоритету мирним заходам у вирішенні як внутрішніх, так i зовнішніх конфліктів економічного характеру;

d. проведення постійного моніторингу економічної безпеки;

е. переслідування національних інтересів міжнародної економічної безпеки.

1. Економічна політика - це:

а. державна діяльність органів законодавчої влади i управління, яка визначає

цілі й завдання, пріоритети, методи i засоби їх досягнення в економіці; b. державна діяльність органів виконавчої влади з приводу реалізації економічних інтересів та завдань;

с. діяльність органів законодавчої влади з приводу реалізації визначених завдань та цілей;

d. діяльність міжнародних організацій з приводу визначення цілей та завдань, методів їх досягнення;

е. визначення основних напрямів реалізації національних інтересів.

2. До об’єктів економічної безпеки відносять:

а. державу;

b. економічну систему;

с. особистість;

d. суспільство;

е. всі вищезазначені варіанти.

3. До суб’єктів економічної безпеки відносять:

а. центральні органи влади;

b. місцеві органи влади;

с. підприємства;

d. установи та організації різних форм власності;

е. всі вищезазначені варіанти.

4. Під загрозами економічній безпеці розуміють:

а. фактори, що унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів;

b. фактори, які допомагають реалізації національних економічних інтересів;

с. фактори, які в перспективі сприяють реалізації національних економічних інтересів;

d. фактори, які сприяють створенню перешкод на шляху нормального розвитку економіки;

е. фактори, які сприяють нормальному розвитку економіки.

5. Граничні значення індикаторів економічної безпеки - це:

а. кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

b. кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці;

с. кількісні величини, порушення яких призводить до сприятливих результатів в економіці;

d. кількісні величини, порушення яких викликає сприятливі тенденції в економіці;

е. кількісні величини, які визначають рівень потенціалу національної економіки.

8. Стратегія економічної безпеки є:

а. відносно постійною складової національної безпеки;

b. відносно постійною складовою міжнародною економічної безпеки, яка

передбачає визначення мети i завдань національної економічної безпеки;

с. відносно постійною складовою політики економічної безпеки i передбачає визначення мети i завдань системи забезпечення національної

економічної безпеки;

d. це найбільш рухлива частина політики економічної безпеки, яка змінюється залежно від внутрішніх та зовнішніх загроз;

е. це найбільш рухлива частина національної економічної безпеки, що визначає напрям дії економічних інтересів та загроз.

8. Тактика економічної безпеки є:

а. відносно постійною складової національної безпеки;

b. відносно постійною складовою міжнародною економічної безпеки, яка передбачає визначення мети i завдань національної економічної безпеки;

с. відносно постійною складовою політики економічної безпеки i передбачає визначення мети i завдань системи забезпечення національної економічної безпеки;

d. це найбільш рухлива частина політики економічної безпеки, яка змінюється залежно від внутрішніх та зовнішніх загроз;

е. це найбільш рухлива частина національної економічної безпеки, що визначає напрям дії економічних інтересів та загроз.

10. Державна діяльність із забезпечення економічної безпеки країни передбачає:

а. створення інформаційної бази для моніторингу економіки;

b. розробку комплексу заходів щодо попередження загроз;

с. організацію роботи щодо забезпечення економічної безпеки;

d. реалізацію заходів щодо вивчення напрямів дії економічних загроз;

е. визначення рівня економічної безпеки національної економіки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аналітична записка щодо стану економічної безпеки та загроз економічній безпеці України. - К.: Міністерство економіки України. Департамент економічної стратегії, 2006. - 45 с.

2. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Щодо стратегії національної безпеки // Політика i час. - 2004. - № 9. - С. 40-49.

3. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Методологічні засади розробки стратегії національної безпеки України // Стратегічна панорама. - 2004. - № 3. - С. 15-24.

2. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Стратегічні ризики - нова парадигма стратегії національної 6езпеки України // Стратегічна панорама. - 2005. - № 1.

3. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан i стратегія забезпечення. - К., 2001. - 122 с.

4. Економічна безпека України: сутність i напрямки за6езпечення: Монографія / В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько. - К.: НІСД, 1997. -]44 с.

2. Качинський А.Б. Безпека, загрози i ризик: наукові концепції та математичні методи / Інститут проблем національної безпеки; Національна академія Служби безпеки України. - К., 2004. - 472 с.

2. Комлик М.I. Економічна безпека підприємницької діяльності: Економіко-правовий аспект: Навч. посібн. - К.: Атіка, 2005. - 432 с.

2. Концепція економічної безпеки України. Кер. пр. В.М. І'еєць. - К., 1999.

10.Лісовські О.Л. Економічна політика i економічна безпека України: Навч. посібн. - К.: Вид-во НА СБ України, 2003. - 183 с.

11 .Малик Я.Й., Гелей С.Д, Лесечко М.Д. та ін. Економічна безпека України: внутрішні та зовнішні чинники. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - 256 с.