- •Національна економіка
- •3Атверджено Міністерством освіти I науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Передмова
- •Розділ I. Теоретичні основи національної економіки
- •1.1. Предмет I задачі курсу
- •1.2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •1.3. Основні економічні показники національної економіки
- •3Агальний рівень інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні, %
- •1.4. Моделі національних економік
- •1.5. Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •8. Індекс технологічного розвитку відображає:
- •9. Національне багатство - це:
- •10. Перерахуйте основні макроекономічні показники, що відображають розвиток національної економіки (не менше 5 показників).
- •Розділ II. Характеристика економічного потенціалу націоеальної економіки
- •2.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •2.2. Природно-ресурсний потенціал
- •2.3. Демографічний та трудовий потенціал
- •2.4. Науково-технічний потенціал
- •2.5. Інформаційний потенціал
- •2.6. Виробничий потенціал
- •2.7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •2.8. Екологічний потенціал
- •Розділ III. Господарський комплекс національної економіки I його структура
- •3.1. Основи формування господарського комплексу
- •3.4. Будівельний комплекс
- •3.5. Транспорт I зв'язок
- •3.6. Соціальна інфраструктура
- •6. Всі галузі, що входять до складу апк об’єднують в такі сфери, або групи:
- •7. В структурі посівів в Україні провідне місце займають:
- •8. Розміщення окремих підприємств харчової промисловості відбувається з урахуванням таких чинників:
- •9. Регіональна відмінність роздрібного товарообігу в Україні зумовлена:
- •10. Основним показником регулювання розвитку загальноосвітніх шкіл є:
- •Розділ IV. Чинники p03bvitky національної економіки
- •Світові темпи економічного зростання
- •4.2. Типи та способи економічного зростання
- •4.3. Фактори економічного зростання
- •Розділ V. Теорія регулювання національної економіки
- •5.1. Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •5.2. Корпоративне регулювання в господарській системі національної економіки
- •5.3. Державне регулювання економіки: бюджетне, податкове, фінансово-кредитне регулювання
- •5.4. Мале підприємництво та важелі його державного регулювання в Україні
- •Стан розвитку малого I середнього підприємництва (мсп) у різних країнах світу у 2005 р.
- •Розділ VI. Програмування та прогно3ування національної економіки
- •6.1. Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки
- •6.2. Програми економічного й соціального розвитку. Міжнародні програми
- •6.3. Прогноз та прогнозування національної економіки
- •6.4. Принципи та методи прогнозування національної економіки
- •Розділ v11. Теоретичні основи сталого ро3витку національної економіки
- •7.1. Концепція сталого розвитку
- •7.2. Принципи, показники та етапи сталого розвитку
- •7.3. Національні можливості забезпечення сталого розвитку в Україні
- •Розділ VIII. Національна економіка в світовому
- •8.1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки
- •8.2. Форми ї механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •8.3. Економічна інтеграція України у світове господарство
- •Співставлення напрямів розвитку держави I сфер нововведень України на початку 21-го століття
- •Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
- •Розділ іх. Національна економіка I економічна бе3пека
- •9.1. Сутність економічної 6еsпеки національної економіки
- •9.2. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки
- •9.3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки
- •12.Мунтіян в.І. Економічна 6езпека України. - к.: квіц, 1999. - 462 с.
3.4. Будівельний комплекс
Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва i проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій i деталей.
Будівництво охоплює всі регіони країни. Потужні будівельні організації створені у великих містах. Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполовину зосереджено в межах будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організацій. Таким чином, будівельна індустрія i промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення.
Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів i розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість 6удівельної бази стримує промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих i територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих о6сягів робіт з капітального будівництва.
Промисловість будівельних матеріалів. Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає велике значення промисловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є: виробництво стінових матеріалів, цементна промисловість, видобуток i первісна обробки мінерально-будівельних матеріалів, склоробна промисловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів, виробництво санітарно-технічних виробів. Для більшості підгалузей загальною сировинною базою є нерудні корисні копалини, багато з яких зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості – доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Розміщення промисловості 6удівельних матеріалів визначається переважно обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами. І розповсюдженість сировинних ресурсів, дешевизна i вантажомісткість сировини i готової продукції, масовість i повсюдність їх використання обумовлюють одночасне тяжіння виробництва i до сировини, i до споживача.
Значення сировинного i споживного факторів для різних галузей, стадій технологічного процесу i типів підприємств є неоднаковим. 3 цієї точки зору можна розрізняти:
галузі переважно сировинної орієнтації – перш за все це первинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутового каменю та ін.), а також виробництво цементу, цегли, азбоцементних i шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;
галузі з орієнтацією переважно на споживача – виробництво бетону, залізобетонних виробів i конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.
Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) i порушення рельєфу землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища.
Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь
Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України — Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.). Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здол6унів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська о6л.), Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Вільшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
Виробництво збірного залізобетону i залізобетонних конструкцій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів i вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового i цивільного будівництва.
В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій i деталей, основними яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни (найбільш потужні комбінати зосереджені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі).
Виробництво будівельної цегли. Оскільки сировина для її виготовлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слов'янськ, Бахмут: Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.
В будівництві використовується продукція склоробної i фарфоро-фаянсової промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріалами (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промисловість.
Промисловість будівельних матеріалів характеризується дуже низьким рівнем механізації та автоматизації технологічних процесів, невеликим асортиментом продукції, низькою її якістю. Тому підприємства галузі потребують модернізації i реконструкції, розширення випуску нових будівельних матеріалів, збірних будівельних конструкцій тощо.
Необхідно нарощувати обсяги виробництва будівельних матеріалів, раціонально розміщувати підприємства, щоб ефективніше забезпечувати потреби будівництва.
У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій i виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі має вдосконалюватися з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт.
Особливості розміщення i розвитку будівництва характеризуються тривалим виробничим циклом, з нерухомими територіально закріпленими об’єктами, які зводяться (промислові будинки, житлові будинки; електростанції, трубопроводи тощо), а також високою залежністю виробництва від географічних умов.
У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва - промислове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін.
При розміщенні об’єктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розміщення ще на до проектній стадії. Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони i пункти будівництва, — це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний та ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних i гідротехнічних об’єктів важливе, а нерідко i вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, ґрунти i ґрунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва i його організацію.