- •1.Визначення психології як науки.
- •2.Предмет психології та завдання
- •3.Природа і сутість психіки
- •4.Сучасна психологія, її місце в системі наук
- •5.Головні напрямки сучасної психології
- •6. Загальні галузі психології
- •7. Поняття методології ї методу психологічних досліджень.
- •8. Основні етапи психологічного дослідження
- •9. Вимоги до проведення психологічного дослідження
- •10. Головні методи психології
- •11. Додаткові методи психології
- •12. Будова і діяльність нервової системи
- •13. Поняття про аналізатор, його структура
- •14. Роль кори головного мозку і підкіркових структур в управлінні психічними процесами і станами
- •15. Основні закономірності вищої нервової діяльності
- •16. Етапи розвитку нервової системи
- •17. Поняття про психіку, її функції
- •18. Етапи розвитку психіки
- •19. Особливості психічного відображення
- •20.Розвиток психіки тварин
- •21. Відмінності психіки людини від психіки тварин
- •22. Біологічні передумови виникнення людської свідомості
- •23. Свідомість. Структура свідомості
- •Структура свідомості
- •24. Несвідоме,його прояв у психічних процесах,властивостях та станах людини
- •Несвідоме у вченні Зигмунда Фрейда
- •Несвідоме у вченні Карла Юнга
- •Несвідоме у вченні Жака Лакана
- •Несвідоме у дослідженнях радянських психологів
- •25. Самосвідомість особистості. Я-концепція, я-образ
- •26. Поняття особистості
- •Поняття особистості в психології
- •Комплекс стійких компонентів особистості
- •Особистість, індивід та індивідуальність
- •27. Підходи до визначення особистості
- •28. Типи особистості
- •29. Індивід, особистість, індивідуальність. Індивідуальні та особистісні якості людини
- •30. Основні параметри особистості:сталість,єдність та активність. Спрямованість особистості.
- •31. Установки та прагнення . Ідеали, переконання , світогляд особистості
- •32. Структура особистості
- •33. Соціалізація особистості, основні її механізми.
- •34. Поняття про діяльність
- •35. Структура діяльності.
- •37. Основні види діяльності.
- •38. Поняття про спілкування. Зміст спілкування.
- •39. Засоби спілкування
- •40. Поняття про мову та її функції
- •41. Структура мови
- •44. Рівні спілкування
- •45. Види спілкування
- •46. Сторони спілкування
- •47. Механізм сприйняття людини людиною: індетифікація,рефлексія,стереотипізація.
- •48. Методи вивчення спілкування
- •49. Поняття про групи та їх різновиди
- •50. Поняття про колектив у психології
- •51. Міжособові стосунки в групах і колективах
- •52. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособових стосунках.
- •53. Поняття про здібності .
- •54. Структура здібностей.
- •55. Види здібностей
- •56. Умови розвитку здібностей
- •57. Поняття обдарованості
- •58. Індивідуальні відмінності у здібностях людей
- •59. Поняття про темперамент
- •60. Фізіологічні основи темпераменту.
- •61. Психологічна характеристика темпераменту
- •62. Типологія темпераментів
- •63. Зв'язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності.
- •64. Поняття про характер
- •65. Природа характеру
- •66. Структура характеру
- •67. Риси характеру та закономірні зв’язки між ними
- •68. Типологія характерів
- •69. Зв'язок характеру з темпераментом,волею,мотивацією поведінки
- •70.Поняття про увагу
- •71.Фізіологічні основи уваги
- •72.Види і форми уваги
- •73.Властивості уваги
- •74.Методи вивчення уваги
- •75.Поняття про відчуття
- •76.Фізіологічні основи відчуттів
- •77.Види відчуттів і їх класифікація
- •78.Властивості відчуттів
- •79.Зв’язок відчуттів із діяльністю
- •80.Поняття про сприймання
- •81.Фізіологічні основи сприймання
- •82.Види сприймань
- •83.Властивості сприймань
- •84.Поняття про пам'ять
- •85.Види пам’яті
- •86.Характеристика процесів пам’яті
- •87.Індивідуальні особливості пам’яті
- •88.Умови мимовільного,довільного запам’ятовування
- •89.Уявлення пам’яті,їх характерні особливості
- •90.Поняття про мислення
- •91.Розумові дії та мислительні операції
- •92.Форми мислення
- •93.Види мислення
- •94. Індивідуальні особливості мислення.
- •95. Поняття про уяву.
- •96. Фізіологічні основи уяви.
- •97. Процес створення образів уяви.
- •98. Види уяви.
- •99. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.
- •100. Поняття про емоції та почуття.
- •101. Фізіологічні основи почуттів.
- •102. Функції емоцій.
- •103. Теорії емоцій
- •104. Форми переживання почуттів
- •105. Вищі почуття та їх види
- •106. Поняття про волю
- •107. Підходи і тенденції розвитку уявлень про волю
- •108. Структура і види вольових дій
- •109. Функції волі
- •110. Різновиди вольвих дій
- •111. Характеристика і види вольового зусилля
- •112. Вольові якості особистості і умови та шляхи їх розвитку
67. Риси характеру та закономірні зв’язки між ними
У колективі високого рівня розвитку створюються найбільш сприятливі можливості розвитку та закріплення кращих рис характеру. Цей процес сприяє оптимальній інтеграції особистості в групі.
Знаючи характер людини, можна передбачити, як він буде поводитися за тих чи інших обставин, а отже, і направляти поведінку людини. Так особа, яка розподіляє ту чи іншу роботу (керівник, педагог і т.п.) враховує не тільки їх знання та вміння, а й характер. Один, наприклад, завзятий і працьовитий, але трохи повільний і надмірно обережний. Інший гарячий, близько до серця приймає інтереси справи, але нетерпимий до думок, хоча б трохи відрізняється від його власного, і тому може бути надто різкий і навіть грубий. Спираючись на цінні властивості характеру воспітуемого, педагог прагне розвинути і зміцнити їх, а негативні - послабити або хоча б компенсувати, відшкодувавши іншими, соціально значимими якостями.
Знання характеру, як і темпераменту учня, є умовою ефективності індивідуального підходу педагога у навчально-виховній роботі.
Зв'язки рис характеру. Характер людської особистості завжди багатогранний. У ньому можуть бути виділені окремі риси чи сторони, які, однак, не існують ізольовано, окремо один від одного, а є пов'язаними воєдино, утворюючи більш-менш цілісну структуру характеру.
Структура характеру виявляється в закономірної залежності між окремими його рисами. Якщо людина боязкий, є підстави припускати, що він не буде володіти якостями ініціативності (побоюючись несприятливого обороту ініційованого ним пропозиції або вчинку), рішучості і самостійності (ухвалення рішення передбачає особисту відповідальність), самовідданості і щедрості (допомога іншого може в чомусь обмежити його власні інтереси, що для нього небезпечно). Разом з тим від людини боязливого за характером можна очікувати приниження і догідливості (по відношенню до сильного), конформності (не бути «білою вороною»), жадібності (застрахувати себе в матеріальному відношенні на майбутнє), готовності до зради (в усякому разі при крайніх обставини, що загрожують його безпеки), недовірливості і обережності ( «беліковское» - за А. П. Чеховим - «як би чого не вийшло») і т.д. Зрозуміло, не кожна людина, у якого в характері домінує боягузтво, продемонструє структуру характеру, подібну охарактеризований вище, включаючи всі перелічені риси. У різних життєвих обставин вона може бути істотно перетворена і навіть може включити якості, здавалося б, протилежного домінуючого (наприклад, боягуз може бути зухвалим). Однак загальна тенденція до прояву саме такого комплексу якостей характеру для боязливого людини буде переважати.
Серед рис характеру деякі виступають як основні, ведучі, що задають загальну спрямованість розвитку всього комплексу його проявів. Поряд з ними існують другорядні риси, які в одних випадках визначаються основними, а в інших можуть і не гармоніювати з ними. У житті зустрічаються більш цільні характери і більш суперечливі. Існування цільних характерів обумовлює можливість серед величезного розмаїття характеру виділяти певні їх типи, наділені спільними рисами.
Цілісність характеру не виключає повністю його суперечливості: доброта іноді вступає в конфлікт з принциповістю, почуття гумору - з відповідальністю.
Риси характеру не можуть бути ототожнені з переконаннями, поглядами на життя та іншими особливостями спрямованості особистості.