Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

сценарное мастерство программа

.pdf
Скачиваний:
120
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
386.41 Кб
Скачать

51

ДІЯ – послідовність подій, сума вчинків персонажів, з яких складається сюжет, а також частина драматургічного твору, те ж саме, що і АКТ.

ДРАМА – драматургічний твір взагалі, рід літератури, жанр драматургії, драматична за характером життєва ситуація.

ДРАМАТИЧНА БОРОТЬБА – низка подій, що відбуваються у п’єсітасценарії, проявконфліктноїсутички, змагання, протиборство.

ДРАМАТУРГ – письменник, який пише драматургічні твори-п’єси, сценарії, тощо.

ДРАМАТУРГІЯ – мистецтво створення творів драматургічного роду літератури, теорія побудови драматургічних творів.

ДИКТОРСЬКИЙ ТЕКСТ – текст, що уводить глядача в обставини дії, дає оцінку подій і характерів, зв’язує між собою окремі епізоди фільму (телепрограми).

ЕКСПОЗИЦІЯ – епізод сценарної структури, який стоїть на чолі композиції, перед зав’язкою, його метою є введення глядачів у дію, ознайомлення з драматургічним матеріалом та персонажами, з умовами існування.

ЕПІЗОД – закінчена частина сценарію, його фрагмент, що має самостійне значення.

ЕПІЛОГ – епізод сценарної структури, який завжди стоїть на останньому місці в композиції, після розв’язки (в сценаріях масових заходів іноді після кульмінації або співпадає з нею), в якому підбиваються підсумки сценічної дії, інколи у формі урочистого АПОФЕОЗУ.

ЄДИНА ДІЯ – сума вчинків дійових осіб драматургічного твору, які вони роблять на шляху до певної цілі, те ж саме, що і НАСКРІЗНА ДІЯ в театрі.

ЖАНР – тип мистецького твору, який характеризується схожими рисами, підпорядкований певним правилам.

ЗАВ'ЯЗКА – епізод сценарної структури, з якого починається сценічна дія і який стоїть між експозицією та розвитком дії.

ІДЕЯ – головна думка художнього твору, заради якої він створюється.

КІНОДРАМАТУРГІЯ – мистецтво написання сценарію, від екранно-літературної творчості, словесна основа всіх екранних продуктів – кіно, телебачення, відео та мультимедійних товарів.

52

КІНОСЦЕНАРІЙ – літературна основа фільму – загальний термін, що означає надруковану працю, в якій детально розповідається про події та діалоги фільму.

КОМПІЛЯЦІЯ – запозичення чужих творів, а також складений з них самостійний твір.

КОМПОЗИЦІЯ – побудова твору, його структура, взаємозв’язок окремих його частин, іноді К. називають внутрішню структуру драми, також один з відомих жанрів масових театралізованих видовищ – літературно-музичну композицію. Те ж саме, що і АРХІТЕКТОНІКА.

КОНТРАПУНКТ – побудова драматичного сюжету за принципом контрасту.

КОНФЛІКТ – обов’язковий елемент структури драматургічного твору – зіткнення протилежних ідей та поглядів, загострення суперечностей, яке має форму драматичної боротьби.

КОНЦЕРТ – особлива форма видовища, специфіка якого полягає у прилюдному виконанні різноманітних творів.

КУЛЬМІНАЦІЯ – епізод сценарної структури, який стоїть після розвитку дії та попереду розв’язки і в якому відбувається найбільше напруження всіх фізичних та моральних сил, відбувається головне і найважливіше зіткнення з конфліктом.

ЛЕЙТМОТИВ – важливий драматичний елемент – сценарний хід, головнадумка, яканеодноразовоповторюєтьсяврізнихваріантах.

МОНТАЖ – сценарний термін, процес з’єднання частин в єдине ціле, а також жанровий різновид масових театралізованих видовищ – літературний монтаж.

НОМЕР – окремий закінчений виступ, невеличка сценічна дія одного чи кількох виконавців.

ПОДІЯ – вчинок персонажу, який приводить до важливих змін в долі дійових осіб, який є наслідком попередніх подій та готує наступні.

ПРОЛОГ – необов’язковий елемент у сценарній структурі, який стоїть попереду експозиції, своєрідний вступ, що вводить глядачів в матеріал та настрій видовища.

РЕЖИСЕРСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ – сценарій – розробка екранної інтерпретації літературного сценарію режисеромпостановником, усі сцени в якому звичайно пронумеровані. Це літературний сценарій повністю підготовлений до зйомки.

53

РОЗВ'ЯЗКА – епізод сценарної структури, який стоїть після кульмінаціїтавякомувідбуваєтьсярозв’язаннявсіхсюжетнихпроблем.

СИНОПСИС – короткий зміст фільму, переказ на декількох сторінках сценарію або проекту фільму.

СЦЕНАРІЙ – драматургічний твір, за яким створюється кінофільм, радіопередача, телепередача, масоветеатралізованевидовище.

СЦЕНАРИСТ– драматург, якийстворюєсценарії, авторсценарію. СЦЕНАРНИЙ ХІД – практичне втілення ідеї сценарію, його основної думки, його художнього образу, засіб формування

сценарної структури, обов’язків елемент сценарію.

СЮЖЕТ – поступовий ряд подій, що пов’язані поміж собою та які складають зміст твору.

СЮЖЕТ ХУДОЖНЬОГО ФІЛЬМУ – основний засіб розкриття змісту фільму, втілення задуму кінодраматурга.

ТЕЛЕФІЛЬМ – (телевізійний фільм) – художній ігровий чи документальнийфільмзнятийспеціальнодляпоказунателебаченні.

ТЕМА – найголовніша проблема та певне коло конкретних явищ мистецького твору, в якому відбувається дія.

ТРИТМЕНТ – другий етап роботи над кіносценарієм після створення синопсису – більш поглиблена і деталізована розробка сюжету майбутнього фільму.

ФАБУЛА – стислий переклад найголовніших подій, які складають сюжет художнього твору в їх логічній послідовності.

ФІЛЬМ – (від англ. film – плівка, кінофільм) – окремий кінотвір. У професійній кінематографії історично склалося п’ять основних категорій фільмів (художні (ігрові), художньо-мультиплі- каційні, хронікально-документальні, науково-популярні, учбовоінструктивні. У кожній категорії фільми розмежовуються за жанрами, нац. приналежності, художнім напрямком.

ХАРАКТЕР – сукупність рис та особливостей, які притаманні певній людині або явищу.

ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ – витвір кіномистецтва. Створюється шляхом кінематографічного втілення сценарію засобами акторської гри, режисури, операторського мистецтва, творчості художника – декоратора, композитора і т.д. Художній фільм створюється також засобами графічної та об’ємної мультиплікації.

54

VIII. СПИСОК ОСНОВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1.Житницький А.З. Драматургія масових театралізованих заходів:

навч. посіб. / А.З. Житницький ; Харк. держ. акад. культури. — Х. :

ХДАК, 2004. — 128 с.

2.Лоусон Дж. Теория и практика создания пьесы и киносценария

/ Дж. Лоусон. — М. : Искусство, 1988. — 158 с.

3.Обертинська, А.П. Основи теорії драми та сценарної майстерності: навч. посіб. / А. П. Обертинська. — К. : Держ. акад. керівних кадрів культури і мистец., 2002. — 182 с.

Додаткова

4.Ардов В.Е. Разговорные жанры эстрады и цирка / В.Е. Ардов. — М. :

Сов. Россия, 1968. — 183 с.

5.Бентли Э. Жизнь драмы / Э. Бентли ; [пер. с англ. В. Воронина]. —

М. : Айрис-пресс, 2004. — 406 с.

6.Вайсфельд И.В. Мастерство кинодраматурга / И.В. Вайсфельд. —

М.: Сов. писатель, 1961. — 304 с.

7.Волькенштейн В.М. Драматургия / В.М. Волькенштейн. — М. : Сов.

писатель, 1960. — 338 с.

8.Гольденберг М.Е. Драматургия кино / М.Е. Гольденберг — М. :

Знание, 1978. — 289 с.

9.Голубкина Л.В. Работа над сценарной заявкой / Л.В. Голубкина. —

М. : ВГИК, 1974. — 35 с.

10.Житницкий А.З. Сценарное мастерство: метод. указания / А. З. Жит-

ницкий. — Х. : ХГИК, 1988. — 32 с.

11.Захава Б. Е. Мастерство актера и режиссера / Б.Е. Захава. — М. : Просвещение, 1973. — 320 с.

12.Как хорошо продать хороший сценарий: обзор амер. учеб. сценар. мастерства. – Кн. 1 / сост. Александр Червинский — М., 1993. — 120 с. (Прилож. к журн. «Киносценарии»).

13.Клитин С. Эстрадные заведения : пятнадцать очерков для профессионалов и любителей эстрадного искусства / С.Клитин. — М. : Изд-

во «ГИТИС», 2002. — 352 с.

14.Литвинцева Г. Сценарное майстерство / Г. Литвинцева. — М. :

Знание, 1980. — 251 с.

15.Литературный энциклопедический словарь / под ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 752 с.

16.Робертс Є. Телевизионная драматургия / Є. Робертс. — М. : Просве-

щение, 1967. — 314 с.

17.Родари Д. Граматика фантазии : введение в искусство придумывания историй / Д. Родари. — М. : Прогресс, 1978. — 215 с.

18.Ромм М.И. Драматургия кино и вопросы композиции сценария и фильма. Избр. произв. : в3 т. / М. И. Ромм. — М., 1982. —т. 3 — 351 с.

19.Руденский Е.В. Сценарное мастерство: метод. пособие / Е. В. Руден-

ский. — Кемерово : КГИК, 1979. — 41 с.

20. Савкова Э.В. Искусство литературной композиции и монтажа / Э. В. Савкова. — М. : ВНМЦ НТ и КПР, 1986. — 106 с.

55

21.Сахновский-Панкеев В.А. Драма. Конфликт. Композиция. Сценическаяжизнь/ В. А. Сахновский-Панкеев. — Л. : Искусство, 1969. — 231 с.

22.ТраубергЛ. Избр. произв:в2 т./ Л. Трауберг.— М. :1988. — Т. 1. — (Выдумка).

23.ТраубергЛ. Избр. произв:в2 т./ Л. Трауберг.— М. :1988. — Т. 1. — (Замысел).

24.ТраубергЛ.Избр.произв:в2т./Л.Трауберг.—М.:1988.—Т.2.—(Композиция).

25.Трауберг Л. Избр. произв: в 2 т. / Л. Трауберг. — М. : 1988. — Т. 2. — (Образное решение).

26.ТраубергЛ.Избр.произв.:в2т./Л.Трауберг.—М.:1988.—Т.2.—(Сценарист).

27.Трауберг Л. Избр. произв.: в 2 т. / Л. Трауберг. — М. : 1988. — Т. 1. — (Фильм начинается).

28.ТраубергЛ.Избр.произв.:в2т./Л.Трауберг.—М.:1988.—Т.1.—(Характер).

29.Туманов И.М. Режиссура массового праздника и театрализованного концерта / И. М. Туманов. — М. : Просвещение, 1976. — 87 с.

30.Туркин В. Драматургия кино. Очерки по теории и практике киносценария / В. Туркин. — М. : Госиздат, 1938. — 264 с.

31.Уолтер Р. Кино и теледраматургия как искусство, ремесло и бизнес : реферат / Р. Уолтер. — М. : ИПК ТВ и радио, 1995. — 115 с.

32.ФеллиниФ. Делатьфильм/ Ф. Феллини. — М. : Искусство, 1984. — 287 с.

33. Фрейлих С.И. Теория кино. От Эйзенштейна до

Тарковского

/С. И. Фрейлих. — М. : Академ. проект, 2005. — 512 с.

 

34.ФрумкинГ.М. Сценарноемастерство: кино– телевидение– реклама: учеб. пособие/ Г.М.Фрумкин. – Изд. 2-е. — М. : Академ. проект, 2007. — 224 с.

35.Хализеев В.Е. Драма как явление искусства / В.Е. Хализеев. — М. :

Искусство, 1978. — 239 с.

36.Характервкино//Вопросыкинодраматургии.—Вып.6.—М.,1974—С.48–63.

37.Шабров В. Конфликт и характер в кино / В. Шабров. — М. : Просве-

щение, 1962 — 182 с.

38. Шкловский В. Конфликт и его развитие в кинопроизведении

/ В. Шкловский // За 60 лет. Работы о кино. — М., 1985. — С. 482

39.Шкловский В. Ситуация и коллизия / В. Шкловский // За 60 лет.

Работы о кино. — М., 1985 — С. 50–82.

40.Эйзенштейн С. Избр. произв. : в 6 т. / С. Эйзенштейн. — М. : — 1964 . — Т. 2. — (О форме сценария).

41.Эйхенбаум Б. Литература и кино / Б. Эйхенбаум // Киноведческие записки. — Вып. 5. — М., 1990 — С. 32–48.

42.Юнаковский В.С. Сценарное мастерство / В. С. Юнаковский. — М. :

ВГИК, 1974. — 52 с.

ТЕРМІНОЛОГІЧНО-ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ

43.Кино. Энциклопедический словарь / Под ред. С.И. Юткевича. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 412 с.

44.Кинословарь / Под ред. С.И. Юткевича. — Т. 2 — М. : Сов. энцикло-

педия, 1987. — 1422 с.

45. Міславський В.Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми

/ В. Н. Міславський — Х., 2007. — 328 с.

46.Ожегов С.И. Словарь русского языка. 17-е изд. / С.И. Ожегов. — М. :

Рус. яз., 1985. — 792 с.

47.ПавиП. Словарьтеатра/ П. Пави; [пер. сфр]. — М. : Прогресс, 1991. — 504 с.

56

Навчальне видання

СЦЕНАРНА МАЙСТЕРНІСТЬ В ЕКРАННОМУ МИСТЕЦТВІ

Програма та навчально-методичні матеріали до курсу для студентів факультету

«театрального та кіно-, телемистецства»

КУРІННА Ганна Вікторівна,

кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри телерепортерської майстерності

Друкується в авторській редакції

Комп’ютерний набір Курінна Г.В.

Комп’ютерна верстка Шамрай А.В.

План 2009 Підписано до друку 11.03.2009 р. Формат 60х84/16

Гарнітура «Times». Папір для мн. ап. Друк ризограф. Ум. друк. арк. 3,50. Обл.-вид. арк. 4,03. Тираж 100 Зам. №

ХДАК, 61057, Харків-57, Бурсацький узвіз, 4 Надруковано в лаб. множ. техніки ХДАК