17. Наукові дослідження соціальних проблеи та їх роль у розробці питань соціальної допомоги в Україні в к.19-поч.20ст.

Багата на розробку суспільної проблематики наукова спадщина І. Я. Франка (1846-1916). Приділяючи основну увагу питанням історичного розвитку суспільства, будучи добре обізнаним із сучасною йому соціологічною думкою Заходу, він розвивав своє бачення актуальних на той час в Україні соціальних проблем, давав застереження щодо можливостей і доцільності всеохоплюючої державної влади, в тому числі у справах соціальної допомоги.

Відзначивши привабливість таких ідей, як можливість отримання роботи, заробітної плати, ≪забезпечення старості≫ і т. п., Франко не схвалює державну опіку ≪від колиски до гробової дошки≫, відкидає віру в необмежену силу держави (праця ≪Що таке поступ≫).

У статті ≪Потреби аграрної статистики≫ І. Франко обґрунтовує необхідність проведення глибоких статистичних дослідженнь народного життя. До кола проблем, які необхідно знати, він включає вивчення ≪життєвого бюджету≫ населення, роду занять, способів ≪заробкування≫, стану здоров'я, освіти, злочинності, смертності. Обґрунтування соціального страхування як превентивної законодавчої міри щодо соціальних ризиків (безробіття, інвалідність, старість, захворювання, материнство, сирітство) знаходить відображеня у працях Б. Кістяківського

Отже, особливості соціальної допомоги цього періоду в Україні пов'язані із основними геополітичними і суспільно-економічними тенденціями: перебування під владою Російської та Австро-Угорської імперій, скасування кріпацтва, промисловий переворот, розвиток науки і культури, активізація громадського життя внаслідок земської реформи і т. п.

18.Виникнення соціальної роботи як науки(м.Річмонд,д.Адамс,а Соломон)

Виникнення соціальної роботи як професії пов'язують з діяльністю Мері Річмопд (1861-1928, США), Алісе Саломон (1872-1948,Німеччина), Джейн Адамс (1860-1935, США)

М. Річмопд є загальновизнаним класиком теорії і методології соціальної роботи. М. Річмонд підготувала ряд видань з теорії соціальної роботи,що стали посібниками для навчальних закладів США і Європи, в яких готували соціальних працівників. З ініціативи М. Річмонд у 1898 р. в США була відкрита перша національна школа прикладної філантропії. Обґрунтовуючи необхідність професійної підготовки, у 1922 р. вона писала: «Здатність співчувати людям і доброта відкривають багато дверей і

усувають багато перепон. Але якщо до співчуття і доброти нам вдається додати знання основ людського мислення і розуміння соціальних процесів..., наші можливості, народжені любов'ю до

ближнього, значно зростають»

Д. Адамс брала участь в діяльності професійної благодійної організації — Гільдії сусідів (поселенців), заснованої в 1886р. вНью-Йорку. Основна ідея руху поселенців полягала у визнанні того, що бідність і нещастя людей обумовлені соціальним середовищем, яке необхідно змінювати. Здобуваючи в Єврспі освіту після закінчення жіночого медичного коледжу у Філадельфії, вона взяла участь у роботі притулку Тойнбі у Лондоні. Це був перший заклад, який надавав обширну соціальну допомогу бездомним людям, розгортаючи в рамках своєї програми діяльність дитячих клубів, дитсадків,бібліотек, їдалень, художніх галерей, бюро з працевлаштування,класів музики, вивчення мов, танців, малювання і т. п. Багаторічні зусилля Д. Адамс щодо покращення соціального становища різних маргінальних груп США зробили її відомою, і вона обиралась президентом багатьох громадських організацій.

А. Саломон очолила річні жіночі курси підготовки спеціалістів для роботи у сфері соціального обслуговування. Вона відстоювала необхідність належної практики, а також вивчення дисциплін психологічного, медичного, педагогічного і правового спрямування.

У 1929 р. в Швейцарії був створений Міжнародний комітет

соціальних шкіл, який сприяв міжнародній консолідації в сфері соціальної роботи. Його очолила А. Саломон