Прийому.

Обструкція дихальних шляхів чужерідними тілами різного характеру являється актуальною проблемою. У стоматологічній практиці можливі випадки аспірації частин зуба, невеликих протезів, дрібного стоматологічного інструментарію, відбиткових мас. У ряді випадків мікрочастинки їжі, потрапляючи на голосові зв'язки, викликають ларингоспазм. У інших - обструкція верхніх дихальних шляхів пов'язана з чужерідними тілами великих розмірів, що перекривають ротоглотку (марлевий або ватний тампон, знімний протез).

По локалізації чужорідних тіл в дихальних шляхах розрізняють чужорідні тіла глотки, гортані, трахеї, бронхів.

Чужорідним тілом глотки (гортані) може бути ватний або марлевий тампон, пломбувальний матеріал і ін. Чужорідне тіло, що обтурує просвіт одного з бронхів, являє меншу загрозу для життя хворого, ніж обструкція трахеї, так як дозволяє вентиляцію за рахунок іншої легені.

Основним методом надання допомоги при наявності чужорідних тіл в трахеї чи бронхах являється лікувальна бронхоскопія під місцевою анестезією чи під загальним знеболенням і з послідуючим курсом санації трахеобронхіальних шляхів з метою профілактики чи лікування ателектазів (пневмоній).

Чужорідне тіло, що знаходиться в будь-якому відділі трахеобронхіальних шляхів, являє небезпеку для життя пацієнта і потребує швидкого видалення на амбулаторному етапі надання допомоги чи в спеціалізованому лікувальному закладі, що має ендоскопічну та анестезіологічну службу.

Таким чином, при попаданні в дихальні шляхи чужорідних тіл (зубів, їх шматків, стоматологічних матеріалів) можливий розвиток гострої дихальної недостатності.

Клініка даного стану визначається наростанням гіпоксії і гіперкапнії.

Симптоми:

• шумне свистяче дихання;

• задишка;

• блідість;

• неспокій. •

При погіршенні стану:

• ціаноз;

• підвищена пітливість;

• сплутана свідомість. Лікувальні заходи:

1. Надання тілу пацієнта похилого положення.

2. Виклик штучного кашлю.

1. Створення прохідності дихальних шляхів шляхом закидання голови, висуванням нижньої щелепи вперед, витягуванням язика.

2. Чужорідне тіло між коренем язика і задньою стінкою глотки можна видалити круговим рухом вказівного пальця, введеного в ретромолярний простір в положенні пацієнта на боці.

3. Якщо вказані заходи не допомагають, і явища гіпоксії наростають, слід провести конікотомію.

3. Виклик бригади швидкої допомоги.

4. При появі ознак зупинки кровообігу негайно розпочати заходи по серцево- легеневій і церебральній реанімації.

4. Запис про випадок в історії хвороби пацієнта.

9. Доповісти головному лікарю клініки.

№17

Приступ стенокардії.

В більшості випадків приступи стенокардії виникають у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою, при стресі, фізичних або емоційних навантаженнях.

Симптоми:

• нападоподібні болі стискаючого або тиснучого характеру в ділянці серця, частіше за грудиною, які можуть іррадіювати в ліве плече, лопатку, руку, шию, нижню щелепу;

• біль не пов'язаний з актом дихання;

• тахікардія;

• підвищення артеріального тиску.

Діагностичний тест: ефективність дії нітрогліцерину, прийом якого викликає припинення або значне послаблення болю звичайно через 2-3 хвилини.

Лікувальні заходи:

1. Напівлежаче положення пацієнта.

2. Контроль АТ.

3. Валідол - 1 таб. під язик (якщо приступ вперше, або ніколи не приймав нітропрепарати).

4. Інгаляція кисню через маску.

5. Нітрогліцерин - 1 таб. під язик (попередити про побічну дію - можлива нудота, головокружіння). При відсутності терапевтичного ефекту повторити з інтервалом 5 хвилин до 3-х раз.

6. Виклик швидкої допомоги негайно, якщо приступ вперше.

7. Записати в медичну карту пацієнта.

№18

Гострий інфаркт міокарду.

Невідкладний клінічний стан, який потребує негайної госпіталізації. Летальність максимальна в перші 2 години. Причина інфаркту міокарду, як правило, - оклюзія або субтотальний стеноз коронарної артерії, який викликаний тромбом, що утворюється на пошкодженій атеросклеротичній бляшці або поруч з нею.

Симптоми:

• біль, характерний для стенокардії, але більше 20 хвилин. Больовий напад виключної інтенсивності з широкою зоною іррадіації (в ліву половину грудної клітки, шию, хребет, інколи в епігастральну ділянку);

• напад не знімається прийомом валідолу, нітрогліцерину;

• супроводжується холодним потом, "відчуттям страху смерті";

• тахікардія, можливе порушення серцевого ритму;

• артеріальна гіпотензія.

Серед атипових форм найбільш часто зустрічаються:

• "астматична" - початок хвороби проявляється задухою;

• "гастралгічна" - біль в животі, частіше в епігастрії, диспепсичні розлади;

• "безсимптомна" - симптоми загального недомагання, немотивована слабкість, адинамія. В таких випадках для постановки правильного діагнозу необхідні показники ЕКГ.

Лікувальні заходи:

Положення пацієнта - горизонтальне.

1. Викликати швидку допомогу.

2. Повторно нітрогліцерин - 1 таб. під язик.

3. Контроль АТ в динаміці - через кожні 5 хвилин.

4. Інгаляція кисню через маску.

5. Довенно або дом'язово в одному шприці:

• анальгін 50% - 2,0 мл;

• дімедрол 1% - 1,0 мл або

• баралгін 5,0 мл повільно!

7. При наявності анестезіологічної служби виключити пункт №6 - ввести домязово промедол 2% -1,0 мл.

8. Довенно (при неможливому доступі - ввести підшкірно), гепарин 10 тис. ОД при відсутності проти показів.

Важким ускладненням інфаркту міокарду є розвиток гострої серцевої недостатності з набряком легень - кардіогеного шоку.

№19