Стан розвитку малого I середнього підприємництва (мсп) у різних країнах світу у 2005 р.

Країна	Кількість МСП, тис.	Кількість МСП на 1000 чол. населення	Зайнято в МСП млн. чол.	Частка МСП У загальній кількості зайнятих °/о	Частка МСП у ВВП,%
Великобританія	2630	46	13,6	49	50 - 53
Німеччина	2290	37	18,5	46	50 - 54
Італія	3920	68	16,8	73	57 - 60
Франція	1980	35	15,2	54	55 - 62
США	19300	74,2	70,2	54	50 - 52
Японія	6450	49,6	39,5	78	52 - 55
Росія	890	5,5	7,5	10,2	10 - 11
Україна	344,514	5,7	2,03	14,4	7,7

Фактори, що впливають на нестійкість малого бізнесу

• обмеженість фінансових ресурсів;

• висока підвладність впливу ринкової кон'юнктури;

• нестабільність доходів;

• слабке сегментування власної частки ринку;

• висока вразливість до несприятливих економічних факторів (інфляція, циклічні коливання, високий податковий тиск);

• швидкість банкрутства;

• конкуренція великих корпорацій;

• вузьке коло споживачів i постачальників;

• локальність ресурсних i збутових ринків;

• великі фізичні та психологічні навантаження;

• адміністративні перешкоди;

• невизначене ставлення держави та брак підтримки з її сторони.

Основна суперечність малого бізнесу полягає між об’єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю малого підприємства, що виконує стабілізаційну роль у перехідній економіці та активізує інноваційну діяльність в умовах розвиненої ринкової економіки та слабкою життєздатністю суб’єктів малого підприємництва, особливою вразливістю їх щодо економічної кон'юнктури й тиску з боку великих корпорацій, а також адміністративних перешкод.

Головними формами розв'язання основної суперечності малого бізнесу є:

• державна підтримка, яка включає правове фінансово-кредитне, матеріально-технічне, інформаційне та кадрове забезпечення;

• інтеграційна підтримка, яка включає такі форми інтеграційних зв'язків великих та малих підприємств, як субпідряд, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування;

• самоорганізація та кооперування малого бізнесу на політичних (громадські об’єднання підприємців, спілки, асоціації) та економічних (підприємницькі мережі, кредитні та збутові кооперативи) засадах;

• міжнародна фінансова та технічна допомоги.

Ці форми розв'язання основної суперечності малого бізнесу означають пом'якшення дії завдяки системі заходів, спрямованих на внутрішнє та зовнішнє середовище малого підприємництва.

Розвиток бізнесу, в тому числі i малого, в Україні стримується внаслідок:

• складностей в одержанні кредитів та нерозвиненості системи гарантій і страхування діяльності малих підприємств;

• нестачі кваліфікованих кадрів, здатних працювати в умовах ринку;

• відсутності розгалуженої мережі організаційних і управлінських організацій, які надають малим підприємствам різного роду послуги;

• бюрократичних перешкод, що примушують засновників підприємств оббивати пороги численних інстанцій.

Для розв'язання вищезазначених проблем в Україні необхідно здійснити ряд заходів:

• по-перше, розробити єдину державну регуляторну політику у сфері підприємництва (створення належної нормативно-правової, методологічної бази впровадження регуляторної політики в Україні; усунення виявлених порушень державного регулювання підприємницької діяльності; перегляду регуляторних актів на відповідність принципам нормативного регулювання; координація діяльності органів виконавчої влади з підготовки проектів, видання та виконання регуляторних актів із застосуванням публічного обговорення);

• по-друге, удосконалити податкову політику (знизити загальний рівень податкового навантаження та вирівняти податковий тиск на суб’єктів економіки за рахунок скасування більшості пільг i запровадження диференційованої шкали ставок оподаткування; впровадження спрощених методів оподаткування суб’єктів малого підприємництва, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва);

по-третє, сприяння розвитку малого підприємництва, як частини загальної соціальної та економічної політики України (визначення основних принципів, напрямів, форм i механізмів економічного та адміністративно-правового впливу з урахуванням державних інтересів та пріоритетів, розробка i впровадження програм мікрокредитування, використання фінансових ресурсів суб’єктами малого підприємництва законодавче закріплення фінансових механізмів, адаптація молоді до умов ринкової економіки, створення сприятливих умов для відкриття власної справи, залучення молодих підприємців до об’єднань підприємців та до громадського життя);

• по-четверте, запровадження механізму громадської підтримки малого підприємництва (громадські приймальні, колегії, метою яких є надання інформаційно-консультативних послуг).

Сприяння розвитку малого бізнесу — одне з основних завдань державного регулювання економіки. В Україні прийнято закон «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21 грудня 2000р. №2157-III, затверджено указ президента України «Про спрощену систему оподаткування» від з липня 1998 р. № 727/98, указ президента України «Про державну підтримку підприємництва» від 12 травня 1998 р. № 456/98, указ президента України «Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва» від 22 січня 2000 р. № 89/2000, указ президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 р. N9 817/98, указ президента України «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» від 2 березня 1998 р. № 79/98.

Крім того в Україні створено Державний комітет з питань регуляторної політики i підприємництва, метою діяльності якого є розробка та удосконалення нормативно-правової бази з питань регулювання підприємницької діяльності, зокрема малого бізнесу. Цим комітетом щорічно розробляється план цій в межах національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, з держбюджету виділяються кошти на його виконання.

Наприклад, станом на 1 січня 207 року на виконання заходів Національної програми з Державного бюджету України використано— 1796,416 тис. грн., з них було витрачено комітетом з питань регуляторної політики i підприємництва 791,416 тис. грн. на проведення навчальних семінарів, конференцій, міжнародних зустрічей, відзначення Дня підприємця, i жодної гривні на фінансову підтримку підприємців.

Часткове відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами отримали всього 255 суб’єктів малого та середнього підприємництва (в т.ч. 188 — малі підприємства) із 295,109 тис. одиниць загальної кількості су6'ектів малого підприємництва (приблизно 0,01%).

3агалом слід відзначити, що малий та середній бізнес є невід’ємною складовою забезпечення сталого розвитку національної економіки. Він є найбільш рухливим та динамічним її елементом, невід’ємною складового інноваційної активності нації, формування прошарку активних інновативних, ризикових підприємців, середнього класу, що у сукупності з великим приватним, державним та корпоративним бізнесом формують „тіло" господарської системи кожної нації на принципах демократії та економічної свободи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке механізм ринкового саморегулювання?

2. У чому полягає сутність концепції невтручання держави в економіку?

3. Вкажіть якісні характеристики малого бізнесу.

1. Що таке ДРЕ?

4. У чому полягає суть фіскальної політики держави?

5. Які критерії віднесення до малого бізнесу використовуються в Україні?

6. У чому полягає сутність економічної свободи та демократії?

7. Які види корпорацій г найбільш розповсюдженими у сучасних економічних системах?

2. Що таке підприємництво?

3. Що представляє coбою корпоративний механізм господарювання?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Сучасні науковці визначають ринковий механізм як (можливо кілька варіантів відповідей):

а. Способи взаємозв'язку i взаємодії основних елементів ринку: попиту, пропозиції, ціни, конкуренції та основних економічних законів, що мають об’єктивну сутність.

b. Сукупність взаємопов’язаних економічних законів, елементів, що утворюють спосіб організації ринкової економіки як саморегульованої системи. с. Механізми формування цін, розподілу i перерозподілу ресурсів та благ,

взаємодія продавців та споживачів товару, регулювання обсягу i структури інвестицій, попиту i пропозиції на блага, механізм стимулювання

НТП, розвитку продуктивних сил i виробничих відносин у суспільстві.

d. Форму організації суспільного виробництва, за якої індивідуальні споживачі i виробники взаємодіють між собою з метою вирішення трьох

основних проблемних питань економіки: що,для кого i як виробляти?

е. Як місце, де відбуваються акти обміну між основними суб’єктами

економіки.

1. Економічні закони - це:

а. Найбільш загальні економічні категорії, що відображають стійкі, постійно повторювані внутрішні, сутнісні, необхідні, причинно-наслідкові, постійних, всезагальні, якісні i кількісні взаємозв’язки між економічними явищами i процесами, взаємозв’язки, що властиві цим явищам та процесам.

b. Форми прояву економічних потреб людей.

с. Способи пізнання предмета економічної науки.

d. Логічні поняття, що відображають найбільш суттєві сторони економічного життя.

e. Логічні поняття, що відображають сутність окремих економічних явищ

i процесів.

3. Які функції не виконує ціна в економіці (можливо кілька варіантів відповідей):

а. Вимірювальну

b. порівняльну

с. політичну

d. ідеологічну

е. інформаційну

3. Перерахуйте основні нецінові фактори впливу на величину попиту.

3. Рівноважна ціна встановлюється на ринку, коли:

a. Попит на товари та послуги перевищує пропозицію на них

в.Пропозиція товару перевищує попит на нього

с. Попит на товар рівний його пропозиції

d. На ринку відсутня конкуренція

е. Коли держава жорстко контролює рівень цін на товари та послуги

3. Суб’єктами ДРЕ в сучасних умовах виступають (можливо кілька варіантів відповіді):

а. Державні органи виконавчої влади

b. Державні органи місцевої влади

с. Органи державної влади зі спеціальним статусом

d. Органи судової влади

е. 3МІ

3. Які методи ДРЕ є переважаючими у країнах з адміністративно-командною системою господарювання (можливо кілька варіантів відповіді):

а. Економічні

b. Методи стимулювання та мотивації

с. Організаційні

d. Адміністративні

е. Відсутнє державне втручання в економіку

3. Корпорації найчастіше представлені:

а. Дрібними приватними підприємствами

b. Середнім бізнесом

с. Домашніми господарствами

d. Державними підприємствами

е. Акціонерними компаніями та над фірмовими утвореннями за участю різних власників у структурі володіння капіталу

3. ФЕС - це:

а. Складна система сучасних механізмів регулювання економіки, що складається з сукупності підсистем координаторів економічної діяльності та соціального стану національних економік на принципах поєднання

об’єктивних закономірностей розвитку економіки та продуманої планомірної політики.

b. Одна з форм ДРЕ.

с. Механізм ринкового саморегулювання сучасних національних економік.

d. Система корпоративних механізмів регулювання економіки.

е. Один з типів національної економіки.

3. Підприємництво - це:

а. діяльність з виробництва продукції, орієнтована на отримання прибутку;

b. діяльність в сфері сільського господарства, результати якої використовуються на власні потреби

с. самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризок господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

d. будь-яка діяльність. інноваційного характеру;

е. самостійна діяльність, метою якої є задоволення потреб споживача.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. А.В. Сірко. Корпоративний сектор: структура, місце та роль в сучасній економіці // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2004. - № 4 (17). - С. 17-24.

2. А. Смит. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., Соцэкгиз, 1962. - 684 с.

3. Гілпін Р. Проблеми глобального капіталізму: Світова економіка в ХХІ столітті. - Х.: Каравела, 2004. - 360 с.

4. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. - М.: АСТ; Транзиткнига; СПб.: Terra fantastica, 2004. - 602 с.

5._, Демб А., Ф.-Ф. Найбауер. Корпоративне управління. - К.: Основи, 1997. - 302 с.

6. Демсец Х. Еще раз о теории фирмы // Природа фирмы. - М., 2001. - С. 254-255.

7. Жаліло А.Я. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн. - К.: НІСД, 1996. - 86с.

8. Империи финансовых магнатов: (транснациональные корпорации в экономике и политике империализма) / А.З. Астапович, А.В. Березной и др. - М.: Мысль, 1988. - 212 с.

9. І. Малий, М.І. Диба, М.К. Гала6уда. Держава i ринок: філософія взаємодії: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 358 с.

10. Круш П.В., Кавтиш О.П., Гречко А.В., Чихачьова ІО.С. Формування та розвиток моделі корпоративного управління и трансформаційній економіці / ІІід заг. ред. проф., к.е.н. Круша П.В. / Монографія. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 264 с.

11. Мiрошник А.М. Економічна природа корпорації: сутність та особливості // Формування ринкових відносин в Україні: 36. наук. пр. - К. - 2005. -- Вип. 1 (44). - С.64-73.

12. Мочерний Є.В. Економічна теорія: Посібн. - К.: Академія. - 2001. - 656 с.

13. Нельсон Р.Н., Унтep С.Дж. Эволюционная теория зкономических изменений. - М., 2000. - 689 с.

14. О.В. Горняк, Л.Х. Доленко. Эволюция взаимодействия рыночных и иерархических структур // Экономическая теория. - 2006. - №2. - С. 37-52.

15. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Академія, 1998. --- 464 с.

16. Основи економічної теорії. Підручник / А.А. Чухно, П.С. Сшенко, Г.Н. Климко. - К.: Вища школа, 2001. - 606 с.

17. Основи економічної теорії. Підручник / 3а ред. проф. С.В. Мочерного. - Тернопіль: Тарнекс, 1993. - 688 с.

18. ОСНОВИ економічної теорії. Підручник / Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. - К: Атіка, 2001. - 344 с.

19. Основи економічної теорії. Тести. Задачі. Кросиорди / За ред. С.В. Мочерного, О.А. Устенка. - К.: Академія, 1998. - 256 с.

21.Основи економічної теорії Підручник. У 2-х кн. / ІО.В. Ніколенко, А.В. Демківський, В.А. Свтушевський іп_-; 3а ред. 1О.В. Ніколенка. 2-е вид. - К.: Либідь, 1998.

22. Поважный А.С. Трансформационные процессы корпоративного управления / НАН Украины. Ин-ст экономики пром-ти. - Донецк, 2001. - 290 с.

23. Нрахалад К.К., Рамасвамі, Венкат. Майбутнє конкуренції. Творення унікальної цінності спільно з клієнтами. - К.: Видавництво Олексія Капусти (підрозділ „Агенція „Стандарт"), 2005. - 258 с.

24. Розанова Н. Эволюция взглядов на природу фирмы в западной экономической науке // Вопросы экономики. - 2002. - №1. - С.51-67.

25. Скаленко А.К. Глобальные резервы роста. - К. Интеллект, 2002. - 428 с.

26. Соколенко С.И. Произиодственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Укр. контекст. - К.: Логос, 2002. - 647 с.

27. Т.А. Кулиев. Регулируемая рыночная экономика. - Баку, 1999. - 390 с.

28. Ф. Шамхалов. Государство и экономика. Власть и бизнес. - М.: Экономика, 2005. - 714 с.

29.Функ Я.У, Михальченко В.А., Хвалей В.В. Акционерное общество: история и теория. - Минск, 1999. - 608 с.

30. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.