3.5 Розрахунок точності визначення висот пунктів(Нівелювання іv класу) полігонометричного ходу

Нівелювання – це сукупність вимірювальних робіт з визначення перевищень між точками місцевості , конструкцій споруд , для розв’язання інженерних задач під час вишукувань , відображення рельєфу, будівництва.

Нівелірна сітка технічного нівелювання створюється в вигляді окремих ходів, систем ходів і полігонів з вузловими точками. Кожний нівелірний хід повинен опиратися обома кінцями на репери нівелювання вищих класів або на вузлові точки. В необхідних випадках допускаються висячі ходи, які прокладаються в прямому і зворотному напрямках.

Кожен пункт Державної геодезичної основи з мережі згущення в будь-якому випадку повинен мати відмітку, причому гранична помилка відмітки найбільш слабкого пункту має бути менше однієї десятої висоти перетину рельєфу карти найбільш крупного масштабу.

Звідси маємо співвідношення:

грМh0.1h

де грМh- гранична помилка висотного положення пункту;

h- в нашому випадку 1м.

Нев’язка чисельно рівна подвоєній граничній помилці:

Мh===29,24

Тут в якості нев̍язки задається допуск для нівелювання IV класу.

Тоді IV клас нівелювання повністю забезпечує задану точність. Тому можна вважати що для даного ходу можна обійтися технічним нівелюванням. Але інструкція вимагає передачу висот в полігонометрії 4 класу нівелюванням IV класу, бо полігонометричний хід може бути використаний не лише для прив’язки опознаків, але і для згущення знімальної основи, та обґрунтування великомасштабних зйомок. Дані пункти можуть також використовуватись в якості початкових при технічному нівелюванні.

Висновки до розділу

У даному розділі описано проектування полігонометрії 4 класу, подана загальна характеристика та параметри полігонометричного ходу 4 класу. Після чого була встановлена форма ходу. Для обрахунків було обрано найдовший хід. В результаті встановлено, що хід є видовжений, тому для його розрахунку використовувлися формули для ходів довільно зігнутої форми. Визначення граничної помилки планового положення точки в найслабшому місці ходу після його врівноваження дало такий результат: ∆= 2m=0,171. Далі проводився розрахунок впливу помилок вимірювання ліній та вибір світловіддалеміра (електронного тахеометра). В результаті обрахунків обрано прилад (світлодалекомір), який забезпечить задану точність. Як видно з таблиці №3 світловіддадемір СТ5 "Блеск" повністю забезпечує дану точність вимірювання ліній. Вимірювання ліній необхідно виконувати в прямому і зворотному напрямку для контролю грубих помилок. В якості більш надійного значення треба брати середнє значення. На наступному етапі обраховувалася точність визначення висот пунктів(Нівелювання ІV класу) полігонометричного ходу і визначена нев’язка.

Загальні висновки

1. Згідно з завданням на виконання курсової роботи було запроектовано згущення планово-висотної основи для топографічного знімання в масштабі 1:5000.

2. У першому розділі за отриманими даними (φ= 48°48'44" λ=22°28'01 ) було визначено номенклатуру аркуша карти масштабу 1:5 000. Таким чином було визначено що дана точка знаходиться в межах аркуша карти масштабу 1: 10 000 M-34-117-Г-б. За цією номенклатурою було визначено географічні і прямокутні координати вершин рамок трапеції масштабу 1:10000 і трапеції масштабу 1:5000, за географічними координатами було розраховано довжини рамок трапеції масштабу 1:10000, в результаті чого отримала площу трапеції.

3. У другому розділі описано фізико-географічну характеристику об'єкту. В результаті можна сказати, що фізико-географічне положення села є вигідним за рахунок близького розташування до районного та обласного центру- міста Ужгорода, що сприяє економічному розвитку села. У селі сприятливий клімат, рельєф і грунти що позитивно впливає на сільське господарство.

Положення села є вигідним не лише у фізико-географічному положенні, а й у економічному. На території ( а саме у заданій трапеції M-34-117-Г-б) збереглися 8 пунктів тріангуляції.

4. У третьому розділі описано проектування полігонометрії 4 класу. Ми отримали 2 окремих ходи без вузлових точок. Спочатку подана загальна характеристика та параметри полігонометричного ходу 4 класу. Після чого була встановлена форма ходу. Для обрахунків обрано найдовший хід. В результаті встановлено, що хід є видовжений, і для його розрахунку використовувлися формули для ходів довільно зігнутої форми. Визначення граничної помилки планового положення точки в найслабшому місці ходу після його врівноваження дало такий результат:

∆= 2m=0,171. Далі проводився розрахунок впливу помилок вимірювання ліній та вибір світловіддалеміра (електронного тахеометра). В результаті обрахунків обрано прилад (світлодалекомір), який забезпечить задану точність. Як видно з таблиці №3 світловіддадемір СТ5 "Блеск" повністю забезпечує дану точність вимірювання ліній. Вимірювати відстані необхідно як мінімум при трьох наведеннях світловіддалеміра на відбивач з контролем на додатковій частоті. Вимірювання ліній необхідно виконувати в прямому і зворотному напрямку для контролю грубих помилок. В якості більш надійного значення треба брати середнє значення. На наступному етапі проводився розрахунок точності вимірювання кутів полігонометричного ходу, після чого обраховувалася точність визначення висот пунктів(Нівелювання ІV класу) полігонометричного ходу. В кінці розділу було визначено типи центрів пунктів полігонометрії.

5. Виконаний проект планової і висотної основи , а також пунктів знімальної мережі на заданому об'єкті відповідає необхідним технічним вимогам згідно інструкції з топографічного знімання .