Відкриття Колумбом Америки та її колонізація
Іспанські королі з жахом дивилися на розмах португальської торгівлі в Африці та пошуки морського шляху в Індію. Іспанія також прагнула знайти шлях в Індію. Проте іспанським прагненням перешкоджала держава арабів на Піренейському півострові – Гранадський емірат. Весною 1492 року іспанські війська взяли Гранаду, останній мусульманський форпост на Піренейському півострові – шлях до відкриття Індії був відкритий.
Він прагнув відкрити Індію, але відкрив Америку, і до кінця свого життя думав, що це Індія – ці слова характеризують видатного італійського мореплавця Христофора Колумба. Він народився 1451 року в м. Генуя, в сім’ї ткача. Проте з малку Христофор виявляв прагнення бути мореплавцем. У 1480-х роках Колумб переселяється до Португалії, де бере участь в кількох експедиціях уздовж африканського узбережжя. Колумб усвідомлював , що Земля куляста, і вважав, що можна пливучи на Захід обігнути Землю і потрапити в Індію. З цією метою Колумб кілька разів звертався з пропозицією до португальського двору про експедицію на Захід. Але португальці королі не розглядали Західний шлях, як перспективний, і будучи в передчутті відкриття східного шляху в Індію, відхиляли його пропозицію.
Зневірившись в Португалії, Колумб перебирається до Іспанії, де місцева влада активно прагнула наздогнати португальців в спробах відкрити шляху до Індії. Іспанські король та королева радо прийняли пропозицію Колумба і спорядили три кораблі для пошуку Західного шляху до Індії, і затвердили Колумба «віце-адміралом всіх відкритих земель і 10 % прибуток з усіх доходів, що надходитимуть до Іспанії.
3 серпня 1492 року, на третьому місяці після завершення Реконкісти, кораблі Колумба вирушили в плавання на Захід Атлантичного океану з порту Палое.
Експедиція тривала три місяці, ніхто крім Колумба не вірив у можливість відкриття Західного шляху до Індії, на кораблях починався бунт. 12 жовтня 1492 року каравели Колумба досягли Багамських островів в районі острова Уотлінг, який Колумб назвав Сан-Сальвадор (Святий Спаситель). Колумб здійснив ще чотири експедиції до Карибського моря і відкрив острови Кубу, Гаїті, Ямайку та інші острови в Карибському морі, узбережжя Центральної Америки та Північ Південної Америки, проте він так не знайшов казкових багатств Індії, і вважав, що дійшов до Південно-Західної Азії та берегів Китаю. Відкриті землі Колумб називав «Індіями», а місцеве населення «індіанці» – остання назвав до сих пір використовується для назви місцевого автохтонного населення.
В Іспанії експедиції Колумба, спочатку, вважали невдалими, і за це він втратив прихильність іспанського двору, і був позбавлений титулів та привілеїв. Помер Христофор Колумб у 1506 році у повній самотності. Назва Америка новий континент отримав на честь флорентійського мореплавця Амеріго Веспуччі, який у 1499-1504 рр. ходив вздовж узбережжя Південної Америки, і запропонував назву для відкритих земель – «Новий Світ».
Навколосвітня подорож Магеллана
Здійснити першу навколосвітню подорож довелося португальському мореплавцю Фернану Магеллану (1480 - 1521). В молоді роки він активно вивчав астрономію й навігаційну справу, брав участь у морських битвах з арабами, маврами та індусами, за що одержав чин морського капітана. Європейців в ті роки все ще дуже цікавили східні прянощі. Тому Магеллан запропонував свої послуги королю Португалії в пошуку західного шляху до легендарних Островів Прянощів (Молуккських островів), який пролягав би навколо Америки. Проте португальський монарх прогнав мореплавця й той був змушений переїхати до Іспанії.Там його план сподобався королю й розпочалася підготовка до небезпечної мандрівка, яка стала однією з найбільш важкий та жертовних в історії мореплавства.
20 вересня 1519 року п’ять невеликих кораблів з екіпажем у 319 чоловік відпливли з Іспанії та взяли курс на береги Південної Америки. Атлантичний океан вдалося перетнути за два місяці. Далі розпочалися пошуки проходу в сусідній океан, які тривали майже цілий рік. На трьох кораблях розпочався заколот, який Магеллан жорстоко придушив: двох ватажків було висаджено на безлюдний берег, інших страчено, сорок членів команди були закуті у кайдани. Один з кораблів розбився об скелі, але екіпаж вдалося врятувати. Нарешті, 21 жовтня 1520 року мандрівникам поталанило знайти вузьку протоку, згодом названу Магеллановою, якою протягом місяця вдалося пройти трьом кораблям, на яких лишилося 265 людей. Четвертий корабель повернувся в Іспанію, де капітан дезертирів звинуватив Магеллана у зраді королю.Долаючи протоку, мореплавці побачили великий острів, на якому горіли багаття й Магеллан назвав його Вогняною Землею.
28 листопада 1520 року мандрівники вийшли у невідомий до того європейцям океан. Іспанці потрапили сюди під час спокійної погоди без вітру. Тому Магеллан назвав відкритий ним океан Тихим, не знаючи яким насправді він є неспокійним. Не зважаючи на ясну погоду, плавання було вкрай важким. Майже чотири місяці тривав шлях протяжністю в 17 тис. км.Люди голодували, харчуючись кришками сухарів, деревною тирсою, воловими шкірами й корабельними пацюками. Лютувала цинга, люди помирали.
Лише 15 березня 1521 року експедиція з 140 чоловік досягла Філіппінських островів, де вдалося одержати воду й їжу. Магеллан почав активно схиляти туземців до християнства та примушував покоритися іспанському королю. В одній з сутичок з місцевими жителями Магеллан та 24 його супутники загинули. Залишилося 115 чоловік й один корабель довелося спалити.
Після смерті Магеллана керування експедицією взяв на себе Хуан Елькано. Йому вдалося довести два судна до заповітних Островів Прянощів, завантажити трюми гвоздикою та мускатним горіхом. Один корабель з його екіпажем залишився на ремонт. І лише другий – “Вікторія” з 18 людьми на борту повернулася на батьківщину, здійснивши першу в історії людства навколосвітню подорож, яка тривала 1081 добу, тобто майже 3 роки.