23. Аналіз впливу чинників на відхилення рівня рентабельності випущеної продукції.
Рентабельність – це відносний показник прибутковості у господарюванні. Він більш повно, ніж прибуток, характеризує остаточні результати діяльності, тому що показує співвідношення ефекту з наявними (використаними) ресурсами.
рентабельності випущеної продукції=прибуток від випуску продукції/ повна собівартість*100%= (стоимость випущеної продукції – повна собівартість)/повну собівартість*100%
Аналіз впливу чинників на відхилення рівня рентабельності випущеної продукції відбувається із застосуванням повного прийому ланцюгових підстановок.
Показниками, що характеризують вплив чинників на зміну рівня рентабельності випущеної продукції:1. прибуток від випуску продукції; 2. повна собівартість.
Ці показники дають змогу визначити як змінився фактичний рівень рентабельності. Якщо він збільшився, то аналіз показує за рахунок чого. Якщо ж він зменшився, то цей аналіз дозволяє з’ясувати за рахунок яких факторів: або за рахунок зменшення . прибуток від випуску продукції, або за рахунок повна собівартість.
Якщо підприємство не прибуткове, а збиткове, то замість наведених показників рентабельності розраховують показники, які мають назву «ступінь збитковості». Кожний з них розраховується відношенням відповідного збитку до певної бази, що була наведена вище.
У процесі аналізу порівнюють фактичний її рівень з передбаченим бізнес - планом, визначають відхилення від плану та розраховують вплив чинників на це відхилення.
Збитковість продажу отримується у тому разі, коли й фактична, й планова рентабельність випущеної продукції матимуть знак «-». У цьому випадку аналіз має показати за рахунок яких факторів відбулася така ситуація
24. Визначення резервів збільшення рентабельності (зменшення збитковості) основної операційної діяльності та підвищення доходної частини бюджету в частині податку на додану вартість.
Заключним етапом аналізу є визначення резервів рентабельності реалізованої продукції. Для цього необхідно розрахувати рентабельність з урахуванням резервів збільшення прибутку та зниження собівартості та порівняти її з фактичною рентабельністю основної операційної діяльності.
До резервів збільшення прибутку від ООД відносять:
1) резерв збільшення обсягу реалізованої продукції;
2) резерв зниження с/в ООД;
3) ліквідація зрушень структури реалізованої продукції;
4) недоотримані інші операційні доходи;
5) ліквідація понадпланових інших операційних витрат;
6) недоотримані фін. доходи;
7) ліквідація понадпланових фін. витрат;
8) отримання належних прибутків (відповідно до планових розрахунків) та запобігання збитків від участі в капіталі;
9) недоотримані інші доходи;
10) ліквідування інших понадпланових витрат.
Для того, щоб розрахувати резерв підвищення рентабельності від ООД, необхідно розрахувати умовну рентабельність за формулою:
де Поод – це прибуток від ООД;
Рп.від.оод – це резерв по лінії прибутку від ООД;
∆с/в – резерв зниження собівартості.
Резерв підвищення рентабельності ООД таким чином складає:
∆R = R – Rф
де R – це умовна рентабельність
∆R розраховується у відсоткових пунктах.
25. Аналіз майна підприємства.
Капітал у буквальному розумінні означає головну суму коштів,необхідних для започаткування та здійснення виробництва(діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари робочусилу й засоби виробництва, поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послу одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.
Аналіз динаміки, складу та структури активів дає можливість установити розмір абсолютного та відносного приросту або зменшення майна підприємства і окремих його видів. Показники структурної динаміки відображають частку кожного окремого виду майна в загальній зміні сукупних активів.
Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.
Структура майна підприємства:
1.Всього активів (підсумок балансу)
2.Необоротні активи(1 розділ активу)
(у % до активів 2:1)
3.Оборотні активи (2 розділ активу)
(у % до активів 3:1)
3.1. Матеріальні обігові кошти (МОК) (∑100-140)
(у % до оборотних активів (3.1:3)
3.2. Найбільш мобільні обігові кошти (∑150-250)
(у % до оборотних активів (3.1:3)
4. Витрати майбутніх періодів.(3 розділ активу)
(у % до активів 4:1)
Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:
- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;
-відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;
- згортання виробничої бази;
- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.
Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.
При горизонтальному аналізі порівнюємо показники фактичні з плановими або аналізуємо динаміку зміни за рік, якщо характеризуємо кінець року с початком. При вертикальному аналізуємо характеризуємо структуру, як взагалі активів ( оборотних, необоротних та витрат майбутніх періодів), так і окремо структуру оборотних активів.(матеріальних обігових коштів та найбільш мобільних оборотних коштів)
При аналізі структури всього активів робимо висновок про оборотність активів: якщо темп приросту оборотних активів більше темпу приросту необоротних активів, то це свідчить про прискорення обіговості всіх активів, якщо зменшення необоротних активів не свідчить про скорочення виробничого потенціалу, якщо ж навпаки, темп приросту необоротних активів перевищує темп приросту оборотних активів, то це означає сповільнення темпів обіговості активів, якщо тільки ця ситуація не покликана необхідністю підвищення виробничого потенціалу підприємства.
Найважливіші показники господарської діяльності підприємства - прибуток і обсяг реалізованої продукції - безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів.Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами.
При аналізі структури оборотних коштів робимо висновок про ліквідність активів: якщо темп приросту найбільш мобільних обігових коштів перевищує темп приросту матеріальних обігових кштів, то це свідчить про зростання ліквідності підприємства, якщо навпаки, то - про зниження ліквідності.
26. Аналіз оборотного капіталу.
До причин збільшення оборотних коштів відносять:
1. Збільшення власного капіталу – І розділ пасиву
2.Приріст забезпечення майбутніх витрат – ІІ розділ пасиву
3. Збільшення довгострокових зобовязань - ІІІ розділ пасиву
4. Збільшення поточних зобовязань - ІV розділ пасиву
5. Збільшення доходів майбутніх періодів - V розділ пасиву
6.Амортизація відрахування основних засобів і нематеріальних активів – р.012+ р.032
До причин зменшення оборотних коштів відносять:
1.Збільшення інших необоротних активів – р. 070
2. Капітальні вкладення – р(011+020+031)
3. Збільшення довгострокових фінансових інвестицій – р. (040+045)
4. Збільшення довгострокової дебіторської заборгованості – р.050
5.Збільшення відстрочених податкових зобов’язань – р. 060
6. Збільшення витрат майбутніх періодів – ІІІ розділ активу
Всі показники розраховуються як кінець-початок
Балансовий прийом ( перевірка): різниця сум показників зменшення та показників зростання повинно дорівнювати зміні обігових коштів за рік.