Титулка

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………… 3

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження впливу реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів

1. Ціннісні орієнтації особистості як предмет психології …………. 6

2. Аналіз досліджень впливу реклами на особистість та

її розвиток ………………………………………………………………… 20

3. Психологічні особливості особистісного розвитку молодших

школярів ………………………………………………………………….. 28

Висновки до 1-го розділу ……………………………………………….. 33

Розділ 2. Емпіричне дослідження впливу реклами на формування ціннісних орієнтацій молодших школярів

2.1. Методика дослідження впливу реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів …………………………………………………………… 36

2.2. Психологічна характеристика впливу реклами на формування ціннісних орієнтацій молодших школярів …………………………………… 39

2.3. Рекомендації батькам та педагогам щодо формування ціннісних орієнтацій молодших школярів ………………………………………………. 49

Висновки до 2-го розділу ………………………………………………. 63

Висновки ………………………………………………………………………. 66

Список використаних джерел ………………………………………………… 70

ВСТУП

Актуальність теми. Інформаційний бум охопив усі верстви суспільства, включаючи і молодших школярів. Жити в сучасному суспільстві, ігноруючи такі явища, як телебачення, газети, журнали, кіно, радіо, Інтернет неможливо. Однак сімейне виховання часто приділяє недостатньо уваги тому, що дитина дивиться по телевізору, слухає в навушниках, в які комп'ютерні ігри грає, яких літературних і кіногероїв обожнює. Або – чому саме те, а не інше. Набагато частіше в цій сфері дитина надана сам собі, дитяча самосвідомість несформована, тому діти як найбільш вразливі і недосвідчені глядачі піддаються найбільшому впливу з боку візуальних ЗМІ.

Ціннісні установки дитини ще не досить сформовані для адекватної оцінки того, що відбувається на екрані. Нерідко явні агресивні дії головного екранного героя (грабежі, бійки, вбивства, підпали тощо) виявляються ніби «незначними» на тлі його перемог і «визнання» оточуючих. У результаті грань між добром і злом для того, хто сидить біля екрана (у нашому випадку це молодший школяр) стирається. Вся подальша продукція з використанням подібних персонажів закріплює в дитині стійке уявлення, яке згодом буває досить складно виправити, поміняти.

Більшість дітей в лічені секунди можуть скопіювати звички і манеру поведінки улюбленого кіногероя, ведучого якої-небудь популярної телепередачі, проспівати рекламну римування, розповісти, що саме вони дізналися із засобів масової інформації. Але, на жаль, почерпнуті ними знання можуть включати будь-якого роду негативну інформацію. В наші дні для її отримання дітям достатньо тільки вставити касету у відеомагнітофон, відкрити журнал, або просто натиснути кнопку ...

Згубний вплив агресивних тенденцій на дітей в першу чергу відчувають їх батьки. Часом саме батьки потребують підтримки, відчуваючи безпорадність у боротьбі з ідеями насильства, які вільно транслюються через засоби масової інформації.

У вітчизняній психології проблема емоційного розвитку дитини розроблялась теоретично на основі ідеї Л.Виготського про соціальний характер психіки дитини і теорії діяльності (Л.Божович, В.Давидов, Д.Ельконін, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Л.Рубінштейн та ін.). В експериментальних дослідженнях Г.Бреслава, О.Запорожця, О.Кульчицької, Н.Лисенко, Я.Неверович, Т.Репіної, П.Якобсона та ін. здобуті цінні дані про особливості емоційно-ціннісного розвитку дитини дошкільного та молодшого шкільного віку. У ряді робіт, які вивчають моральний розвиток дитини (Й.Боришевський, З.Денисова, Я.Коломінський, О.Кононко, В.Котирло, Г.Лаврентьєва, В.Мухіна, Ю.Приходько, Є.Суботський, Т.Титаренко, С.Тищенко, С.Якобсон) увага фіксується на проявах почуттів у дітей, розкриваються особливості формування їх моральних почуттів та системи ціннісних орієнтацій підростаючої особистості, а також простежується динаміка становлення емоційної сфери дитини.

Актуальність проблеми прояву агресивності і тривожності під впливом засобів масової інформації, її недостатня розробленість у психолого-педагогічній літературі зумовили вибір теми нашого бакалаврського дослідження – «Вплив реклами на формування ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні особливості впливу реклами на ціннісних орієнтацій молодших школярів, а також визначити рекомендації щодо профілактики негативного впливу рекламних повідомлень на особистість дитини.

Об’єкт дослідження – ціннісна сфера дитини молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – вплив реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. здійснити аналіз літератури з проблем ціннісної сфери особистості та впливу рекламних повідомлень на підростаючу особистість;

2. емпірично дослідити зміст та спрямованість ціннісних орієнтацій молодших школярів;

3. визначити особливості впливу реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів;

4. обґрунтувати психолого-педагогічні рекомендації батькам та педагогам щодо профілактики негативного впливу реклами на підростаючу особистість.

Методи дослідження. Для розв’язання завдань, досягнення мети та дослідження нами були використані теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, а також емпіричні методи: спостереження, бесіда, опитування, методи якісного та кількісного аналізу дослідницьких даних. Використані наступні методики:

Експериментальною базою дослідження. Дослідження проводилося з учнями 3-го класу загальноосвітнього навчального закладу № 131 м. Києва у кількості 25 осіб. Середній вік респондентів складав 8 років і 4 місяці.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що

• розширено знання про ціннісні орієнтації дитини молодшого шкільного віку, пов’язані з впливом рекламних повідомлень;

• визначено вплив реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що підібрано природний експеримент з метою визначення особливостей впливу засобів реклами на ціннісні орієнтації молодшого школяра; обґрунтовані психолого-педагогічні рекомендації з метою попередження негативного впливу реклами на ціннісні орієнтації молодшого школяра. Результати можуть бути впроваджені у роботу психологічної служби початкової школи, а також в процесі фахової підготовки практичних психологів при викладанні таких дисциплін, як «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психодіагностика» тощо.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (59 найменувань). Загальний обсяг роботи складає 75 сторінок.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

Інститут педагогіки і психології

Кафедра психології і педагогіки

Бакалаврська робота

на тему «Вплив реклами на формування ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку»

Виконав: студент _4_курсу, групи__41____

напряму підготовки (спеціальності)

6.030103 Практична психологія

Яворського Ростислава Богдановича

Керівник Лапченко І.О,

кандидат психологічних наук, професор

Рецензент

Рецензент

м. Київ – 2015 року

ВИСНОВКИ

В даній бакалаврській роботі представлено теоретичне обґрунтування та результати емпіричного дослідження проблеми впливу реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів. Репрезентовано дані емпіричного дослідження змісту та особливостей зовнішнього прояву ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку, визначено специфіку впливу на них рекламних повідомлень, за результатами яких розроблено рекомендації батькам та педагогам щодо попередження негативного впливу реклами на підростаючу особистість.

1. Встановлено, що ціннісні орієнтації визначають зміст і специфіку діяльності та поведінки особистості, зокрема стимулює її самовдосконалення не лише в період навчання у школі, а й протягом життя. Проблеми, пов'язані з людськими цінностями, належать до найважливіших, оскільки вони є інтегративним стрижнем як для окремо взятого індивіда, так і для малої або великої соціальної групи, культури, нації і людства загалом. Руйнування ціннісної основи обов'язково призводить до кризи, вихід із якої можливий тільки шляхом набуття нових цінностей. Виходячи з цього, науковці наголошують на цінностях як детермінанті будь-якої діяльності людини.

Ціннісні орієнтації мають певну структуру, яку складають такі елементи: цінності-цілі, детерміновані так чи інакше відображеними потребами (суб'єктивне розуміння об'єктивне існуючих інтересів); цінності-засоби, зумовлені відображенням соціально існуючих правомірних способів дії у кожній зі сфер життєдіяльності суб'єкта; цінності-умови як певні соціальні обставини, в яких відбувається функціонування ціннісних орієнтацій. Цінності-засоби і цінності-умови є нормативними елементами ціннісної орієнтації і являють собою соціальні норми – регулятори людської поведінки.

2. З’ясовано, що реклама – одна зі складових маркетингу – соціального та управлінського процесу створення та взаємного обміну продуктами і цінностями. Реклама – ефективний стимулятор будь-якого ринку, який інформує про товари і послуги, створює образ (імідж) виробників, стимулює збут товару (послуг), сприяючи зростанню прибутку: реклама може коригувати збут, впливаючи на стереотипи сприйняття і відчуття. Фактори впливу реклами можна поділити на групи: економічні (реклама стимулює зростання продаж, а значить, і торгівлю: при зростанні виробництва знижуються витрати і зростає прибуток, що інвестується в нове обладнання та робочі місця; пропонуючи нові товари, реклама просуває на ринок якісну продукцію); комунікативні (реклама інформує людей про нові товари, фірми і дозволяє їм удосконалювати своє життя; інформаційне значення реклами залишається головним для більшості споживачів, пропонуючи на вибір продукцію, скорочує час на її пошук); соціальні (реклама служить однією з рушійних сил, які сприяють підвищенню рівня життя, розвитку вільного підприємництва; реклама допомагає проведенню широких громадських кампаній, привертає увагу до соціально значущих проблем, приносячи дохід засобам масової інформації).

3. Розкрито, реклама, корисна в діяльності рекламодавця, може згубно впливати на здоров’я та психіку людей, а її подальший розвиток може до корінним чином змінити соціальні відносини у суспільстві. Перегляд реклами у багатьох випадках викликає в людей негативні емоції, підвищує їх роздратованість, виснажуючи нервову систему, що згубно впливає на здоров’я людини в цілому. Сучасна реклама насичена паралельними впливами на слух, зір, відчуття, впливами на стадії сприйняття, впливами на споживача в стані легкого трансу, впливу, що зв'язуються з елементами нейролінгвістичного програмування. У рекламі широко використовується поняття «сугестія», навіювання, процес впливу на психіку людини, пов'язаний із зниженням свідомості і критичності при сприйнятті навіюваного змісту, що не вимагає ані розгорнутого логічного аналізу, ані оцінки.

4. Молодший шкільний вік вирізняється з-поміж інших вікових періодів надзвичайною вразливістю емоційної сфери, формуванням складних адаптаційних механізмів, які, зокрема, обумовлюються рівнем рефлексії, когнітивної складності, процесами формування та розвитку самооцінки в умовах навчальної діяльності.

Важливими для нашого дослідження психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку є наступне: вони прагнуть дотримуватись нових норм поведінки, навчитися підпорядковувати свої бажання шкільному розпорядку, розвивається рефлексія, що призводить до набуття самооцінки більш адекватного характеру в умовах учбової діяльності. Змінюються стосунки з ровесниками та дорослими, розвиваються моральні почуття і формуються такі риси характеру, як відповідальність, товариськість, гуманність, почуття дружби.

5. Встановлено за даними спостереження за спілкуванням молодших школярів, що вони хизуються своїми мобільними телефонами або іграми на них, висловлюючи аргументи з рекламного повідомлення (20%). Окремі молодші школярі наспівують мелодії, почуті по телевізору, включаючи рекламу (16%). Деякі діти (16%) приносять рекламні буклети, які отримали на вулиці від розповсюджувачів або з поштової скриньки, показують та обговорюють технічні характеристики предмету реклами (як правило, мобільні телефони, комп’ютери, планшети тощо). Діти обох статей обговорюють їжу, яка рекламується: солодощі, чіпси, напої, жувальні гумки тощо. Отже, констатуємо, що рекламна інформація визначає смакові переваги молодших школярів в їжі.

Це свідчить про те, що у своїх судженнях молодші школярі досить часто звертаються до рекламної інформації, вважають її авторитетною та аргументованою. Тобто те, що не виявилося у спілкуванні з дорослими (батьками і вчителями), яскраво проявилося у спілкуванні з ровесниками. Відповідно вважаємо, що перегляд рекламних повідомлень здійснює вплив на становлення цінностей дитини, які регулюють її соціальні відносини, зміст та стиль спілкування з ровесниками.

Узагальнюючи отримані дані, констатуємо вплив рекламних повідомлень на цінності молодших школярів, які реалізуються у спілкуванні з ровесниками. А саме: визначають зміст та стиль такого спілкування, а також смакові переваги, обговорюються характеристики нових засобів комунікації. У спілкуванні з дорослими вказані пріоритети молодших школярів виявляються менше, ніж з ровесниками.

З’ясовано, що переважна більшість (72%) молодших школярів співпереживають під час перегляду соціальної реклами. Деякі з них відмічають, що в таких повідомленнях часто є корисна інформація, яку можна використовувати у житті. Досліджувані відмічають і змістове наповнення, і музичний супровід соціальної реклами. Тобто деякі молодші школярі звертають увагу лише на те, що чують, а окремі – на те, що бачать.

6. Специфіка негативного впливу реклами на свідомість молодших школярів, на думку батьків, полягає в наступному: предмет реклами є великою спокусою для дітей (наприклад, солодкі страви та напої, що є небажані, а інколи заборонені для конкретної дитини з медичних міркувань); у дітей внаслідок перегляду реклами дорослих товарів виникають питання, на які дорослі відповідати гідно ще не навчились; реклама подає не найкращий приклад для наслідування.

Розробка рекомендацій батькам та педагогам продемонструвала актуальність необхідності протидіяти негативному впливу образів реклами. Тому важливо сформувати у молодших школярів правильне ставлення до реклами. І можливо це робити в різні способи: навчати позитивних якостей на помилках інших людей (в тому числі телевізійних і комп’ютерних героїв); навчати дітей знаходити невідповідність між рекламою і реальним продуктом; дозувати перегляд телевізійних і комп’ютерних програм дітьми.

Дана бакалаврська робота не вичерпує всіх аспектів проблеми впливу реклами на ціннісні орієнтації молодших школярів. Подальшої розробки потребують питання впливу ЗМІ на особистісний розвиток дітей різного віку.