Лекція 6

Водойма та інші водні об’єкти Причорномор’я

1. Озера

2. Болото

3. Підземні води

Озерами - називають природні водойми, котрі являють собою западини на земній поверхні різної величини і форми, заповнені водою, рух якої у певному напрямку в межах улоговини відсутній, або уповільнений .

На виникненні озерних улоговин впливають ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні ) процесу. У наслідок ендогенних процесів на поверхні Землі утворюються западини. Озера, які виникли в цих западинах, є озерами:

тектонічного походження, які виникли під впливом тектонічних рухів земної кори ( наприклад о. Синевир- виникло при обвалі );

вулканічного походження, які виникли у кратерах вулканів (наприклад Липовецьке ). Озера даної групи велики та глибоки мають круті схили. На території Причорномор’я озер даної групи не зустрічається.

Озера ендогенного походження менші за розмірами і глибиною. Їх поділяються на:

Озера ендогенного походження

Гідрогенні Суфозійні Еолові Органогенні

Озера антропогенного походження.

Походження гідрогенних озер пов’язане з дією морських, річкових та підземних вод. До цієї групи озер відносять озера, які утворюються :

• в долинах річок – заплавні озера;

• в дельтах великих річок – дельтові озера;

• на морському узбережжі при відокремленні заток наносами – дамбові озера або озера лимани.

Суфозійні озера утворюються під дією підземних вод. Карстові виникають у районах поширення доломітів, гіпсів, вапняків. Улоговини їх мають правильну округлу форму і досить значну глибину. Просадочні озера поширені в степових і лісостепових районах, де підземні води вимивають глинисті частки, які цементують гіпсові породи.

Еолові з’являються у наслідок дії вітру у місцях видування грунту. Органогенні озера утворюються на торфових болотах. Озера антропогенного походження –це водосховища та ставки.

Причорноморський регіон займає друге місце по кількості озер на Україні. Озера зустрічаються у низов’ях Дунаю і Дністра

Самими розповсюдженими у Причорномор’ї є озера, які виникли під дією річкової ерозії. Це в більшості- заплавні озера басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра.

Придунайські озера

До озер даної групи відносять прісні, заплавні озера Кагул, Ялпуг, Саф’ян, Катлабух, Китай, Картал, Дервент, Кугурлуй, Довге.

Озера Кагул, Ялпуг, Саф’ян, Катлабух, Китай, раніше були низов’ями багатоводних річок, що впадали у Дунай. Поступово с початку Кагул і Ялпуг а потім Соф’ян , Катлабух і Китай почали відокремлюватись від моря уламковими матеріалами, яки приносили води цих річок.

Озера – Картал, Дервент, Кугурлуй, Довге- це типові заплавні озера.

Усі придунайські озера дуже мілководні (середня глибина 0,7-2,0 м, максимальна –не більше 7 м), з’єднані з Дунаєм та між собою плавнями (дунайські плавні), природними, штучними протоками та каналами. Площа та глибина комплексу озер залежить від рівня води Дунаю.

Значні ділянки акваторії даного комплексу озер заросли очеретом, рогозою та іншими болотними рослинами.

Температурний режим залежить від температури повітря. Влітку на мілководді вода прогрівається від + 25 до + 30⁰С, а взимку вода замерзає (льодовий покрив у теплі зими нестійкий ). Мінералізація води в озерах коливається від 0,8 -1,5 г\л. В озерах водяться лящ, судак, сом, щука.. Рибні господарства, які розташовані на цих водоймах розводять білого амура, сазана, товстолобика.

Кагул – заплавне озеро у Ренійському р-ні Одеської обл., у пониззі Дунаю. Протоками сполучався з Дунаєм, і оз. Картал. Від заплави Дунаю відокремлений дамбою має режим водосховища. Водообмін регулюється шлюзованими рибопропускними протоками і каналам. Південна частина озера широка (ширина до 11 км, довжина 18 км), а північна – вузька і видовжена (ширина до 2, довжина 15 Площа дзеркала змінюється за сезонам від 82 до 93,5 км². Переважають глибини 1,5-2 м, максимальна 7м. Північні береги високі, розчленовані балками, південні - низовинні, заболочені. Дно вкрито шаром сірого мулу, на мілководді воно піщане.

Ялпуг – заплавне озеро у Белградському, Ізмаїльському і Ренійському районах Одеської обл., у пониззі Дунаю. У південній частині озеро протокою сполучено з оз. Кугурлуй, має режим водосховища. Довжина 39 км, ширина до 5 км, плаща дзеркала 149 км², глибина до 2 м. Улоговина видовженої форми. Береги поросли очеретом і рогозою

Живеться за рахунок водообміну з оз. Кугурлуй та вод річки Ялпуг. Дно вкрито шаром темно сірого мулу, на мілководді воно піщане. Мінералізація води від 1,0 -1,5 г\л.

Катлабух - заплавне озеро Ізмаїльському районі Одеської обл., у пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю відокремлений дамбою, має режим водосховища. Водообмін з Дунаєм регулюється шлюзованим каналом. Довжина 21 км, ширин6на коливається від 1-6 км, плаща дзеркала 67 км²,глибина до 4м. Улоговина видовженої форми з розширенням (до 6 км). Панічні береги підвищені ,подекуди уривисті ,південні - низовинні заболочені. В озеро впадають річки Ташбунар, Великий Катлабух, Єника. Мінералізація 1-1,6 г\л. Воду з озера використовують для зрошування (Суворовська зрошувальна система).

Китай - заплавне озеро Ізмаїльському та Кілійському районах Одеської обл., у пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю відокремлений дамбою, має режим водосховища. . Улоговина видовженої форми довжина 24 км, площа 60 км², глибина на півдні до 2 м, на півночі до 5 м. Впадають річки Киргиз-Китай та Аліяга. . Воду з озера використовують для зрошування ( Червоноярська зрошувальна система).

Картал - заплавне озеро Ренійському районі Одеської обл., у пониззі Дунаю. Каналом сполучається з Дунаєм, протоками з озерами Дервент, Кугурлуй і Кагул. Довжина до 5 км, ширина до 3 км ,площа 15 км², середня глибина 0,9 м. Улоговина видовженої форми, береги низовинні заболочені, поросли очеретом. Дно рівне замулене.Озеро перетворено на водосховище, тобто перегороджено дамбами. Живлеться за рахунок водообміну з Дунаєм через канал.

Дервент-- заплавне озеро Ренійському районі Одеської обл., у пониззі Дунаю. Протокою сполучено з оз.Картал. Довжина 2,5 км, ширина 1,5 км, глибина 1-2 м. Береги низьки заболочені, переходять в очеретяні плавні Дунаю.

Кугурлуй - заплавне озеро Ренійському та Ізмаїльському районі Одеської обл., у пониззі Дунаю. У північній частині протокою сполучається з оз. Ялпуг. На півдні раніше протоками Велика Репіда та Скунда з’єднувався з Дунаєм а зараз споруджені шлюзи і зєднання проходить за допомогою їх. Має режим водосховища . Довжина 20 км., ширина 4.1 км, площа 82 км², глибина від 0.6-0.8 м ( максимальна 2 м). Дно замулене, береги поросли очеретом.

Саф’ян - заплавне озеро Ізмаїльського р-ну Одеської обл.. Притокою сполучається з оз. Катлабух та шлюзованим каналом з Дунаєм. Довжина 6,5 км., ширина до1 км, площа 25к м², глибина від 3,5- 4,0 м ( максимальна 2 м).