Опис проб

Починаючи з проби № 1 візуально можна побачити, що сніг не білосніжний, а з сіруватим відтінком, що може бути зумовлено запиленістю вулиць. При розтопленні даної проби спостерігалося незначне помутніння води і випадання осаду, а також невелика кількість твердих частинок сплила до поверхні води. Завислі частинки – це частики сухих залишків рослин і сміття, які могли потрапити при відборі проб снігу, а осад – це частики землі та тверді уламки сміття. Найбільш візуально-забрудненою була проба № 2, що скоріше за все зумовлено тим, що проба відібрана біля перехрестя на пл.. Корятовича, зовсім поруч маршрутна зупинка, пішохідний перехід, а також дане місце пробовідбору на протязі дня вщент заповнене людьми. Також у пробі № 2 спостерігається незначне закислення, що пояснюється великою кількістю машин у даному місці пробовідбору.

Відбір проб снігу було проведено згідно затвердженої методики за допомогою пластмасової труби на всю глибину снігового покрову у місцях де поверхня снігу не була порушена. Відбір проб проводився в усіх функціональних зонах міста Ужгород, що дозволило зробити загальну оцінку антропогенного та транскордонного забруднення снігового покрову міста. Для транспортування проб снігу використовували чисті поліетиленові пакети, а для розтоплення сніг переміщали у стерилізовані скляні банки. Проби не консервувалися а направлялися безпосередньо на дослідження.

Екологічну оцінку якості талої води проводили згідно «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями»(34).

На основі проведеного літературного огляду видно, що основними джерелами забруднення снігового покриву міста Ужгород є викиди автотранспорту, тому для оцінки якості розтоплених проб снігу визначали рН,

SO₄^2- , HCO₃^-, Ca²⁺ , Cl^-, Na⁺, K⁺ в мг/дм³, згідно стандартних методик(35-43). Показник рН (активна реакція води) визначається електрометричним методом, за допомогою приладу РН-150 М.

2.4. Визначення параметрів якості розтоплених проб снігу

Параметри якості розтопених проб снігу визначалися згідно згідно стандартних методик в лабораторії санепідемстанції.

2.4.1. Визначення жорсткості води

Метод заснований на утворенні при рН=10+0,2 міцної безбарвної комплексної сполуки трилону Б з іонами кальцію і магнію.

Методика визначення.

Для дослідження в конічну колбу відбираємо 100 мл проби води, добавляємо 5 мл аміачного буферного розчину (5%) (для досягнення відповідного рН=10) і 4-5 крапель індикатору – хром темно-синій. Після цього титруємо трилоном Б, в результаті чого відбувається зміна забарвлення індикатора від червоного до блакитного.

Розрахунок у мг-екв/дм³ сумарного вмісту Са²⁺ та Mg⁺ здійснюємо за формулою:

Де: А – об’єм трилону Б витрачений на титрування, мл;

n – нормальність трилону Б;

К – поправка до розчину трилону Б по MgCl; 0,9843 для 0,05 н трилону Б;

V – обєм досліджуваної проби, взятої на титрування, мл(35-36)

2.4.2. Визначення Са⁺

Визначення Са⁺ проводять об’ємним комплексометричним методом.

Методика визначення.

В конічну колбу наливаємо 100 мл досліджуваної води, добавляємо 2-3 краплі NaOH для встановлення рН=10 і суху суміш (0,5 г) індикатору мурексиду до появи малинового забарвлення. Титруємо трилоном Б до переходу забарвлення в фіолетове.

Концентрацію іонів Са⁺ мг/дм³ розраховують за формулою:

де: 20,4 – еквівалент Са²⁺ ;

n – нормальність розчину трилон Б;

К – поправковий коефіцієнт до титру розчину трилон Б;

А – об’єм розчину трилон Б, який витратився на титрування, мл;

V – обєм досліджуваної проби, взятої на титрування, мл (37).

2.4.3. Визначення Mg⁺

Для визначення вмісту Mg⁺ в чистих підземних водах, а також при аналізі талого снігу можна застосувати розрахунковий метод по результатам визначення жорсткості і Са²⁺.

Визначення по розрахунку:

Концентрацію Mg⁺ (мг/дм³) розраховують по формулі:

де: 12,16 – еквівалент Mg²⁺;

А – загальна жорсткість, мг-екв/дм³;

В – вміст Са²⁺, мг-екв/дм³.

Концентрацію по Mg²⁺ (мг-екв/дм³) розраховують по формулі:

Х=А – В.