Тема 16 давньоруська культура

Розселення слов'ян. Релігія древніх слов'ян і їхня художня культура.

Східні слов'яни і Візантія. Роль Кирила і Мефодія в створенні давньослов'янської писемності. Вплив візантійської культури на Київську Русь. Вибір слов'янами релігії єдинобожжя і вплив цієї події на життя і культуру населення Київської Русі. Давньослов'янська книжність.

Утворення єдиної держави зі столицею в Києві. Розвиток феодальних відносин, зміцнення зв'язків з Візантією і Болгарією. Уведення єдиної державної релігії – християнства. Візантійська культура в системі духовних цінностей давньої Русі. Православ'я і його особливості. Двовірство як специфічне явище релігійного життя давньоруського суспільства. Характер взаємодії візантійських і місцевих язичеських традицій. Поширення писемності. Початок літописання. Прагнення церкви до правової й ідеологічної автономії.

Перші кам'яні храми на Русі (собори в Чернігові, Києві і Новгороді). Фрески Мирожського монастиря в Пскові – шедевр візантійського мистецтва на Русі.

Формування давньоруських архітектурних і іконописних традицій і шкіл, зв'язане з феодальною роздробленістю древньої Русі. Новгородська держава і володимиро–суздальське князівство – два осередка давньоруської культури в XII – XIV ст. Придворно–князівські храми (Димитрівський собор у Володимирі, церква Покрова на Нерлі й ін.). Успенський собор у Володимирі. Новгородські і псковські церкви.

Економічна, політична і культурна ситуація в російських землях у домонгольский період. Дроблення єдиної Давньоруської держави на незалежні князівства. Ріст міст. Організація нових епіскопій. Розвиток місцевого літописання. Становлення архітектурних шкіл. Трансформація стилю монументального історизму.

Політика російських князів в умовах золотоординського ярма. Перехід західноруських земель під владу Литви і Польщі. Поява на карті Русі нових політичних і культурних центрів. Посилення Тверського і Московського князівств. Ріст торгово–ремісничих посадів. Відродження книжкової культури. Перенесення мітрополичієї кафедри з Києва у Владимир, а з Володимира – у Москву. Відновлення перерваних зв'язків з Візантією і Балканськими країнами. Перемога на Куликовому полі і провідна роль Москви в справі об'єднання російських земель. Початок формування великоросійської народності.

Монголо–татарське завоювання і його вплив на Русь. Підйом Москви і зміцнення російської державності в XIV – XV ст. і роль релігії і церкви в цьому процесі (митрополит Олексій, настоятель Сергій Радонежський). Російські монастирі і їхня роль у розвитку культури.

Російський іконопис XIII – XIV ст., його художні особливості. Подолання візантійського канону. Псковська і новгородська іконописні школи. Феофан Грек і його вплив на давньоруський іконопис. Великий російський живописець Андрій Рубльов, його життя і творчість.

Завершення об'єднання російських земель навколо Москви. Ріст міжнародного значення Російської держави після падіння Константинополя. Розширення політичних і культурних зв'язків із Західною Європою. Формування придворного церемоніалу і посольського обряду. Чекання кінця світу і посилення есхатологічних настроїв. Здійснення першого повного перекладу Біблії. Поширення єретичних вчень. Заперечення єретиками чернецтва, монастирів і культу ікон. Полеміка навколо догмата про Трійцю. Літературна діяльність Йосипа Волоцького і Ніла Сорського. Розвиток світської художньої літератури.

Зміцнення російської централізованої держави і перетворення її на державу багатонаціональну. Формування офіційної ідеології російського самодержавства. Становленні теорій «Москва – третій Рим» і «Москва – другий Єрусалим». Вінчання Івана IV на царство. Твердження патріаршества. Централізація і регламентація культури. Стирання місцевих стилістичних рис. Створення загальноросійського літописного зводу і Великих Міней Четій. Прагнення до однаковості в сфері церковного життя. Ріст національної самосвідомості в роки польсько–шведської інтервенції. Консервативний характер російської культури післявоєнних десятиліть. Реставрація естетичних основ мистецтва ХVІ ст. у художній практиці 1–й половини ХVII сторіччя.

Давньоруська культура XVI – XVII ст. Російська державність і культура при перших Романов. Плани перетворення Русі. Посилення торгових і культурних зв'язків із країнами Західної Європи. Цивільне і церковне будівництво в Москві й інших містах. Архітектура «наришкінського барокко».

Церковні реформи і їхній вплив на духовне життя суспільства. Розкол у російській церкві і його вплив на долю давньоруської традиції.

Нові естетичні проблеми. Інтерес до особистості і виникнення портретного живопису. Відхід від візантійського канону в іконописі (С. Ушаков).

Друкарство на Русі і його роль у розвитку освіченості й освіти.

Розширення границь російської держави у др. пол. XVII ст. Розвиток зв'язків з державами Західної Європи. Зростання всеросійського ринку. Зміцнення позицій торгового стану. Реформа і розкол церкви. Посилення польських, українських і білоруських впливів в культурному житті. Ренесансні і барочні риси в російській літературі і мистецтві. Ускладнення жанрової системи російської прози. Звільнення літератури від середньовічного етикету і зв'язку з обрядом. Виникнення театру. Своєрідність російського барокко. Видавнича діяльність Московського Видавничого двору. Полеміка латинствующих і грекофілов. Відкриття в Москві Слов'яно–греко–латинської академії.

Суперечливий характер російської культури епохи переходу від Середньовіччя до Нового часу.