Лекція 3 Методи діагностики фізичного стану в атлетизм.

Метою лекції є ознайомлення студентів з основними методами діагностики фізичного стану в атлетизмі, їх направленості, залежності та ефективності.

Завдання лекції:

1. Надати узагальнену інформацію про метод каліперометрії та його необхідність для діагностики фізичного стану студентів , які займаються атлетизмом;

2. Розкрити більш в повній мірі особливості методу антропометрії.

3. Забезпечити розуміння студентами основних методів діагностики фізичного стану під час тренування з атлетизму.

4. Довести особливості виміру життєвої ємності легенів.

За підсумками вивчення даного матеріалу студент повинен знати:

• узагальнену інформацію про метод каліперометрії;

• роль та значення методу антропометрії. Його характеристику та специфіку застосування;

• загальну характеристику методів діагностики фізичного стану в атлетизмі.

• Основи вимірювання кистьової динамометрії

План лекції

1. Визначення та характеристика методів діагностики фізичного стану спортсменів.

2. інформацію про метод каліперометрії та його необхідність для діагностики фізичного стану студентів , які займаються атлетизмом.

3. Спрямованість методу антропометрії на ефективність тренувального процесу з атлетизму.

4. Основні характеристики кистьової динамометрії

5. Вимір життєвої ємності легенів.

Ключові слова: тренувальний процес, підшкірно-жирові складки, активна маса тіла, індекс активної маси тіла.

Основні поняття лекції: каліперометрія, антропометрія, динамометрія..

Матеріально-технічне забезпечення лекції:

• Наглядний матеріал у вигляді плакатів, схем та малюнків;

• Мультимедійні матеріали

• Діаграми та графіки на слайдах

1. Вимір складу тіла (калиперометрия)

Існують різні методи, що дозволяють досить точно визначити склад тіла – відсоток жиру й кількість безжирової тканини (кістки, м'яза й внутрішній органі). До так званих інструментальних методів ставляться підводне зважування, метод біоелектричного імпедансу, вимір товщини шкірної складки за допомогою калипера. До речі, саме калиперометрия на сьогоднішній день є самим популярним методом визначення підшкірного жиру й успішно застосовується в багатьох фітнес-клубах. Якщо ж ви не маєте у своєму розпорядженні можливість провести подібні виміри, ви можете самостійно визначити наявність зайвого підшкірного жиру.

 Хоча природа й дала вам певний тип статури, однак коли ви збільшуєте властиво м'язову масу й зменшуєте жирові відкладання, то фактично міняєте склад свого тіла. Часто важко простежити за такими змінами, маючи лише ваги й вимірювальну стрічку. Ви можете дотримувати дієти й у той же час додавати у вазі, тому що збільшуєте м'язову масу за рахунок тренувань. Можна перейти на занадто строгу дієту, але разом з жиром "втратити" і м'язові тканини. Можна тренуватися настільки напружено, що настане перетренованість і ваш організм при цьому буде змушений "спалювати" уже м'язову масу.

Звичайно, тільки розглядаючи себе в дзеркалі, важко визначити, які зміни відбуваються в організмі. І кращий спосіб контролю над своїм станом - це вимір складу тіла. Така перевірка допоможе вам вчасно побачити свій прогрес або його відсутність, оцінити перевага тієї або іншої методики, щоб вчасно внести в тренувальну програму зміни.

	Існує кілька способів перевірки складу тіла. Самидоступний, метод полягає у вимірі складок шкіри по всім тілу за допомогою спеціального приладу – калипера (калиперометрия). Таким чином, визначається кількості підшкірного жиру й по спеціальних формулах (звичайно вони приводяться в інструкції до калиперу) расчитываетсязагальнийзміст жиру в організмі.

   За допомогою калиперометрии можна досить точно визначати зміни в складі тіла, що дуже важливо для атлета. Два-Три тести, проведених один за іншим, покажуть, що ви набираєте вагу в основному за рахунок жиру, а не м'язів. Або що при дотриманні дієти ви втрачаєте жир, а не м'язову тканину. Визначивши це, ви зможете відповідним чином змінити свою тренувальну програму й дієту.

   Оптимальний відсоток жиру залежить від підлоги й віку. Наприклад, для чоловіків 30-40 років нормою є 15-19% жирової тканини, а для жінок того ж віку 19-24%.