- •Тема 1. Основи теорії держави і права
- •2. Історичні умови виникнення держави
- •3. Поняття історичного типу держави
- •4. Поняття форми держави та її елементи
- •Унітарна держава Федерація
- •5. Функції держави
- •Оскільки діяльність держави здійснюється державними органами, функції держави реалізуються у певних формах.
- •6. Поняття і сутність права
- •7. Правова норма і її структура
- •8. Поняття та структура правовідносин
- •Таким чином, будь-які правовідносини є суспільними відносинами, та не всякі суспільні відносини є правовідносинами.
- •9. Система права
- •10. Джерела права
- •11. Систематизація законодавства України
- •12. Законність і правопорядок
- •Тема 2. Конституційне право
- •1. Поняття, предмет та метод конституційного права
- •2. Конституційно-правові норми та конституційно правові відносини
- •3. Джерела конституційного права
- •4. Конституційний статус особистості
- •5. Інститут громадянства України
- •Документи, що підтверджують громадянство України
- •6. Система державних органів за Конституцією України
- •Тема 3. Адміністративне право
- •1. Поняття державного управління
- •2. Поняття, предмет та метод адміністративного права
- •Владних приписів
- •Рівності
- •Узгодження
- •Рекомендації
- •3. Адміністративно-правова норма та адміністративно-правові відносини
- •Імперативність адміністративно-правових норм виражається:
- •4. Адміністративна відповідальність
- •5. Правове регулювання державної служби в Україні
- •Принципи державної служби
- •Тема 4. Фінансове право
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •Загальним методом правового регулювання фінансового права є метод владних розпоряджень (приписів) (імперативний, командно-вольовий).
- •2. Джерела фінансового права та система фінансового права
- •Джерела фінансового права:
- •Система фінансового права
- •Галузь фінансове право
- •3. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини
- •4. Поняття, суть і призначення фінансового контролю в Україні
- •Методи фінансового контролю
- •5. Організація та органи фінансового контролю в Україні
- •Глосарій а
- •Список літератури Нормативна література
- •Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •Методична література
3. Адміністративно-правова норма та адміністративно-правові відносини
Найбільш істотною ознакою правової норми є державно-обов'язковий характер, за яким ми розпізнаємо норму права серед інших правил.
Адміністративно-правова норма, як і будь-яка інша, являє собою встановлене державою правило поведінки. Специфіка її змісту складається з того, що на відміну від норм інших галузей права вона регулює відносини у сфері виконавчої діяльності, тобто у певній галузі суспільних відносин: економічних, соціальних, адміністративних, політичних та інших.
Усі ці відносини регулюються поряд з іншими і адміністративно-правовими нормами. Адміністративно-правові норми є регулятором суспільних відносин, їх зміст обумовлений своєрідністю положення суб'єктів (органів) в управлінні, через те, що один з суб'єктів в управлінській діяльності має більший комплекс повноважень порівняно з іншими.
Адміністративно-правова норма мас загальнообов'язковий характер. Без регулюючої ролі адміністративно-правових норм неможливий чіткий процес управління, упорядкування у всіх його ланках.
Адміністративно-правові норми у своїй більшості є імперативними, тобто містять обов'язкові приписи норм поведінки, і їх порушення тягне за собою передбачену у нормах адміністративного права відповідальність.
Імперативність адміністративно-правових норм виражається:
1. У прямому приписі, який зобов'язує суб'єкта діяти тільки певним чином (наприклад, особи, що займаються комерційною діяльністю, повинні подати декларацію про доходи).
2. У можливості обрати один з передбачених у нормі варіантів поведінки (наприклад, для здійснення приватно-підприємницької діяльності можна обрати шляхи: одержати патент або ліцензію на заняття цією діяльністю).
3. У наданні суб'єктові права вибору діяти на свій розсуд, проте не переступаючи меж поведінки, визначених нормою (наприклад, при утворенні підприємства – товариства з обмеженою відповідальністю законодавство передбачає, що громадяни, установи можуть утворювати підприємства з обмеженою відповідальністю, причому кількісний склад не обмежений, але статутний фонд не може бути менше визначеної суми встановленої законодавством на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю – це необхідна умова для реєстрації такого підприємства).
Адміністративно-правова норма
В адміністративному праві, за загальним правилом, виділяються такі групи норм:
|
|
| |
| |
| |
| |
| |
|
Види адміністративно-правових норм
Адміністративно-правові відносини — це передбачені нормами адміністративного права суспільні відносини у сфері державного управління, у якому сторони беруть участь як носії прав і обов'язків, встановлених і забезпечених адміністративно-правовими нормами. Таким чином, адміністративно-правові відносини обумовлені нормами адміністративного права, але ці відносини завжди суспільні, тобто управлінські.
Свою конкретну реалізацію адміністративно-правові відносини знаходять у співвідношенні суб'єкта і об'єкта.
Обов'язковий суб'єкт у відносинах є орган управління або його представник, який діє у межах своєї компетенції, іншим учасником може бути фізична чи юридична особа, тому адміністративно-правові відносини є владними.
Об’єктом адміністративних правовідносин є те соціальне благо, з приводу якого виникло це правовідношення.
Зміст адміністративного правовідношення – це права та обов’язки його учасників.
Характерними особливостями адміністративно-правових відносин є те, що: |
1. Вони складаються в сфері виконавчої, тобто владно-організаційної діяльності. |
2. Ці відносини виникають тільки у зв’язку з діяльністю органів державної виконавчої влади. |
3. Для цих відносин характерний обов'язковий суб'єкт — це орган виконавчої влади. |
4. Спеціальний суб'єкт адміністративно-правових відносин завжди діє владно. |
5. Ці відносини можуть виникати з ініціативи будь-якої з сторін, про те згода або бажання іншої сторони не є обов'язковими. Це пояснюється тим, що органи виконавчої влади повноважні зі своєї власної ініціативи утворювати конкретні адміністративно-правові відносини. |
6. Адміністративно-правові відносини характерні і тим, що у випадку порушення однією з сторін вимог адміністративно-правової норми ця сторона несе відповідальність перед державою в особі її органів, якими, як правило, і є органи державної виконавчої влади. |