5 Ненаголошені голосні [е], [ и ], [ о ]

Словниковий диктант

Величезний, козеня, левада, пенал, несу, човен, великий, шелестіти, затихав, зозуля, виростає, веселкою, летять, вересень, вітерець, крапельки,засинав, кришити, матері, делегат.

Бринить, розгримілися, джерело, вередливі, криниця, диригент, кожух, шинель, бетон, хвилечка, скатерть, відтинати, протекла, пелена, весло, березень, демократія, минулий, теперішній, теревені.

Січень, щебетати, режисер, човен, щиглик, хлопець, перетнути, півень, пекти, глечик, медаль, квітень, перегони, глечик, божевілля, пеня, обернутися, оберегти, оберемок, промисловий.

Пояснювальний диктант

1.Минули трохи згодом косовиця й жнива. 2.Штани мені пошили нові з довгими холошами і повели до школи. 3.Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява. 4.Велетні і пророки невпинно змагались у битвах, і дитяча душа моя не приймала їх, впадаючи в смуток.5. Туди кожної осені прямують дикі гуси і лебеді, ластівки і лелеки.6.Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні - весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаство…

1.Шелестіли, хитались вітри(В.Сосюра).2.Соловейко на калині то затихав, то щебетав(Т.Шевченко).3.Вода тиха, небо зоряне, і так мені хороше плисти за водою, так легко, немов я не пливу(О.Довженко).4.Запливає вересень у затоку жовтня.(Б.Олійник).5.Край берега у затишку прив’язані човни(Л.Глібов).6.Виходить дівчина із хати води в криниці набирати(А.Малишко).

6

Попереджувальний диктант

Травневе диво

Ласкаве сонце зігріває своїм теплом. Раненько ти біжиш до гаю. У тісній прохолоді ти бачиш справжнє диво. У високій траві біліє тендітна квіточка. На тонкій ніжці звисають перлини. Унизу вони схожі на крихітні дзвіночки. Широке листя, наче долоні, охороняє ніжну стеблину. Чуєш, як дзвенять ці дивні дзвіночки? Ти вдихаєш тонкий запах ніжної квіточки. Прекрасний дарунок лісу!

Здогадались, про яку рослину йде мова? Конвалії подарувала нам весна. Не загуби незвичайну красу лісової галявини.

Вибірковий диктант

А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин. Там неслися кури нишком од матері і різне дрібне птаство. Туди ми рідко лазили. Там було темно навіть удень, гадюки, так за все життя й не побачивши її ніде?

Коло хати, що стояла в саду, цвіли квіти, а за хатою, проти сінешніх дверей, коло вишень, - поросла полином стара погребня з одкритою лядою, звідки завжди пахло цвіллю. Там, у льоху, в присмерку плигали жаби...(О.Довженко)

Весною що не день погода змінюється. Ніжні пахощі життєдайно надимають груди. Земля могутньо і велично оживає, починає дихати й являти світові всю одвічну силу своїх щедрот. Красуня весна, мов квітуча вишня, лине горами й долами. Неможливо зберегти природу, не вивчивши її самої (Л.Павленко)

Творчий диктант

1. А за Дніпром купалися в мар(е,и)ві знайомі мені вже села й куріли димки над садками (Г. Тютюнник). 2. Уже давно стояла ніч над з(е,и)млею і зорі виблискували з темного неба (Панас Мирний). 3. Десь пл(е,и)вуть дощі по шибках і бр(и,е)дуть сніги в полях (Є. Сарапулова). 4.Ніде ні травички не колихнеться, ні пташка не прол(и,е)тить

(І. Нечуй-Левицький). 5. Поривчастий вітер зривав ізверб пожовкле листя і його н(е,и)сла на собі вода за течією (А. Шиян). 6. Сад цвіте і кожна п(е,и)люстинка маму уподібнює на мить (М. Ткач).