сценарное мастерство программа
.pdf51
ДІЯ – послідовність подій, сума вчинків персонажів, з яких складається сюжет, а також частина драматургічного твору, те ж саме, що і АКТ.
ДРАМА – драматургічний твір взагалі, рід літератури, жанр драматургії, драматична за характером життєва ситуація.
ДРАМАТИЧНА БОРОТЬБА – низка подій, що відбуваються у п’єсітасценарії, проявконфліктноїсутички, змагання, протиборство.
ДРАМАТУРГ – письменник, який пише драматургічні твори-п’єси, сценарії, тощо.
ДРАМАТУРГІЯ – мистецтво створення творів драматургічного роду літератури, теорія побудови драматургічних творів.
ДИКТОРСЬКИЙ ТЕКСТ – текст, що уводить глядача в обставини дії, дає оцінку подій і характерів, зв’язує між собою окремі епізоди фільму (телепрограми).
ЕКСПОЗИЦІЯ – епізод сценарної структури, який стоїть на чолі композиції, перед зав’язкою, його метою є введення глядачів у дію, ознайомлення з драматургічним матеріалом та персонажами, з умовами існування.
ЕПІЗОД – закінчена частина сценарію, його фрагмент, що має самостійне значення.
ЕПІЛОГ – епізод сценарної структури, який завжди стоїть на останньому місці в композиції, після розв’язки (в сценаріях масових заходів іноді після кульмінації або співпадає з нею), в якому підбиваються підсумки сценічної дії, інколи у формі урочистого АПОФЕОЗУ.
ЄДИНА ДІЯ – сума вчинків дійових осіб драматургічного твору, які вони роблять на шляху до певної цілі, те ж саме, що і НАСКРІЗНА ДІЯ в театрі.
ЖАНР – тип мистецького твору, який характеризується схожими рисами, підпорядкований певним правилам.
ЗАВ'ЯЗКА – епізод сценарної структури, з якого починається сценічна дія і який стоїть між експозицією та розвитком дії.
ІДЕЯ – головна думка художнього твору, заради якої він створюється.
КІНОДРАМАТУРГІЯ – мистецтво написання сценарію, від екранно-літературної творчості, словесна основа всіх екранних продуктів – кіно, телебачення, відео та мультимедійних товарів.
52
КІНОСЦЕНАРІЙ – літературна основа фільму – загальний термін, що означає надруковану працю, в якій детально розповідається про події та діалоги фільму.
КОМПІЛЯЦІЯ – запозичення чужих творів, а також складений з них самостійний твір.
КОМПОЗИЦІЯ – побудова твору, його структура, взаємозв’язок окремих його частин, іноді К. називають внутрішню структуру драми, також один з відомих жанрів масових театралізованих видовищ – літературно-музичну композицію. Те ж саме, що і АРХІТЕКТОНІКА.
КОНТРАПУНКТ – побудова драматичного сюжету за принципом контрасту.
КОНФЛІКТ – обов’язковий елемент структури драматургічного твору – зіткнення протилежних ідей та поглядів, загострення суперечностей, яке має форму драматичної боротьби.
КОНЦЕРТ – особлива форма видовища, специфіка якого полягає у прилюдному виконанні різноманітних творів.
КУЛЬМІНАЦІЯ – епізод сценарної структури, який стоїть після розвитку дії та попереду розв’язки і в якому відбувається найбільше напруження всіх фізичних та моральних сил, відбувається головне і найважливіше зіткнення з конфліктом.
ЛЕЙТМОТИВ – важливий драматичний елемент – сценарний хід, головнадумка, яканеодноразовоповторюєтьсяврізнихваріантах.
МОНТАЖ – сценарний термін, процес з’єднання частин в єдине ціле, а також жанровий різновид масових театралізованих видовищ – літературний монтаж.
НОМЕР – окремий закінчений виступ, невеличка сценічна дія одного чи кількох виконавців.
ПОДІЯ – вчинок персонажу, який приводить до важливих змін в долі дійових осіб, який є наслідком попередніх подій та готує наступні.
ПРОЛОГ – необов’язковий елемент у сценарній структурі, який стоїть попереду експозиції, своєрідний вступ, що вводить глядачів в матеріал та настрій видовища.
РЕЖИСЕРСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ – сценарій – розробка екранної інтерпретації літературного сценарію режисеромпостановником, усі сцени в якому звичайно пронумеровані. Це літературний сценарій повністю підготовлений до зйомки.
53
РОЗВ'ЯЗКА – епізод сценарної структури, який стоїть після кульмінаціїтавякомувідбуваєтьсярозв’язаннявсіхсюжетнихпроблем.
СИНОПСИС – короткий зміст фільму, переказ на декількох сторінках сценарію або проекту фільму.
СЦЕНАРІЙ – драматургічний твір, за яким створюється кінофільм, радіопередача, телепередача, масоветеатралізованевидовище.
СЦЕНАРИСТ– драматург, якийстворюєсценарії, авторсценарію. СЦЕНАРНИЙ ХІД – практичне втілення ідеї сценарію, його основної думки, його художнього образу, засіб формування
сценарної структури, обов’язків елемент сценарію.
СЮЖЕТ – поступовий ряд подій, що пов’язані поміж собою та які складають зміст твору.
СЮЖЕТ ХУДОЖНЬОГО ФІЛЬМУ – основний засіб розкриття змісту фільму, втілення задуму кінодраматурга.
ТЕЛЕФІЛЬМ – (телевізійний фільм) – художній ігровий чи документальнийфільмзнятийспеціальнодляпоказунателебаченні.
ТЕМА – найголовніша проблема та певне коло конкретних явищ мистецького твору, в якому відбувається дія.
ТРИТМЕНТ – другий етап роботи над кіносценарієм після створення синопсису – більш поглиблена і деталізована розробка сюжету майбутнього фільму.
ФАБУЛА – стислий переклад найголовніших подій, які складають сюжет художнього твору в їх логічній послідовності.
ФІЛЬМ – (від англ. film – плівка, кінофільм) – окремий кінотвір. У професійній кінематографії історично склалося п’ять основних категорій фільмів (художні (ігрові), художньо-мультиплі- каційні, хронікально-документальні, науково-популярні, учбовоінструктивні. У кожній категорії фільми розмежовуються за жанрами, нац. приналежності, художнім напрямком.
ХАРАКТЕР – сукупність рис та особливостей, які притаманні певній людині або явищу.
ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ – витвір кіномистецтва. Створюється шляхом кінематографічного втілення сценарію засобами акторської гри, режисури, операторського мистецтва, творчості художника – декоратора, композитора і т.д. Художній фільм створюється також засобами графічної та об’ємної мультиплікації.
54
VIII. СПИСОК ОСНОВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна
1.Житницький А.З. Драматургія масових театралізованих заходів:
навч. посіб. / А.З. Житницький ; Харк. держ. акад. культури. — Х. :
ХДАК, 2004. — 128 с.
2.Лоусон Дж. Теория и практика создания пьесы и киносценария
/ Дж. Лоусон. — М. : Искусство, 1988. — 158 с.
3.Обертинська, А.П. Основи теорії драми та сценарної майстерності: навч. посіб. / А. П. Обертинська. — К. : Держ. акад. керівних кадрів культури і мистец., 2002. — 182 с.
Додаткова
4.Ардов В.Е. Разговорные жанры эстрады и цирка / В.Е. Ардов. — М. :
Сов. Россия, 1968. — 183 с.
5.Бентли Э. Жизнь драмы / Э. Бентли ; [пер. с англ. В. Воронина]. —
М. : Айрис-пресс, 2004. — 406 с.
6.Вайсфельд И.В. Мастерство кинодраматурга / И.В. Вайсфельд. —
М.: Сов. писатель, 1961. — 304 с.
7.Волькенштейн В.М. Драматургия / В.М. Волькенштейн. — М. : Сов.
писатель, 1960. — 338 с.
8.Гольденберг М.Е. Драматургия кино / М.Е. Гольденберг — М. :
Знание, 1978. — 289 с.
9.Голубкина Л.В. Работа над сценарной заявкой / Л.В. Голубкина. —
М. : ВГИК, 1974. — 35 с.
10.Житницкий А.З. Сценарное мастерство: метод. указания / А. З. Жит-
ницкий. — Х. : ХГИК, 1988. — 32 с.
11.Захава Б. Е. Мастерство актера и режиссера / Б.Е. Захава. — М. : Просвещение, 1973. — 320 с.
12.Как хорошо продать хороший сценарий: обзор амер. учеб. сценар. мастерства. – Кн. 1 / сост. Александр Червинский — М., 1993. — 120 с. (Прилож. к журн. «Киносценарии»).
13.Клитин С. Эстрадные заведения : пятнадцать очерков для профессионалов и любителей эстрадного искусства / С.Клитин. — М. : Изд-
во «ГИТИС», 2002. — 352 с.
14.Литвинцева Г. Сценарное майстерство / Г. Литвинцева. — М. :
Знание, 1980. — 251 с.
15.Литературный энциклопедический словарь / под ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 752 с.
16.Робертс Є. Телевизионная драматургия / Є. Робертс. — М. : Просве-
щение, 1967. — 314 с.
17.Родари Д. Граматика фантазии : введение в искусство придумывания историй / Д. Родари. — М. : Прогресс, 1978. — 215 с.
18.Ромм М.И. Драматургия кино и вопросы композиции сценария и фильма. Избр. произв. : в3 т. / М. И. Ромм. — М., 1982. —т. 3 — 351 с.
19.Руденский Е.В. Сценарное мастерство: метод. пособие / Е. В. Руден-
ский. — Кемерово : КГИК, 1979. — 41 с.
20. Савкова Э.В. Искусство литературной композиции и монтажа / Э. В. Савкова. — М. : ВНМЦ НТ и КПР, 1986. — 106 с.
55
21.Сахновский-Панкеев В.А. Драма. Конфликт. Композиция. Сценическаяжизнь/ В. А. Сахновский-Панкеев. — Л. : Искусство, 1969. — 231 с.
22.ТраубергЛ. Избр. произв:в2 т./ Л. Трауберг.— М. :1988. — Т. 1. — (Выдумка).
23.ТраубергЛ. Избр. произв:в2 т./ Л. Трауберг.— М. :1988. — Т. 1. — (Замысел).
24.ТраубергЛ.Избр.произв:в2т./Л.Трауберг.—М.:1988.—Т.2.—(Композиция).
25.Трауберг Л. Избр. произв: в 2 т. / Л. Трауберг. — М. : 1988. — Т. 2. — (Образное решение).
26.ТраубергЛ.Избр.произв.:в2т./Л.Трауберг.—М.:1988.—Т.2.—(Сценарист).
27.Трауберг Л. Избр. произв.: в 2 т. / Л. Трауберг. — М. : 1988. — Т. 1. — (Фильм начинается).
28.ТраубергЛ.Избр.произв.:в2т./Л.Трауберг.—М.:1988.—Т.1.—(Характер).
29.Туманов И.М. Режиссура массового праздника и театрализованного концерта / И. М. Туманов. — М. : Просвещение, 1976. — 87 с.
30.Туркин В. Драматургия кино. Очерки по теории и практике киносценария / В. Туркин. — М. : Госиздат, 1938. — 264 с.
31.Уолтер Р. Кино и теледраматургия как искусство, ремесло и бизнес : реферат / Р. Уолтер. — М. : ИПК ТВ и радио, 1995. — 115 с.
32.ФеллиниФ. Делатьфильм/ Ф. Феллини. — М. : Искусство, 1984. — 287 с.
33. Фрейлих С.И. Теория кино. От Эйзенштейна до |
Тарковского |
/С. И. Фрейлих. — М. : Академ. проект, 2005. — 512 с. |
|
34.ФрумкинГ.М. Сценарноемастерство: кино– телевидение– реклама: учеб. пособие/ Г.М.Фрумкин. – Изд. 2-е. — М. : Академ. проект, 2007. — 224 с.
35.Хализеев В.Е. Драма как явление искусства / В.Е. Хализеев. — М. :
Искусство, 1978. — 239 с.
36.Характервкино//Вопросыкинодраматургии.—Вып.6.—М.,1974—С.48–63.
37.Шабров В. Конфликт и характер в кино / В. Шабров. — М. : Просве-
щение, 1962 — 182 с.
38. Шкловский В. Конфликт и его развитие в кинопроизведении
/ В. Шкловский // За 60 лет. Работы о кино. — М., 1985. — С. 482
39.Шкловский В. Ситуация и коллизия / В. Шкловский // За 60 лет.
Работы о кино. — М., 1985 — С. 50–82.
40.Эйзенштейн С. Избр. произв. : в 6 т. / С. Эйзенштейн. — М. : — 1964 . — Т. 2. — (О форме сценария).
41.Эйхенбаум Б. Литература и кино / Б. Эйхенбаум // Киноведческие записки. — Вып. 5. — М., 1990 — С. 32–48.
42.Юнаковский В.С. Сценарное мастерство / В. С. Юнаковский. — М. :
ВГИК, 1974. — 52 с.
ТЕРМІНОЛОГІЧНО-ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ
43.Кино. Энциклопедический словарь / Под ред. С.И. Юткевича. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 412 с.
44.Кинословарь / Под ред. С.И. Юткевича. — Т. 2 — М. : Сов. энцикло-
педия, 1987. — 1422 с.
45. Міславський В.Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми
/ В. Н. Міславський — Х., 2007. — 328 с.
46.Ожегов С.И. Словарь русского языка. 17-е изд. / С.И. Ожегов. — М. :
Рус. яз., 1985. — 792 с.
47.ПавиП. Словарьтеатра/ П. Пави; [пер. сфр]. — М. : Прогресс, 1991. — 504 с.
56
Навчальне видання
СЦЕНАРНА МАЙСТЕРНІСТЬ В ЕКРАННОМУ МИСТЕЦТВІ
Програма та навчально-методичні матеріали до курсу для студентів факультету
«театрального та кіно-, телемистецства»
КУРІННА Ганна Вікторівна,
кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри телерепортерської майстерності
Друкується в авторській редакції
Комп’ютерний набір Курінна Г.В.
Комп’ютерна верстка Шамрай А.В.
План 2009 Підписано до друку 11.03.2009 р. Формат 60х84/16
Гарнітура «Times». Папір для мн. ап. Друк ризограф. Ум. друк. арк. 3,50. Обл.-вид. арк. 4,03. Тираж 100 Зам. №
ХДАК, 61057, Харків-57, Бурсацький узвіз, 4 Надруковано в лаб. множ. техніки ХДАК