3. Визначте зміст переживання як основи внутрішньоособистісних конфліктів

Переживання особистістю власної неоднозначності, складності внутрішнього світу, усвідомлення змінності і нестабільності світу, власних бажань і домагань, та нерідко — неможливості їх реалізації, коливання самооцінки, боротьба мотивів — все це є полем внутріш­ньоособистісних конфліктів.

Внутрішньособистісні конфлікти можна поділити на дві групи в залежності від протирічь, що лежать в основі конфлікту:

• виникають як результат переходу об'єктивних протирічь, зов­нішніх по відношенню до людини, у внутрішній світ (моральні конфлікти, адаптаційні та ін.);

• виникають з протирічь внутрішнього світу особистості (мотива­ційні конфлікти, конфлікт неадекватної самооцінки), котрі відо­бражають ставлення особистості до середовища.

О. Донченко і Т. Титаренко виділяють три рівня розвитку пси­хологічного протиріччя:

• психологічна рівновага внутрішнього світу особистості;

• порушення рівноваги, ускладнення видів діяльності, проекція психологічного доскомфорту на роботу, спілкування з оточен­ням (внутрішньособистісний конфлікт);

• неможливість реалізації планів і програм, «переривання жит­тя», неможливість виконувати власні життєві функції до того часу, поки не вирішиться протиріччя (життєва криза).

Як визначають автори, на кожному з рівнів можливо вирішення протиріччя. Ця можливість залежить від того, що людині необхідно для нормального і повноцінного життя, яким потребам та їх реаліза­ції погрожує відмова або неможливість реалізації.

Може бути і так, що до внутрішньоособистісного конфлікту людина так і не приходить, але нерідко все ж таки протиріччя розви­вається далі і переростає у внутрішній конфлікт.

Відзначають різноманітні умови виникнення внутрішньособис-тісного конфлікту та супроводжувального його переживання:

• особистісні умови (складний внутрішній світ та актуалізація ці­єї складності; складна ієрархія потреб і мотивів; високий рівень розвитку почуттів та цінностей; підвищена схильність особис­тості до самоаналізу і рефлексії);

• зовнішні умови (задоволення глибоких і активних мотивів і став­лень особистості стає неможливим або знаходиться під загрозою);

• внутрішні умови (наявність суттєвих протирічь між різними сто­ронами особистості; усвідомлення особистістю суб'єктивної не-вирішеності ситуації, коли людині здається, що вона не зможе пережити ситуацію вибору та емоційно занурюється в неї та ш.) Переживання, як відомо, є формою активності особистості, в якій усвідомлюється протиріччя і відбувається процес його розв'я­зання на суб'єктивному рівні. Переживання є емоційно забарвленим станом особистості.

Для внутрішнього конфлікту особистості вла­стиве ціннісне переживання, до якого відноситься:

• особистість не досягла вищих етапів ціннісного вдосконалення, що супроводжується зміною її ціннісно-мотиваційної системи (наприклад, мотиви, які не відповідають цінностям, відверта­ються свідомістю принципово або ж стають незначущими);

• особистість знаходиться на вищих щаблях розвитку ціннісної свідомості (наприклад, не цінність належить особистості, а са­ма особистість є частиною цінності, належить їй і в ній знахо­дить сенс життя).

В цілому, на думку А. Я. Анцупова і А. І. Шипілова, пере­живання внутрішньособистісного конфлікту специфічні і відріз­няються від інших типів переживань: досить високою психоемо­ційною напругою; специфікою усвідомлення особистістю трудно­щів даної ситуації; проявлює процес вибору, сумніву та боротьби, відображає переструктурування ціннісно-мотиваційної системи особистості.

Переживання, що супроводжують внутрішні конфлікти та є їх специфічною відзнакою, можуть мати позитивні і негативні наслід­ки в залежності:

• від ступеня переживання та психоемоційної напруги, що супро­воджують внутрішній конфлікт;

• від конструктивної або деструктивної спрямованості конфлікту. Так конструктивні внутрішні конфлікти ускладнюють психічне життя людини, сприяють її розвитку і особистісному зростан­ню, вони є основою його морального розвитку та особистісних змін. Крім того, конструктивні і позитивно спрямовані конф­лікти формують особистість, її самооцінку, Я-концепцію, само­регуляцію тощо. Деструктивними, негативними конфліктами вважаються ті вну-трішньоособистісні конфлікти, які поглиблюють роздвоєння особис­тості, переходять у життєві кризи, що супроводжуються суттєвими і глибокими переживаннями, призводять до розвитку невротичних ре­акцій, аддиктивної і суїцидальної поведінки.

До суттєвих наслідків деструктивних внутрішніх конфліктів відноситься у першу чергу і те, що вони порушують життєвий цикл особистості та успішність життєдіяльності людини, вони знижують ефективність професійної діяльності та працездатність людини, сприяють виникненню втомлюваності, розвитку неврозів та різнома­нітних стресів, пов'язаних з неуспішністю діяльності.

Довготривалі внутрішньособисгісні конфлікти можуть затримувати розвиток особистості. Так, Л. І. Божович відзначає, що «... людина, яка постійно стикається з внутрішніми конфліктами, відрізняється невпевністю, нестійкістю поведінки, нездатністю досягати свідомо поставлених цілей, тобто в неї відсутні риси, які є основними і влас­тиві психологічно зрілій особистості»¹

Суттєвим є і те, що властиві внутрішнім конфліктам пережи­вання, коли вони займають суттєве місце в житті людини, і людина не може не тільки знайти вихід з складної ситуації і з стану своєї психоемоційної напруги, стають неможливими для подолання і роз­в'язання, підсилюють і поглиблюють напругу, стан стресу, стиму­люють виникнення невротичних конфліктів.

До основних видів невротичних конфліктів, яких існує досить значна кількість, В М. М'ясищев відносить:

• істеричний невротичний конфлікт, який відзначається завище­ними домаганнями особистості у поєднанні з недооцінкою об'єктивних умов та вимог оточення і соціуму;

• обсесивно-психастенічний невротичний конфлікт, який від­різняється наявністю якихось нав'язливих станів (фобій), відзначається суттєвими протиріччями у власних потребах, між бажаннями і обов'язками, між моральними принципами і влас­ними прихильностями, • неврастенічний невротичний конфлікт відзначається протиріч­чями між можливостями особистості та її завищеними вимога­ми до себе.

Практично всі визначені види невротичних конфліктів супро­воджуються внутрішніми конфліктами, переживаннями, протиріч­чями та психоемоційною напругою, що може приводити до різно­манітних форм деструктивної поведінкою і пошуку особистістю можливих і досяжних форм її зниження або подолання.