- •1.Визначення психології як науки.
- •2.Предмет психології та завдання
- •3.Природа і сутість психіки
- •4.Сучасна психологія, її місце в системі наук
- •5.Головні напрямки сучасної психології
- •6. Загальні галузі психології
- •7. Поняття методології ї методу психологічних досліджень.
- •8. Основні етапи психологічного дослідження
- •9. Вимоги до проведення психологічного дослідження
- •10. Головні методи психології
- •11. Додаткові методи психології
- •12. Будова і діяльність нервової системи
- •13. Поняття про аналізатор, його структура
- •14. Роль кори головного мозку і підкіркових структур в управлінні психічними процесами і станами
- •15. Основні закономірності вищої нервової діяльності
- •16. Етапи розвитку нервової системи
- •17. Поняття про психіку, її функції
- •18. Етапи розвитку психіки
- •19. Особливості психічного відображення
- •20.Розвиток психіки тварин
- •21. Відмінності психіки людини від психіки тварин
- •22. Біологічні передумови виникнення людської свідомості
- •23. Свідомість. Структура свідомості
- •Структура свідомості
- •24. Несвідоме,його прояв у психічних процесах,властивостях та станах людини
- •Несвідоме у вченні Зигмунда Фрейда
- •Несвідоме у вченні Карла Юнга
- •Несвідоме у вченні Жака Лакана
- •Несвідоме у дослідженнях радянських психологів
- •25. Самосвідомість особистості. Я-концепція, я-образ
- •26. Поняття особистості
- •Поняття особистості в психології
- •Комплекс стійких компонентів особистості
- •Особистість, індивід та індивідуальність
- •27. Підходи до визначення особистості
- •28. Типи особистості
- •29. Індивід, особистість, індивідуальність. Індивідуальні та особистісні якості людини
- •30. Основні параметри особистості:сталість,єдність та активність. Спрямованість особистості.
- •31. Установки та прагнення . Ідеали, переконання , світогляд особистості
- •32. Структура особистості
- •33. Соціалізація особистості, основні її механізми.
- •34. Поняття про діяльність
- •35. Структура діяльності.
- •37. Основні види діяльності.
- •38. Поняття про спілкування. Зміст спілкування.
- •39. Засоби спілкування
- •40. Поняття про мову та її функції
- •41. Структура мови
- •44. Рівні спілкування
- •45. Види спілкування
- •46. Сторони спілкування
- •47. Механізм сприйняття людини людиною: індетифікація,рефлексія,стереотипізація.
- •48. Методи вивчення спілкування
- •49. Поняття про групи та їх різновиди
- •50. Поняття про колектив у психології
- •51. Міжособові стосунки в групах і колективах
- •52. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособових стосунках.
- •53. Поняття про здібності .
- •54. Структура здібностей.
- •55. Види здібностей
- •56. Умови розвитку здібностей
- •57. Поняття обдарованості
- •58. Індивідуальні відмінності у здібностях людей
- •59. Поняття про темперамент
- •60. Фізіологічні основи темпераменту.
- •61. Психологічна характеристика темпераменту
- •62. Типологія темпераментів
- •63. Зв'язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності.
- •64. Поняття про характер
- •65. Природа характеру
- •66. Структура характеру
- •67. Риси характеру та закономірні зв’язки між ними
- •68. Типологія характерів
- •69. Зв'язок характеру з темпераментом,волею,мотивацією поведінки
- •70.Поняття про увагу
- •71.Фізіологічні основи уваги
- •72.Види і форми уваги
- •73.Властивості уваги
- •74.Методи вивчення уваги
- •75.Поняття про відчуття
- •76.Фізіологічні основи відчуттів
- •77.Види відчуттів і їх класифікація
- •78.Властивості відчуттів
- •79.Зв’язок відчуттів із діяльністю
- •80.Поняття про сприймання
- •81.Фізіологічні основи сприймання
- •82.Види сприймань
- •83.Властивості сприймань
- •84.Поняття про пам'ять
- •85.Види пам’яті
- •86.Характеристика процесів пам’яті
- •87.Індивідуальні особливості пам’яті
- •88.Умови мимовільного,довільного запам’ятовування
- •89.Уявлення пам’яті,їх характерні особливості
- •90.Поняття про мислення
- •91.Розумові дії та мислительні операції
- •92.Форми мислення
- •93.Види мислення
- •94. Індивідуальні особливості мислення.
- •95. Поняття про уяву.
- •96. Фізіологічні основи уяви.
- •97. Процес створення образів уяви.
- •98. Види уяви.
- •99. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.
- •100. Поняття про емоції та почуття.
- •101. Фізіологічні основи почуттів.
- •102. Функції емоцій.
- •103. Теорії емоцій
- •104. Форми переживання почуттів
- •105. Вищі почуття та їх види
- •106. Поняття про волю
- •107. Підходи і тенденції розвитку уявлень про волю
- •108. Структура і види вольових дій
- •109. Функції волі
- •110. Різновиди вольвих дій
- •111. Характеристика і види вольового зусилля
- •112. Вольові якості особистості і умови та шляхи їх розвитку
99. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.
Фантазія - важлива умова нормального розвитку особи дитяти, вона необхідна для вільного виявлення його творчих можливостей. У дошкільному віці фантазія виступає як одна з найважливіших умов засвоєння суспільного досвіду. Правильні, адекватні уявлення про той, що оточує затверджуються в свідомості дитяти, будучи пропущені крізь призму уяви. В цьому відношенні вельми показові так звані перевертыши, до яких випробовують тяжіння всі діти (чотирилітня дівчинка співає: "Дам шматок молока і глек пирога"). Перевертиши є продукт уяви дітей, що конструюється, як і інші образи фантазії, за допомогою перестановки елементів, з яких складається звичний образ, під впливом потреби в емоційному комічному ефекті. Поважно, що поряд з цим явним спотворенням дійсності, яким є перевертыши, існує як еталон правильне уявлення про світ, спростувальне ці безглуздості і з їх допомогою що ще міцніше затверджується. Неправильна фантастична координація речей ("Червона Шапочка з'їла вовка") сприяє усвідомленню закономірних зв'язків між предметами і стає надійною підмогою в пізнавальній діяльності дитяти. Про те, що фантастичний образ є для дитяти засобом пізнання і засвоєння суспільного досвіду, свідчать багаточисельні психологічні дані. А. П. Чехов в розповіді "Будинку" показує, як мало подіяли на семирічного хлопчика повчальні повчання про шкоду куріння і який несподіваний ефект виробила нехитра казочка про смерть царевича, що мав звичку палити. Емоційно насичений образ фантазії надав сильне враження на хлопчика: "...Минуту він дивився задумливо на темне вікно, здригнувся і сказав слабким голосом: "Не буду я більше палити..." Уява дає дитяті можливість освоювати навколишній світ в грі, дорослий перетворить його в активній творчості. Велика, але не завжди помітна роль фантазії в практичній виробничій діяльності людей. У будь-якому, навіть найзвичайнішому предметі (електричній лампі, авторучці, пляшці клеївши, лезі бритви, циркулі і так далі і т. п.) можна побачити опредмеченную, втілену мрію багатьох поколінь людей, що випробовували наполегливу потребу саме в таких речах. Чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мріянь в ній збережене. Здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. Спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалою, але у міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращі речі, стимулюючи тим самим процес їх наочного втілення. Чотири століття назад звичайна шибка була нездійсненною мрією: вікна затягували бичачим міхуром, що ледве пропускав світло. В ті часи можна було лише мріяти про прозорий матеріал, який пропускав би світло, як повітря. Такий прозорий матеріал удалося отримати, удосконаливши технологію виготовлення скла. Але з часом були виявлені і недоліки скла. Так, звичайне скло не пропускає ультрафіолетових променів: у дітей, що знаходяться в приміщенні з такими стеклами, не міцніють кістки, сонячні промені, профільтровані склом, майже безпечні для шкідливих мікробів. Невелика міцність скла особливо небезпечна при автомобільних катастрофах. Нові досягнення у виробництві скла породжують нові потреби, які набувають форми мрії про скло, проникне ультрафіолетові промені, про скло, міцне, як сталь, і так далі І ці мрії здійснюються, даючи початок новим. Фантазія виступає необхідним елементом творчої діяльності в мистецтві і літературі. Найважливіша особливість уяви, що бере участь в творчій діяльності художника або письменника, - його значна емоційність. Образ, ситуація, несподіваний поворот сюжету, що виникає в голові письменника, виявляються пропущеними крізь свого роду пристрій", що "збагачується, яким служить емоційна сфера творчої особи. Переживаючи відчуття і втілюючи їх в художні образи, письменник, художник і музикант заставляють читачів, глядачів, слухачів, у свою чергу, переживати, страждати і радіти. Бурхливі відчуття геніального Бетховена, музичний-образно виражені в його симфоніях і сонатах, викликають у відповідь відчуття біля багатьох поколінь музикантів і слухачів.