5. Зміст та умови дії авторського права

5.1 Зміст авторського права

Зміст будь-якого права визначає його місце та роль в системі

суспільних цінностей і безпосередньо впливає на його форму.

Авторське право є правом особливого роду, яке виникає у

результаті створення особою твору науки, літератури, мистецтва.

Твір, що охороняється авторським правом, є особливим об’єктом,

що відображає особистість автора, який «живе» у своєму творі.

Тому авторське право гарантує творцеві не лише можливість отри-

мання економічної вигоди від використання твору, а й охороняє інте-

лектуальний і персональний зв'язок із твором.

Наслідкомцього є поділ авторського права на особисті немайно-

ві і майнові права. Забезпечується охорона прав інтелектуальної

творчої діяльності шляхом надання авторові виключних прав осо-

бистого немайнового та майнового характеру щодо створеного ним

твору.

Такий поділ авторського права має велике практичне значення.

Інтереси морального та майнового порядку мають різну історію,

різні сфери застосування, виникають і зникають неодночасно.

Особисті немайнові права в усіх випадках належать лише безпо-

середньо авторові твору, незалежно від того, хто володіє майнови-

ми авторськими правами. Вони є невідчужуваними від особистості

автора і не можуть передаватися іншим особам. Ці особи і, переду-

сім, спадкоємці мають право на охорону особистих немайнових

прав, власником яких був автор (стаття 29 Закону України «Про

авторське право і суміжні права»). Особисті немайнові права авто-

ра охороняються безстроково.

Майнові права на використання твору мають строковий харак-

тер, можуть вільно переходити до інших осіб відповідно до догово-

ру або закону.

У той же час ці два види авторського права настільки взаємо-

пов'язані, що на практиці виокремити серед них права тільки майно-

вого або немайнового характеру буває досить важко. Нерідко їх78

конкретний зміст стає зрозумілий лише з контексту. Наприклад, осо-

бисте немайнове право протидіяти будь-якому перекрученню, спот-

воренню чи іншій зміні твору безпосередньо направлено не лише на

захист честі та репутації автора, а й сприяє його майновим інтер-

есам, оскільки зміни твору можуть заважати його нормальному

використанню.

Це є причиною того, що ряд дослідників відкидає концепцію чіт-

кого розмежування авторського права на два види прав. Вони вва-

жають, що всі надані авторові права особистого немайнового та

майнового характеру є проявом унітарного права, яке забезпечує

дотримання інтелектуальних і майнових інтересів автора.

Особливість авторського права полягає ще й у тому, що воно

має нематеріальну сутність. При цьому, об’єкти авторського права

існують лише у матеріальному вигляді. Тому відповідно до законо-

давства авторське право на твір не пов'язано з правом власності на

матеріальний об'єкт (матеріальну річ), в якому втілено твір, перехід

права власності на матеріальний об'єкт або право володіння мате-

ріальним об'єктом не тягнуть за собою перехід авторських прав на

твір як благо нематеріальне і навпаки (стаття 419 Цивільного кодек-

су України та стаття 12 Закону України «Про авторське право і

суміжні права» ).

Авторські права відносно творів не можуть автоматично вважа-

тися правами власникаматеріальної речі в якій втілено твір, а є пра-

вами sui generis (особливими правами). Право власності виникає з

фактичних відносин; виключне право – через те, що законодавство

визнає їх за певним суб’єктом. Право власності за своєю суттю без-

строкове – поки існує річ, існують і відносини власності щодо неї,

натомість виключне право діє обмежений законодавством період

часу, по закінченні якого припиняється. Право власності практично

не має територіальних обмежень – при переміщенні речі до іншої

держави права її власника не припиняються; існування ж виключно-

го права залежить від того, чи визнає його за даною особою закон

іншої держави або ні. Виключне право – це юридична конструкція,

яка полягає в тому, що власне закон визначає особу, в якої це право

виникає.Воно немає в своїй основі інших, крім юридичних відносин.

Виключне право має тимчасовий і територіальний характер.

7879

Тому Закон України «Про авторське право і суміжні права» вста-

новлює, що власникові матеріального об'єкта, в якому втілено ори-

гінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволя-

ється знищувати або руйнувати цей об'єкт без попереднього пропо-

нування його авторові або його спадкоємцям за ціну, що не переви-

щує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збе-

реження матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору, є

неможливим, власникматеріального об'єкта, в якому виражено ори-

гінал твору, повинен дозволити авторові або його спадкоємцям зро-

бити копію твору у будь-якій формі.