- •Тема 1. Основи теорії держави і права
- •2. Історичні умови виникнення держави
- •3. Поняття історичного типу держави
- •4. Поняття форми держави та її елементи
- •Унітарна держава Федерація
- •5. Функції держави
- •Оскільки діяльність держави здійснюється державними органами, функції держави реалізуються у певних формах.
- •6. Поняття і сутність права
- •7. Правова норма і її структура
- •8. Поняття та структура правовідносин
- •Таким чином, будь-які правовідносини є суспільними відносинами, та не всякі суспільні відносини є правовідносинами.
- •9. Система права
- •10. Джерела права
- •11. Систематизація законодавства України
- •12. Законність і правопорядок
- •Тема 2. Конституційне право
- •1. Поняття, предмет та метод конституційного права
- •2. Конституційно-правові норми та конституційно правові відносини
- •3. Джерела конституційного права
- •4. Конституційний статус особистості
- •5. Інститут громадянства України
- •Документи, що підтверджують громадянство України
- •6. Система державних органів за Конституцією України
- •Тема 3. Адміністративне право
- •1. Поняття державного управління
- •2. Поняття, предмет та метод адміністративного права
- •Владних приписів
- •Рівності
- •Узгодження
- •Рекомендації
- •3. Адміністративно-правова норма та адміністративно-правові відносини
- •Імперативність адміністративно-правових норм виражається:
- •4. Адміністративна відповідальність
- •5. Правове регулювання державної служби в Україні
- •Принципи державної служби
- •Тема 4. Фінансове право
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •Загальним методом правового регулювання фінансового права є метод владних розпоряджень (приписів) (імперативний, командно-вольовий).
- •2. Джерела фінансового права та система фінансового права
- •Джерела фінансового права:
- •Система фінансового права
- •Галузь фінансове право
- •3. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини
- •4. Поняття, суть і призначення фінансового контролю в Україні
- •Методи фінансового контролю
- •5. Організація та органи фінансового контролю в Україні
- •Глосарій а
- •Список літератури Нормативна література
- •Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •Методична література
2. Історичні умови виникнення держави
Пізнання держави слід починати з питання про її походження. Завдяки даним археології та етнографії існує достовірне знання не лише про первісне суспільство, а й про причини його еволюції у державно-організоване.
Вивченню держави передувало первісне однорідне суспільство (протилежне розшарованому на класи і групи), для якого були характерні:
колективна власність, рівність, відсутність експлуатації;
зрівняльна форма розподілу матеріальних благ;
колективна діяльність з метою виживання в умовах первісної природи.
Приблизно 10—12 тис. років тому на землі відбувалося різке зростання чисельності населення (демографічний вибух) і одночасно виникли екологічні кризові явища (зміна клімату, вимирання тварин, які були предметом полювання). Поєднання цих чинників загрожувало існуванню людини як біологічного виду.
Полювання, рибальство і збирання вже не могли забезпечити потреби суспільства. Людство відповіло на цю кризу переходом до принципово нового типу господарювання: від економіки привласнюючої (полювання, рибна ловля, збирання) воно перейшло до економіки виробляючої (землеробство, скотарство, ремесло). Процес переходу до виробляючої економіки називають неолітичною революцією. Відбулася вона у VII—III тисячоліттях до н. е.
Виробляюча економіка спричинила розвиток технології, ускладнення організації праці, її поділ, виникнення обміну. Соціальні структури первісної общини і примітивні мононорми не могли регулювати нові економічні відносини. Виробляюча економіка вимагала спеціалізації людської діяльності, у тому числі — формування управлінських структур. Повинні були з'явитись особи, зайняті виключно організацією громадської праці. Виникла, за словами англійського історика Арнольда Тойнбі, "правляча меншість і виробляюча більшість".
Перші в історії людства держави виникли там, де існували найбільш сприятливі умови для землеробства – у долинах великих історичних рік Сходу (Нілу, Тигру та Євфрату, Гангу, Інду, Янцзи). Початковою державною формою стало місто, яке виконувало по відношенню до прилеглих до нього селищ функції керування:
керівництво будівництвом зрошувальних систем;
виконання загальнозначущих ритуалів, у тому числі релігійних;
регулювання товарообміну;
правосуддя;
організація оборони.
Таким чином, держава виникає на відомому ступені розвитку первіснообщинного ладу.
-
Чинники, які сприяли виникненню держави
Економічні |
Політичні |
Соціальні |
Психологічні |
Культурні |
|
|
|
|
|
Найважливіший чинник – економічний |
Держава виникла в силу господарської необхідності, в силу потреб виробляючої економіки. Виробництво і розподіл продуктів були неможливі без системи керування і дотримання громадського порядку.
Виникнення держави обумовлене потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на не рівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв'язків на опосередковані відносини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.
Держава виникає тоді, коли розвиток економіки досягає певного рівня, при якому стає об'єктивно невигідною система зрівняльного розподілу громадського продукту, яки існувала на протязі багатьох тисячоліть, і для подальшого розвитку суспільства стає необхідним виділення певної елітарної верстви, що займається лише керуванням. Це спричинило соціальне розшарування суспільства, а влада, яка раніше належала усім його членам, набула політичного характеру, стала здійснюватись в інтересах перш за все привілейованих соціальних груп, класів.
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ |
1. Розшарування первісно-однорідного суспільства на класи та групи. |
2. Ускладнення суспільного виробництва, нездатність родоплемінної влади первісного суспільства до керування у нових, складніших умовах. |
3. Прагнення економічно панівної групи населення (класу) до політичної влади. |
4. Об'єктивна необхідність інтеграції суспільства, його організації і керування ним. |