- •1.Визначення психології як науки.
- •2.Предмет психології та завдання
- •3.Природа і сутість психіки
- •4.Сучасна психологія, її місце в системі наук
- •5.Головні напрямки сучасної психології
- •6. Загальні галузі психології
- •7. Поняття методології ї методу психологічних досліджень.
- •8. Основні етапи психологічного дослідження
- •9. Вимоги до проведення психологічного дослідження
- •10. Головні методи психології
- •11. Додаткові методи психології
- •12. Будова і діяльність нервової системи
- •13. Поняття про аналізатор, його структура
- •14. Роль кори головного мозку і підкіркових структур в управлінні психічними процесами і станами
- •15. Основні закономірності вищої нервової діяльності
- •16. Етапи розвитку нервової системи
- •17. Поняття про психіку, її функції
- •18. Етапи розвитку психіки
- •19. Особливості психічного відображення
- •20.Розвиток психіки тварин
- •21. Відмінності психіки людини від психіки тварин
- •22. Біологічні передумови виникнення людської свідомості
- •23. Свідомість. Структура свідомості
- •Структура свідомості
- •24. Несвідоме,його прояв у психічних процесах,властивостях та станах людини
- •Несвідоме у вченні Зигмунда Фрейда
- •Несвідоме у вченні Карла Юнга
- •Несвідоме у вченні Жака Лакана
- •Несвідоме у дослідженнях радянських психологів
- •25. Самосвідомість особистості. Я-концепція, я-образ
- •26. Поняття особистості
- •Поняття особистості в психології
- •Комплекс стійких компонентів особистості
- •Особистість, індивід та індивідуальність
- •27. Підходи до визначення особистості
- •28. Типи особистості
- •29. Індивід, особистість, індивідуальність. Індивідуальні та особистісні якості людини
- •30. Основні параметри особистості:сталість,єдність та активність. Спрямованість особистості.
- •31. Установки та прагнення . Ідеали, переконання , світогляд особистості
- •32. Структура особистості
- •33. Соціалізація особистості, основні її механізми.
- •34. Поняття про діяльність
- •35. Структура діяльності.
- •37. Основні види діяльності.
- •38. Поняття про спілкування. Зміст спілкування.
- •39. Засоби спілкування
- •40. Поняття про мову та її функції
- •41. Структура мови
- •44. Рівні спілкування
- •45. Види спілкування
- •46. Сторони спілкування
- •47. Механізм сприйняття людини людиною: індетифікація,рефлексія,стереотипізація.
- •48. Методи вивчення спілкування
- •49. Поняття про групи та їх різновиди
- •50. Поняття про колектив у психології
- •51. Міжособові стосунки в групах і колективах
- •52. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособових стосунках.
- •53. Поняття про здібності .
- •54. Структура здібностей.
- •55. Види здібностей
- •56. Умови розвитку здібностей
- •57. Поняття обдарованості
- •58. Індивідуальні відмінності у здібностях людей
- •59. Поняття про темперамент
- •60. Фізіологічні основи темпераменту.
- •61. Психологічна характеристика темпераменту
- •62. Типологія темпераментів
- •63. Зв'язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності.
- •64. Поняття про характер
- •65. Природа характеру
- •66. Структура характеру
- •67. Риси характеру та закономірні зв’язки між ними
- •68. Типологія характерів
- •69. Зв'язок характеру з темпераментом,волею,мотивацією поведінки
- •70.Поняття про увагу
- •71.Фізіологічні основи уваги
- •72.Види і форми уваги
- •73.Властивості уваги
- •74.Методи вивчення уваги
- •75.Поняття про відчуття
- •76.Фізіологічні основи відчуттів
- •77.Види відчуттів і їх класифікація
- •78.Властивості відчуттів
- •79.Зв’язок відчуттів із діяльністю
- •80.Поняття про сприймання
- •81.Фізіологічні основи сприймання
- •82.Види сприймань
- •83.Властивості сприймань
- •84.Поняття про пам'ять
- •85.Види пам’яті
- •86.Характеристика процесів пам’яті
- •87.Індивідуальні особливості пам’яті
- •88.Умови мимовільного,довільного запам’ятовування
- •89.Уявлення пам’яті,їх характерні особливості
- •90.Поняття про мислення
- •91.Розумові дії та мислительні операції
- •92.Форми мислення
- •93.Види мислення
- •94. Індивідуальні особливості мислення.
- •95. Поняття про уяву.
- •96. Фізіологічні основи уяви.
- •97. Процес створення образів уяви.
- •98. Види уяви.
- •99. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.
- •100. Поняття про емоції та почуття.
- •101. Фізіологічні основи почуттів.
- •102. Функції емоцій.
- •103. Теорії емоцій
- •104. Форми переживання почуттів
- •105. Вищі почуття та їх види
- •106. Поняття про волю
- •107. Підходи і тенденції розвитку уявлень про волю
- •108. Структура і види вольових дій
- •109. Функції волі
- •110. Різновиди вольвих дій
- •111. Характеристика і види вольового зусилля
- •112. Вольові якості особистості і умови та шляхи їх розвитку
62. Типологія темпераментів
Типи темпераменту та їх психологічна характеристика
Першою спробою створення типології особистості стало розділення людей на чотири темпераменти, яке відносять ще до часів античності і пов'язують з іменами знаменитих лікарів тієї епохи: Гіппократа і Галена. Відповідно до цієї типологією люди діляться на чотири типи: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік. Кожен темперамент вказує на спосіб мислення і поведінки людини в емоційному плані. Кожен тип темпераменту пов'язаний з певними ознаками, що характеризують нервову систему людини. Це:
• стійкість - нестійкість;
• динамічність - інертність;
Порівняння показало, що сангвініки і флегматики ставляться до людей з стійкою нервовою системою, а холерики і меланхоліки - з нестійкою. Приналежність людини до того чи іншого темпераменту відбивається на стилі його поведінки і стосунки з оточуючими.
Сангвініка можна охарактеризувати як живого, рухомого, швидко озивається на навколишні події, порівняно легко переживає невдачі і неприємності. Він швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, його почуття легко виникають і змінюються новими, властиві багата міміка, рухливість, виразність, іноді поверховість, мінливість. До сангвінікам традиційно відносять Наполеона, Д'Артаньяна з «Трьох мушкетерів» А. Дюма.
Холерика можна охарактеризувати як швидкого, поривчастого, здатного віддаватися справі з пристрасністю, але неврівноваженого, схильного до бурхливих емоційних спалахів і різким змінам настрою. Йому властиві підвищена збудливість, сильна емоційність, іноді дратівливість, афективні. До холерикам традиційно відносять А.С. Пушкіна, А.В. Суворова, Атоса з «Трьох мушкетерів» А. Дюма.
Флегматика можна охарактеризувати як повільного, незворушного, зі стійкими прагненнями і більш-менш постійним настроєм, із слабким зовнішнім виразом душевних станів. Характерно те, що нові форми поведінки у нього виробляються повільно, але довго зберігаються, він рідко виходить з себе, не схильний до афектів, йому властиві рівність, спокій, витримка, іноді млявість, байдужість до оточуючих, лінь. До флегматикам традиційно відносять І.А. Крилова, М.І. Кутузова, Портоса з "Трьох мушкетерів" А. Дюма.
Меланхоліка можна охарактеризувати як легко вразливого, схильного глибоко переживати навіть незначні невдачі, але зовні мляво реагує на навколишнє. Він гальмується, йому важко довго зосереджуватися на чомусь одному, сильні впливи приводять до ступору, іноді йому властиві замкнутість, боязкість, тривожність. До меланхолікам традиційно відносять Н.В. Гоголя, П.І. Чайковського, Араміса з «Трьох мушкетерів» А. Дюма.
Типи темпераменту Павлова.
Типи темпераменту І.П. Павлова будуються на основі типів нервової системи. І.П. Павлов показав, що в основі вищої нервової діяльності лежить три компоненти: сила (індивід зберігає високий рівень працездатності при тривалому і напруженій праці, швидко відновлюється, не реагує на слабкі подразники), врівноваженість (індивід залишається спокійним у збудливою обстановці, легко пригнічує свої неадекватні бажання ) і рухливість (індивід швидко реагує на зміни ситуації, легко набуває нових навичок). Поєднання цих компонентів, по Павлову, дає пояснення класичних темпераментів Гіппократа:
- Сангвінік має сильний, урівноважений, рухливий тип вищої нервової діяльності;
- Холерик - сильний, неврівноважений, рухливий тип вищої нервової діяльності;
- Флегматик - сильний, урівноважений, інертний тип вищої нервової діяльності;
- Меланхолік - слабкий, неврівноважений, інертний тип вищої нервової діяльності.
Класифікація темпераментних груп
Отже, більш активний темперамент мають холерики і сангвініки, а меланхоліки і флегматики відрізняються деякою пасивністю. Найбільш живі й рухливі люди - холерики і сангвініки. Причому холерик - самий неврівноважений з них, і це добре помітно по тому, що він неврівноважений і зовні і внутрішньо. Сангвінік внутрішньо урівноважений, хоча зовні може бути дуже емоційним. Меланхолік, навпаки, неврівноважений внутрішньо, хоча зовні це не завжди проявляється.
Приналежність до одного з чотирьох темпераментних груп, можна визначити по тій реакції, яка проявляється у нього на виникле, на його шляху перешкода